Ми́рне, колишнє Червоноармі́йське — селище в Україні, у Лозно-Олександрівській селищній громаді Сватівського району Луганської області. Орган місцевого самоврядування — Мирненська сільська рада. Сільській раді підпорядковані села Кочине-Розпасіївка, Новопокровка, Нянчине, Попасне. Площа селища 293 га.
селище Мирне | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Луганська область |
Район | Сватівський район |
Громада | Лозно-Олександрівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA44100070250048965 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засновано | 1909 р. |
Площа | 1,497 км² |
Населення | 574 |
Густота | 383,43 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 92212 |
Телефонний код | +380 6462 |
Географічні координати | 49°46′48″ пн. ш. 38°42′32″ сх. д. / 49.78000° пн. ш. 38.70889° сх. д.Координати: 49°46′48″ пн. ш. 38°42′32″ сх. д. / 49.78000° пн. ш. 38.70889° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 177 м
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Солідарний |
Селищна влада | |
Адреса | 92212 Луганська область, Білокуракинський район, селище Мирне, вул. Центральна, 32 |
Карта | |
Мирне | |
Мирне | |
Мирне у Вікісховищі |
Назва
Колишня назва села Стукалове походить від прізвища Стукалова, прикажчика графині Піддубної. За народною версією — від дієслова «стукати», бо село славилось місцевими ковалями.
Історія
До появи села ці землі, 40 тис. десятин, належали княгині Мещерській, що жила в Харкові, а землями управляв жорстокий прикажчик Стукалов, про якого в народі залишилось багато недобрих переповідок. 1905 року княгиня продала ці землі Харківському земельному банку. Частину цих земель викупила графиня Піддубна.
Офіційно село Стукалове засноване 1909 року під час Столипінської реформи і заселення Старобільського повіту («Українського Сибіру»). Перші поселенці були Бендич Іван Андрійович, Кліщ Мирон Костянтинович з Київської, Байрачний Григорій Кирилович — Харківської, Хоменко, Свистун, Нечухрайний — Полтавської губерній. Унтер-офіцер Іван Бендич оселившись поруч із ставком став виночерпієм графині Піддубної в Стукаловому. Рада селянських депутатів утворена в грудні 1917 року. 1918 року маєток графині було зруйновано, а на його місці Іван Бендич, випрохавши матеріалів в Сватовому, вирішив побудувати школу.
1929 року під час примусової колективізації було створено колгосп «Паризька комуна». Для сільськогосподарських робіт залучали військовослужбовців Червоної армії, які були розквартировані у військовій частині на території села. Тому 1930 року село отримало статус селища під новою назвою Красноармійське. 1930 року утворено великий колгосп «Тополі» (на стику земель сучасних Білокуракинського, Троїцького, Сватівського районів Луганської області), до якого 1931 року увійшли землі колгоспу «Паризька комуна», а частина земель увійшла до новоствореного радгоспу «Червоноармієць». Осередок ВКП(б) і комсомолу створено в 1933 році.
У роки Німецько-радянської війни 65 жителів села воювали у Радянській армії, 35 з них загинуло. 52 людини нагороджені орденами і .
1947 року селище було перейменоване на Червоноармійське. Після голодного 1947 року в радгоспі одержали добрі врожаї, за що багато радгоспних працівників отримало орденів та медалей.
На період головування в колгоспі Будняка В. М. (1951—1975) припадає розквіт економічного та соціального життя селища. У селі з'явилися нові МТФ, машинно-тракторна майстерня. Велось велике будівництво тваринницьких ферм, закуповували нову техніку: трактори, комбайни, автомашини. Організовано індивідуальне будівництво на 3 вулицях, поставлено кілька будинків за кошти радгоспу. В селі з'явився водогін.
За часів головування Трокая В. Г. в селі було покладено асфальт, збудовано ангар, зведено нову Молодіжну вулицю. У 1990-х роках відкрито новий торговельний центр, почалась газифікація села.
Населення
Населення становить 520 осіб, 200 дворів. На середину XX століття селище налічувало 225 дворів та 638 мешканців.
Вулиці
У селі існують вулиці: Маяковського, Молодіжна, Новоселівська, Першотравнева, Пшенична, Садова, Центральна, Шевченко, Широка, Шкільна, провулок Зарічний.
Економіка
За часів СРСР у селищі знаходилась центральна садиба радгоспу «Червоноарміець», створеного в 1932 році. За радгоспом було закріплено 13 555 га сільськогосподарських угідь, з них 8423 га орної землі. Радгосп вирощував зерно, виробляв м'ясо, молоко.
Директори радгоспу:
- 1951—1975 — Будняк Володимир Микитович.
- 1975- — Трокай Володимир Григорович.
1994 року розпочався процес реформування радгоспу «Червоноармійське», у результаті чого господарство розпалося на декілька менших господарств із різними формами господарювання: фермерське господарство «Діана» Ставицького С. А., «Донбасагро» Малика О. М., ФГ «Людмила» Колпаченко А. М., ФГ «Форвард» Хрипуна В. В., ФГ «Форвард-2» Силкіної Т. А., ФГ «Ява» Фоменко В. І. У 1990-х роках був відкритий млин і олійниця.
Транспорт
Селище розташоване за 38 км від районного центру і за 7 км від залізничної станції Солідарний на лінії Валуйки — Кіндрашівська-Нова. З районним центром і зі станцією пов'язане автошляхами.
Культура та інфраструктура
У селищі були зведені будинок культури із залом на 300 місць, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий комбінат, швейна майстерня, пункт з ремонту побутових виробів, 4 магазини, їдальня, готель, відділення зв'язку, автоматична телефонна станція.
За роки восьмої та дев'ятої п'ятирічок (1966–1975) побудовано 7 багатоквартирних і 55 індивідуальних житлових будинків, готель, гуртожиток.
У 1980-х роках на 600 мешканців селища було 20 легкових автомобілів, 70 % населення мало у власності мотоцикли та інші технічні засоби.
Станом на 2010 рік в селі працює Будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, середня загально-освітня школа, дитячий садок «Дзвіночок», відділення зв'язку, 3 магазини продовольчих товарів, 2 магазини промислових товарів, аптека.
Школа
1977 року в селі була зведена восьмирічна школа на 220 учнів зі спортивним залом. Директором було призначено Журбу Миколу Олексійовича. 1980 року директором став Сінченко Іван Іванович. Станом на 2013 рік в школі викладає 17 вчителів, вчиться 61 дитина в 11 класах (профільний клас української філології), директор школи Козеренко Валентина Іванівна.
Пам'ятники
У селі споруджено пам'ятник 43 загиблим воїнам на фронтах Великої Вітчизняної війни.
Видатні особистості
- Будняк Володимир Микитович — директор радгоспу, Герой Соціалістичної Праці.
- — бригадир, Герой Соціалістичної Праці.
- Левченко М. П. — доярка та механізатор, нагороджена орденом Леніна.
- — завідувач фермою, Герой Соціалістичної Праці.
- Табуренко В. П. — механізатор, нагороджений орденом Леніна.
Див. також
Примітки
- За Всеукраїнським переписом 2001 року.
- Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси / Упорядник В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. —
- Дошкільний навчальний заклад «Дзвіночок» [Архівовано 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Білокуракинський район, с. Червоноармійське. Інформаційна система управління освітою. Луганська область.
- Червоноармійська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів [Архівовано 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Білокуракинської районної ради Луганської області. Інформаційна система управління освітою. Луганська область.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968.
Посилання
- Погода в селі [Архівовано 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Мирне [Архівовано 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.] на Вікімапії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mi rne kolishnye Chervonoarmi jske selishe v Ukrayini u Lozno Oleksandrivskij selishnij gromadi Svativskogo rajonu Luganskoyi oblasti Organ miscevogo samovryaduvannya Mirnenska silska rada Silskij radi pidporyadkovani sela Kochine Rozpasiyivka Novopokrovka Nyanchine Popasne Plosha selisha 293 ga selishe Mirne Krayina Ukrayina Oblast Luganska oblast Rajon Svativskij rajon Gromada Lozno Oleksandrivska selishna gromada Kod KATOTTG UA44100070250048965 Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovano 1909 r Plosha 1 497 km Naselennya 574 Gustota 383 43 osib km Poshtovij indeks 92212 Telefonnij kod 380 6462 Geografichni koordinati 49 46 48 pn sh 38 42 32 sh d 49 78000 pn sh 38 70889 sh d 49 78000 38 70889 Koordinati 49 46 48 pn sh 38 42 32 sh d 49 78000 pn sh 38 70889 sh d 49 78000 38 70889 Visota nad rivnem morya 177 m Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Solidarnij Selishna vlada Adresa 92212 Luganska oblast Bilokurakinskij rajon selishe Mirne vul Centralna 32 Karta Mirne Mirne Mirne u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mirne NazvaKolishnya nazva sela Stukalove pohodit vid prizvisha Stukalova prikazhchika grafini Piddubnoyi Za narodnoyu versiyeyu vid diyeslova stukati bo selo slavilos miscevimi kovalyami IstoriyaDo poyavi sela ci zemli 40 tis desyatin nalezhali knyagini Mesherskij sho zhila v Harkovi a zemlyami upravlyav zhorstokij prikazhchik Stukalov pro yakogo v narodi zalishilos bagato nedobrih perepovidok 1905 roku knyaginya prodala ci zemli Harkivskomu zemelnomu banku Chastinu cih zemel vikupila grafinya Piddubna Oficijno selo Stukalove zasnovane 1909 roku pid chas Stolipinskoyi reformi i zaselennya Starobilskogo povitu Ukrayinskogo Sibiru Pershi poselenci buli Bendich Ivan Andrijovich Klish Miron Kostyantinovich z Kiyivskoyi Bajrachnij Grigorij Kirilovich Harkivskoyi Homenko Svistun Nechuhrajnij Poltavskoyi gubernij Unter oficer Ivan Bendich oselivshis poruch iz stavkom stav vinocherpiyem grafini Piddubnoyi v Stukalovomu Rada selyanskih deputativ utvorena v grudni 1917 roku 1918 roku mayetok grafini bulo zrujnovano a na jogo misci Ivan Bendich viprohavshi materialiv v Svatovomu virishiv pobuduvati shkolu 1929 roku pid chas primusovoyi kolektivizaciyi bulo stvoreno kolgosp Parizka komuna Dlya silskogospodarskih robit zaluchali vijskovosluzhbovciv Chervonoyi armiyi yaki buli rozkvartirovani u vijskovij chastini na teritoriyi sela Tomu 1930 roku selo otrimalo status selisha pid novoyu nazvoyu Krasnoarmijske 1930 roku utvoreno velikij kolgosp Topoli na stiku zemel suchasnih Bilokurakinskogo Troyickogo Svativskogo rajoniv Luganskoyi oblasti do yakogo 1931 roku uvijshli zemli kolgospu Parizka komuna a chastina zemel uvijshla do novostvorenogo radgospu Chervonoarmiyec Oseredok VKP b i komsomolu stvoreno v 1933 roci U roki Nimecko radyanskoyi vijni 65 zhiteliv sela voyuvali u Radyanskij armiyi 35 z nih zaginulo 52 lyudini nagorodzheni ordenami i 1947 roku selishe bulo perejmenovane na Chervonoarmijske Pislya golodnogo 1947 roku v radgospi oderzhali dobri vrozhayi za sho bagato radgospnih pracivnikiv otrimalo ordeniv ta medalej Na period golovuvannya v kolgospi Budnyaka V M 1951 1975 pripadaye rozkvit ekonomichnogo ta socialnogo zhittya selisha U seli z yavilisya novi MTF mashinno traktorna majsternya Velos velike budivnictvo tvarinnickih ferm zakupovuvali novu tehniku traktori kombajni avtomashini Organizovano individualne budivnictvo na 3 vulicyah postavleno kilka budinkiv za koshti radgospu V seli z yavivsya vodogin Za chasiv golovuvannya Trokaya V G v seli bulo pokladeno asfalt zbudovano angar zvedeno novu Molodizhnu vulicyu U 1990 h rokah vidkrito novij torgovelnij centr pochalas gazifikaciya sela NaselennyaNaselennya stanovit 520 osib 200 dvoriv Na seredinu XX stolittya selishe nalichuvalo 225 dvoriv ta 638 meshkanciv VuliciU seli isnuyut vulici Mayakovskogo Molodizhna Novoselivska Pershotravneva Pshenichna Sadova Centralna Shevchenko Shiroka Shkilna provulok Zarichnij EkonomikaZa chasiv SRSR u selishi znahodilas centralna sadiba radgospu Chervonoarmiec stvorenogo v 1932 roci Za radgospom bulo zakripleno 13 555 ga silskogospodarskih ugid z nih 8423 ga ornoyi zemli Radgosp viroshuvav zerno viroblyav m yaso moloko Direktori radgospu 1951 1975 Budnyak Volodimir Mikitovich 1975 Trokaj Volodimir Grigorovich 1994 roku rozpochavsya proces reformuvannya radgospu Chervonoarmijske u rezultati chogo gospodarstvo rozpalosya na dekilka menshih gospodarstv iz riznimi formami gospodaryuvannya fermerske gospodarstvo Diana Stavickogo S A Donbasagro Malika O M FG Lyudmila Kolpachenko A M FG Forvard Hripuna V V FG Forvard 2 Silkinoyi T A FG Yava Fomenko V I U 1990 h rokah buv vidkritij mlin i olijnicya TransportSelishe roztashovane za 38 km vid rajonnogo centru i za 7 km vid zaliznichnoyi stanciyi Solidarnij na liniyi Valujki Kindrashivska Nova Z rajonnim centrom i zi stanciyeyu pov yazane avtoshlyahami Kultura ta infrastrukturaU selishi buli zvedeni budinok kulturi iz zalom na 300 misc biblioteka feldshersko akusherskij punkt dityachij kombinat shvejna majsternya punkt z remontu pobutovih virobiv 4 magazini yidalnya gotel viddilennya zv yazku avtomatichna telefonna stanciya Za roki vosmoyi ta dev yatoyi p yatirichok 1966 1975 pobudovano 7 bagatokvartirnih i 55 individualnih zhitlovih budinkiv gotel gurtozhitok U 1980 h rokah na 600 meshkanciv selisha bulo 20 legkovih avtomobiliv 70 naselennya malo u vlasnosti motocikli ta inshi tehnichni zasobi Stanom na 2010 rik v seli pracyuye Budinok kulturi feldshersko akusherskij punkt serednya zagalno osvitnya shkola dityachij sadok Dzvinochok viddilennya zv yazku 3 magazini prodovolchih tovariv 2 magazini promislovih tovariv apteka Shkola 1977 roku v seli bula zvedena vosmirichna shkola na 220 uchniv zi sportivnim zalom Direktorom bulo priznacheno Zhurbu Mikolu Oleksijovicha 1980 roku direktorom stav Sinchenko Ivan Ivanovich Stanom na 2013 rik v shkoli vikladaye 17 vchiteliv vchitsya 61 ditina v 11 klasah profilnij klas ukrayinskoyi filologiyi direktor shkoli Kozerenko Valentina Ivanivna Pam yatnikiU seli sporudzheno pam yatnik 43 zagiblim voyinam na frontah Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Vidatni osobistostiBudnyak Volodimir Mikitovich direktor radgospu Geroj Socialistichnoyi Praci brigadir Geroj Socialistichnoyi Praci Levchenko M P doyarka ta mehanizator nagorodzhena ordenom Lenina zaviduvach fermoyu Geroj Socialistichnoyi Praci Taburenko V P mehanizator nagorodzhenij ordenom Lenina Div takozhIstoriya BilokurakinshiniPrimitkiZa Vseukrayinskim perepisom 2001 roku Mista i sela Ukrayini Luganshina istoriko krayeznavchi narisi Uporyadnik V V Bolgov K Ukrayinska akademiya geraldiki tovarnogo znaku ta logotipu 2012 472 s ISBN 978 966 8153 83 9 Doshkilnij navchalnij zaklad Dzvinochok Arhivovano 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Bilokurakinskij rajon s Chervonoarmijske Informacijna sistema upravlinnya osvitoyu Luganska oblast Chervonoarmijska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv Arhivovano 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Bilokurakinskoyi rajonnoyi radi Luganskoyi oblasti Informacijna sistema upravlinnya osvitoyu Luganska oblast LiteraturaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Luganska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1968 PosilannyaPogoda v seli Arhivovano 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Mirne Arhivovano 5 zhovtnya 2016 u Wayback Machine na Vikimapiyi