Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Франц Зераф Серафим Штадіон граф фон Вартгаузен і Таннгаузен нім Franz Seraph Stadion Graf von Warthausen und Thannhause

Франц фон Стадіон

Франц Зераф (Серафим) Штадіон, граф фон Вартгаузен і Таннгаузен (нім. Franz Seraph Stadion, Graf von Warthausen und Thannhausen; 27 липня 1806, Відень — 8 червня 1853, Відень) — австрійський державний діяч ліберального спрямування. Губернатор Королівства Галичини та Володимирії, міністр внутрішніх справ Австрійської імперії в уряді графа Шварценберга.

Франц Штадіон
нім. Franz Seraph von Stadion
image
Народився 27 липня 1806(1806-07-27)[1]
Відень, Австрійська імперія
Помер 8 червня 1853(1853-06-08)[1] (46 років)
Відень, Австрійська імперія
Країна image Австрія
Діяльність політик
Alma mater Віденський університет
Знання мов німецька
Посада d
Батько d
Нагороди
image
Кавалер Великого Хреста ордена Леопольда (Австрія)

Життєпис

Походив зі старовинної швабської родини фон Штадіонів, які в 1696 придбали маєток Вартгаузен, у 1705 — маєток Таннгаузен, і 1705 року отримали титул імперських графів. Батько — австрійський дипломат граф Йоганн-Філіп-Карл-Йозеф фон Штадіон-Вартгаузен (1763—1824), міністр закордонних справ (1805—1809), міністр фінансів (1815—1824) Австрійської імперії, засновник (Австрійського банку). Мати — Марія-Анна, уроджена графиня фон Штадіон (1777—1841).

Франц, відмовившись вступати до військової Терезіанської академії, здобував освіту вдома. Його учителем був віденський професор богослов'я священник Вінценз Вайнтридт (1778—1849), з яким підтримував тривалі стосунки. Після смерті батька у 1824 студіював право у Віденському університеті; одним із учителів був послідовник Канта професор філософії Леопольд Рембольд (1787—1844).

З 1827 року на державній службі в Нижній Австрії. У 1828 переведений до Львова в губернський уряд Королівства Галичини та Володимирії, звідти скерований у 1829 до управління Станіславського циркула, а 15 травня 1830 р. — до Ряшівського циркула. На той час у Галичині почалася епідемія холери. Коли перші жертви з'явилися в Ряшеві, до трупів ніхто не наважувався підійти, боячись заразитися, навіть працівник похоронної служби відмовлявся виконувати свій обов’язок. 24-річний Ш. завдав померлого від холери собі на спину і поніс на кладовище, подаючи приклад.

Після 4-ох років служби в Галичині переведений 13 березня 1832 р. до Інсбрука позаштатним безоплатним губерніальним секретарем зі записом у кваліфікаційній справі: «Не надається для службового просування». Причиною були нешаблонні підходи до службової рутини. Тим не менше, за короткий час став цісарсько-королівським судовим секретарем Генеральної судової палати у Відні, а вже 12 травня 1834 р. — дійсним судовим радником. У Гофраті і Консультативній залі прослужив 7 років.

Після того, як його старший брат Йозеф-Філіп-Едуард фон Штадіон (1797–1844) уклав (мезальянс) у 1836, став главою дому Штадіон-Вартгаузен.

29 лютого 1841 призначений губернатором Küstenlande, частини Королівства Іллірія з центром у Трієсті. Детально знайомився із життям провінції, започаткував ряд прогресивних змін. Сприяв розвиткові трієстського порту, важливого для Австрійської імперії. У процесі реформи початкової школи запровадив навчання чотирма мовами — німецькою, італійською, сербсько-ілірійською та хорватсько-ілірійською. У 1845 на власну відповідальність запровадив у Küstenlande власноруч розроблений прогресивний Громадський статут (Gemeindeordnung), затверджений у Відні, який передбачав самоврядування міських і сільських громад — вперше в Австрійській імперії. Аби подолати бідність, посприяв відновленню громадських ломбардів (Monte di pietà (Leihhaus)), розпочав реформу карантинних закладів.

У 1846 передав майорат дому Штадіон-Вартгаузенів молодшому братові Рудольфу-Йозефу-Філіпові (1808—1882), губернатору Моравії. Влітку 1846 на цій підставі відмовився від губернаторства в Küstenlande.

У зв'язку з необхідністю облаштувати спокій у Королівстві Галичини та Володимирії, де нещодавно вирували польське повстання і різанина панів польськими мазурами, отримав 21 квітня 1847 пропозицію очолити Галичину. Прибув до краю 31 липня 1847 р., але через те, що в той день у Львові відбулася страта польських повстанців Теофіля Вішньовського (1806—1847) і Юзефа Капусцінського (1818—1847), учасників повстання, спершу подався на провінцію.

13 березня 1848 під впливом паризьких подій почалася революція у Відні. У Львові поляки звинуватили Ш. в тому, що він приховує публікацію цісарських указів про скасування цензури і обіцянку Конституції — їх Ш. опублікував у газеті «Lemberger Zeitung» 22 березня 1848 р. тільки після того, як отримав офіційне підтвердження з Відня. Погодився озброїти Національну гвардію у Львові, але не допустив цього на периферії, щоб не повторилися події 1846 р. Аби випередити польські заворушення, запропонував віденському урядові скасувати в Галичині панщину. Цісарський патент Фердинанда вийшов 17 квітня 1848; Ш. оголосив його 22 квітня 1848. Панщину в Галичині скасували, починаючи з 15 травня 1848 року (в решті земель Австрійської імперії лише 7 вересня 1848). Наказував арештувати тих, хто бунтував людей обіцянкою скасування панщини. Загалом поки губернатором був Ш., у Галичині не виникла збройного протистояння.

Підтримував русинів, зокрема у змаганні за запровадження рідної мови в адміністрації й шкільництві, ставився прихильно до Головної Руської Ради. Обороняв від нападок польських шовіністів о. Григорія Шашкевича після призначення останнього радником міністерства освіти у Відні.. Поляки звинувачували Ш. у розпалюванні русько-польської ворожнечі, навіть придумали гасло, яке згодом повторював Роман Дмовський: «Граф Штадіон винайшов русинів».

Отримавши конфіденційне доручення сформувати нове міністерство в кабінеті міністра-президента Франца фон Піллерсдорфа, опустив посаду губернатора Галичини і поспіхом таємно виїхав 4 червня 1848 р. зі Львова до Інсбрука, де тоді перебував Гофрат. Прибув до Інсбрука 11 червня, але відмовився від пропозиції.

В ході виборів до Установчого Райхстагу, кандидував у сільському окрузі в Раві (Жовківський циркул, Галичина). На першій підготовчій сесії новообраного Райхстагу 10 липня 1848 року русини, називаючи Ш. своїм правозахисником («Recht ihren Retter»), обрали його керівником.

21 листопада 1848 р. прийняв пропозицію очолити міністерство внутрішніх справ і освіти в кабінеті фюрста Фелікса цу Шварценберга. У Ш. вбачали антагоніста Клеменса фон Меттерніха. Став одним зі співавторів Октройованої Конституції 4 березня 1849 («Oktroyierte Märzverfassung»), дарованої цісарем Францом-Йозефом на противагу проектові Конституції, виробленої Установчим Райхстагом, але так і не затвердженої парламентарями, оскільки 7 березня сам Райхстаг розпустили; цьому Ш. протистояти не міг. Запровадив 17 березня 1849 прогресивний Тимчасовий Gemeindeordnung (Громадський статут), розроблений ним у 1845 в Трієсті — відтепер самоврядування громад поширилося по всій Австрійській імперії.

У квітні 1849 р. виїхав на відпочинок у Баден-Баден, де в нього розвинувся інсульт. З цієї причини і за неодноразовим проханням звільнений з посади міністра внутрішніх справ 28 липня 1849 р.; наступником став Александр фон Бах. За Ш. залишилася посада міністра без портфеля — аж до смерті. Помер уВідні 8 червня 1853 р., похований 11 червня 1853 р. у родинному гробовці в Klentsch (нині Кленчі-под-Черховем) у Богемії. (Льюїс Нем'єр) у книзі «1848: The Revolution of the Intellectuals» (1944) назвав його «одним із найосвіченіших та найефективніших австрійських адміністраторів».

Нагороди

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119520702 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Dr. Constant v. Wurzbach Stadion-Warthausen, Franz Seraph Graf // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 37. — S. 1.
    d:Track:Q665807d:Track:Q90648810
  3. Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок XIX ст.). — Львів: Світ, 1996. — 448 с. — С. 163. — .
  4. Верига В. Нариси з історії України… — С. 164.
  5. Проф. д-р Андрусяк Никола. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 53—54.
  6. Roman Dmowski. Kwestia ukraińska. — Archiwum MSWiA, sygn. K-458., 1930.
  7. Д-р Андрусяк Никола. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 53.
  8. Шипилявий Степан. Що нам приніс 1848 рік // Бучач і Бучаччина… — С. 855.
  9. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1848. — S. 23.(нім.)

Література

Посилання


image Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Franc Zeraf Serafim Shtadion graf fon Vartgauzen i Tanngauzen nim Franz Seraph Stadion Graf von Warthausen und Thannhausen 27 lipnya 1806 Viden 8 chervnya 1853 Viden avstrijskij derzhavnij diyach liberalnogo spryamuvannya Gubernator Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi ministr vnutrishnih sprav Avstrijskoyi imperiyi v uryadi grafa Shvarcenberga Franc Shtadionnim Franz Seraph von StadionNarodivsya 27 lipnya 1806 1806 07 27 1 Viden Avstrijska imperiyaPomer 8 chervnya 1853 1853 06 08 1 46 rokiv Viden Avstrijska imperiyaKrayina AvstriyaDiyalnist politikAlma mater Videnskij universitetZnannya mov nimeckaPosada dBatko dNagorodi Kavaler Velikogo Hresta ordena Leopolda Avstriya Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv zi starovinnoyi shvabskoyi rodini fon Shtadioniv yaki v 1696 pridbali mayetok Vartgauzen u 1705 mayetok Tanngauzen i 1705 roku otrimali titul imperskih grafiv Batko avstrijskij diplomat graf Jogann Filip Karl Jozef fon Shtadion Vartgauzen 1763 1824 ministr zakordonnih sprav 1805 1809 ministr finansiv 1815 1824 Avstrijskoyi imperiyi zasnovnik Avstrijskogo banku Mati Mariya Anna urodzhena grafinya fon Shtadion 1777 1841 Franc vidmovivshis vstupati do vijskovoyi Terezianskoyi akademiyi zdobuvav osvitu vdoma Jogo uchitelem buv videnskij profesor bogoslov ya svyashennik Vincenz Vajntridt 1778 1849 z yakim pidtrimuvav trivali stosunki Pislya smerti batka u 1824 studiyuvav pravo u Videnskomu universiteti odnim iz uchiteliv buv poslidovnik Kanta profesor filosofiyi Leopold Rembold 1787 1844 Z 1827 roku na derzhavnij sluzhbi v Nizhnij Avstriyi U 1828 perevedenij do Lvova v gubernskij uryad Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi zvidti skerovanij u 1829 do upravlinnya Stanislavskogo cirkula a 15 travnya 1830 r do Ryashivskogo cirkula Na toj chas u Galichini pochalasya epidemiya holeri Koli pershi zhertvi z yavilisya v Ryashevi do trupiv nihto ne navazhuvavsya pidijti boyachis zarazitisya navit pracivnik pohoronnoyi sluzhbi vidmovlyavsya vikonuvati svij obov yazok 24 richnij Sh zavdav pomerlogo vid holeri sobi na spinu i ponis na kladovishe podayuchi priklad Pislya 4 oh rokiv sluzhbi v Galichini perevedenij 13 bereznya 1832 r do Insbruka pozashtatnim bezoplatnim gubernialnim sekretarem zi zapisom u kvalifikacijnij spravi Ne nadayetsya dlya sluzhbovogo prosuvannya Prichinoyu buli neshablonni pidhodi do sluzhbovoyi rutini Tim ne menshe za korotkij chas stav cisarsko korolivskim sudovim sekretarem Generalnoyi sudovoyi palati u Vidni a vzhe 12 travnya 1834 r dijsnim sudovim radnikom U Gofrati i Konsultativnij zali prosluzhiv 7 rokiv Pislya togo yak jogo starshij brat Jozef Filip Eduard fon Shtadion 1797 1844 uklav mezalyans u 1836 stav glavoyu domu Shtadion Vartgauzen 29 lyutogo 1841 priznachenij gubernatorom Kustenlande chastini Korolivstva Illiriya z centrom u Triyesti Detalno znajomivsya iz zhittyam provinciyi zapochatkuvav ryad progresivnih zmin Spriyav rozvitkovi triyestskogo portu vazhlivogo dlya Avstrijskoyi imperiyi U procesi reformi pochatkovoyi shkoli zaprovadiv navchannya chotirma movami nimeckoyu italijskoyu serbsko ilirijskoyu ta horvatsko ilirijskoyu U 1845 na vlasnu vidpovidalnist zaprovadiv u Kustenlande vlasnoruch rozroblenij progresivnij Gromadskij statut Gemeindeordnung zatverdzhenij u Vidni yakij peredbachav samovryaduvannya miskih i silskih gromad vpershe v Avstrijskij imperiyi Abi podolati bidnist pospriyav vidnovlennyu gromadskih lombardiv Monte di pieta Leihhaus rozpochav reformu karantinnih zakladiv U 1846 peredav majorat domu Shtadion Vartgauzeniv molodshomu bratovi Rudolfu Jozefu Filipovi 1808 1882 gubernatoru Moraviyi Vlitku 1846 na cij pidstavi vidmovivsya vid gubernatorstva v Kustenlande U zv yazku z neobhidnistyu oblashtuvati spokij u Korolivstvi Galichini ta Volodimiriyi de neshodavno viruvali polske povstannya i rizanina paniv polskimi mazurami otrimav 21 kvitnya 1847 propoziciyu ocholiti Galichinu Pribuv do krayu 31 lipnya 1847 r ale cherez te sho v toj den u Lvovi vidbulasya strata polskih povstanciv Teofilya Vishnovskogo 1806 1847 i Yuzefa Kapuscinskogo 1818 1847 uchasnikiv povstannya spershu podavsya na provinciyu 13 bereznya 1848 pid vplivom parizkih podij pochalasya revolyuciya u Vidni U Lvovi polyaki zvinuvatili Sh v tomu sho vin prihovuye publikaciyu cisarskih ukaziv pro skasuvannya cenzuri i obicyanku Konstituciyi yih Sh opublikuvav u gazeti Lemberger Zeitung 22 bereznya 1848 r tilki pislya togo yak otrimav oficijne pidtverdzhennya z Vidnya Pogodivsya ozbroyiti Nacionalnu gvardiyu u Lvovi ale ne dopustiv cogo na periferiyi shob ne povtorilisya podiyi 1846 r Abi viperediti polski zavorushennya zaproponuvav videnskomu uryadovi skasuvati v Galichini panshinu Cisarskij patent Ferdinanda vijshov 17 kvitnya 1848 Sh ogolosiv jogo 22 kvitnya 1848 Panshinu v Galichini skasuvali pochinayuchi z 15 travnya 1848 roku v reshti zemel Avstrijskoyi imperiyi lishe 7 veresnya 1848 Nakazuvav areshtuvati tih hto buntuvav lyudej obicyankoyu skasuvannya panshini Zagalom poki gubernatorom buv Sh u Galichini ne vinikla zbrojnogo protistoyannya Pidtrimuvav rusiniv zokrema u zmaganni za zaprovadzhennya ridnoyi movi v administraciyi j shkilnictvi stavivsya prihilno do Golovnoyi Ruskoyi Radi Oboronyav vid napadok polskih shovinistiv o Grigoriya Shashkevicha pislya priznachennya ostannogo radnikom ministerstva osviti u Vidni Polyaki zvinuvachuvali Sh u rozpalyuvanni rusko polskoyi vorozhnechi navit pridumali gaslo yake zgodom povtoryuvav Roman Dmovskij Graf Shtadion vinajshov rusiniv Otrimavshi konfidencijne doruchennya sformuvati nove ministerstvo v kabineti ministra prezidenta Franca fon Pillersdorfa opustiv posadu gubernatora Galichini i pospihom tayemno viyihav 4 chervnya 1848 r zi Lvova do Insbruka de todi perebuvav Gofrat Pribuv do Insbruka 11 chervnya ale vidmovivsya vid propoziciyi V hodi viboriv do Ustanovchogo Rajhstagu kandiduvav u silskomu okruzi v Ravi Zhovkivskij cirkul Galichina Na pershij pidgotovchij sesiyi novoobranogo Rajhstagu 10 lipnya 1848 roku rusini nazivayuchi Sh svoyim pravozahisnikom Recht ihren Retter obrali jogo kerivnikom 21 listopada 1848 r prijnyav propoziciyu ocholiti ministerstvo vnutrishnih sprav i osviti v kabineti fyursta Feliksa cu Shvarcenberga U Sh vbachali antagonista Klemensa fon Metterniha Stav odnim zi spivavtoriv Oktrojovanoyi Konstituciyi 4 bereznya 1849 Oktroyierte Marzverfassung darovanoyi cisarem Francom Jozefom na protivagu proektovi Konstituciyi viroblenoyi Ustanovchim Rajhstagom ale tak i ne zatverdzhenoyi parlamentaryami oskilki 7 bereznya sam Rajhstag rozpustili comu Sh protistoyati ne mig Zaprovadiv 17 bereznya 1849 progresivnij Timchasovij Gemeindeordnung Gromadskij statut rozroblenij nim u 1845 v Triyesti vidteper samovryaduvannya gromad poshirilosya po vsij Avstrijskij imperiyi U kvitni 1849 r viyihav na vidpochinok u Baden Baden de v nogo rozvinuvsya insult Z ciyeyi prichini i za neodnorazovim prohannyam zvilnenij z posadi ministra vnutrishnih sprav 28 lipnya 1849 r nastupnikom stav Aleksandr fon Bah Za Sh zalishilasya posada ministra bez portfelya azh do smerti Pomer uVidni 8 chervnya 1853 r pohovanij 11 chervnya 1853 r u rodinnomu grobovci v Klentsch nini Klenchi pod Cherhovem u Bogemiyi Lyuyis Nem yer u knizi 1848 The Revolution of the Intellectuals 1944 nazvav jogo odnim iz najosvichenishih ta najefektivnishih avstrijskih administratoriv NagorodiVelikij hrest ordena Leopolda PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119520702 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Dr Constant v Wurzbach Stadion Warthausen Franz Seraph Graf Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 37 S 1 d Track Q665807d Track Q90648810 Veriga V Narisi z istoriyi Ukrayini kinec XVIII pochatok XIX st Lviv Svit 1996 448 s S 163 ISBN 5 7773 0359 5 Veriga V Narisi z istoriyi Ukrayini S 164 Prof d r Andrusyak Nikola Minule Buchachchini Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 53 54 Roman Dmowski Kwestia ukrainska Archiwum MSWiA sygn K 458 1930 D r Andrusyak Nikola Minule Buchachchini Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 53 Shipilyavij Stepan Sho nam prinis 1848 rik Buchach i Buchachchina S 855 Hof und Staatshandbuch der Osterreichisch Ungarischen Monarchie Wien 1848 S 23 nim LiteraturaBuchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII 944 s il Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Nastasyak I Organizaciya upravlinnya Galichinoyu i Bukovinoyu u skladi Avstriyi 1772 1848 K Atika 2006 160 s ISBN 966 3261 191 9 PosilannyaStadion graf Vartgavzen Franc Serafin Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1830 1000 ekz Avstrijci na ukrayinskih zemlyah Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
Топ