Євген Петрович Шаповалов рос Евгений Петрович Шаповалов нар 25 грудня 1904 19041225 8 листопада 1977 радянський військов

Євген Петрович Шаповалов (рос. Евгений Петрович Шаповалов; нар. 25 грудня 1904(19041225) — 8 листопада 1977) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (1945), у роки німецько-радянської війни командир 23-ї гвардійської мотострілецької бригади 7-го гвардійського танкового корпусу 3-ї гвардійської танкової армії 1-го Українського фронту, гвардії підполковник.

Євген Петрович Шаповалов

рос. Евгений Петрович Шаповалов

Народження

25 грудня 1904
Таганрог

Смерть

8 листопада 1977 (72 роки)
Київ

Поховання

Лук'янівське військове кладовище

Країна

Приналежність

Освіта

Військова академія імені М. В. Фрунзе

Роки служби

1922—1955

Партія

КПРС

Звання

Генерал-майор

Війни / битви

Німецько-радянська війна

Нагороди

Іноземні

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шаповалов.

Біографія

Народився 25 грудня 1904 року в місті Таганрозі (тепер Ростовської області Росії) в сім'ї робітника. Росіянин. Закінчив початкову школу. Працював шевцем.

В 1922 році призваний в ряди Червоної Армії. Закінчив Харківську школу червоних старшин, у 1925 році — кавалерійську школу.

У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. У 1944 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе. Воював на 1-му Українському фронті.

Відзначився у квітні-травні 1945 року в боях за Берлін. Бригада при форсуванні річок Нейсе, Шпрее, і у вуличних боях знищила значну кількість бойової техніки і військ супротивника, взяла в полон понад 1200 солдатів і офіцерів, звільнила табір військовополонених.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1945 року за зразкове командування бригадою і проявлені при цьому особисті мужність і героїзм гвардії підполковникові Євгену Петровичу Шаповалову присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6548).

Після війни продовжував службу в Радянській Армії. З липня 1945 року — командир 23-о гвардійського мотострілецького полку (в який була переформована колишня 23-тя гвардійської мотострілецька бригада) в 7-ї гвардійської танкової армії Групи радянських окупаційних військ у Німеччині. З квітня 1948 року — заступник командира 6-го гвардійського кадрового механізованого полку там же. З листопада 1949 року — заступник командира 6-ї гвардійської механізованої дивізії в ГРВН.

З липня 1950 року — заступник командира 2-ї гвардійської танкової дивізії Ленінградського військового округу.

У 1951 році закінчив академічні курси удосконалення командного складу при Військовій академії бронетанкових і механізованих військ Радянської Армії імені І. В. Сталіна, далі служив у тій же посаді.

З жовтня 1953 року — командир 72-ї гвардійської механізованої дивізії Забайкальського військового округу.

З березня 1955 генерал-майор Є.П. Шаповалов у запасі.

У 1960—1965 роках був директором радгоспу у Фастівському районі Київської області. З 1965 року — на пенсії. Жив у Києві. Помер 8 листопада 1977 року. Похований на Лук'янівському військовому кладовищі.

Нагороди

Нагороджений двома орденами Леніна, чотирма орденами Червоного Прапора, медалями.

Література

Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988 (рос.);
Они прославили Родину. Книга 2. Ростов-на-Дону, 1975 (рос.).