Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Борис Якович Падалка | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1 травня 1883 Пирятин, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія |
| Помер | 5 січня 1964 (80 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна |  СРСР |
| Підданство |  Російська імперія, |
| Діяльність | лікар-інфекціоніст, викладач університету, науковець |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький університет Московський університет |
| Галузь | медицина, інфекційні хвороби |
| Заклад | Свято-Михайлівська клінічна лікарня Національний медичний університет імені О.О. Богомольця Національний університет охорони здоров'я України імені Платона Шупика Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л. В. Громашевського НАМН України |
| Посада | професор |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| Науковий керівник | Зюков Анатолій Матвійович |
| Відомі учні | професори , А. І. Локай, Т. Т. Чорна, Я. П. Латенко, Д. Ф. Кириченко |
| Аспіранти, докторанти | Чорна Тамара Трохимівна |
| Відомий завдяки: | симптом Падалки при черевному тифі |
| У шлюбі з | Падалка Ольга Василівна |
Бори́с Я́кович Па́далка (1 травня 1883 — 5 січня 1964) — український радянський інфекціоніст, доктор медичних наук, професор.
Біографія
Народився 1 травня 1883 року в місті Пирятин тодішньої Полтавської губернії Російської імперії (нині Полтавська область України).
У 1908 році закінчив фізико-математичний факультет Петербурзького університету, але його тягнуло до медицини, тому він у 1912 році закінчив ще й медичний факультет Московського університету.
Працював лікарем у лікарні імені цесаревича Олександра в Києві (нині Олександрівська клінічна лікарня). З першого дня створення кафедри інфекційних хвороб Київського медичного інституту працював на ній викладачем — 28 грудня 1925 року його призначили старшим асистентом кафедри, а 1930 року обрали на посаду доцента цієї ж кафедри.
У 1936 році йому присуджено науковий ступінь кандидата медичних наук, того ж року присвоєне вчене звання «доцент».
У 1938 році його обрали на посаду професора кафедри інфекційних хвороб 2-го київського медичного інституту, де він продовжував працювати до німецько-радянської війни.
У 1940 році захистив докторську дисертацію на тему «Лікування черевного тифу», йому присуджено науковий ступінь доктора медичних наук, а згодом присвоєне вчене звання «професор». У період німецької окупації певний час працював викладачем у створеному в Києві медичному інституті «Полімедікум», після його закриття аж до визволення Києва в 1943 році завідував інфекційним відділенням в Олександровській лікарні. У повоєнний час його обрали завідувачем кафедри інфекційних хвороб Київського інституту удосконалення лікарів, одночасно був консультантом у Науково-дослідному інституті інфекційних хвороб в Києві.
З 1954 року очолив кафедру інфекційних хвороб КМІ, на якій починав свого часу свою плідну викладацьку діяльність і на якій пропрацював до 1962 року.
Помер 5 січня 1964 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 4 старої частини кладовища).
Наукова і педагогічна діяльність
1947 року описав разом із доцентом своєї кафедри Олімпієм Прокоповичем Матвєєвим нову хворобу — кліщовий пароксизмальний рикетсіоз. За ініціативи Бориса Яковича Падалки при МОЗ України створили проблемну комісію з вивчення вірусного гепатиту, на той час вважали, що це одна нозологічна форма.
Він вперше здійснив широкомасштабні дослідження патогенезу так званої хронічної дизентерії, узагальнивши їх у монографії «Дизентерія» (1955). Всупереч пануючій точці зору (яка, до речі, лише останнього часу втратила свій вплив), довів неправомірність цього термінування, шигельоз (бактеріальну дизентерію) визначив як гостру інфекційну хворобу з можливим затяжним перебігом. За відсутності повторного зараження звільнення організму від збудника відбувається найближчими днями чи тижнями, що має принципове значення у боротьбі з випадками шигельозів на основі загально-гігієнічних заходів.
Описав діагностичний симптом — своєрідний звуковий феномен при перкусії в правій здухвинній ділянці при черевному тифі, який у сучасній медичній літературі носить його ім'я.
За час від 1954 до 1961 року під науковим керівництвом Б. Я. Падалки було захищено 9 кандидатських дисертацій.
Відомий радянський інфекціоніст, професор у своїх спогадах писав:
"…Мій вчитель, відомий професор-інфекціоніст Борис Якович Падалка, володів завидною терплячістю і ретельністю при дослідженні хворих і наполегливо прищеплював ці якості своїм співробітникам і учням. Він не втомлювався вислуховувати скарги хворих, їх розповіді про свою хворобу, нерідко плутані, уривчасті, а часом і безглузді, безладні. Ми, співробітники, що брали участь в обходах, іноді дуже втомлювалися фізично і часом нишком трохи сварили професора за його, як нам здавалося, дріб'язкову прискіпливість. Але з часом ми переконалися в корисності такого ретельного обстеження хворих, коли з'ясування малопомітних фактів і симптомів допомагало правильно поставити діагноз. Борис Якович, незалежно від тяжкості хворого і характеру його захворювання, завжди докладно обстежував хворого, робив це не поспішаючи і строго послідовно, систематично досліджуючи стан всіх органів і систем хворого. …Його діагнози ґрунтувалися, в першу чергу, на даних суб'єктивного та об'єктивного обстеження хворих, велика увага приділялася лабораторними даними. Інтуїції проф. Б. Я. Падалка надавав невелике значення, а часом навіть іронізував з приводу інтуїтивних діагнозів. Недолік інтуїції він відшкодовував ретельним обстеженням хворих і ми, його співробітники, часто чули на обходах: «Потрібно ще „добрати“, тобто провести додаткові спостереження та обстеження…»
Науковий доробок
- Падалка Б. Я. Брюшной тиф. К. 1947, 212 с. (рос.)
- Падалка Б. Я., Матвеев О. П. // Врачебное дело, 1947, № 7, стр. 595. (рос.) (про кліщовий пароксизмальний рикетсіоз)
- Зюков А. М. (за участі Падалки Б. Я.) Гострі інфекційні хвороби та гельмінтози людини. Державне медичне видавництво УРСР. — К., 1947. — 392 с.
- Падалка Б. Я. — Дизентерия. Госмедиздат УССР. — 1955. — 176 с. (рос.)
Див. також
Джерела
- Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Druzhina Mati Boris Yakovich PadalkaNarodivsya 1 travnya 1883 1883 05 01 Piryatin Piryatinskij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomer 5 sichnya 1964 1964 01 05 80 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheKrayina SRSRPiddanstvo Rosijska imperiya Diyalnist likar infekcionist vikladach universitetu naukovecAlma mater Sankt Peterburzkij universitet Moskovskij universitetGaluz medicina infekcijni hvorobiZaklad Svyato Mihajlivska klinichna likarnya Nacionalnij medichnij universitet imeni O O Bogomolcya Nacionalnij universitet ohoroni zdorov ya Ukrayini imeni Platona Shupika Institut epidemiologiyi ta infekcijnih hvorob imeni L V Gromashevskogo NAMN UkrayiniPosada profesorVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor medichnih naukNaukovij kerivnik Zyukov Anatolij MatvijovichVidomi uchni profesori A I Lokaj T T Chorna Ya P Latenko D F KirichenkoAspiranti doktoranti Chorna Tamara TrohimivnaVidomij zavdyaki simptom Padalki pri cherevnomu tifiU shlyubi z Padalka Olga VasilivnaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Padalka Bori s Ya kovich Pa dalka 1 travnya 1883 5 sichnya 1964 ukrayinskij radyanskij infekcionist doktor medichnih nauk profesor BiografiyaNarodivsya 1 travnya 1883 roku v misti Piryatin todishnoyi Poltavskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi nini Poltavska oblast Ukrayini U 1908 roci zakinchiv fiziko matematichnij fakultet Peterburzkogo universitetu ale jogo tyagnulo do medicini tomu vin u 1912 roci zakinchiv she j medichnij fakultet Moskovskogo universitetu Pracyuvav likarem u likarni imeni cesarevicha Oleksandra v Kiyevi nini Oleksandrivska klinichna likarnya Z pershogo dnya stvorennya kafedri infekcijnih hvorob Kiyivskogo medichnogo institutu pracyuvav na nij vikladachem 28 grudnya 1925 roku jogo priznachili starshim asistentom kafedri a 1930 roku obrali na posadu docenta ciyeyi zh kafedri U 1936 roci jomu prisudzheno naukovij stupin kandidata medichnih nauk togo zh roku prisvoyene vchene zvannya docent U 1938 roci jogo obrali na posadu profesora kafedri infekcijnih hvorob 2 go kiyivskogo medichnogo institutu de vin prodovzhuvav pracyuvati do nimecko radyanskoyi vijni U 1940 roci zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Likuvannya cherevnogo tifu jomu prisudzheno naukovij stupin doktora medichnih nauk a zgodom prisvoyene vchene zvannya profesor U period nimeckoyi okupaciyi pevnij chas pracyuvav vikladachem u stvorenomu v Kiyevi medichnomu instituti Polimedikum pislya jogo zakrittya azh do vizvolennya Kiyeva v 1943 roci zaviduvav infekcijnim viddilennyam v Oleksandrovskij likarni U povoyennij chas jogo obrali zaviduvachem kafedri infekcijnih hvorob Kiyivskogo institutu udoskonalennya likariv odnochasno buv konsultantom u Naukovo doslidnomu instituti infekcijnih hvorob v Kiyevi Z 1954 roku ocholiv kafedru infekcijnih hvorob KMI na yakij pochinav svogo chasu svoyu plidnu vikladacku diyalnist i na yakij propracyuvav do 1962 roku Pomer 5 sichnya 1964 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi dilyanka 4 staroyi chastini kladovisha Mogila Borisa Yakovicha Padalki ta jogo druzhini Naukova i pedagogichna diyalnist1947 roku opisav razom iz docentom svoyeyi kafedri Olimpiyem Prokopovichem Matvyeyevim novu hvorobu klishovij paroksizmalnij riketsioz Za iniciativi Borisa Yakovicha Padalki pri MOZ Ukrayini stvorili problemnu komisiyu z vivchennya virusnogo gepatitu na toj chas vvazhali sho ce odna nozologichna forma Vin vpershe zdijsniv shirokomasshtabni doslidzhennya patogenezu tak zvanoyi hronichnoyi dizenteriyi uzagalnivshi yih u monografiyi Dizenteriya 1955 Vsuperech panuyuchij tochci zoru yaka do rechi lishe ostannogo chasu vtratila svij vpliv doviv nepravomirnist cogo terminuvannya shigeloz bakterialnu dizenteriyu viznachiv yak gostru infekcijnu hvorobu z mozhlivim zatyazhnim perebigom Za vidsutnosti povtornogo zarazhennya zvilnennya organizmu vid zbudnika vidbuvayetsya najblizhchimi dnyami chi tizhnyami sho maye principove znachennya u borotbi z vipadkami shigeloziv na osnovi zagalno gigiyenichnih zahodiv Opisav diagnostichnij simptom svoyeridnij zvukovij fenomen pri perkusiyi v pravij zduhvinnij dilyanci pri cherevnomu tifi yakij u suchasnij medichnij literaturi nosit jogo im ya Za chas vid 1954 do 1961 roku pid naukovim kerivnictvom B Ya Padalki bulo zahisheno 9 kandidatskih disertacij Vidomij radyanskij infekcionist profesor u svoyih spogadah pisav Mij vchitel vidomij profesor infekcionist Boris Yakovich Padalka volodiv zavidnoyu terplyachistyu i retelnistyu pri doslidzhenni hvorih i napoleglivo prisheplyuvav ci yakosti svoyim spivrobitnikam i uchnyam Vin ne vtomlyuvavsya visluhovuvati skargi hvorih yih rozpovidi pro svoyu hvorobu neridko plutani urivchasti a chasom i bezgluzdi bezladni Mi spivrobitniki sho brali uchast v obhodah inodi duzhe vtomlyuvalisya fizichno i chasom nishkom trohi svarili profesora za jogo yak nam zdavalosya drib yazkovu priskiplivist Ale z chasom mi perekonalisya v korisnosti takogo retelnogo obstezhennya hvorih koli z yasuvannya malopomitnih faktiv i simptomiv dopomagalo pravilno postaviti diagnoz Boris Yakovich nezalezhno vid tyazhkosti hvorogo i harakteru jogo zahvoryuvannya zavzhdi dokladno obstezhuvav hvorogo robiv ce ne pospishayuchi i strogo poslidovno sistematichno doslidzhuyuchi stan vsih organiv i sistem hvorogo Jogo diagnozi gruntuvalisya v pershu chergu na danih sub yektivnogo ta ob yektivnogo obstezhennya hvorih velika uvaga pridilyalasya laboratornimi danimi Intuyiciyi prof B Ya Padalka nadavav nevelike znachennya a chasom navit ironizuvav z privodu intuyitivnih diagnoziv Nedolik intuyiciyi vin vidshkodovuvav retelnim obstezhennyam hvorih i mi jogo spivrobitniki chasto chuli na obhodah Potribno she dobrati tobto provesti dodatkovi sposterezhennya ta obstezhennya Naukovij dorobokPadalka B Ya Bryushnoj tif K 1947 212 s ros Padalka B Ya Matveev O P Vrachebnoe delo 1947 7 str 595 ros pro klishovij paroksizmalnij riketsioz Zyukov A M za uchasti Padalki B Ya Gostri infekcijni hvorobi ta gelmintozi lyudini Derzhavne medichne vidavnictvo URSR K 1947 392 s Padalka B Ya Dizenteriya Gosmedizdat USSR 1955 176 s ros Div takozhSimptom PadalkiDzherelaBiografichnij slovnik zaviduvachiv kafedr ta profesoriv vid medichnogo fakultetu Universitetu Sv Volodimira do Nacionalnogo medichnogo universitetu imeni O O Bogomolcya 5 bereznya 2016 u Wayback Machine