Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стара́ Ки́єво-Пече́рська форте́ця — комплекс фортечних споруд збудованих у XVIII ст., цитадель Київської фортеці, належить до найцікавіших архітектурних пам'яток Києва. Споруджена в 1783–1803 роках, ця монументальна будівля зберігає всі ознаки тогочасного стилю — пізнього класицизму, з характерною для нього тенденцією до якнайлаконічніших архітектурних форм, її вирізняють гармонійна узгодженість елементів обсяговопросторової композиції, рівновага й величавість, і простота. Будівля двоповерхова з підвалом. Прямокутна в плані з внутрішнім двором. Займає територію близько 20 га на високому правому березі Дніпра довкіл Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра».
| Київська цитадель | |
|---|---|
|
| |
| 50°25′59″ пн. ш. 30°33′20″ сх. д. / 50.43333000002777311° пн. ш. 30.55556000002777850° сх. д.Координати: 50°25′59″ пн. ш. 30°33′20″ сх. д. / 50.43333000002777311° пн. ш. 30.55556000002777850° сх. д. | |
| Тип | Цитадель |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Київ Печерський район |
  Цитадель (Київ) (Україна) | |
 Цитадель у Вікісховищі | |
Історія
Козацька доба
Від Андрусівського перемир'я (1667) і до другого поділу Польщі (1793) Київ відігравав роль важливого стратегічного пункту на кордонах Російської держави, що сприяло розвиткові оборонного будівництва. Перша спроба використання під фортецю укріплень Печерського монастиря та навколишнього містечка (зображені на гравюрі 1638 Атанасія Кальнофойського) належить до 1679, коли в період війни з османською Туреччиною козацькі війська під проводом гетьмана І. Самойловича «місто Київ Печерський ровами й міцними валами обнесли та уфундовали». Ці укріплення у вигляді великого прямокутника з наріжними насипами для встановлення гармат — «роскатами» — зображені 1695 на плані полковника І. Ушакова. Керівниками цих робіт вважаються інженери М. фон Зален та П. Гордон.
Військове будівництво стурбувало тодішнього архімандрита Києво-Печерської лаври Інокентія Ґізеля, який 1676 року категорично відмовився ремонтувати укріплення на території Печерського містечка. За гетьманства Івана Мазепи навколо Верхньої лаври зведено оборонний мур з баштами та брамами, що став у нагоді під час вибору місця для спорудження за часів російсько-шведської війни нової фортеці, яка відповідала всім вимогам тогочасної фортифікаційної науки. Незважаючи на протести і скарги ченців, 15 серпня 1706 р. у присутності Петра І фортецю було закладено. Судячи з плану невідомого автора, фортеця була задумана у вигляді правильного дев'ятикутника з дев'ятьма бастіонами, равелінами та подвійними куртинами, оточеного сухим ровом і гласисом.
Підготовку фортеці до оборони було покладено на київського генерал-губернатора Д. Голіцина, в розпорядження якого направлялися «кондуктори інженерні». Українські козацькі полки і російські стрільці спішно насипали земляні вали, але роботи просувалися повільно через нестаток робочої сили та складний рельєф місцевості. Нагляд за будівництвом Печерської фортеці було доручено гетьману Івану Мазепі. Для надійності Петро І приставив до нього російського полковника Гейсена. Маючи на меті здобути незалежність для України, І. Мазепа прагнув зберегти у підлеглості якомога більше козаків. У листопаді 1707 р. гетьман нарешті домігся розпорядження Петра І відпустити козаків з будівництва. Під час спорудження фортеці використано західні та південні вали містечка 17 ст., тільки з півночі внаслідок включення Спаської церкви площу фортеці було розширено. Про це, зокрема, свідчить збереження місць розташування Московської (у XVII ст. — П'ятницької) та Васильківської брам. У 1708 р. фортеця була начорно побудована. З огляду на топографічні умови місцевості її оточив напівкруглий, розкритий до Дніпра земляний вал з дев'ятьма бастіонами. Було зведено також три дерев'яні в'їзні брами, обладнано три равеліни, у південному напрямку насипано вали т. зв. близького та дальнього ретраншементів тенального абрису. У 1711 р. київський генерал-губернатор переніс свою резиденцію зі Старокиївської до Печерської фортеці. Для забезпечення військ фуражем та харчуванням у ній було створено склад — «магазейн». Будівництво фортеці завдало великої шкоди населенню Печерського містечка, де жили міщани — піддані Лаври, їх виселили з цитаделі й влаштували там казарми. Внаслідок цього на території Печерського містечка було знищено 955 дворів. У цілому Печерська лавра віддала на будівництво фортеці 70 десятин землі. Мешканців містечка переселено в нову слободу, утворену в районі сучасних вулиць Князів Острозьких, Різницької, Рибальської, а жіночий Вознесенський монастир, де за ігуменю була мати І. Мазепи, 1712 р. закрито і переведено на Поділ, до Флорівського монастиря. Розташування у межах фортеці резиденції генерал-губернатора, будинку коменданта фортеці та інших установ у 18 ст. перетворює її на військово-адміністративний центр міста.
Після перемоги Петра І під Полтавою військово-політична ситуація на півдні імперії залишалася складною. Для виконання фортифікаційних робіт до Києва направлялися робітники та солдати. Так, у травні 1720 р. гетьман І. Скоропадський за наказом Петра І відправив 5 тис. козаків для оновлення Печерської фортеці. До 1720 р. роботи проводилися під наглядом генерал-майора фортифікації де Кулона, надалі — обер-коменданта бригадира Л. Штока. Останній 1723 р. склав план, на якому відображено тогочасний стан головного валу фортеці із завершеними бастіонами і куртинами північно-західного фронту та передовим укріпленням, висунутим у бік Наводницького яру (ближній та дальній ретраншементи), із насипаними у неповний профіль (без достатньої ширини валгангів та брустверів) бастіонами та куртинами південно-західного фронту, протрасованими редантними лініями укріплень вздовж берега Дніпра. На підставі матеріалів Л. Штока у тому ж році було затверджено проект Артилерійського присутствія, роботи за яким велися до кін. 1730-х рр. У цей час завершено будівництво бастіонів і напівбастіонів головного фортечного валу, північно-західний фронт якого посилювався подвійними куртинами, равелінами та гласисом із мінними галереями; із заходу на схилі Наводницького яру зведено чотирикутну батарею (пізніше перебудована), з'єднану з головним фортечним фронтом редантною лінією; вздовж берега Дніпра містилися окремі земляні реданти, доповнені дерев'яними палісадами.
У 1741–1755 рр. керівництво роботами здійснював Д. де Боскет. На той час припадає будівництво порохових льохів, казарм, кордегардій, заміна дерев'яних фортечних брам мурованими спорудами, влаштування підземних мінних галерей тощо. У 1746 р. датується підписаний Д. де Боскетом план із зазначеною «еспланадною лінією в 130 сажень», на якому вперше з'являються назви бастіонів Печерської фортеці. Найближчий до Дніпра північно-східний напівбастіон № 1 був названий Павлівським, № 2 — Спаським, № 3, 4, 5, 6, 7 — відповідно Петрівським, Успенським, Кавалерським, Андріївським, Олексіївським; напівбастіон № 8 — Семенівським, № 9 — Рождественським.
За затвердженим 17 липня 1763 р. штатом фортець Російської імперії у Печерській фортеці містилося 64 осадних та 60 польових гармат. У грудні 1768 у зв'язку з початком війни із Туреччиною затверджено план вдосконалення укріплень фортеці, підписаний генерал-фельдцехмейстером графом Г. Орловим, інженер-генерал-майором Р. Гербелем, інженер-генерал-майором Л. Голенищевим-Кутузовим та інженер-полковником А. Пурпурою. За цим проектом будівництво здійснювалося до 1775 року: зведено зовнішній вал — контргард з південно-західного боку (від Кавалерського бастіону до ближнього ретраншементу), побудовано малі реданти та напівбастіон (Олександрівський) із східного боку, проведено поточні ремонти укріплень тощо. У 1766 р. затверджено пропозицію зі спорудження двох зовнішніх укріплень-люнетів попереду Андріївського та Олексіївського бастіонів, завершених будівництвом 1799 р. Велика увага приділялася підтриманню старих і будівництву нових мінних галерей і потерн для виходу з території фортеці до зовнішнього сухого рову.
Подальша доля
Подальші роботи у XIX ст. здійснювалися силами Київської інженерної команди під керівництвом М. Мордвинова, Оверницького, Ертеля, М. Тучкова, І. Глухова. Напередодні війни з наполеонівською Францією, коли фортеця була доведена до бойового стану, її залога становила 20 тис. осіб, а озброєння — 333 гармати, що давало змогу витримати облогу протягом 8 місяців. Згодом Київ втрачає значення прикордонного пункту. В складеному 1816 р. документі «Судження про фортеці Російської держави» пропонувалося виключити місто із «штату фортець». З думкою військових царський уряд не порахувався: за прямою вказівкою Миколи І 1830 р. розпочато будівництво Головної Київської фортеці, в якій старим укріпленням XVIII ст. відведено роль цитаделі. Після перетворення Київської фортеці на фортецю-склад укріплення цитаделі поступово занепадають. Під час прокладання трамвайної колії (1905) розібрано північні Київські головну та равелінну брами; тоді саме розпочато забудову еспланади (Аносівський сквер, іподром).
У 1930-х рр. знесено відтинок західного валу з головною Васильківською брамою, будинок гауптвахти біля Київської брами. Після Другої світової війни на місці південно-західного зовнішнього валу — контргарду — розплановано вул. Панфіловців. 1978–1981 на місці дальнього та ближнього ретраншементів створено музейний та парковий комплекси, прокладено нові шляхи поруч з Московською брамою. Майже одночасно здійснено благоустрій південної та північної частин головного фортечного валу. Від оборонних споруд XVIII ст. збереглися: головний вал з бастіонами, два земляних люнети, верхня та нижня Московські брами, Васильківська брама, два порохових льохи. У 1979 р. земляні укріплення цитаделі з бастіонами визнано пам'яткою архітектури, а охоплена ними територія разом з Печерським монастирем віднесена до категорії заповідної. Фортеця є визначною пам'яткою військово-інженерного мистецтва.
-
![image]()
Верхня Московська брама -
![image]()
Нижня Московська брама -
![image]()
Залишки Васильківської брами -
![image]()
Редут Олексіївського бастіону -
![image]()
Спаський бастіон
Посилання
- http://www.old.kiev.ua/node/324
- http://kiev.vgorode.ua/news/45720/
- Історія фортеці
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stara Ki yevo Peche rska forte cya kompleks fortechnih sporud zbudovanih u XVIII st citadel Kiyivskoyi forteci nalezhit do najcikavishih arhitekturnih pam yatok Kiyeva Sporudzhena v 1783 1803 rokah cya monumentalna budivlya zberigaye vsi oznaki togochasnogo stilyu piznogo klasicizmu z harakternoyu dlya nogo tendenciyeyu do yaknajlakonichnishih arhitekturnih form yiyi viriznyayut garmonijna uzgodzhenist elementiv obsyagovoprostorovoyi kompoziciyi rivnovaga j velichavist i prostota Budivlya dvopoverhova z pidvalom Pryamokutna v plani z vnutrishnim dvorom Zajmaye teritoriyu blizko 20 ga na visokomu pravomu berezi Dnipra dovkil Nacionalnogo zapovidnika Kiyevo Pecherska Lavra Kiyivska citadel50 25 59 pn sh 30 33 20 sh d 50 43333000002777311 pn sh 30 55556000002777850 sh d 50 43333000002777311 30 55556000002777850 Koordinati 50 25 59 pn sh 30 33 20 sh d 50 43333000002777311 pn sh 30 55556000002777850 sh d 50 43333000002777311 30 55556000002777850Tip CitadelStatus spadshini pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannya Kiyiv Pecherskij rajonCitadel Kiyiv Ukrayina Citadel u Vikishovishi Pam yatnij znak na chest citadeliIstoriyaKozacka doba Vid Andrusivskogo peremir ya 1667 i do drugogo podilu Polshi 1793 Kiyiv vidigravav rol vazhlivogo strategichnogo punktu na kordonah Rosijskoyi derzhavi sho spriyalo rozvitkovi oboronnogo budivnictva Persha sproba vikoristannya pid fortecyu ukriplen Pecherskogo monastirya ta navkolishnogo mistechka zobrazheni na gravyuri 1638 Atanasiya Kalnofojskogo nalezhit do 1679 koli v period vijni z osmanskoyu Turechchinoyu kozacki vijska pid provodom getmana I Samojlovicha misto Kiyiv Pecherskij rovami j micnimi valami obnesli ta ufundovali Ci ukriplennya u viglyadi velikogo pryamokutnika z narizhnimi nasipami dlya vstanovlennya garmat roskatami zobrazheni 1695 na plani polkovnika I Ushakova Kerivnikami cih robit vvazhayutsya inzheneri M fon Zalen ta P Gordon Vijskove budivnictvo sturbuvalo todishnogo arhimandrita Kiyevo Pecherskoyi lavri Inokentiya Gizelya yakij 1676 roku kategorichno vidmovivsya remontuvati ukriplennya na teritoriyi Pecherskogo mistechka Za getmanstva Ivana Mazepi navkolo Verhnoyi lavri zvedeno oboronnij mur z bashtami ta bramami sho stav u nagodi pid chas viboru miscya dlya sporudzhennya za chasiv rosijsko shvedskoyi vijni novoyi forteci yaka vidpovidala vsim vimogam togochasnoyi fortifikacijnoyi nauki Nezvazhayuchi na protesti i skargi chenciv 15 serpnya 1706 r u prisutnosti Petra I fortecyu bulo zakladeno Sudyachi z planu nevidomogo avtora fortecya bula zadumana u viglyadi pravilnogo dev yatikutnika z dev yatma bastionami ravelinami ta podvijnimi kurtinami otochenogo suhim rovom i glasisom Pidgotovku forteci do oboroni bulo pokladeno na kiyivskogo general gubernatora D Golicina v rozporyadzhennya yakogo napravlyalisya konduktori inzhenerni Ukrayinski kozacki polki i rosijski strilci spishno nasipali zemlyani vali ale roboti prosuvalisya povilno cherez nestatok robochoyi sili ta skladnij relyef miscevosti Naglyad za budivnictvom Pecherskoyi forteci bulo dorucheno getmanu Ivanu Mazepi Dlya nadijnosti Petro I pristaviv do nogo rosijskogo polkovnika Gejsena Mayuchi na meti zdobuti nezalezhnist dlya Ukrayini I Mazepa pragnuv zberegti u pidleglosti yakomoga bilshe kozakiv U listopadi 1707 r getman nareshti domigsya rozporyadzhennya Petra I vidpustiti kozakiv z budivnictva Pid chas sporudzhennya forteci vikoristano zahidni ta pivdenni vali mistechka 17 st tilki z pivnochi vnaslidok vklyuchennya Spaskoyi cerkvi ploshu forteci bulo rozshireno Pro ce zokrema svidchit zberezhennya misc roztashuvannya Moskovskoyi u XVII st P yatnickoyi ta Vasilkivskoyi bram U 1708 r fortecya bula nachorno pobudovana Z oglyadu na topografichni umovi miscevosti yiyi otochiv napivkruglij rozkritij do Dnipra zemlyanij val z dev yatma bastionami Bulo zvedeno takozh tri derev yani v yizni brami obladnano tri ravelini u pivdennomu napryamku nasipano vali t zv blizkogo ta dalnogo retranshementiv tenalnogo abrisu U 1711 r kiyivskij general gubernator perenis svoyu rezidenciyu zi Starokiyivskoyi do Pecherskoyi forteci Dlya zabezpechennya vijsk furazhem ta harchuvannyam u nij bulo stvoreno sklad magazejn Budivnictvo forteci zavdalo velikoyi shkodi naselennyu Pecherskogo mistechka de zhili mishani piddani Lavri yih viselili z citadeli j vlashtuvali tam kazarmi Vnaslidok cogo na teritoriyi Pecherskogo mistechka bulo znisheno 955 dvoriv U cilomu Pecherska lavra viddala na budivnictvo forteci 70 desyatin zemli Meshkanciv mistechka pereseleno v novu slobodu utvorenu v rajoni suchasnih vulic Knyaziv Ostrozkih Riznickoyi Ribalskoyi a zhinochij Voznesenskij monastir de za igumenyu bula mati I Mazepi 1712 r zakrito i perevedeno na Podil do Florivskogo monastirya Roztashuvannya u mezhah forteci rezidenciyi general gubernatora budinku komendanta forteci ta inshih ustanov u 18 st peretvoryuye yiyi na vijskovo administrativnij centr mista Pislya peremogi Petra I pid Poltavoyu vijskovo politichna situaciya na pivdni imperiyi zalishalasya skladnoyu Dlya vikonannya fortifikacijnih robit do Kiyeva napravlyalisya robitniki ta soldati Tak u travni 1720 r getman I Skoropadskij za nakazom Petra I vidpraviv 5 tis kozakiv dlya onovlennya Pecherskoyi forteci Do 1720 r roboti provodilisya pid naglyadom general majora fortifikaciyi de Kulona nadali ober komendanta brigadira L Shtoka Ostannij 1723 r sklav plan na yakomu vidobrazheno togochasnij stan golovnogo valu forteci iz zavershenimi bastionami i kurtinami pivnichno zahidnogo frontu ta peredovim ukriplennyam visunutim u bik Navodnickogo yaru blizhnij ta dalnij retranshementi iz nasipanimi u nepovnij profil bez dostatnoyi shirini valgangiv ta brustveriv bastionami ta kurtinami pivdenno zahidnogo frontu protrasovanimi redantnimi liniyami ukriplen vzdovzh berega Dnipra Na pidstavi materialiv L Shtoka u tomu zh roci bulo zatverdzheno proekt Artilerijskogo prisutstviya roboti za yakim velisya do kin 1730 h rr U cej chas zaversheno budivnictvo bastioniv i napivbastioniv golovnogo fortechnogo valu pivnichno zahidnij front yakogo posilyuvavsya podvijnimi kurtinami ravelinami ta glasisom iz minnimi galereyami iz zahodu na shili Navodnickogo yaru zvedeno chotirikutnu batareyu piznishe perebudovana z yednanu z golovnim fortechnim frontom redantnoyu liniyeyu vzdovzh berega Dnipra mistilisya okremi zemlyani redanti dopovneni derev yanimi palisadami U 1741 1755 rr kerivnictvo robotami zdijsnyuvav D de Bosket Na toj chas pripadaye budivnictvo porohovih lohiv kazarm kordegardij zamina derev yanih fortechnih bram murovanimi sporudami vlashtuvannya pidzemnih minnih galerej tosho U 1746 r datuyetsya pidpisanij D de Bosketom plan iz zaznachenoyu esplanadnoyu liniyeyu v 130 sazhen na yakomu vpershe z yavlyayutsya nazvi bastioniv Pecherskoyi forteci Najblizhchij do Dnipra pivnichno shidnij napivbastion 1 buv nazvanij Pavlivskim 2 Spaskim 3 4 5 6 7 vidpovidno Petrivskim Uspenskim Kavalerskim Andriyivskim Oleksiyivskim napivbastion 8 Semenivskim 9 Rozhdestvenskim Za zatverdzhenim 17 lipnya 1763 r shtatom fortec Rosijskoyi imperiyi u Pecherskij forteci mistilosya 64 osadnih ta 60 polovih garmat U grudni 1768 u zv yazku z pochatkom vijni iz Turechchinoyu zatverdzheno plan vdoskonalennya ukriplen forteci pidpisanij general feldcehmejsterom grafom G Orlovim inzhener general majorom R Gerbelem inzhener general majorom L Golenishevim Kutuzovim ta inzhener polkovnikom A Purpuroyu Za cim proektom budivnictvo zdijsnyuvalosya do 1775 roku zvedeno zovnishnij val kontrgard z pivdenno zahidnogo boku vid Kavalerskogo bastionu do blizhnogo retranshementu pobudovano mali redanti ta napivbastion Oleksandrivskij iz shidnogo boku provedeno potochni remonti ukriplen tosho U 1766 r zatverdzheno propoziciyu zi sporudzhennya dvoh zovnishnih ukriplen lyunetiv poperedu Andriyivskogo ta Oleksiyivskogo bastioniv zavershenih budivnictvom 1799 r Velika uvaga pridilyalasya pidtrimannyu starih i budivnictvu novih minnih galerej i potern dlya vihodu z teritoriyi forteci do zovnishnogo suhogo rovu Podalsha dolya Podalshi roboti u XIX st zdijsnyuvalisya silami Kiyivskoyi inzhenernoyi komandi pid kerivnictvom M Mordvinova Overnickogo Ertelya M Tuchkova I Gluhova Naperedodni vijni z napoleonivskoyu Franciyeyu koli fortecya bula dovedena do bojovogo stanu yiyi zaloga stanovila 20 tis osib a ozbroyennya 333 garmati sho davalo zmogu vitrimati oblogu protyagom 8 misyaciv Zgodom Kiyiv vtrachaye znachennya prikordonnogo punktu V skladenomu 1816 r dokumenti Sudzhennya pro forteci Rosijskoyi derzhavi proponuvalosya viklyuchiti misto iz shtatu fortec Z dumkoyu vijskovih carskij uryad ne porahuvavsya za pryamoyu vkazivkoyu Mikoli I 1830 r rozpochato budivnictvo Golovnoyi Kiyivskoyi forteci v yakij starim ukriplennyam XVIII st vidvedeno rol citadeli Pislya peretvorennya Kiyivskoyi forteci na fortecyu sklad ukriplennya citadeli postupovo zanepadayut Pid chas prokladannya tramvajnoyi koliyi 1905 rozibrano pivnichni Kiyivski golovnu ta ravelinnu brami todi same rozpochato zabudovu esplanadi Anosivskij skver ipodrom U 1930 h rr zneseno vidtinok zahidnogo valu z golovnoyu Vasilkivskoyu bramoyu budinok gauptvahti bilya Kiyivskoyi brami Pislya Drugoyi svitovoyi vijni na misci pivdenno zahidnogo zovnishnogo valu kontrgardu rozplanovano vul Panfilovciv 1978 1981 na misci dalnogo ta blizhnogo retranshementiv stvoreno muzejnij ta parkovij kompleksi prokladeno novi shlyahi poruch z Moskovskoyu bramoyu Majzhe odnochasno zdijsneno blagoustrij pivdennoyi ta pivnichnoyi chastin golovnogo fortechnogo valu Vid oboronnih sporud XVIII st zbereglisya golovnij val z bastionami dva zemlyanih lyuneti verhnya ta nizhnya Moskovski brami Vasilkivska brama dva porohovih lohi U 1979 r zemlyani ukriplennya citadeli z bastionami viznano pam yatkoyu arhitekturi a ohoplena nimi teritoriya razom z Pecherskim monastirem vidnesena do kategoriyi zapovidnoyi Fortecya ye viznachnoyu pam yatkoyu vijskovo inzhenernogo mistectva Verhnya Moskovska brama Nizhnya Moskovska brama Zalishki Vasilkivskoyi brami Redut Oleksiyivskogo bastionu Spaskij bastionPosilannyahttp www old kiev ua node 324 http kiev vgorode ua news 45720 Istoriya forteci