Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Четверта холерна пандемія також IV пандемія холери англ fourth cholera pandemic чергове поширення холери на великі відст

Четверта холерна пандемія

Четверта холерна пандемія (також IV пандемія холери, англ. fourth cholera pandemic) — чергове поширення холери на великі відстані від Індії. Примітна швидким поширенням хвороби за допомогою залізниць та кораблів після відкриття Суецького каналу, який «забезпечив» кур'єрське швидке провезення інфекції з Індії до Європи. Тепер холера проникала туди не за дві-три роки, а через кілька тижнів. Кораблі, які відпливли тоді з єгипетської Александрії, рознесли її до портів Італії, Франції, Іспанії. Тривала упродовж 1863—1875 років.

Четверта холерна пандемія
image
Попередник (третя холерна пандемія)
Наступник (п'ята холерна пандемія)
Час/дата початку 1863
Час/дата закінчення 1875

Поширення пандемії

На терени Російської імперії холера проникла цього разу із Західної Європи. Тоді було помічено, що війська завжди пізніше від жителів і менше хворіли на холеру. Якщо солдати захворювали, то легше пересічних громадян хворіли на холеру, і порівняно менше їх вмирали. Цю нерівність слід приписати особливостям солдатської їжі, яка навіть влітку, зі зникненням запасів квашеної капусти та буряка, мала все-таки в основі кислий хліб, квас й інші продукти, які підтримували в шлунку переважно кислу реакцію харчової суміші, яка згубно діє на холерні вібріони.

Під час цієї пандемії холера поширилась до України в серпні 1865 року з Константинополя спочатку до Одеси, а з 1866 року — майже до всіх громад України. У 1869—1870 рр. захворювання на холеру в Європі припинилося, за винятком України й Російської імперії. Найбільший її пік в країні був у 1870 році, коли захворіло 633 318 людей, а померло 238 027, проте це не означає, що опубліковано дійсно точні числа. Було багато неврахованих хворих і померлих серед бідняків. У Києві, наприклад, влітку 1871 року за день помирало до 140 людей. У 1872 році за два тижні помер 1 151 житель міста. Розшук, організований військовим губернатором, показав, що багато містян у передмістях або таємно скидали трупи в Дніпро, або ховали їх у відлюдних місцях. Це відбувалася тому, що лікування було платним. Не у всіх містах була безплатна земська медицина. У тому ж Києві, зокрема, доступною для простого люду була одна лише (Кирилівська лікарня), та й то день перебування в ній коштував 7 рублів 20 копійок, в той час, як щоденна зарплата кваліфікованого робітника не перевищувала 2 рублі 50 копійок. Залишалися нечисленні заклади для прочан при монастирях і терміново перероблені під «складування» холерних хворих нічліжки для бідних, куди приносили десятки жителів міста просто вмирати.

Див. також

Джерела

  • Hayes, J.N. (2005). Epidemics and Pandemics: Their Impacts on Human History. Santa Barbara, CA: ABC-CLIO. pp. 214—219. [1] [ 12 березня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. О. А. Голубовської). — Київ: ВСВ «Медицина» (2 видання, доповнене і перероблене). — 2018. — 688 С. + 12 с. кольор. вкл. (О. А. Голубовська, М. А. Андрейчин, А. В. Шкурба та ін.) / С. 45
  • Возіанова Ж. І.  Інфекційні і паразитарні хвороби: В 3 т. — К.:"Здоров'я",2008. — Т. 1; 2-е вид., перероб. і доп — 884 с. . / С. 531
  • Зюков А. М. (за участі Падалки Б. Я.) Гострі інфекційні хвороби та гельмінтози людини. Державне медичне видавництво УРСР, К. 1947. — 392 с. /С. 91
  • Byrne, Joseph Patrick (2008). Encyclopedia of Pestilence, Pandemics, and Plagues: A-M. ABC-CLIO. p. 101. . (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Chetverta holerna pandemiya takozh IV pandemiya holeri angl fourth cholera pandemic chergove poshirennya holeri na veliki vidstani vid Indiyi Primitna shvidkim poshirennyam hvorobi za dopomogoyu zaliznic ta korabliv pislya vidkrittya Sueckogo kanalu yakij zabezpechiv kur yerske shvidke provezennya infekciyi z Indiyi do Yevropi Teper holera pronikala tudi ne za dvi tri roki a cherez kilka tizhniv Korabli yaki vidplivli todi z yegipetskoyi Aleksandriyi roznesli yiyi do portiv Italiyi Franciyi Ispaniyi Trivala uprodovzh 1863 1875 rokiv Chetverta holerna pandemiya Poperedniktretya holerna pandemiya Nastupnikp yata holerna pandemiya Chas data pochatku1863 Chas data zakinchennya1875Poshirennya pandemiyiNa tereni Rosijskoyi imperiyi holera pronikla cogo razu iz Zahidnoyi Yevropi Todi bulo pomicheno sho vijska zavzhdi piznishe vid zhiteliv i menshe hvorili na holeru Yaksho soldati zahvoryuvali to legshe peresichnih gromadyan hvorili na holeru i porivnyano menshe yih vmirali Cyu nerivnist slid pripisati osoblivostyam soldatskoyi yizhi yaka navit vlitku zi zniknennyam zapasiv kvashenoyi kapusti ta buryaka mala vse taki v osnovi kislij hlib kvas j inshi produkti yaki pidtrimuvali v shlunku perevazhno kislu reakciyu harchovoyi sumishi yaka zgubno diye na holerni vibrioni Pid chas ciyeyi pandemiyi holera poshirilas do Ukrayini v serpni 1865 roku z Konstantinopolya spochatku do Odesi a z 1866 roku majzhe do vsih gromad Ukrayini U 1869 1870 rr zahvoryuvannya na holeru v Yevropi pripinilosya za vinyatkom Ukrayini j Rosijskoyi imperiyi Najbilshij yiyi pik v krayini buv u 1870 roci koli zahvorilo 633 318 lyudej a pomerlo 238 027 prote ce ne oznachaye sho opublikovano dijsno tochni chisla Bulo bagato nevrahovanih hvorih i pomerlih sered bidnyakiv U Kiyevi napriklad vlitku 1871 roku za den pomiralo do 140 lyudej U 1872 roci za dva tizhni pomer 1 151 zhitel mista Rozshuk organizovanij vijskovim gubernatorom pokazav sho bagato mistyan u peredmistyah abo tayemno skidali trupi v Dnipro abo hovali yih u vidlyudnih miscyah Ce vidbuvalasya tomu sho likuvannya bulo platnim Ne u vsih mistah bula bezplatna zemska medicina U tomu zh Kiyevi zokrema dostupnoyu dlya prostogo lyudu bula odna lishe Kirilivska likarnya ta j to den perebuvannya v nij koshtuvav 7 rubliv 20 kopijok v toj chas yak shodenna zarplata kvalifikovanogo robitnika ne perevishuvala 2 rubli 50 kopijok Zalishalisya nechislenni zakladi dlya prochan pri monastiryah i terminovo pererobleni pid skladuvannya holernih hvorih nichlizhki dlya bidnih kudi prinosili desyatki zhiteliv mista prosto vmirati Div takozhPersha holerna pandemiya Druga holerna pandemiya Tretya holerna pandemiya P yata holerna pandemiya Shosta holerna pandemiya Soma holerna pandemiyaDzherelaHayes J N 2005 Epidemics and Pandemics Their Impacts on Human History Santa Barbara CA ABC CLIO pp 214 219 1 12 bereznya 2017 u Wayback Machine angl Infekcijni hvorobi pidruchnik za red O A Golubovskoyi Kiyiv VSV Medicina 2 vidannya dopovnene i pereroblene 2018 688 S 12 s kolor vkl O A Golubovska M A Andrejchin A V Shkurba ta in ISBN 978 617 505 675 2 S 45 Vozianova Zh I Infekcijni i parazitarni hvorobi V 3 t K Zdorov ya 2008 T 1 2 e vid pererob i dop 884 s ISBN 978 966 463 012 9 S 531 Zyukov A M za uchasti Padalki B Ya Gostri infekcijni hvorobi ta gelmintozi lyudini Derzhavne medichne vidavnictvo URSR K 1947 392 s S 91 Byrne Joseph Patrick 2008 Encyclopedia of Pestilence Pandemics and Plagues A M ABC CLIO p 101 ISBN 978 0 313 34102 1 angl
Топ