Френсіс Вільям Бувері Дуглас (англ. Francis William Bouverie Douglas; 8 лютого 1847, Шотландія, Дамфріс — 14 липня 1865, Швейцарія, Матергорн) — шотландський лорд, альпініст. У складі групи альпіністів брав участь у першому вдалому сходженню на вершину Матергорн у Швейцарії. Загинув під час спуску з вершини разом із частиною групи.
Френсіс Дуглас | |
---|---|
англ. Francis Douglas | |
Ім'я при народженні | англ. Francis William Bouverie Douglas |
Народився | 8 лютого 1847[1] Дамфріс, Шотландія, Сполучене Королівство |
Помер | 14 липня 1865[1] (18 років) Маттергорн |
Країна | Сполучене Королівство |
Діяльність | Гірський провідник |
Alma mater | d |
Батько | d[2] |
Мати | d[2] |
Брати, сестри | Джон Дуґлас, дев'ятий маркіз Квінсбері[2], d, Florence Dixie[2] і d[2] |
|
Ранні роки
Народився 8 лютого 1847 року у Дамфрісі, Шотландія, в родині Арчибальда Вільяма Дугласа, 8-го маркіза Квінсберрі, шотландського політика, та його дружини Керолайн, дочки генерала сера [en], англійського політика. У Френсіса була старша сестра, леді Гертруда Джорджиана Дуглас (1842—1893), старший брат Джон Шолто Дуглас (1844—1900), який згодом став дев'ятим маркізом Квінсберрі, а також молодший брат Арчибальд Едвард Дуглас (1850—1930) і молодші брат і сестра, близнюки лорд Джеймс Дуглас (1855—1891) і леді Флоренс Дуглас (Діксі) (1855—1905). Френсіс був дядьком лорда Альфреда Дугласа, коханця Оскара Вайльда.
Навчався в [en].
У 1858 році батько Френсіса був убитий на полюванні випадковим пострілом, хоча більшість була впевнена, що він вчинив самогубство. У 1862 році його мати навернулася у католицизм і відвезла всіх дітей до Парижа.
Сходження на Матергорн і загибель
Ще до повноліття Френсіс провів кілька сезонів в Альпах, займаючись альпінізмом. Він мав хорошу фізичну підготовку та відповідну статуру. У 1865 році Френсіс Дуглас, спільно з Петером Таугвальдером і Йозефом Віаніном, зробив кілька спроб зайти на вершину Обер-Габельгорн, на той момент ще непокорену. Їм вдалося піднятися на вершину з третьої спроби, 7 липня 1865 року, північно-північно-західним гребенем, що стало другим успішним сходженням на вершину, і першим цим маршрутом. Вершина була підкорена днем раніше групою англійського альпініста Адольфа Мура. Френсіс та його група під час сходження не знали про успіх групи Мура. Під час невдалих спроб сходження на Обер-Габельгорн Френсісу та його групі вдалося здійснити перші сходження на нижчі вершини Унтер-Габельгорн (3391 метр) та Велленкуппе (3903 метри).
Після сходження на Обер-Габельгорн, Френсіс і Таугвальдер вирушили до Церматта, щоб спробувати піднятися на Матергорн. У Церматті Френсіс зустрів англійського альпініста Едварда Вімпера, який збирався зробити чергову, дев'яту за рахунком, спробу сходження на Матергорн. Вімпер запропонував Дугласу об'єднати зусилля, щоб випередити іншу групу альпіністів, очолювану італійським провідником Жаном-Антуаном Каррелем, які йшли на сходження гребенем Ліон. Френсіс погодився, і 13 липня 1865 року о 5:30 ранку група: Едвард Вімпер, лорд Френсіс Дуглас, Дуглас Роберт Гедоу, Чарльз Гадсон, провідники Мішель Кро, Петер Таугвальдер (батько) та Петер Таугвальдервал (син), стартувала з Церматті.
Група успішно здійснила сходження на Матергорн гребенем Гернлі наступного дня, 14 липня, випередивши групу Кареля. Пробувши на вершині близько години, вони почали спускатись. Під час спуску Гедоу послизнувся, і впав униз, потягнувши за собою Кро, Гадсона та Дугласа. Група йшла у зв'язці, проте мотузка не витримала ваги чотирьох альпіністів і обірвалася. Вімпер і Таугвальдери, що залишилися живими, успішно спустилися в Церматт наступного дня, й організували пошукову експедицію. 16 липня 1865 року тіла Кро, Гедоу та Гадсона були знайдені на льодовику Матергорн більш ніж за 1000 метрів по вертикалі вниз від місця, звідки вони зірвалися вниз, проте тіло Френсіса так і не було знайдено. Рятувальникам вдалося виявити лише черевики, пояси та рукавички Дугласа.
Після смерті Дугласа королева Сполученого королівства Великобританії та Ірландії Вікторія мала намір випустити заборону на сходження англійських альпіністів на Матергорн, щоб уникнути подальших непотрібних жертв. Однак заборона так і не була випущена, а успіх і трагедія групи Вімпера підвищила інтерес до вершини серед альпіністів.
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
- Kindred Britain
- Peter Hammond, George Edward Cokayne. The complete peerage, or a history of the House of Lords and all its members from the earliest times by G.E.C., revised and much enlarged : addenda & corrigenda. — P. 694. — , 9780750901543.
- Lady Florence Dixie (англ.). Spartacus Educational. оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 26 листопада 2016.
- Lord Alfred Douglas (англ.). Poeticous. оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 26 листопада 2016.
- (англ.). The Edinburgh Academy. Архів оригіналу за 11 листопада 2007. Процитовано 26 листопада 2016.
- The first ascent of the Matterhorn. The narrative of 'young' Peter Taugwalder : [ 20 грудня 2016] : ( )[англ.] // The Alpine Journal. — 1957. — P. 493.
- Edward Whymper, 1871, с. 381—382.
- Edward Whymper, 1871, с. 387—390, 393—402.
- (англ.). Zermatt Tourism. Архів оригіналу за 14 січня 2017. Процитовано 26 листопада 2016.
Література
- Edward Whymper. Scrambles Amongst the Alps in the Years 1860-69. — L. : J. Murray, 1871. — 432 p.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Frensis Vilyam Buveri Duglas angl Francis William Bouverie Douglas 8 lyutogo 1847 1847lyutogo08 Shotlandiya Damfris 14 lipnya 1865 Shvejcariya Matergorn shotlandskij lord alpinist U skladi grupi alpinistiv brav uchast u pershomu vdalomu shodzhennyu na vershinu Matergorn u Shvejcariyi Zaginuv pid chas spusku z vershini razom iz chastinoyu grupi Frensis Duglasangl Francis DouglasIm ya pri narodzhenniangl Francis William Bouverie DouglasNarodivsya8 lyutogo 1847 1847 02 08 1 Damfris Shotlandiya Spoluchene KorolivstvoPomer14 lipnya 1865 1865 07 14 1 18 rokiv MattergornKrayina Spoluchene KorolivstvoDiyalnistGirskij providnikAlma materdBatkod 2 Matid 2 Brati sestriDzhon Duglas dev yatij markiz Kvinsberi 2 d Florence Dixie 2 i d 2 Mediafajli u VikishovishiRanni rokiNarodivsya 8 lyutogo 1847 roku u Damfrisi Shotlandiya v rodini Archibalda Vilyama Duglasa 8 go markiza Kvinsberri shotlandskogo politika ta jogo druzhini Kerolajn dochki generala sera en anglijskogo politika U Frensisa bula starsha sestra ledi Gertruda Dzhordzhiana Duglas 1842 1893 starshij brat Dzhon Sholto Duglas 1844 1900 yakij zgodom stav dev yatim markizom Kvinsberri a takozh molodshij brat Archibald Edvard Duglas 1850 1930 i molodshi brat i sestra bliznyuki lord Dzhejms Duglas 1855 1891 i ledi Florens Duglas Diksi 1855 1905 Frensis buv dyadkom lorda Alfreda Duglasa kohancya Oskara Vajlda Navchavsya v en U 1858 roci batko Frensisa buv ubitij na polyuvanni vipadkovim postrilom hocha bilshist bula vpevnena sho vin vchiniv samogubstvo U 1862 roci jogo mati navernulasya u katolicizm i vidvezla vsih ditej do Parizha Shodzhennya na Matergorn i zagibelShe do povnolittya Frensis proviv kilka sezoniv v Alpah zajmayuchis alpinizmom Vin mav horoshu fizichnu pidgotovku ta vidpovidnu staturu U 1865 roci Frensis Duglas spilno z Peterom Taugvalderom i Jozefom Vianinom zrobiv kilka sprob zajti na vershinu Ober Gabelgorn na toj moment she nepokorenu Yim vdalosya pidnyatisya na vershinu z tretoyi sprobi 7 lipnya 1865 roku pivnichno pivnichno zahidnim grebenem sho stalo drugim uspishnim shodzhennyam na vershinu i pershim cim marshrutom Vershina bula pidkorena dnem ranishe grupoyu anglijskogo alpinista Adolfa Mura Frensis ta jogo grupa pid chas shodzhennya ne znali pro uspih grupi Mura Pid chas nevdalih sprob shodzhennya na Ober Gabelgorn Frensisu ta jogo grupi vdalosya zdijsniti pershi shodzhennya na nizhchi vershini Unter Gabelgorn 3391 metr ta Vellenkuppe 3903 metri Padinnya Kro Gedou Gadsona ta Duglasa z Matergona Gyustav Dore 1865 Pislya shodzhennya na Ober Gabelgorn Frensis i Taugvalder virushili do Cermatta shob sprobuvati pidnyatisya na Matergorn U Cermatti Frensis zustriv anglijskogo alpinista Edvarda Vimpera yakij zbiravsya zrobiti chergovu dev yatu za rahunkom sprobu shodzhennya na Matergorn Vimper zaproponuvav Duglasu ob yednati zusillya shob viperediti inshu grupu alpinistiv ocholyuvanu italijskim providnikom Zhanom Antuanom Karrelem yaki jshli na shodzhennya grebenem Lion Frensis pogodivsya i 13 lipnya 1865 roku o 5 30 ranku grupa Edvard Vimper lord Frensis Duglas Duglas Robert Gedou Charlz Gadson providniki Mishel Kro Peter Taugvalder batko ta Peter Taugvalderval sin startuvala z Cermatti Grupa uspishno zdijsnila shodzhennya na Matergorn grebenem Gernli nastupnogo dnya 14 lipnya viperedivshi grupu Karelya Probuvshi na vershini blizko godini voni pochali spuskatis Pid chas spusku Gedou posliznuvsya i vpav uniz potyagnuvshi za soboyu Kro Gadsona ta Duglasa Grupa jshla u zv yazci prote motuzka ne vitrimala vagi chotiroh alpinistiv i obirvalasya Vimper i Taugvalderi sho zalishilisya zhivimi uspishno spustilisya v Cermatt nastupnogo dnya j organizuvali poshukovu ekspediciyu 16 lipnya 1865 roku tila Kro Gedou ta Gadsona buli znajdeni na lodoviku Matergorn bilsh nizh za 1000 metriv po vertikali vniz vid miscya zvidki voni zirvalisya vniz prote tilo Frensisa tak i ne bulo znajdeno Ryatuvalnikam vdalosya viyaviti lishe chereviki poyasi ta rukavichki Duglasa Pislya smerti Duglasa koroleva Spoluchenogo korolivstva Velikobritaniyi ta Irlandiyi Viktoriya mala namir vipustiti zaboronu na shodzhennya anglijskih alpinistiv na Matergorn shob uniknuti podalshih nepotribnih zhertv Odnak zaborona tak i ne bula vipushena a uspih i tragediya grupi Vimpera pidvishila interes do vershini sered alpinistiv PrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Kindred Britain d Track Q75653886 Peter Hammond George Edward Cokayne The complete peerage or a history of the House of Lords and all its members from the earliest times by G E C revised and much enlarged addenda amp corrigenda P 694 ISBN 0750901543 9780750901543 Lady Florence Dixie angl Spartacus Educational originalu za 3 chervnya 2016 Procitovano 26 listopada 2016 Lord Alfred Douglas angl Poeticous originalu za 27 listopada 2016 Procitovano 26 listopada 2016 angl The Edinburgh Academy Arhiv originalu za 11 listopada 2007 Procitovano 26 listopada 2016 The first ascent of the Matterhorn The narrative of young Peter Taugwalder 20 grudnya 2016 angl The Alpine Journal 1957 P 493 Edward Whymper 1871 s 381 382 Edward Whymper 1871 s 387 390 393 402 angl Zermatt Tourism Arhiv originalu za 14 sichnya 2017 Procitovano 26 listopada 2016 LiteraturaEdward Whymper Scrambles Amongst the Alps in the Years 1860 69 L J Murray 1871 432 p Posilannya