Церква Різдва Богородиці — чинна дерев'яна церква у с. Ярославичі Дубенського району Рівненщини. Церква є яскравим зразком неоросійського стилю, розповсюдженого на Волині у 2-ій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Парафія належить до Рівненської єпархії ПЦУ.
Церква Різдва Богородиці | |
---|---|
50°38′25″ пн. ш. 25°25′59″ сх. д. / 50.64014° пн. ш. 25.43299° сх. д.Координати: 50°38′25″ пн. ш. 25°25′59″ сх. д. / 50.64014° пн. ш. 25.43299° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, с. Ярославичі, Млинівський район, Рівненська область |
Кінець будівництва | 1882 |
Належність | ПЦУ |
Стан | діючий |
Адреса | с. Ярославичі, Рівненська область, Україна, 35112 |
Епонім | Різдво Пресвятої Богородиці |
Церква Різдва Богородиці (Ярославичі) (Україна) Церква Різдва Богородиці (Ярославичі) (Рівненська область) | |
Церква Різдва Богородиці у Вікісховищі |
Розташовання
Церква знаходиться в центральній частині села
Історія
За поданням М. Теодоровича церква у с. Ярославичі збудована на місці старого дерев’яного храму, датованого 1746 р., у якому у 1818 році на літургії був присутній імператор Олександр І. Згодом імператор подарував церкві ікону Казанської Божої Матері, яка нині знаходиться у кіоті північного зрубу церкви. Збір пожертв на будівництво нової (нинішньої) церкви розпочав колишній статський радник Григорій Васильович Шліхта, який перед смертю пожертвував 1000 рублів. Його справу продовжив місцевий землевласник, дійсний статський радник Микола Маркович Колмаков, який на власні кошти влаштував іконостас, написаний в Києві. Закладка нової церкви відбулася в жовтні 1880 р. Нова церква була поставлена поряд зі старим занепавшим храмом. Нова церква була освячена у вересні 1882 року.
На початку 2010-х рр. на даній церковній ділянці був збудований новий мурований храм більших розмірів, який перебрав на себе роль домінанти.,.
Архітектура
Церква хрещата п'ятизрубна з прибудованою до головного фасаду дзвіницею. З півночі до вівтарної частини примикає допоміжне приміщення (ризниця). Центральна нава помітно перевищує суміжні зруби, накрита чотирисхилим дахом завершується грушеподібною банею на масивному восьмигранному світловому барабані. На кутах даху центральної нави встановлені декоративні маківки.
Дзвіниця чотириярусна, завершується наметовим восьмигранним верхом з декоративною маківкою. Дерев’яні стіни з брусу оздоблені ззовні шалівкою з дерев’яних дощок. Основне поле стіни почленоване кутовими пілястрами і завершене профільованим карнизом з «сухариками» хвилястої форми. Північний та південний зруби завершені трикутними щипцями. Входи в будівлю (головний та бічні) вирішені у вигляді двоколонних портиків з трикутним дахом. Вікна п'ятикутної форми обрамлені лиштвами та завершені сандриками з прорізними елементами. Восьмикутні вікна бічних зрубів обрамлені декоративною рейкою.
Колористичне вирішення церкви ґрунтується на характерній для Волині гамі поєднання білого та різних відтінків голубого кольорів. Покрівля дахів та бань – сіра оцинкована жерсть. В кіоті північного зрубу віднайдено табличку з написом: «Храм сей построен в 1880-1881 и 1882 годах на месте бывшей здесь церкви и освящен 7 сентября 1882 года. В прежней церкви император Александр І 1818 года, апреля 21 дня во время проезда своего в Староконстантинов, получив в с. Ярославичах всерадостное известие о рождении в Москве 17 апреля того же 1818 года у великого князя Николая Павловича сына Александра, в последствии Царя освободителя, слушал литургию. В память сего события прихожане с. Ярославичи и воздвигли сей храм, а император Александр ІІІ, син царя Александра ІІ, благословил оный святою иконою Казанской Божьей Матери, поставленной в этом кивоте».
За час свого існування церква не перебудовувалася та зберегла свої архітектурні риси.
Література
- Василь Слободян. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 131
- Теодорович Н.И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии / Н.И. Теодорович. – Т. ІІ. – Почаев, 1890. – С. 1000–1005
- Переверзев Н.В. Справочная книга о приходах и монастырях Волынской епархии / Н.В. Переверзев. – Житомир, 1914. – С. 109.
Див.також
- Церква на Електронній карті спадщини дерев'яного церковного зодчества Рівненської області.
Це незавершена стаття про церковну будівлю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva Rizdva Bogorodici chinna derev yana cerkva u s Yaroslavichi Dubenskogo rajonu Rivnenshini Cerkva ye yaskravim zrazkom neorosijskogo stilyu rozpovsyudzhenogo na Volini u 2 ij polovini HIH na pochatku HH st Parafiya nalezhit do Rivnenskoyi yeparhiyi PCU Cerkva Rizdva Bogorodici50 38 25 pn sh 25 25 59 sh d 50 64014 pn sh 25 43299 sh d 50 64014 25 43299 Koordinati 50 38 25 pn sh 25 25 59 sh d 50 64014 pn sh 25 43299 sh d 50 64014 25 43299Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina s Yaroslavichi Mlinivskij rajon Rivnenska oblastKinec budivnictva1882NalezhnistPCUStandiyuchijAdresas Yaroslavichi Rivnenska oblast Ukrayina 35112EponimRizdvo Presvyatoyi BogorodiciCerkva Rizdva Bogorodici Yaroslavichi Ukrayina Pokazati na mapi UkrayinaCerkva Rizdva Bogorodici Yaroslavichi Rivnenska oblast Pokazati na mapi Rivnenska oblast Cerkva Rizdva Bogorodici u VikishovishiRoztashovannyaCerkva znahoditsya v centralnij chastini selaIstoriyaZa podannyam M Teodorovicha cerkva u s Yaroslavichi zbudovana na misci starogo derev yanogo hramu datovanogo 1746 r u yakomu u 1818 roci na liturgiyi buv prisutnij imperator Oleksandr I Zgodom imperator podaruvav cerkvi ikonu Kazanskoyi Bozhoyi Materi yaka nini znahoditsya u kioti pivnichnogo zrubu cerkvi Zbir pozhertv na budivnictvo novoyi ninishnoyi cerkvi rozpochav kolishnij statskij radnik Grigorij Vasilovich Shlihta yakij pered smertyu pozhertvuvav 1000 rubliv Jogo spravu prodovzhiv miscevij zemlevlasnik dijsnij statskij radnik Mikola Markovich Kolmakov yakij na vlasni koshti vlashtuvav ikonostas napisanij v Kiyevi Zakladka novoyi cerkvi vidbulasya v zhovtni 1880 r Nova cerkva bula postavlena poryad zi starim zanepavshim hramom Nova cerkva bula osvyachena u veresni 1882 roku Na pochatku 2010 h rr na danij cerkovnij dilyanci buv zbudovanij novij murovanij hram bilshih rozmiriv yakij perebrav na sebe rol dominanti ArhitekturaCerkva hreshata p yatizrubna z pribudovanoyu do golovnogo fasadu dzviniceyu Z pivnochi do vivtarnoyi chastini primikaye dopomizhne primishennya riznicya Centralna nava pomitno perevishuye sumizhni zrubi nakrita chotirishilim dahom zavershuyetsya grushepodibnoyu baneyu na masivnomu vosmigrannomu svitlovomu barabani Na kutah dahu centralnoyi navi vstanovleni dekorativni makivki Dzvinicya chotiriyarusna zavershuyetsya nametovim vosmigrannim verhom z dekorativnoyu makivkoyu Derev yani stini z brusu ozdobleni zzovni shalivkoyu z derev yanih doshok Osnovne pole stini pochlenovane kutovimi pilyastrami i zavershene profilovanim karnizom z suharikami hvilyastoyi formi Pivnichnij ta pivdennij zrubi zaversheni trikutnimi shipcyami Vhodi v budivlyu golovnij ta bichni virisheni u viglyadi dvokolonnih portikiv z trikutnim dahom Vikna p yatikutnoyi formi obramleni lishtvami ta zaversheni sandrikami z proriznimi elementami Vosmikutni vikna bichnih zrubiv obramleni dekorativnoyu rejkoyu Koloristichne virishennya cerkvi gruntuyetsya na harakternij dlya Volini gami poyednannya bilogo ta riznih vidtinkiv golubogo koloriv Pokrivlya dahiv ta ban sira ocinkovana zherst V kioti pivnichnogo zrubu vidnajdeno tablichku z napisom Hram sej postroen v 1880 1881 i 1882 godah na meste byvshej zdes cerkvi i osvyashen 7 sentyabrya 1882 goda V prezhnej cerkvi imperator Aleksandr I 1818 goda aprelya 21 dnya vo vremya proezda svoego v Starokonstantinov poluchiv v s Yaroslavichah vseradostnoe izvestie o rozhdenii v Moskve 17 aprelya togo zhe 1818 goda u velikogo knyazya Nikolaya Pavlovicha syna Aleksandra v posledstvii Carya osvoboditelya slushal liturgiyu V pamyat sego sobytiya prihozhane s Yaroslavichi i vozdvigli sej hram a imperator Aleksandr III sin carya Aleksandra II blagoslovil onyj svyatoyu ikonoyu Kazanskoj Bozhej Materi postavlennoj v etom kivote Za chas svogo isnuvannya cerkva ne perebudovuvalasya ta zberegla svoyi arhitekturni risi LiteraturaVasil Slobodyan Katalog isnuyuchih derev yanih cerkov Ukrayini i ukrayinskih etnichnih zemel Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 1996 r t 4 s 131 Teodorovich N I Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii N I Teodorovich T II Pochaev 1890 S 1000 1005 Pereverzev N V Spravochnaya kniga o prihodah i monastyryah Volynskoj eparhii N V Pereverzev Zhitomir 1914 S 109 Div takozhCerkva na Elektronnij karti spadshini derev yanogo cerkovnogo zodchestva Rivnenskoyi oblasti Ce nezavershena stattya pro cerkovnu budivlyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi