Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Яросла́вичі — село в Україні Ярославицької сільської громади Дубенського району Рівненської області. Населення становить 978 осіб. До 2017 орган місцевого самоврядування — Ярославицька сільська рада.
| село Ярославичі | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Рівненська область | ||
| Район | Дубенський район | ||
| Громада | Ярославицька сільська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA56040370010069487 | ||
| Облікова картка | село Ярославичі | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1145 | ||
| Населення | 978 осіб (2001) | ||
| Площа | 18,24 км² | ||
| Густота населення | 30,1 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 35112 | ||
| Телефонний код | +380 3659 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | H G O | ||
| Середня висота над рівнем моря | 195 м | ||
| Водойми | річки: Надчиці, Зборів | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 35112, Рівненська обл., Дубенський р-н, с.Ярославичі, вул.Садова,7а | ||
| Карта | |||
  Ярославичі | |||
 Ярославичі | |||
| Мапа | |||
| | |||
Географія
Селом тече річка , ліва притока Зборів.
Походження назви
Село отримало свою назву від імені Луцького князя Ярослава Ізяславовича (1169 р.), який мав в цьому селі за́мок і літню резиденцію. Про те, що ярославчани змушені були боронитись від ворогів, свідчив і старовинний замок, який впродовж століть стояв у Ярославичах: з трьох сторін оточений ровами з водою, а з четвертого боку до нього прилягав вал.
Історія
Про цей замок, як про ще діючий, добре укріплений, з воротами та баштою, згадується в документах 1671 р. Це був акт судової передачі маєтків Добратина і Бокійми, присуджених панам Лінчевським від Волинського каштеляна Яна-Франциска Любовицького (архів, ч.6 т.1, додаток, ст.109).
У 1706 р. в Ярославичах стояло табором шведське військо короля Карла XII.
1746 р. — була збудована «Воскресенська» церква.
1812 р. — в селищі перебувала частина третьої Російської армії під командуванням генерала О. П. Тормасова.
В 1818 році 21 квітня Ярославичі відвідав цар Олександр І. Мандруючи із Варшави на південь Росії, цар заночував з 20 на 21 квітня в Луцьку, а вранці вирушив у Старокостянтинів. Там була зібрана значна кількість військ для огляду і маневрів, які Олександр І мав проводити після прибуття. Коли було подолано 14-15 верств шляху, під самими Ярославичами царя наздогнав гонець і вручив йому важливу депешу. В ній повідомлялося про народження у великого князя Миколи Павловича сина, охрещенного Олександром, якому в майбутньому належало стати царем. Така звістка дуже втішила бездітного імператора, і він зупинився в селі Ярославичі біля церкви, щоб скласти Богу подяку за спадкоємця царського престолу і помолитися. Була саме неділя, і в сільському храмі йшла служба Божа, коли прибув посланець і повідомив, що його величність імператор має честь відвідати цей храм. Батюшка, почувши таку новину, ледве не зомлів від страху, але опанував себе і провів літургію так як треба. Олександр помолився, послухав службу Божу і вирушив далі в дорогу. Біля Храму зберігся Пам'ятний Хрест із написом:
«Здесь место Святого Престола Бывшей Воскресенской церкви, которую император Александр І посещал 21 апреля 1818 года и изволил слышать Божественную Литургию».
1849 р. — розпочато будівництво Волосного управління. В 1836 році село із земельним маєтком — 1800 десятин землі, перейшло до дійсного статського радника генерал -майора Миколи Макаровича Колмикова. Майже 30 років він володів селом Ярославичі. То були роки найбільшого розквіту села в XIX сторіччі.
В 1866 році Ярославичі стали центром Волості. Першим волосним старостою був М.Дашкевич. Була відкрита поштова станція (яка мала 12 пар коней), постоялий будинок (село було розташоване на великому поштовому тракті з Луцька в Дубно). Працювало два млини (один з них був водяний). 1 травня 1876 року було відкрито однокласне народне училище Міністерства народної освіти.
21 вересня 1882 року відбулось освячення новозбудованої церкви, яка отримала назву на честь свята «Різдва Святої Богородиці», яка й стоїть донині (камінь на фундамент брали з-під руїн старовинного замку). І до відкриття цього храму російський імператор Олександр, щоправда, вже третій, тобто син Олександра II, через посередництво князя Костянтина Побєдоносцева прислав у дар пам'ятному для його сімейства Ярославицькому храму дорогоцінну ікону Божої Матері, висловивши жаль, що стара церква не збереглася. Всі ці заклади були відкриті старанням М. М. Калмакова, і частково на його кошти.
1896 рік — в Києві помер М. М. Колмиков. Його тіло було перевезено і похоронено в склепі біля церкви селища Ярославичі (склеп родини Калмикових зберігся до наших днів).
Під час Першої Світової війни у 1914—1916 рр. на території села відбулися сутички царських військ з австро-угорськими частинами, була пограбована церква, викрадені ікони, знищена вся церковна бібліотека; згорів будинок, де розміщувалася школа, народне училище. Нова школа відкрилася в селі вже за II Речі Посполитої у 1925 році.
У 1922 році Ярославичі стали центром гміни Дубенського повіту за польським адміністративним поділом.
На початку 30-х років XX ст. у Ярославичах виник нелегальний місцевий осередок КПЗУ. Очолювали його брати Ничипір та Ярослав Поліщуки. 1935 р. — в селі заснували ОУН. А започаткував діяльність ОУН в Ярославичах Синюк Олексій. Активними членами осередку ОУН, що діяв в Ярославичах, були Симон Гнат (вперше на мітингу в Ярославичах заспівав «Ще не вмерла Україна»), Матвій Сюйва (псевдо — «Крук»), Василь Оноприюк, Олексій Ціхоцький, Степан Жердицький, Герасимчук Нечипір та багато інших. В Ярославичах було створено три чоти повстанців. Кожна чота складалась із двох роїв. Немало ярославичан загинуло, будучи в лавах Української Повстанської Армії, в енкаведистських таборах і концтаборах, усіх їх не порахувати ще й досі.
В 1939 році через Ярославичі проходила червона кіннота . В селі була встановлена радянська влада, головою сільради був призначений Спиридон Мазепа — колишній член КПЗУ.
26 червня 1941 року село було окуповане гітлерівцями. За час окупації німці спалили 87 господарств; школу та її майно. Було вбито 31 жителя; на роботу до Німеччини було вивезено 23 людини. 5 вересня 1943 року поляками із хутора Панська Долина були замордовані: Мінас Олейнічук (32 р.), Василь Болеховський (32 р.), Діонісій Ковальчук (35 р.), Ничипір Квашук (28 р.), Тимофій Кирилюк (28 р.), Арсеній Вікторович (32 р).
9 грудня 1943 року фашисти спалили село Ярославичі, цей день став «чорним» в історії села. Причиною спалення стало те, що люди перестали давати поставки м'яса, збіжжя, інших продуктів окупантам. Акція почалась зненацька, карателі підійшли до села з двох сторін (замасковані в білі маскхалати), рухалися ланцюгом. Фашисти вдиралися в помешкання, жорстоко мордували, вбивали людей, і підпалювали хати. В ході акції було вбито і спалено 30 людей, пограбовано худобу, птицю, майно селян…. Подібна акція відбулась 13 липня 1943 року: в сусідньому селі Городниця німці спалили в церкві живцем близько 50-и людей. В німців були спільники — власівці і поляки.
12 лютого 1944 року в Ярославичі вступили радянські вояки — взвод старшого лейтенанта Двинянінова. під час бою за село загинули старший лейтенант Лихачов А. Г., старшина Іванчук І. П., рядовий Шуліпа І. І. Вони похоронені на сільському цвинтарі, де споруджено пам'ятник і викарбувано їхні прізвища.
Жителі Ярославич Кондрацький Яков, Ляшук Пилип, Новосад Микола штурмували Берлін. Більше 50 односельчан загинуло на фронтах Другої Світової війни, їхні прізвища викарбувані на камені Меморіалу Слави, який односельчани спорудили в їхню пам'ять на центральній вулиці села. Ті, хто вижив на фронтах цієї страшної війни, повернулися в рідне село. Треба було відбудувати те, що було знищено в роки війни. Серед них Старостюк Іван Данилович — працював ковалем. Ковальчук Василь працював трактористом, Зінькевич Роман, Старостюк Григорій, Гринюк Юхим, Гринюк Сянько та інші. В 1971 році з нагоди 100-літнього ювілею письменниці у Ярославичах відбулося урочисте встановлення меморіальної дошки з написом: «1881 року в селі Чекно (нині Межиріччя Ярославицької сільської ради) вивчала народні веснянки українська поетеса Леся Українка».
На початку 1946 року почали оселятися в селі депортовані українські сім'ї з Польщі, Яких депортувала польська влада . Які на підставі «Угоди між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР» були вивезені з Польщі.
Серед переселених забужан багато було мешканців з Холмщини, Черничина, Люблінського воєводства.
Найбільше село Ярославичи було розбудовано в 1960—1980 роках при голові колгоспу Кольченко Василю Юхимовичу. За його головування була прокладена кам'яна дорога з Ярославич до села В.Городниця, збудований міст через річку Тишиця, розчищений сільський ставок, розбудовані колгоспні ферми. Був збудований двоповерховий будинок культури (в його приміщені є бібліотека з читальним залом, кінозал, танцювальний зал), парк відпочинку, пошта. Була збудована велика, на два поверхи, загальноосвітня школа I—III ступенів, нове приміщення правління колгоспу і сільської ради, фельдшерсько-акушерський пункт, продовольчий та промисловий магазин, кафе(чайна), тракторна бригада, автогараж. Працював млин і пилорама. Продовжувалась розбудова села і в подальші роки. Був збудований відкормочний пункт для худоби, два восьмиквартирні будинки для молодих спеціалістів колгоспу, нова тракторна бригада, автогараж. Двоповерховий дитячий садочок, гуртожиток. Працював міні завод, який виготовляв масло, сир. Село частково було газифіковане. Будувались будинки для жителів села. В 2000 році розпочато будівництво нової церкви на кошти парафіян. Було збудоване нове приміщення сільської ради.
В 2003 році трапився такий випадок: колишнього фронтовика Старостюк Григорія Павловича викликали в Москву, там заступник міністра оборони Російської Федерації в урочистій обстановці вручив йому одразу аж три бойові нагороди: ордени Червоної Зірки, Слави III ступеня та медаль «За відвагу». Виявляється, ці нагороди вже півстоліття шукали свого власника. Виходило, що кожне рішення про нагородження рядового Старостюка збіглося з його пораненням. Був госпіталь, а ледь затягувалися рани — поспішали направити знову на передову, але в іншу частину. Ось так нагороди і не знаходили солдата (про це писала газета «Красная звезда» від 16 липня 2003 р.) На території села діє приватне підприємство «Агро-Експрес-Сервіс», генеральний директор Костючко Сергій Степанович. Зборам 11.02.2019 передувало голосування в Ярославичах, Чекні, Яловичах. Ініціативна група зафіксувала таку статистику: із 435 вірян лише 19 висловилися проти переходу під омофор ПЦУ, кілька – утрималися, а решта – були «за» перехід під юрисдикцію ПЦУ: взагалі більш як 90 відсотків членів парафіяльної громади підтримали намір перейти в лоно ПЦУ. Відтак зібрання одноголосно ухвалило рішення про перехід релігійної громади Ярославицької парафії, яка перебувала в підлеглості УПЦ Московського патріархату, у підлеглість Рівненської єпархії ПЦУ разом із двома ярославицькими храмами, а також про зміну назви релігійної громади. На парафіяльному зібранні затверджено Статут релігійної громади в новій редакції та інші питання порядку денного. Крім того, обрано старосту, скарбника храму Різдва Пресвятої Богородиці і двох його помічників. Історію села Ярославичі зібрав і упорядкував Андрій. Схаб Луцьк 2013 рік.
Уродженці
- Олександр (Скальський) — священик Російської православної церкви, Священномученик протоієрей Російської православної церкви.
Історію села Ярославичі зібрав і упорядкував Андрій Схаб Луцьк 2013 рік.
- В селі Ярославичі народився і виріс краєзнавець: Ростислав Юхимович Островецький — автор книг «Ярославичі. Краєзнавчий нарис» (2003), «Рідний край» (2005), «Волинь. Земля нескорена» (2006). «Борці за примарну волю» (2006). «Княже село на Тишиці» (2009).
Заклади соціальної сфери
Юні мешканці здобувають дошкільну та загальну освіту в місцевому ліцеї.
Література
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.Н. И. Теодорович. Историко-статестическоє опісаніе церквей и приходов Волинской епархии. Т. И. Уезды Ровенский, Острожский, и Дубенский. Почаев: Типография Почаево-Успенской Лавры, 1889 г. Історію села Ярославичі зібрав і упорядкував А. Схаб Луцьк 2013 рік.
- Про Ярославичі краєзнавець: Ростислав Юхимович Островецький — автор книг «Ярославичі. Краєзнавчий нарис» (2003), «Рідний край»(2005), «Волинь. Земля нескорена» (2006)."Борці за примарну волю"(2006)."Княже село на Тишиці"(2009).
Посилання
| У Вікісловнику є сторінка Ярославичі. |
- Село Ярославичі на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з травня 2019]
- Погода в селі Ярославичі [ 13 серпня 2020 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Yaroslavichi Yarosla vichi selo v Ukrayini Yaroslavickoyi silskoyi gromadi Dubenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 978 osib Do 2017 organ miscevogo samovryaduvannya Yaroslavicka silska rada selo YaroslavichiGerbKrayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastRajon Dubenskij rajonGromada Yaroslavicka silska gromadaKod KATOTTG UA56040370010069487Oblikova kartka selo Yaroslavichi Osnovni daniZasnovane 1145Naselennya 978 osib 2001 Plosha 18 24 km Gustota naselennya 30 1 osib km Poshtovij indeks 35112Telefonnij kod 380 3659Geografichni daniGeografichni koordinati 50 37 33 pn sh 25 27 19 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 195 mVodojmi richki Nadchici ZborivMisceva vladaAdresa radi 35112 Rivnenska obl Dubenskij r n s Yaroslavichi vul Sadova 7aKartaYaroslavichiYaroslavichiMapa Yaroslavichi u VikishovishiGeografiyaSelom teche richka liva pritoka Zboriv Pohodzhennya nazviSelo otrimalo svoyu nazvu vid imeni Luckogo knyazya Yaroslava Izyaslavovicha 1169 r yakij mav v comu seli za mok i litnyu rezidenciyu Pro te sho yaroslavchani zmusheni buli boronitis vid vorogiv svidchiv i starovinnij zamok yakij vprodovzh stolit stoyav u Yaroslavichah z troh storin otochenij rovami z vodoyu a z chetvertogo boku do nogo prilyagav val IstoriyaPro cej zamok yak pro she diyuchij dobre ukriplenij z vorotami ta bashtoyu zgaduyetsya v dokumentah 1671 r Ce buv akt sudovoyi peredachi mayetkiv Dobratina i Bokijmi prisudzhenih panam Linchevskim vid Volinskogo kashtelyana Yana Franciska Lyubovickogo arhiv ch 6 t 1 dodatok st 109 U 1706 r v Yaroslavichah stoyalo taborom shvedske vijsko korolya Karla XII 1746 r bula zbudovana Voskresenska cerkva 1812 r v selishi perebuvala chastina tretoyi Rosijskoyi armiyi pid komanduvannyam generala O P Tormasova V 1818 roci 21 kvitnya Yaroslavichi vidvidav car Oleksandr I Mandruyuchi iz Varshavi na pivden Rosiyi car zanochuvav z 20 na 21 kvitnya v Lucku a vranci virushiv u Starokostyantiniv Tam bula zibrana znachna kilkist vijsk dlya oglyadu i manevriv yaki Oleksandr I mav provoditi pislya pributtya Koli bulo podolano 14 15 verstv shlyahu pid samimi Yaroslavichami carya nazdognav gonec i vruchiv jomu vazhlivu depeshu V nij povidomlyalosya pro narodzhennya u velikogo knyazya Mikoli Pavlovicha sina ohreshennogo Oleksandrom yakomu v majbutnomu nalezhalo stati carem Taka zvistka duzhe vtishila bezditnogo imperatora i vin zupinivsya v seli Yaroslavichi bilya cerkvi shob sklasti Bogu podyaku za spadkoyemcya carskogo prestolu i pomolitisya Bula same nedilya i v silskomu hrami jshla sluzhba Bozha koli pribuv poslanec i povidomiv sho jogo velichnist imperator maye chest vidvidati cej hram Batyushka pochuvshi taku novinu ledve ne zomliv vid strahu ale opanuvav sebe i proviv liturgiyu tak yak treba Oleksandr pomolivsya posluhav sluzhbu Bozhu i virushiv dali v dorogu Bilya Hramu zberigsya Pam yatnij Hrest iz napisom Zdes mesto Svyatogo Prestola Byvshej Voskresenskoj cerkvi kotoruyu imperator Aleksandr I poseshal 21 aprelya 1818 goda i izvolil slyshat Bozhestvennuyu Liturgiyu 1849 r rozpochato budivnictvo Volosnogo upravlinnya V 1836 roci selo iz zemelnim mayetkom 1800 desyatin zemli perejshlo do dijsnogo statskogo radnika general majora Mikoli Makarovicha Kolmikova Majzhe 30 rokiv vin volodiv selom Yaroslavichi To buli roki najbilshogo rozkvitu sela v XIX storichchi V 1866 roci Yaroslavichi stali centrom Volosti Pershim volosnim starostoyu buv M Dashkevich Bula vidkrita poshtova stanciya yaka mala 12 par konej postoyalij budinok selo bulo roztashovane na velikomu poshtovomu trakti z Lucka v Dubno Pracyuvalo dva mlini odin z nih buv vodyanij 1 travnya 1876 roku bulo vidkrito odnoklasne narodne uchilishe Ministerstva narodnoyi osviti 21 veresnya 1882 roku vidbulos osvyachennya novozbudovanoyi cerkvi yaka otrimala nazvu na chest svyata Rizdva Svyatoyi Bogorodici yaka j stoyit donini kamin na fundament brali z pid ruyin starovinnogo zamku I do vidkrittya cogo hramu rosijskij imperator Oleksandr shopravda vzhe tretij tobto sin Oleksandra II cherez poserednictvo knyazya Kostyantina Pobyedonosceva prislav u dar pam yatnomu dlya jogo simejstva Yaroslavickomu hramu dorogocinnu ikonu Bozhoyi Materi vislovivshi zhal sho stara cerkva ne zbereglasya Vsi ci zakladi buli vidkriti starannyam M M Kalmakova i chastkovo na jogo koshti 1896 rik v Kiyevi pomer M M Kolmikov Jogo tilo bulo perevezeno i pohoroneno v sklepi bilya cerkvi selisha Yaroslavichi sklep rodini Kalmikovih zberigsya do nashih dniv Pid chas Pershoyi Svitovoyi vijni u 1914 1916 rr na teritoriyi sela vidbulisya sutichki carskih vijsk z avstro ugorskimi chastinami bula pograbovana cerkva vikradeni ikoni znishena vsya cerkovna biblioteka zgoriv budinok de rozmishuvalasya shkola narodne uchilishe Nova shkola vidkrilasya v seli vzhe za II Rechi Pospolitoyi u 1925 roci U 1922 roci Yaroslavichi stali centrom gmini Dubenskogo povitu za polskim administrativnim podilom Na pochatku 30 h rokiv XX st u Yaroslavichah vinik nelegalnij miscevij oseredok KPZU Ocholyuvali jogo brati Nichipir ta Yaroslav Polishuki 1935 r v seli zasnuvali OUN A zapochatkuvav diyalnist OUN v Yaroslavichah Sinyuk Oleksij Aktivnimi chlenami oseredku OUN sho diyav v Yaroslavichah buli Simon Gnat vpershe na mitingu v Yaroslavichah zaspivav She ne vmerla Ukrayina Matvij Syujva psevdo Kruk Vasil Onopriyuk Oleksij Cihockij Stepan Zherdickij Gerasimchuk Nechipir ta bagato inshih V Yaroslavichah bulo stvoreno tri choti povstanciv Kozhna chota skladalas iz dvoh royiv Nemalo yaroslavichan zaginulo buduchi v lavah Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi v enkavedistskih taborah i konctaborah usih yih ne porahuvati she j dosi V 1939 roci cherez Yaroslavichi prohodila chervona kinnota V seli bula vstanovlena radyanska vlada golovoyu silradi buv priznachenij Spiridon Mazepa kolishnij chlen KPZU 26 chervnya 1941 roku selo bulo okupovane gitlerivcyami Za chas okupaciyi nimci spalili 87 gospodarstv shkolu ta yiyi majno Bulo vbito 31 zhitelya na robotu do Nimechchini bulo vivezeno 23 lyudini 5 veresnya 1943 roku polyakami iz hutora Panska Dolina buli zamordovani Minas Olejnichuk 32 r Vasil Bolehovskij 32 r Dionisij Kovalchuk 35 r Nichipir Kvashuk 28 r Timofij Kirilyuk 28 r Arsenij Viktorovich 32 r 9 grudnya 1943 roku fashisti spalili selo Yaroslavichi cej den stav chornim v istoriyi sela Prichinoyu spalennya stalo te sho lyudi perestali davati postavki m yasa zbizhzhya inshih produktiv okupantam Akciya pochalas znenacka karateli pidijshli do sela z dvoh storin zamaskovani v bili maskhalati ruhalisya lancyugom Fashisti vdiralisya v pomeshkannya zhorstoko morduvali vbivali lyudej i pidpalyuvali hati V hodi akciyi bulo vbito i spaleno 30 lyudej pograbovano hudobu pticyu majno selyan Podibna akciya vidbulas 13 lipnya 1943 roku v susidnomu seli Gorodnicya nimci spalili v cerkvi zhivcem blizko 50 i lyudej V nimciv buli spilniki vlasivci i polyaki 12 lyutogo 1944 roku v Yaroslavichi vstupili radyanski voyaki vzvod starshogo lejtenanta Dvinyaninova pid chas boyu za selo zaginuli starshij lejtenant Lihachov A G starshina Ivanchuk I P ryadovij Shulipa I I Voni pohoroneni na silskomu cvintari de sporudzheno pam yatnik i vikarbuvano yihni prizvisha Zhiteli Yaroslavich Kondrackij Yakov Lyashuk Pilip Novosad Mikola shturmuvali Berlin Bilshe 50 odnoselchan zaginulo na frontah Drugoyi Svitovoyi vijni yihni prizvisha vikarbuvani na kameni Memorialu Slavi yakij odnoselchani sporudili v yihnyu pam yat na centralnij vulici sela Ti hto vizhiv na frontah ciyeyi strashnoyi vijni povernulisya v ridne selo Treba bulo vidbuduvati te sho bulo znisheno v roki vijni Sered nih Starostyuk Ivan Danilovich pracyuvav kovalem Kovalchuk Vasil pracyuvav traktoristom Zinkevich Roman Starostyuk Grigorij Grinyuk Yuhim Grinyuk Syanko ta inshi V 1971 roci z nagodi 100 litnogo yuvileyu pismennici u Yaroslavichah vidbulosya urochiste vstanovlennya memorialnoyi doshki z napisom 1881 roku v seli Chekno nini Mezhirichchya Yaroslavickoyi silskoyi radi vivchala narodni vesnyanki ukrayinska poetesa Lesya Ukrayinka Na pochatku 1946 roku pochali oselyatisya v seli deportovani ukrayinski sim yi z Polshi Yakih deportuvala polska vlada Yaki na pidstavi Ugodi mizh Uryadom Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki i Polskim Komitetom Nacionalnogo vizvolennya pro evakuaciyu ukrayinskogo naselennya z teritoriyi Polshi i polskih gromadyan z teritoriyi URSR buli vivezeni z Polshi Sered pereselenih zabuzhan bagato bulo meshkanciv z Holmshini Chernichina Lyublinskogo voyevodstva Najbilshe selo Yaroslavichi bulo rozbudovano v 1960 1980 rokah pri golovi kolgospu Kolchenko Vasilyu Yuhimovichu Za jogo golovuvannya bula prokladena kam yana doroga z Yaroslavich do sela V Gorodnicya zbudovanij mist cherez richku Tishicya rozchishenij silskij stavok rozbudovani kolgospni fermi Buv zbudovanij dvopoverhovij budinok kulturi v jogo primisheni ye biblioteka z chitalnim zalom kinozal tancyuvalnij zal park vidpochinku poshta Bula zbudovana velika na dva poverhi zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv nove primishennya pravlinnya kolgospu i silskoyi radi feldshersko akusherskij punkt prodovolchij ta promislovij magazin kafe chajna traktorna brigada avtogarazh Pracyuvav mlin i pilorama Prodovzhuvalas rozbudova sela i v podalshi roki Buv zbudovanij vidkormochnij punkt dlya hudobi dva vosmikvartirni budinki dlya molodih specialistiv kolgospu nova traktorna brigada avtogarazh Dvopoverhovij dityachij sadochok gurtozhitok Pracyuvav mini zavod yakij vigotovlyav maslo sir Selo chastkovo bulo gazifikovane Buduvalis budinki dlya zhiteliv sela V 2000 roci rozpochato budivnictvo novoyi cerkvi na koshti parafiyan Bulo zbudovane nove primishennya silskoyi radi V 2003 roci trapivsya takij vipadok kolishnogo frontovika Starostyuk Grigoriya Pavlovicha viklikali v Moskvu tam zastupnik ministra oboroni Rosijskoyi Federaciyi v urochistij obstanovci vruchiv jomu odrazu azh tri bojovi nagorodi ordeni Chervonoyi Zirki Slavi III stupenya ta medal Za vidvagu Viyavlyayetsya ci nagorodi vzhe pivstolittya shukali svogo vlasnika Vihodilo sho kozhne rishennya pro nagorodzhennya ryadovogo Starostyuka zbiglosya z jogo poranennyam Buv gospital a led zatyaguvalisya rani pospishali napraviti znovu na peredovu ale v inshu chastinu Os tak nagorodi i ne znahodili soldata pro ce pisala gazeta Krasnaya zvezda vid 16 lipnya 2003 r Na teritoriyi sela diye privatne pidpriyemstvo Agro Ekspres Servis generalnij direktor Kostyuchko Sergij Stepanovich Zboram 11 02 2019 pereduvalo golosuvannya v Yaroslavichah Chekni Yalovichah Iniciativna grupa zafiksuvala taku statistiku iz 435 viryan lishe 19 vislovilisya proti perehodu pid omofor PCU kilka utrimalisya a reshta buli za perehid pid yurisdikciyu PCU vzagali bilsh yak 90 vidsotkiv chleniv parafiyalnoyi gromadi pidtrimali namir perejti v lono PCU Vidtak zibrannya odnogolosno uhvalilo rishennya pro perehid religijnoyi gromadi Yaroslavickoyi parafiyi yaka perebuvala v pidleglosti UPC Moskovskogo patriarhatu u pidleglist Rivnenskoyi yeparhiyi PCU razom iz dvoma yaroslavickimi hramami a takozh pro zminu nazvi religijnoyi gromadi Na parafiyalnomu zibranni zatverdzheno Statut religijnoyi gromadi v novij redakciyi ta inshi pitannya poryadku dennogo Krim togo obrano starostu skarbnika hramu Rizdva Presvyatoyi Bogorodici i dvoh jogo pomichnikiv Istoriyu sela Yaroslavichi zibrav i uporyadkuvav Andrij Shab Luck 2013 rik Urodzhenci Oleksandr Skalskij svyashenik Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Svyashennomuchenik protoiyerej Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Istoriyu sela Yaroslavichi zibrav i uporyadkuvav Andrij Shab Luck 2013 rik V seli Yaroslavichi narodivsya i viris krayeznavec Rostislav Yuhimovich Ostroveckij avtor knig Yaroslavichi Krayeznavchij naris 2003 Ridnij kraj 2005 Volin Zemlya neskorena 2006 Borci za primarnu volyu 2006 Knyazhe selo na Tishici 2009 Zakladi socialnoyi sferiYuni meshkanci zdobuvayut doshkilnu ta zagalnu osvitu v miscevomu liceyi LiteraturaCinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1986 T 2 L Ya 578 s N I Teodorovich Istoriko statesticheskoye opisanie cerkvej i prihodov Volinskoj eparhii T I Uezdy Rovenskij Ostrozhskij i Dubenskij Pochaev Tipografiya Pochaevo Uspenskoj Lavry 1889 g Istoriyu sela Yaroslavichi zibrav i uporyadkuvav A Shab Luck 2013 rik Pro Yaroslavichi krayeznavec Rostislav Yuhimovich Ostroveckij avtor knig Yaroslavichi Krayeznavchij naris 2003 Ridnij kraj 2005 Volin Zemlya neskorena 2006 Borci za primarnu volyu 2006 Knyazhe selo na Tishici 2009 PosilannyaU Vikislovniku ye storinka Yaroslavichi Selo Yaroslavichi na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini nedostupne posilannya z travnya 2019 Pogoda v seli Yaroslavichi 13 serpnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi