Чеме́рпіль — село в Заваллівській громаді Голованівського району Кіровоградської області України. Населення становить 1003 осіб.
село Чемерпіль | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Кіровоградська область |
Район | Голованівський район |
Громада | Заваллівська громада |
Код КАТОТТГ | UA35020090110093020 |
Облікова картка | Облікова картка |
Основні дані | |
Населення | 1003 |
Поштовий індекс | 26335 |
Телефонний код | +380 5254 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°09′20″ пн. ш. 30°08′16″ сх. д. / 48.15556° пн. ш. 30.13778° сх. д.Координати: 48°09′20″ пн. ш. 30°08′16″ сх. д. / 48.15556° пн. ш. 30.13778° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 101 м |
Водойми | р. Південний Буг |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Чемерпіль, вул. Центральна, 3 |
Карта | |
Чемерпіль | |
Чемерпіль | |
Мапа | |
Село розташоване на лівому березі Південного Бугу. Сільраді раніше були підпорядковані села Березівка і Ташлик. У 60-80 рр. XX ст. у Чемерполі була розташована центральна садиба колгоспу ім. Куйбишева. Неподільні фонди колгоспу складали півтора мільйона крб. За досягнуті трудові успіхи 97 колгоспників нагороджено орденами і медалями СРСР.
Історія села
Село виникло в XVIII ст. Поблизу Чемерполя та Березівки археологами виявлено поселення доби неоліту (V тис. до н. е.), досліджено кургани доби бронзи (II тисячоліття до н. е.), знайдено бронзове скіфське дзеркало (V—IV ст. до н.е) та поселення черняхівської культури.
За переказами село отримало назву від поселенця Чемерука, який у XVIII столітті заснував тут хутір. Тоді цей селянин-кріпак утік від тяжкого гноблення польських поміщиків у Південно-східне Поділля, де в той час землі були мало заселені. Його нащадки живуть у селі і тепер. Але так, як хутір під час весняних паводків затоплявся, то поселення перенесли на підвищене плоскогір'я, де воно розташовується і понині. На початку XIX ст. тут було 37 хат. До 60-х рр. XIX ст. належало Потоцьким, потім Строгановим, а точніше Марії Строгановій (Потоцькій). Саме у неї село було куплено Удільним (державним) відомством. У 1900 році тут проживало 1524 особи. Селяни в основному займались землеробством, а деякі — рибальством.
У 1873 р. відкрита церковнопарафіяльна школа. Сприяв відкриттю цього навчального закладу тодішній старшина Данило-Балківської волості Д. Кравченко. У 1912 р. в селі побудовано земську школу, у якій навчалось 60-80 сільських дітей. Майже половина дітей через бідність школу не відвідувала і була неграмотною.
Дерев'яна церква споруджена у 1783 році, а цегляна — у 1889 році. Храм освячено в ім'я Чудо Архистратига Михаїла. У 1873 році відкрито церковнопарафіяльну школу. В 1912 р. було збудовано земську школу, де навчалось 60-80 дітей. За рішенням Одеського облвиконкому у 1949 році храм відібрано у церковної громади, а згодом — зруйновано. Нову церкву почали споруджувати у 1990 році. Нині тут здійснюється Богослужіння.
В червні 1920 р. утворена сільрада. Першим головою був Самайчук Г. Ю. В 1929 р. утворено колгосп. А через рік — 4 колгоспи: «Червона нива» (голова Гринчак Мирон), «Урожай» (голова Самайчук Яків), «Шевченко» (голова Самайчук Гаврило), «Шлях комуни» (голова Поштарук Онисько). В 1933 р. вони об'єднались в 2 великих — «Шевченка» і «Шлях комуни». Пізніше був утворений один колгосп імені Мікояна. У 1959 році чемерпільський колгосп імені Мікояна і березівський імені Жданова об'єднались в колективне господарство імені Куйбишева. У своєму користуванні колгосп мав 3838 гектарів землі. В 1965 р. тут налічувалось 1406 голів ВРХ, 4275 свиней, 1011 овець. У різні роки місцевий колгосп очолювали О. С. Горенко, П.Добрицький, О. Г. Карпенко, А. А. Лопатка, О. М. Чалапко, В. Я. Олійник.
У роки Німецько-радянської війни на фронтах воювало 404 чоловіки, 200 з них загинуло. Бойовими орденами і медалями нагороджено 204 фронтовики. В пам'ять про полеглих в селі відкрито меморіальний комплекс. В Чемерполі є Будинок культури, загальноосвітня школа, дитячий садок, ФАП, відділення зв'язку, бібліотека, заклади торгівлі.
Геологами на території Чемерпільської сільської ради виявлено поклади граніту, графіту і золота.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1075 осіб, з яких 471 чоловік та 604 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1006 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 95,51 % |
російська | 2,19 % |
молдовська | 1,10 % |
вірменська | 1,00 % |
білоруська | 0,20 % |
Відомі люди
В селі народилися:
- Кобильчак Михайло Митрофанович (1918-2004) — український партійний діяч;
- [ru] — Герой Радянського Союзу;
- — байкар, поет-сатирик.
Цікаві факти
- Село знамените плетінням віників (вінникарством).
Див. також
Примітки
- Погода в селі Чемерпіль
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- "За гарним віником завжди повертаються". У двох селах на Кіровоградщині займаються вінникарством
Посилання
Гринчак Валерій Іванович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (грудень 2013) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cheme rpil selo v Zavallivskij gromadi Golovanivskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti Ukrayini Naselennya stanovit 1003 osib selo Chemerpil Krayina Ukrayina Oblast Kirovogradska oblast Rajon Golovanivskij rajon Gromada Zavallivska gromada Kod KATOTTG UA35020090110093020 Oblikova kartka Oblikova kartka Osnovni dani Naselennya 1003 Poshtovij indeks 26335 Telefonnij kod 380 5254 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 09 20 pn sh 30 08 16 sh d 48 15556 pn sh 30 13778 sh d 48 15556 30 13778 Koordinati 48 09 20 pn sh 30 08 16 sh d 48 15556 pn sh 30 13778 sh d 48 15556 30 13778 Serednya visota nad rivnem morya 101 m Vodojmi r Pivdennij Bug Misceva vlada Adresa radi s Chemerpil vul Centralna 3 Karta Chemerpil Chemerpil Mapa Selo roztashovane na livomu berezi Pivdennogo Bugu Silradi ranishe buli pidporyadkovani sela Berezivka i Tashlik U 60 80 rr XX st u Chemerpoli bula roztashovana centralna sadiba kolgospu im Kujbisheva Nepodilni fondi kolgospu skladali pivtora miljona krb Za dosyagnuti trudovi uspihi 97 kolgospnikiv nagorodzheno ordenami i medalyami SRSR Istoriya selaSelo viniklo v XVIII st Poblizu Chemerpolya ta Berezivki arheologami viyavleno poselennya dobi neolitu V tis do n e doslidzheno kurgani dobi bronzi II tisyacholittya do n e znajdeno bronzove skifske dzerkalo V IV st do n e ta poselennya chernyahivskoyi kulturi Za perekazami selo otrimalo nazvu vid poselencya Chemeruka yakij u XVIII stolitti zasnuvav tut hutir Todi cej selyanin kripak utik vid tyazhkogo gnoblennya polskih pomishikiv u Pivdenno shidne Podillya de v toj chas zemli buli malo zaseleni Jogo nashadki zhivut u seli i teper Ale tak yak hutir pid chas vesnyanih pavodkiv zatoplyavsya to poselennya perenesli na pidvishene ploskogir ya de vono roztashovuyetsya i ponini Na pochatku XIX st tut bulo 37 hat Do 60 h rr XIX st nalezhalo Potockim potim Stroganovim a tochnishe Mariyi Stroganovij Potockij Same u neyi selo bulo kupleno Udilnim derzhavnim vidomstvom U 1900 roci tut prozhivalo 1524 osobi Selyani v osnovnomu zajmalis zemlerobstvom a deyaki ribalstvom U 1873 r vidkrita cerkovnoparafiyalna shkola Spriyav vidkrittyu cogo navchalnogo zakladu todishnij starshina Danilo Balkivskoyi volosti D Kravchenko U 1912 r v seli pobudovano zemsku shkolu u yakij navchalos 60 80 silskih ditej Majzhe polovina ditej cherez bidnist shkolu ne vidviduvala i bula negramotnoyu Derev yana cerkva sporudzhena u 1783 roci a ceglyana u 1889 roci Hram osvyacheno v im ya Chudo Arhistratiga Mihayila U 1873 roci vidkrito cerkovnoparafiyalnu shkolu V 1912 r bulo zbudovano zemsku shkolu de navchalos 60 80 ditej Za rishennyam Odeskogo oblvikonkomu u 1949 roci hram vidibrano u cerkovnoyi gromadi a zgodom zrujnovano Novu cerkvu pochali sporudzhuvati u 1990 roci Nini tut zdijsnyuyetsya Bogosluzhinnya V chervni 1920 r utvorena silrada Pershim golovoyu buv Samajchuk G Yu V 1929 r utvoreno kolgosp A cherez rik 4 kolgospi Chervona niva golova Grinchak Miron Urozhaj golova Samajchuk Yakiv Shevchenko golova Samajchuk Gavrilo Shlyah komuni golova Poshtaruk Onisko V 1933 r voni ob yednalis v 2 velikih Shevchenka i Shlyah komuni Piznishe buv utvorenij odin kolgosp imeni Mikoyana U 1959 roci chemerpilskij kolgosp imeni Mikoyana i berezivskij imeni Zhdanova ob yednalis v kolektivne gospodarstvo imeni Kujbisheva U svoyemu koristuvanni kolgosp mav 3838 gektariv zemli V 1965 r tut nalichuvalos 1406 goliv VRH 4275 svinej 1011 ovec U rizni roki miscevij kolgosp ocholyuvali O S Gorenko P Dobrickij O G Karpenko A A Lopatka O M Chalapko V Ya Olijnik U roki Nimecko radyanskoyi vijni na frontah voyuvalo 404 choloviki 200 z nih zaginulo Bojovimi ordenami i medalyami nagorodzheno 204 frontoviki V pam yat pro poleglih v seli vidkrito memorialnij kompleks V Chemerpoli ye Budinok kulturi zagalnoosvitnya shkola dityachij sadok FAP viddilennya zv yazku biblioteka zakladi torgivli Geologami na teritoriyi Chemerpilskoyi silskoyi radi viyavleno pokladi granitu grafitu i zolota NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1075 osib z yakih 471 cholovik ta 604 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1006 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 95 51 rosijska 2 19 moldovska 1 10 virmenska 1 00 biloruska 0 20 Vidomi lyudiV seli narodilisya Kobilchak Mihajlo Mitrofanovich 1918 2004 ukrayinskij partijnij diyach ru Geroj Radyanskogo Soyuzu bajkar poet satirik Cikavi faktiSelo znamenite pletinnyam vinikiv vinnikarstvom Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kirovogradska oblast PrimitkiPogoda v seli Chemerpil Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Kirovogradska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Za garnim vinikom zavzhdi povertayutsya U dvoh selah na Kirovogradshini zajmayutsya vinnikarstvomPosilannyaGrinchak Valerij Ivanovich Sajt Geroi strany ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Kirovogradskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti gruden 2013