Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кліщовий пароксизмальний рикетсіоз — доброякісне зоонозне природно-осередкове захворювання з групи рикетсіозів, яке передають іксодові кліщі. Характеризується гарячкою з подальшими короткими рецидивами (пароксизмами) її та больовим синдромом, відсутністю первинного афекту і регіонарного лімфаденіту. На сьогодні не зустрічається серед людей.
| Кліщовий пароксизмальний рикетсіоз | |
|---|---|
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-10 | A79.9 |
Імовірно, що ця хвороба, яка за проявами є дуже подібною до волинської гарячки, являє собою її спорадичну форму і має бути віднесена як і волинська гарячка до бартонельозів.
Історичні факти
У 1947 році в одному з сільських районів Вінницької області УРСР були спостережені випадки невідомої тоді хвороби. Для дослідження хвороби до регіону було направлено комісію науковців, яка мала дослідити захворювання і розшифрувати етіологію його. Інфекціоністи Борис Якович Падалка і Олімпій Прокопович Матвеєв описали характерні прояви — гарячка з температурою 39-40 °C, тривалістю 5-6 днів, часто спостерігався другий напад хвороби з легшим перебігом, іноді й третій. Хворі скаржилися на загальну слабкість, різкий головний біль, кінцівках і попереку. У деяких хворих з'являвся короткочасний (розеольозний або петехіальний висип); селезінка часто була збільшеною. У клінічному аналізі крові виявляли лейкопенію на початку захворювання, що змінювалася лейкоцитозом у період одужання.
Сергій Нечипорович Ручківський із помічниками дослідили хворобу епідеміологічно із застосуванням мікробіологічних методів. Було виявлено, що захворювання характеризувалося строго локальним характером: хворіли люди тільки з одного села, в одному з районів Вінницької області, які розчищали ліс, розташований у 3-5 км від їхнього села. Випадки хвороби мали сезонний характер, почалися в червні. У липні зареєстровано 87 %, в серпні — 2,4 %, у вересні — 7,3 % всіх захворювань. Захворювання були пов'язані з кліщами Ixodes ricinus. З кліщів, зібраних з хворих, були виділені на курячих ембріонах штами рикетсій, ідентичні зі штамами, виділеними із крові хворих. Джерелом інфекції ймовірно були руді лісові полівки Clethrionomys glareolus Schreber, серед яких спостерігалася епізоотія.
Микола Миколайович Сиротинін з помічниками шляхом годування вошей на хворих виділив позаклітинні рикетсії, причому один з учасників роботи, який годував цих вошей, захворів на аналогічне захворювання. Під час хвороби він годував здорових вошей, у яких потім виявили аналогічних рикетсій. Інший учасник роботи під час годування вошей також захворів. Сиротинін розглядали описану хвороба як близьку або ідентичну волинській гарячці. На їхню думку, пароксизмальний рикетсіоз — це захворювання з природною осередковістю, при якому збудник циркулює між дрібними гризунами і кліщами. У цей епідеміологічний ланцюжок може залучатися людина в разі нападу на нього заражених кліщів. При наявності педикульозу подальша циркуляція вірусу може здійснюватися за типом людина — воша — людина.
Пізніші клініко-епідеміологічні спостереження і дослідження кліщів, проведені в цьому населеному пункті, не виявили вже наявності збудника Аналогічні захворювання були виявлені в одному з районів Львівської області, де переносником, ймовірно, також були кліщі Ixodes ricinus, а в подальшому при педикульозі хвороба поширювалася серед людей за допомогою вошей, причому у цих ектопаразитів були виявлені позаклітинні бактерії, подібні до тих, які сьогодні визначають як В. quintana. Припускали, що подальші дослідження могли б підтвердити отримані дані, що дало б можливість вважати пароксизмальний рикетсіоз ендемічною хворобою з природною осередковістю і пов'язати з тим, що в особливо важких умовах, найчастіше під час війни, при інших епідеміологічних шляхах поширення (за допомогою вошей), можуть виникнути сотні й тисячі випадків захворювань, що проявляються в своїй епідемічній формі — волинській гарячці. Однак через відсутність зафіксованих подальших випадків захворювання у людей з того часу заявлені дослідження не були продовжені.
Етіологія
За морфологічними і тинкторіальними властивостями виявляли велику схожість із збудником волинської гарячки, тому збудника пароксизмального рикетсіоза умовно був названий R. rutchkovskyi nov. spec. У експериментальних тварин (білі та сірі миші, білі пацюки, кажани, їжаки) при внутрішньоносовому або внутрішньотрахеальному впорскуванні ці бактерії демонстрували розвиток пневмонії. Однак на сьогодні в світі не існує чистих культур R. rutchkovskyi nov. spec, тому що їхні штами не збереглися в музейному зберіганні після 1948 року, коли їх виділяли в природі останній раз.
Епідеміологічні особливості
Джерелом інфекції при пароксизмальному рикетсіозі є руді нориці, на яких паразитують молоді форми іксодових кліщів. Інфекція передається кліщами при їхньому нападі на людину і кровосмоктанні, тобто реалізується трансмісивний механізм передачі інфекції. Кліщі-переносники, в свою чергу, є резервуаром рикетсій у природі, що обумовлено трансоваріальною передачею їх потомству. Людина заражалася при нападі на нього кліщів у місцях їхнього природного проживання. Для захворюваності була характерна природна осередковість і літня сезонність (в період активності кліщів).
Патогенез
Через відсутність смертельних випадків під час спалаху патоморфологічні зміни не були досліджені. Судити про патогенез хвороби, через малу кількість спостережень можна з певною часткою ймовірності та по аналогії з вивченою волинською гарячкою. Після проникнення збудника в організм людини відбувається його інвазія в клітини ендотелію судин, а іноді й крові. У клітинах-мішенях розвивається дисфункція і деструкція з наступною компенсаторною проліферацією, що клінічно проявлялося інтоксикаційним синдромом.
Клінічні ознаки
Інкубаційний період становив близько 7-10 днів. Захворювання розвивалося гостро. Температура тіла в перший же день досягала 39-40°С, тримавшись на цьому рівні кілька днів (3-9), знижувалася критично (тобто вкрай швидко). Через 2-3 дні апірексії (нормальної температури тіла) мали місце нечисленні 1- чи 3-денні рецидиви. Первинний афект, регіонарний лімфаденіт не спостерігали. Зрідка спостерігали ефемерний розеолоподібний висип. Найбільш виразною була симптоматика інтоксикації: різкий головний та поперековий біль, болючість очних яблук при русі та натисканні на них, ломота в тілі. Іноді хворі були збуджені, марили.
Діагностика
На початку захворювання в периферичній крові виявляли лейкопенію, що змінювалася до періоду одужання помірним лейкоцитозом. З боку інших органів видимих розладів не спостерігалося, крім гарячкової альбумінурії.
Специфічна діагностика, яка проводилася на той момент, включала реакцію аглютинації (РА) зі специфічним антигеном, яка була іноді позитивна в розведенні 1:100-1:400, більш чутливою була реакція зв'язування комплементу (РЗК). Реакція Вейля-Фелікса, яку певний час застосовували для діагностики рикетсіозів, була негативною з усіма штамами Proteus, що певною мірою свідчить про нерикетсіозне, а ймовірно бартонельозне походження збудника.
Лікування
Здійснювалося за тими ж принципами, що і при епідемічному висипному тифі. З антибіотиків застосовували левоміцетин (хлорамфенікол), тетрациклін.
Профілактика
Основне значення в профілактиці відводилося боротьбі з кліщами, індивідуальному застосуванню акарицидів (засобів проти кліщів) і носінню захисного одягу. Специфічна профілактика не була розроблена.
Примітки
- Падалка Б. Я., Матвеев О. П. // Врачебное дело, 1947, № 7, стр. 595. (рос.)
- На сьогодні їх розглядають як Myodes glareolus
- Материалы по эпидемиологии так называемой волинской лихорадки // Вестн. АМН СССР — 1948. — № 2. (рос.)
- Ручковский С. Н., Александрова Н. Н., Бериасовский П. А. Врач, дело, 1949, № 7, стр.- 601. (рос.)
- Сиротинин Н. Н, Гутман С. А., Лысункина В. А. Врач, дело, 1947. стр. 601 (рос.)
- Богачик Л. И., Затуловский Б. Г., Мельник Я. И. и др. Ж. Микробиол., 1964, № 5, стр. 61. (рос.)
- Мосинг Г. С. Пятидневная (траншейная или волынская) лихорадка и пароксизмальный риккетсиоз. Дисс. докт. т. 1 — 3. Львов, 1954. (рос.)
- Мосинг Г. С. Мед. паразитол. и паразитарные болезни, 1960, т. 29, № 4, стр. 455. (рос.)
Джерела
- Руководство по инфекционным болезням / Под ред. В. М. Семенова. — М.: МИА, 2008. — 745 с. (рос.)
- Многотомное руководство по микробиологии, клинике и эпидемиологии инфекционных болезней. Том VIII. Вирусные болезни и риккетсиозы. Глава XXX. Г. Мосинг. Окопная (пятидневная) лихорадка и пароксизмальный риккетсиоз. Издательство «МЕДИЦИНА», 1966. — Стр. 701—715. (рос.)
Посилання
- Лобан К. М., Лобзин Ю. В., Лукин Е. П. Риккетсиозы человека (руководство для врачей). — СПб.: ЭЛБИ, 2002. — 473 с. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klishovij paroksizmalnij riketsioz dobroyakisne zoonozne prirodno oseredkove zahvoryuvannya z grupi riketsioziv yake peredayut iksodovi klishi Harakterizuyetsya garyachkoyu z podalshimi korotkimi recidivami paroksizmami yiyi ta bolovim sindromom vidsutnistyu pervinnogo afektu i regionarnogo limfadenitu Na sogodni ne zustrichayetsya sered lyudej Klishovij paroksizmalnij riketsiozKlasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 10A79 9 Imovirno sho cya hvoroba yaka za proyavami ye duzhe podibnoyu do volinskoyi garyachki yavlyaye soboyu yiyi sporadichnu formu i maye buti vidnesena yak i volinska garyachka do bartoneloziv Istorichni faktiU 1947 roci v odnomu z silskih rajoniv Vinnickoyi oblasti URSR buli sposterezheni vipadki nevidomoyi todi hvorobi Dlya doslidzhennya hvorobi do regionu bulo napravleno komisiyu naukovciv yaka mala dosliditi zahvoryuvannya i rozshifruvati etiologiyu jogo Infekcionisti Boris Yakovich Padalka i Olimpij Prokopovich Matveyev opisali harakterni proyavi garyachka z temperaturoyu 39 40 C trivalistyu 5 6 dniv chasto sposterigavsya drugij napad hvorobi z legshim perebigom inodi j tretij Hvori skarzhilisya na zagalnu slabkist rizkij golovnij bil kincivkah i popereku U deyakih hvorih z yavlyavsya korotkochasnij rozeoloznij abo petehialnij visip selezinka chasto bula zbilshenoyu U klinichnomu analizi krovi viyavlyali lejkopeniyu na pochatku zahvoryuvannya sho zminyuvalasya lejkocitozom u period oduzhannya Sergij Nechiporovich Ruchkivskij iz pomichnikami doslidili hvorobu epidemiologichno iz zastosuvannyam mikrobiologichnih metodiv Bulo viyavleno sho zahvoryuvannya harakterizuvalosya strogo lokalnim harakterom hvorili lyudi tilki z odnogo sela v odnomu z rajoniv Vinnickoyi oblasti yaki rozchishali lis roztashovanij u 3 5 km vid yihnogo sela Vipadki hvorobi mali sezonnij harakter pochalisya v chervni U lipni zareyestrovano 87 v serpni 2 4 u veresni 7 3 vsih zahvoryuvan Zahvoryuvannya buli pov yazani z klishami Ixodes ricinus Z klishiv zibranih z hvorih buli vidileni na kuryachih embrionah shtami riketsij identichni zi shtamami vidilenimi iz krovi hvorih Dzherelom infekciyi jmovirno buli rudi lisovi polivki Clethrionomys glareolus Schreber sered yakih sposterigalasya epizootiya Mikola Mikolajovich Sirotinin z pomichnikami shlyahom goduvannya voshej na hvorih vidiliv pozaklitinni riketsiyi prichomu odin z uchasnikiv roboti yakij goduvav cih voshej zahvoriv na analogichne zahvoryuvannya Pid chas hvorobi vin goduvav zdorovih voshej u yakih potim viyavili analogichnih riketsij Inshij uchasnik roboti pid chas goduvannya voshej takozh zahvoriv Sirotinin rozglyadali opisanu hvoroba yak blizku abo identichnu volinskij garyachci Na yihnyu dumku paroksizmalnij riketsioz ce zahvoryuvannya z prirodnoyu oseredkovistyu pri yakomu zbudnik cirkulyuye mizh dribnimi grizunami i klishami U cej epidemiologichnij lancyuzhok mozhe zaluchatisya lyudina v razi napadu na nogo zarazhenih klishiv Pri nayavnosti pedikulozu podalsha cirkulyaciya virusu mozhe zdijsnyuvatisya za tipom lyudina vosha lyudina Piznishi kliniko epidemiologichni sposterezhennya i doslidzhennya klishiv provedeni v comu naselenomu punkti ne viyavili vzhe nayavnosti zbudnika Analogichni zahvoryuvannya buli viyavleni v odnomu z rajoniv Lvivskoyi oblasti de perenosnikom jmovirno takozh buli klishi Ixodes ricinus a v podalshomu pri pedikulozi hvoroba poshiryuvalasya sered lyudej za dopomogoyu voshej prichomu u cih ektoparazitiv buli viyavleni pozaklitinni bakteriyi podibni do tih yaki sogodni viznachayut yak V quintana Pripuskali sho podalshi doslidzhennya mogli b pidtverditi otrimani dani sho dalo b mozhlivist vvazhati paroksizmalnij riketsioz endemichnoyu hvoroboyu z prirodnoyu oseredkovistyu i pov yazati z tim sho v osoblivo vazhkih umovah najchastishe pid chas vijni pri inshih epidemiologichnih shlyahah poshirennya za dopomogoyu voshej mozhut viniknuti sotni j tisyachi vipadkiv zahvoryuvan sho proyavlyayutsya v svoyij epidemichnij formi volinskij garyachci Odnak cherez vidsutnist zafiksovanih podalshih vipadkiv zahvoryuvannya u lyudej z togo chasu zayavleni doslidzhennya ne buli prodovzheni EtiologiyaZa morfologichnimi i tinktorialnimi vlastivostyami viyavlyali veliku shozhist iz zbudnikom volinskoyi garyachki tomu zbudnika paroksizmalnogo riketsioza umovno buv nazvanij R rutchkovskyi nov spec U eksperimentalnih tvarin bili ta siri mishi bili pacyuki kazhani yizhaki pri vnutrishnonosovomu abo vnutrishnotrahealnomu vporskuvanni ci bakteriyi demonstruvali rozvitok pnevmoniyi Odnak na sogodni v sviti ne isnuye chistih kultur R rutchkovskyi nov spec tomu sho yihni shtami ne zbereglisya v muzejnomu zberiganni pislya 1948 roku koli yih vidilyali v prirodi ostannij raz Epidemiologichni osoblivostiDzherelom infekciyi pri paroksizmalnomu riketsiozi ye rudi norici na yakih parazituyut molodi formi iksodovih klishiv Infekciya peredayetsya klishami pri yihnomu napadi na lyudinu i krovosmoktanni tobto realizuyetsya transmisivnij mehanizm peredachi infekciyi Klishi perenosniki v svoyu chergu ye rezervuarom riketsij u prirodi sho obumovleno transovarialnoyu peredacheyu yih potomstvu Lyudina zarazhalasya pri napadi na nogo klishiv u miscyah yihnogo prirodnogo prozhivannya Dlya zahvoryuvanosti bula harakterna prirodna oseredkovist i litnya sezonnist v period aktivnosti klishiv PatogenezCherez vidsutnist smertelnih vipadkiv pid chas spalahu patomorfologichni zmini ne buli doslidzheni Suditi pro patogenez hvorobi cherez malu kilkist sposterezhen mozhna z pevnoyu chastkoyu jmovirnosti ta po analogiyi z vivchenoyu volinskoyu garyachkoyu Pislya proniknennya zbudnika v organizm lyudini vidbuvayetsya jogo invaziya v klitini endoteliyu sudin a inodi j krovi U klitinah mishenyah rozvivayetsya disfunkciya i destrukciya z nastupnoyu kompensatornoyu proliferaciyeyu sho klinichno proyavlyalosya intoksikacijnim sindromom Klinichni oznakiInkubacijnij period stanoviv blizko 7 10 dniv Zahvoryuvannya rozvivalosya gostro Temperatura tila v pershij zhe den dosyagala 39 40 S trimavshis na comu rivni kilka dniv 3 9 znizhuvalasya kritichno tobto vkraj shvidko Cherez 2 3 dni apireksiyi normalnoyi temperaturi tila mali misce nechislenni 1 chi 3 denni recidivi Pervinnij afekt regionarnij limfadenit ne sposterigali Zridka sposterigali efemernij rozeolopodibnij visip Najbilsh viraznoyu bula simptomatika intoksikaciyi rizkij golovnij ta poperekovij bil bolyuchist ochnih yabluk pri rusi ta natiskanni na nih lomota v tili Inodi hvori buli zbudzheni marili DiagnostikaNa pochatku zahvoryuvannya v periferichnij krovi viyavlyali lejkopeniyu sho zminyuvalasya do periodu oduzhannya pomirnim lejkocitozom Z boku inshih organiv vidimih rozladiv ne sposterigalosya krim garyachkovoyi albuminuriyi Specifichna diagnostika yaka provodilasya na toj moment vklyuchala reakciyu aglyutinaciyi RA zi specifichnim antigenom yaka bula inodi pozitivna v rozvedenni 1 100 1 400 bilsh chutlivoyu bula reakciya zv yazuvannya komplementu RZK Reakciya Vejlya Feliksa yaku pevnij chas zastosovuvali dlya diagnostiki riketsioziv bula negativnoyu z usima shtamami Proteus sho pevnoyu miroyu svidchit pro neriketsiozne a jmovirno bartonelozne pohodzhennya zbudnika LikuvannyaZdijsnyuvalosya za timi zh principami sho i pri epidemichnomu visipnomu tifi Z antibiotikiv zastosovuvali levomicetin hloramfenikol tetraciklin ProfilaktikaOsnovne znachennya v profilaktici vidvodilosya borotbi z klishami individualnomu zastosuvannyu akaricidiv zasobiv proti klishiv i nosinnyu zahisnogo odyagu Specifichna profilaktika ne bula rozroblena PrimitkiPadalka B Ya Matveev O P Vrachebnoe delo 1947 7 str 595 ros Na sogodni yih rozglyadayut yak Myodes glareolus Materialy po epidemiologii tak nazyvaemoj volinskoj lihoradki Vestn AMN SSSR 1948 2 ros Ruchkovskij S N Aleksandrova N N Beriasovskij P A Vrach delo 1949 7 str 601 ros Sirotinin N N Gutman S A Lysunkina V A Vrach delo 1947 str 601 ros Bogachik L I Zatulovskij B G Melnik Ya I i dr Zh Mikrobiol 1964 5 str 61 ros Mosing G S Pyatidnevnaya transhejnaya ili volynskaya lihoradka i paroksizmalnyj rikketsioz Diss dokt t 1 3 Lvov 1954 ros Mosing G S Med parazitol i parazitarnye bolezni 1960 t 29 4 str 455 ros DzherelaRukovodstvo po infekcionnym boleznyam Pod red V M Semenova M MIA 2008 745 s ros Mnogotomnoe rukovodstvo po mikrobiologii klinike i epidemiologii infekcionnyh boleznej Tom VIII Virusnye bolezni i rikketsiozy Glava XXX G Mosing Okopnaya pyatidnevnaya lihoradka i paroksizmalnyj rikketsioz Izdatelstvo MEDICINA 1966 Str 701 715 ros PosilannyaLoban K M Lobzin Yu V Lukin E P Rikketsiozy cheloveka rukovodstvo dlya vrachej SPb ELBI 2002 473 s ros