Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Франц Йозеф Галль нім Franz Joseph Gall 9 березня 1758 Тіфенбронн 22 серпня 1828 Монруж австрійський лікар і анатом засн

Франц Йозеф Галль

Франц Йозеф Галль

Франц Йозеф Галль (нім. Franz Joseph Gall, 9 березня 1758, Тіфенбронн — 22 серпня 1828, Монруж) — австрійський лікар і анатом, засновник псевдонауки френології.

Франц Йозеф Галль
нім. Franz Joseph Gall
image
Народився9 березня 1758(1758-03-09)[1][2][…]
Тіфенбронн[1]
Помер22 серпня 1828(1828-08-22)[1][2][…] (70 років)
Монруж[1]
ПохованняПер-Лашез і d
КраїнаВелике герцогство Баден
image Франція
Діяльністьлікар, нейронауковець, phrenologist, анатом, невролог
Галузьфренологія
Alma materСтрасбурзький університет[d] і Віденський університет
Вчителіd
Знання мовфранцузька[2] і німецька[2][4]
ЧленствоШведська королівська академія наук

Вивчав медицину в Страсбурзі та Відні, де згодом займався практикою та набув популярності своїм твором «Philos. mediz. Untersuchungen über Natur und Kunst im kranken und gesunden Zustande des Menschen» (1792). Значно більшу популярність принесли йому його читання про вчення про череп, які він проводив у різних університетах та великих містах Німеччини.

Оселившись у Парижі, разом зі своїм другом розвинув своє вчення у великому творі «Анатомія і фізіологія нервової системи в цілому та головного мозку зокрема тощо» (фр. Anatomie et physiologie du systéme nerveux en général et du cerveau en particulier, etc.; 1810—1820); крім того, написав «Вступ до курсу фізіології мозку» (фр. Introduction au cours de physiologie du cerveau; 1808) і «Про функції головного мозку» (фр. Sur les fonctions du cerveau; 1822).

За допомогою свого вчення намагався локалізувати духовні здібності у певних частинах черепа та мозку і тим самим показати, що психічні функції впливають на розвиток мозку та на форму черепної коробки. Сам Галль називав це вчення краніологією, але воно набуло популярності під назвою френології (яку Галль критикував).

Придумав теорію про те, що всі психічні здібності людини можна розбити на 2 класи:

  1. Пізнавальні — 16 психічних способів;
  2. Афективні — 21 афективний спосіб.

Створив карту мозку. З'ясував, що лобова частка відповідає за інтелект. Висловив теорію: «Чим більше мозкової речовини, тим вищий інтелект».

Розвиток науки показав неспроможність френології, але за Галлем залишається честь відкриття деяких нових фактів з анатомії та фізіології мозку. Так, він науково обґрунтував, що саме мозок — центр усієї психічної діяльності.

Історія

Доктор Галль, німець за походженням, не був ні шарлатаном, ні шахраєм. Він вивчав медицину в Страсбурзі, потім у Відні, де закінчив медичний факультет університету та займався практичним лікуванням. Його вважали добрим лікарем-терапевтом, він мав свою клієнтуру. Але більшою мірою цікавився іншою сферою в медицині, ще ніким не вивченою — френологією — вивченням психіки людини за будовою її черепа. Він збирав черепи людей та тварин, розглядаючи їх анатомічні особливості. Його колекція налічувала десятки дивовижних зразків. Він їх порівнював, робив висновки, малював ідеальний людський череп.

Почав читати популярні лекції, де розповідав про особливості психіки людини, брав у руки череп і показував, за які людські обдарування відповідають окремі частини мозку і як це відбивається на поверхні кісток. Він не мав відбою від слухачів. Подивитися на колекцію та послухати вченого приходили найвідоміші люди Відня. Френологія завойовувала дедалі більше шанувальників. Із Франції повідомляли, що Бальзак у захваті від досліджень доктора Галля і чекає від нього нових сенсаційних відкриттів. Але серед медиків він мав ворогів. Вони доповідали в міністерство внутрішніх справ Австрії, до поліції, що професор Галль проводить у себе вдома небезпечні сеанси, на яких він переконує слухачів, що череп людини відбиває суть її внутрішнього світу, а за зовнішніми даними кісток можна судити про характер будь-якої особистості. Френологія є псевдонаукою і може завдати шкоди моральному стану суспільства.

На початку 1802 року Галлю вручено припис про заборону виступів із лекціями, і йому незабаром довелося покинути Відень. Він вирушив до Берліна, по дорозі заїхав до Гете у Веймар, потім прибув до Голландії, далі в Данію. Його скрізь зустрічали з пошаною та просили виступити. Він читав лекції не лише широкому загалу, але й виступав на медичних факультетах і демонстрував найцікавіші зразки зі своєї колекції.

У березні 1808 року надав до Паризької академії свою працю, під назвою «Дослідження нервової системи взагалі і мозку зокрема». Багато вчених, познайомившись із нею, вже готові були висловитися позитивно і схвалити його членство в академії, але несподівано втрутився Наполеон. Не заглиблюючись у суть наданої праці, він сказав: «Навіщо нам потрібні дослідження німця, хіба в нас своїх досліджень мало?»

Галль залишив академію, але френології не залишив. 1820 року випустив чотири томи творів із френології. Щоправда, особливого успіху вона не мала.

Помер від крововиливу, а свою голову заповів відокремити від тіла, а череп додати до його колекції. Френологія за Галлем не набула розвитку. Його дані про місця та опуклості на черепі, які свідчать нібито про ті чи інші здібності людини, не підтверджено. За зовнішніми ознаками не вдалося визначити місць розташування пам'яті, фантазії, музичного таланту, поетичного дару.

Вже 1824 року вчені довели, що сприйняття подразнень від зовнішнього світу залежить від великих півкуль головного мозку. Доктор Галль, на жаль, не підійшов до розуміння, що не череп, а мозок і нервова система визначають особливості характеру та обдарувань людини. Її психічні властивості не визначаються рельєфом поверхні мозку, більш того, форма черепа не повторює форми мозку. Галль помилявся, але його заслуга полягала в тому, що він залучив учених майбутніх поколінь до пізнання природи мозку, будови черепа та пов'язаних з ними особливостей людини.

Цікаві факти

  • Йоганн Вольфганг Гете, німецький поет і дослідник природи, що захоплювався мінералогією, колекціонуванням різних видів рослин, одним із перших познайомився з відомим австрійським доктором Францем Йозефом Галлем, автором нової науки — френології. Він з цікавістю вислухав його розповіді про те, що особливості психіки людини можна нібито визначити за будовою її черепа. Після від'їзду доктора Галля з Веймара великий Гете з цікавістю розглядав свій череп у дзеркалі і мацав його.
  • Під тиском критики Галлю довелося залишити Пруссію і влаштуватися в Парижі, але й тут йому жилося не надто солодко, оскільки він встиг кілька разів висловитися з приводу недостатньої місткості черепної коробки Наполеона. До того ж Галль стверджував, що будова черепа імператора французів свідчить про те, що Бонапарт позбавлений схильності до філософії, що було правдою, але звучало образливо. У результаті Наполеон наполіг на тому, щоб Галлю заборонили виступати з лекціями у державних навчальних закладах Парижа. Саме заборону Галля вважав своєю головною заслугою Наполеон перед смертю, а не похід у Росію.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118537245 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  5. Галль // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)
  6. Галль, Франц-Иосиф // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. 7а. (рос. дореф.)
  7. Васильев С.В., Веселовская Е.В., Григорьева О.М., Пестряков А.П. Краниология Франца Галля : [ 21 січня 2022] // Природа. — 2016. — № 1. — С. 36—42.
  8. . Архів оригіналу за 27 травня 2015. Процитовано 5 червня 2015.

Посилання

  • Энциклопедия Кругосвет Архівна копія на сайті Wayback Machine.
  • Галль Франц Йозеф / М. Г. Ярошевский  // Газлифт — Гоголево. — М. : Советская энциклопедия, 1971. — С. 73. — (Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 6).
  • История медицины Архівна копія на сайті Wayback Machine.
  • М. Г. Ярошевский . гл. V Зарождение психологии как науки // История психологии. От античности до середины XX века. гл. VII (Основные психологические школы). — 2-е изд. — М. : Издательский центр «Академия», 1997. — С. 107; 191—309 (гл. VII). — 15 000 прим. — .
  • Галль // Энциклопедический словарь Гранат: [в 58 т.] / под. ред. К. А.Тимирязева и др. . — 7-е изд. полностью перераб. — М. : товарищество «Братья А. и И. Гранат и К°», 1911. — Т. 12 (Выдача преступников — Гваякиль). — 362 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Franc Jozef Gall nim Franz Joseph Gall 9 bereznya 1758 Tifenbronn 22 serpnya 1828 Monruzh avstrijskij likar i anatom zasnovnik psevdonauki frenologiyi Franc Jozef Gallnim Franz Joseph GallNarodivsya9 bereznya 1758 1758 03 09 1 2 Tifenbronn 1 Pomer22 serpnya 1828 1828 08 22 1 2 70 rokiv Monruzh 1 PohovannyaPer Lashez i dKrayinaVelike gercogstvo Baden FranciyaDiyalnistlikar nejronaukovec phrenologist anatom nevrologGaluzfrenologiyaAlma materStrasburzkij universitet d i Videnskij universitetVchitelidZnannya movfrancuzka 2 i nimecka 2 4 ChlenstvoShvedska korolivska akademiya nauk Mediafajli u Vikishovishi Vivchav medicinu v Strasburzi ta Vidni de zgodom zajmavsya praktikoyu ta nabuv populyarnosti svoyim tvorom Philos mediz Untersuchungen uber Natur und Kunst im kranken und gesunden Zustande des Menschen 1792 Znachno bilshu populyarnist prinesli jomu jogo chitannya pro vchennya pro cherep yaki vin provodiv u riznih universitetah ta velikih mistah Nimechchini Oselivshis u Parizhi razom zi svoyim drugom rozvinuv svoye vchennya u velikomu tvori Anatomiya i fiziologiya nervovoyi sistemi v cilomu ta golovnogo mozku zokrema tosho fr Anatomie et physiologie du systeme nerveux en general et du cerveau en particulier etc 1810 1820 krim togo napisav Vstup do kursu fiziologiyi mozku fr Introduction au cours de physiologie du cerveau 1808 i Pro funkciyi golovnogo mozku fr Sur les fonctions du cerveau 1822 Za dopomogoyu svogo vchennya namagavsya lokalizuvati duhovni zdibnosti u pevnih chastinah cherepa ta mozku i tim samim pokazati sho psihichni funkciyi vplivayut na rozvitok mozku ta na formu cherepnoyi korobki Sam Gall nazivav ce vchennya kraniologiyeyu ale vono nabulo populyarnosti pid nazvoyu frenologiyi yaku Gall kritikuvav Pridumav teoriyu pro te sho vsi psihichni zdibnosti lyudini mozhna rozbiti na 2 klasi Piznavalni 16 psihichnih sposobiv Afektivni 21 afektivnij sposib Stvoriv kartu mozku Z yasuvav sho lobova chastka vidpovidaye za intelekt Visloviv teoriyu Chim bilshe mozkovoyi rechovini tim vishij intelekt Rozvitok nauki pokazav nespromozhnist frenologiyi ale za Gallem zalishayetsya chest vidkrittya deyakih novih faktiv z anatomiyi ta fiziologiyi mozku Tak vin naukovo obgruntuvav sho same mozok centr usiyeyi psihichnoyi diyalnosti IstoriyaDoktor Gall nimec za pohodzhennyam ne buv ni sharlatanom ni shahrayem Vin vivchav medicinu v Strasburzi potim u Vidni de zakinchiv medichnij fakultet universitetu ta zajmavsya praktichnim likuvannyam Jogo vvazhali dobrim likarem terapevtom vin mav svoyu kliyenturu Ale bilshoyu miroyu cikavivsya inshoyu sferoyu v medicini she nikim ne vivchenoyu frenologiyeyu vivchennyam psihiki lyudini za budovoyu yiyi cherepa Vin zbirav cherepi lyudej ta tvarin rozglyadayuchi yih anatomichni osoblivosti Jogo kolekciya nalichuvala desyatki divovizhnih zrazkiv Vin yih porivnyuvav robiv visnovki malyuvav idealnij lyudskij cherep Pochav chitati populyarni lekciyi de rozpovidav pro osoblivosti psihiki lyudini brav u ruki cherep i pokazuvav za yaki lyudski obdaruvannya vidpovidayut okremi chastini mozku i yak ce vidbivayetsya na poverhni kistok Vin ne mav vidboyu vid sluhachiv Podivitisya na kolekciyu ta posluhati vchenogo prihodili najvidomishi lyudi Vidnya Frenologiya zavojovuvala dedali bilshe shanuvalnikiv Iz Franciyi povidomlyali sho Balzak u zahvati vid doslidzhen doktora Gallya i chekaye vid nogo novih sensacijnih vidkrittiv Ale sered medikiv vin mav vorogiv Voni dopovidali v ministerstvo vnutrishnih sprav Avstriyi do policiyi sho profesor Gall provodit u sebe vdoma nebezpechni seansi na yakih vin perekonuye sluhachiv sho cherep lyudini vidbivaye sut yiyi vnutrishnogo svitu a za zovnishnimi danimi kistok mozhna suditi pro harakter bud yakoyi osobistosti Frenologiya ye psevdonaukoyu i mozhe zavdati shkodi moralnomu stanu suspilstva Na pochatku 1802 roku Gallyu vrucheno pripis pro zaboronu vistupiv iz lekciyami i jomu nezabarom dovelosya pokinuti Viden Vin virushiv do Berlina po dorozi zayihav do Gete u Vejmar potim pribuv do Gollandiyi dali v Daniyu Jogo skriz zustrichali z poshanoyu ta prosili vistupiti Vin chitav lekciyi ne lishe shirokomu zagalu ale j vistupav na medichnih fakultetah i demonstruvav najcikavishi zrazki zi svoyeyi kolekciyi U berezni 1808 roku nadav do Parizkoyi akademiyi svoyu pracyu pid nazvoyu Doslidzhennya nervovoyi sistemi vzagali i mozku zokrema Bagato vchenih poznajomivshis iz neyu vzhe gotovi buli vislovitisya pozitivno i shvaliti jogo chlenstvo v akademiyi ale nespodivano vtrutivsya Napoleon Ne zagliblyuyuchis u sut nadanoyi praci vin skazav Navisho nam potribni doslidzhennya nimcya hiba v nas svoyih doslidzhen malo Gall zalishiv akademiyu ale frenologiyi ne zalishiv 1820 roku vipustiv chotiri tomi tvoriv iz frenologiyi Shopravda osoblivogo uspihu vona ne mala Pomer vid krovovilivu a svoyu golovu zapoviv vidokremiti vid tila a cherep dodati do jogo kolekciyi Frenologiya za Gallem ne nabula rozvitku Jogo dani pro miscya ta opuklosti na cherepi yaki svidchat nibito pro ti chi inshi zdibnosti lyudini ne pidtverdzheno Za zovnishnimi oznakami ne vdalosya viznachiti misc roztashuvannya pam yati fantaziyi muzichnogo talantu poetichnogo daru Vzhe 1824 roku vcheni doveli sho sprijnyattya podraznen vid zovnishnogo svitu zalezhit vid velikih pivkul golovnogo mozku Doktor Gall na zhal ne pidijshov do rozuminnya sho ne cherep a mozok i nervova sistema viznachayut osoblivosti harakteru ta obdaruvan lyudini Yiyi psihichni vlastivosti ne viznachayutsya relyefom poverhni mozku bilsh togo forma cherepa ne povtoryuye formi mozku Gall pomilyavsya ale jogo zasluga polyagala v tomu sho vin zaluchiv uchenih majbutnih pokolin do piznannya prirodi mozku budovi cherepa ta pov yazanih z nimi osoblivostej lyudini Cikavi faktiJogann Volfgang Gete nimeckij poet i doslidnik prirodi sho zahoplyuvavsya mineralogiyeyu kolekcionuvannyam riznih vidiv roslin odnim iz pershih poznajomivsya z vidomim avstrijskim doktorom Francem Jozefom Gallem avtorom novoyi nauki frenologiyi Vin z cikavistyu visluhav jogo rozpovidi pro te sho osoblivosti psihiki lyudini mozhna nibito viznachiti za budovoyu yiyi cherepa Pislya vid yizdu doktora Gallya z Vejmara velikij Gete z cikavistyu rozglyadav svij cherep u dzerkali i macav jogo Pid tiskom kritiki Gallyu dovelosya zalishiti Prussiyu i vlashtuvatisya v Parizhi ale j tut jomu zhilosya ne nadto solodko oskilki vin vstig kilka raziv vislovitisya z privodu nedostatnoyi mistkosti cherepnoyi korobki Napoleona Do togo zh Gall stverdzhuvav sho budova cherepa imperatora francuziv svidchit pro te sho Bonapart pozbavlenij shilnosti do filosofiyi sho bulo pravdoyu ale zvuchalo obrazlivo U rezultati Napoleon napolig na tomu shob Gallyu zaboronili vistupati z lekciyami u derzhavnih navchalnih zakladah Parizha Same zaboronu Gallya vvazhav svoyeyu golovnoyu zaslugoyu Napoleon pered smertyu a ne pohid u Rosiyu PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118537245 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 CONOR Sl d Track Q16744133 Gall Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 36 t predsed red kol Yu S Osipov otv red S L Kravec M Nauch izd vo BRE 2004 2017 ros Gall Franc Iosif Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 T 7a ros doref Vasilev S V Veselovskaya E V Grigoreva O M Pestryakov A P Kraniologiya Franca Gallya 21 sichnya 2022 Priroda 2016 1 S 36 42 Arhiv originalu za 27 travnya 2015 Procitovano 5 chervnya 2015 PosilannyaEnciklopediya Krugosvet Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine Gall Franc Jozef M G Yaroshevskij Gazlift Gogolevo M Sovetskaya enciklopediya 1971 S 73 Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 1969 1978 t 6 Istoriya mediciny Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine M G Yaroshevskij gl V Zarozhdenie psihologii kak nauki Istoriya psihologii Ot antichnosti do serediny XX veka gl VII Osnovnye psihologicheskie shkoly 2 e izd M Izdatelskij centr Akademiya 1997 S 107 191 309 gl VII 15 000 prim ISBN 5 7695 0135 9 Gall Enciklopedicheskij slovar Granat v 58 t pod red K A Timiryazeva i dr 7 e izd polnostyu pererab M tovarishestvo Bratya A i I Granat i K 1911 T 12 Vydacha prestupnikov Gvayakil 362 s

Дата публікації:
Топ