Філіпп I Ельзаський (бл. 1136 — 1 липня 1191) — граф Фландрії з 1168, граф Вермандуа і з 1167 (до 1185 року по праву дружини, з 1185 титулярний), син Теодоріха I (графа Фландрії) та його другої дружини , дочки Фулька V, графа Анжу і короля-співправителя Єрусалима, і його першої дружини . Час його правління вважається вершиною графської влади в Фландрії.
Філіпп I | |
---|---|
фр. Philippe I d'Alsace | |
Народився | 1142[1][2] |
Помер | 1 червня 1191 Акко ·інфекційне захворювання і чума |
Поховання | Клервоське абатство |
Діяльність | політик |
Знання мов | французька і німецька |
Титул | граф[d] |
Рід | Лотаринзький дім |
Батько | Тьєрі Ельзаський |
Мати | d |
Брати, сестри | Маргарита I Ельзаська, d, d, d і d |
У шлюбі з | Тереза Португальська і d |
Діти | d |
|
Політика Філіппа характеризується сильною урбанізацією. Він перетворив графство на сучасну державу, внісши докорінні зміни в судовій галузі (оновлення кримінального законодавства, визначення судових службовців). Він підтримує низку чудових економічних ініціатив, таких як заснування портів Гравлін, Ньївпорт, Дамме та Бірвлет.
Філіпп був грамотним правителем, його двір став важливим культурним центром. Він був покровителем Кретьєна де Труа, який присвятив йому свою останню роботу «Повість про Ґрааль». Граф багато подорожує, але, як правило, проживає у замку разом зі своїм двором. У 1180 році в Генті, на місці колишнього замку Балдуїна I, Філіпп збудував (замок графів Фландрії), а Гент почав розвиватися як столиця графства.
Філіпп перебував у збройному конфлікті з французьким королем Філіппом II. Попри дорогу війну та перемогу французького короля, Фландрія не зупинила свого економічного підйому (про що свідчить кількість громадських статутів, які підписав граф). Коли Філіпп помер, графство перебувало в стані безпрецедентного процвітання.
Біографія
Смерть старшого брата на початку 1150-х років зробила Філіппа спадкоємцем графства.
Його батько, Теодоріх Ельзаський, в 1157–1159 і в 1164–1166 виїжджав у Святу землю, залишаючи Філіппа правителем Фландрії. До цього часу відносять конфлікт з графом Голландії Флорісом III, який утискав фландрських купців. У відповідь Філіпп здійснив військовий похід на володіння Флоріса, розоривши Беверен. Війна продовжилася в 1163 році. Фландрською армією керували Філіпп і його молодший брат , що став завдяки шлюбу графом Булоні. У війні на боці Фландрії брав участь також Готфрід III Лювенський. У результаті Флоріс у 1165 потрапив у полон і перебував до 1167 року в ув'язненні в монастирі Святого Доната. У 1167 році був підписаний мир, який гарантував вільну торгівлю фламандським купцям в Голландії. Крім того, Флоріс визнавав права Фландрії на ряд ленів. Також у 1164 році Філіп зустрівся в Ахені з імператором Фрідріхом I, отримавши від нього в льон Камбре і отримав підтвердження прав на імперську Фландрію.
У 1156 році батько одружив його із , що дозволило йому в 1167 успадкувати графство Вермандуа. Завдяки цьому територія Фландрії досягла максимальних розмірів.
Після смерті батька в 1168 році Філіпп став єдиновладним правителем.
Однією з проблем, що займала Філіппа, була проблема успадкування в Фландрії. Законних дітей у нього не було. Його брати померли раніше, не залишивши дітей. У підсумку в 1177 Філіпп призначив спадкоємицею свою сестру Маргариту та її чоловіка Балдуїна V (графа Ено). У тому ж році Філіпп прийняв хрест і вирушив до Святої землі. Там йому, пам'ятаючи благочестя батька, пропонували стати регентом Єрусалимського королівства, однак Філіп від цього відмовився.
Після повернення Філіпа до Франції, хворий король Людовик VII призначив його опікуном свого сина Філіппа, коронованого 1 листопада 1179. Для того, щоб ще більше зміцнити свої відносини з Людовиком VII, Філіп Ельзаський запропонував руку своєї племінниці Ізабелли Ено його синові Філіппу, необережно пообіцявши йому як придане Артуа. Після смерті Людовика VII в 1180 році молодий король Філіпп швидко звільнився від опіки. Незабаром розгорівся збройний конфлікт, що спустошив Іль-де-Франс і Пікардію. Після цього король Філіпп II намагався уникати боїв, воліючи діяти політичним шляхом. Він зміг перетягнути на свій бік тестя, Бодуена V де Ено, посваривши його з Філіппом Ельзаським. Додатково конфлікт загострила смерть у 1183 році Єлизавети, дружини Філіпа Ельзаського, після чого король Філіпп II від імені , сестри Єлизавети, захопив Вермандуа.
Тільки в 1186 році Філіпп Ельзаський, побоюючись бути затиснутим між Францією і Ено, уклав мир з королем Франції, підписаний 10 травня в Аррасі. За підсумками договору Філіп визнав передачу Вермандуа королю, однак до самої смерті міг носити титул графа Вермандуа, а також зберіг кастелянства Сен-Кантен, Перонн і Гам.
Попри війну, зростання економіки Фландрії не сповільнилося. Наприкінці правління Філіпа країна переживала надзвичайний економічний підйом.
У 1190 році Філіпп вирушив у Третій хрестовий похід, приєднавшись до армії французького короля вже в Святій землі. Однак після прибуття в Сен-Жан д'Акр він став жертвою епідемії чуми і помер 1 липня 1191. Його друга дружина, Тереза Португальська, доставила тіло до Франції і поховала його в Клерво. Фландрію ж успадкувала сестра Філіппа, Маргарита.
Шлюб та діти
- 1-а дружина: з 1156 (Бове) (1143 — 28 березня 1183), дочка , графа і , і Аліси (Петроніли) Аквітанської. Дітей від цього шлюбу не було.
- 2-а дружина: з серпня 1183 Тереза Португальська (1157 — 6 травня 1218), дочка португальського короля Афонсу I.
Крім того, у Філіппа був один незаконний син від невідомої коханки:
- Теодоріх Фландрський (пом. після 1207), хрестоносець.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #124209386 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Біографічний Портал Нідерландів — 2009.
Література
- Пиренн А. Средневековые города Бельгии. — СПб.: Издательская группа «Евразия», 2001. — 512 с. — 2000 экз. — (рос.)
- Le Glay Edward Histoire des comtes de Flandre jusqu'à l'avénement de la maison de Bourgogne. — Paris: A. Vandale, 1843. — Т. 1. — P. 365—408. (фр.)
Посилання
- COUNTS of FLANDERS 1128—1191 (LORRAINE). Foundation for Medieval Genealogy (англ.). Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 8 січня 2012.
- Philipp von Elsaß, Graf von Flandern. Genealogie des Mittelalters (нім.). Архів оригіналу за 13 квітня 2012. Процитовано 8 січня 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Filipp I Elzaskij bl 1136 1 lipnya 1191 graf Flandriyi z 1168 graf Vermandua i z 1167 do 1185 roku po pravu druzhini z 1185 titulyarnij sin Teodoriha I grafa Flandriyi ta jogo drugoyi druzhini dochki Fulka V grafa Anzhu i korolya spivpravitelya Yerusalima i jogo pershoyi druzhini Chas jogo pravlinnya vvazhayetsya vershinoyu grafskoyi vladi v Flandriyi Filipp Ifr Philippe I d AlsaceNarodivsya1142 1 2 Pomer1 chervnya 1191 Akko infekcijne zahvoryuvannya i chumaPohovannyaKlervoske abatstvoDiyalnistpolitikZnannya movfrancuzka i nimeckaTitulgraf d RidLotarinzkij dimBatkoTyeri ElzaskijMatidBrati sestriMargarita I Elzaska d d d i dU shlyubi zTereza Portugalska i dDitid Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Filipp Politika Filippa harakterizuyetsya silnoyu urbanizaciyeyu Vin peretvoriv grafstvo na suchasnu derzhavu vnisshi dokorinni zmini v sudovij galuzi onovlennya kriminalnogo zakonodavstva viznachennya sudovih sluzhbovciv Vin pidtrimuye nizku chudovih ekonomichnih iniciativ takih yak zasnuvannya portiv Gravlin Nyivport Damme ta Birvlet Filipp buv gramotnim pravitelem jogo dvir stav vazhlivim kulturnim centrom Vin buv pokrovitelem Kretyena de Trua yakij prisvyativ jomu svoyu ostannyu robotu Povist pro Graal Graf bagato podorozhuye ale yak pravilo prozhivaye u zamku razom zi svoyim dvorom U 1180 roci v Genti na misci kolishnogo zamku Balduyina I Filipp zbuduvav zamok grafiv Flandriyi a Gent pochav rozvivatisya yak stolicya grafstva Filipp perebuvav u zbrojnomu konflikti z francuzkim korolem Filippom II Popri dorogu vijnu ta peremogu francuzkogo korolya Flandriya ne zupinila svogo ekonomichnogo pidjomu pro sho svidchit kilkist gromadskih statutiv yaki pidpisav graf Koli Filipp pomer grafstvo perebuvalo v stani bezprecedentnogo procvitannya BiografiyaSmert starshogo brata na pochatku 1150 h rokiv zrobila Filippa spadkoyemcem grafstva Jogo batko Teodorih Elzaskij v 1157 1159 i v 1164 1166 viyizhdzhav u Svyatu zemlyu zalishayuchi Filippa pravitelem Flandriyi Do cogo chasu vidnosyat konflikt z grafom Gollandiyi Florisom III yakij utiskav flandrskih kupciv U vidpovid Filipp zdijsniv vijskovij pohid na volodinnya Florisa rozorivshi Beveren Vijna prodovzhilasya v 1163 roci Flandrskoyu armiyeyu keruvali Filipp i jogo molodshij brat sho stav zavdyaki shlyubu grafom Buloni U vijni na boci Flandriyi brav uchast takozh Gotfrid III Lyuvenskij U rezultati Floris u 1165 potrapiv u polon i perebuvav do 1167 roku v uv yaznenni v monastiri Svyatogo Donata U 1167 roci buv pidpisanij mir yakij garantuvav vilnu torgivlyu flamandskim kupcyam v Gollandiyi Krim togo Floris viznavav prava Flandriyi na ryad leniv Takozh u 1164 roci Filip zustrivsya v Aheni z imperatorom Fridrihom I otrimavshi vid nogo v lon Kambre i otrimav pidtverdzhennya prav na impersku Flandriyu U 1156 roci batko odruzhiv jogo iz sho dozvolilo jomu v 1167 uspadkuvati grafstvo Vermandua Zavdyaki comu teritoriya Flandriyi dosyagla maksimalnih rozmiriv Pislya smerti batka v 1168 roci Filipp stav yedinovladnim pravitelem Odniyeyu z problem sho zajmala Filippa bula problema uspadkuvannya v Flandriyi Zakonnih ditej u nogo ne bulo Jogo brati pomerli ranishe ne zalishivshi ditej U pidsumku v 1177 Filipp priznachiv spadkoyemiceyu svoyu sestru Margaritu ta yiyi cholovika Balduyina V grafa Eno U tomu zh roci Filipp prijnyav hrest i virushiv do Svyatoyi zemli Tam jomu pam yatayuchi blagochestya batka proponuvali stati regentom Yerusalimskogo korolivstva odnak Filip vid cogo vidmovivsya Pislya povernennya Filipa do Franciyi hvorij korol Lyudovik VII priznachiv jogo opikunom svogo sina Filippa koronovanogo 1 listopada 1179 Dlya togo shob she bilshe zmicniti svoyi vidnosini z Lyudovikom VII Filip Elzaskij zaproponuvav ruku svoyeyi pleminnici Izabelli Eno jogo sinovi Filippu neoberezhno poobicyavshi jomu yak pridane Artua Pislya smerti Lyudovika VII v 1180 roci molodij korol Filipp shvidko zvilnivsya vid opiki Nezabarom rozgorivsya zbrojnij konflikt sho spustoshiv Il de Frans i Pikardiyu Pislya cogo korol Filipp II namagavsya unikati boyiv voliyuchi diyati politichnim shlyahom Vin zmig peretyagnuti na svij bik testya Boduena V de Eno posvarivshi jogo z Filippom Elzaskim Dodatkovo konflikt zagostrila smert u 1183 roci Yelizaveti druzhini Filipa Elzaskogo pislya chogo korol Filipp II vid imeni sestri Yelizaveti zahopiv Vermandua Tilki v 1186 roci Filipp Elzaskij poboyuyuchis buti zatisnutim mizh Franciyeyu i Eno uklav mir z korolem Franciyi pidpisanij 10 travnya v Arrasi Za pidsumkami dogovoru Filip viznav peredachu Vermandua korolyu odnak do samoyi smerti mig nositi titul grafa Vermandua a takozh zberig kastelyanstva Sen Kanten Peronn i Gam pobudovanij pri Filippi Elzaskomu Popri vijnu zrostannya ekonomiki Flandriyi ne spovilnilosya Naprikinci pravlinnya Filipa krayina perezhivala nadzvichajnij ekonomichnij pidjom U 1190 roci Filipp virushiv u Tretij hrestovij pohid priyednavshis do armiyi francuzkogo korolya vzhe v Svyatij zemli Odnak pislya pributtya v Sen Zhan d Akr vin stav zhertvoyu epidemiyi chumi i pomer 1 lipnya 1191 Jogo druga druzhina Tereza Portugalska dostavila tilo do Franciyi i pohovala jogo v Klervo Flandriyu zh uspadkuvala sestra Filippa Margarita Shlyub ta diti1 a druzhina z 1156 Bove 1143 28 bereznya 1183 dochka grafa i i Alisi Petronili Akvitanskoyi Ditej vid cogo shlyubu ne bulo 2 a druzhina z serpnya 1183 Tereza Portugalska 1157 6 travnya 1218 dochka portugalskogo korolya Afonsu I Krim togo u Filippa buv odin nezakonnij sin vid nevidomoyi kohanki Teodorih Flandrskij pom pislya 1207 hrestonosec PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 124209386 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Biografichnij Portal Niderlandiv 2009 d Track Q1868372LiteraturaPirenn A Srednevekovye goroda Belgii SPb Izdatelskaya gruppa Evraziya 2001 512 s 2000 ekz ISBN 5 8071 0093 X ros Le Glay Edward Histoire des comtes de Flandre jusqu a l avenement de la maison de Bourgogne Paris A Vandale 1843 T 1 P 365 408 fr PosilannyaCOUNTS of FLANDERS 1128 1191 LORRAINE Foundation for Medieval Genealogy angl Arhiv originalu za 21 bereznya 2012 Procitovano 8 sichnya 2012 Philipp von Elsass Graf von Flandern Genealogie des Mittelalters nim Arhiv originalu za 13 kvitnya 2012 Procitovano 8 sichnya 2012