Глибо́кий Яр (до 1945 року — Улакли́, крим. Ulaqlı, рос. Глубокий Яр) — село в Україні, у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Скалистівській сільській раді. Розташоване на сході району.
село Глибокий Яр | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Бахчисарайський район |
Рада | Скалистівська сільська рада |
Облікова картка | Глибокий Яр |
Основні дані | |
Населення | 618 |
Поштовий індекс | 98442 |
Телефонний код | +380 6554 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 44°47′27″ пн. ш. 33°54′52″ сх. д. / 44.79083° пн. ш. 33.91444° сх. д.Координати: 44°47′27″ пн. ш. 33°54′52″ сх. д. / 44.79083° пн. ш. 33.91444° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 235 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 98440, Автономна Республіка Крим, Бахчисарайський район, с. Скалисте, вул. Леніна, 35-а |
Карта | |
Глибокий Яр | |
Глибокий Яр | |
Мапа | |
Глибокий Яр у Вікісховищі |
В селі знаходиться мечеть Улакли Джамісі (крим. Ulaqlı Camisi).
Географія
Село розташувалося в долині між і пасмами Кримських гір у центральній частині району, за кілометр від 27-го кілометра шосе Бахчисарай — Сімферополь, за 5 км від райцентру. Найближча залізнична станція — Самохвалове за 1,5 кілометра. Висота над рівнем моря 235 м. Найближче село — Севастянівка — за 4 кілометри.
Назва
Історична назва села Улакли зазвичай пов'язується з кримськотатарською словом ulaq- «козеня». У цьому випадку його можна перекласти як «козеняче», «з козенятами». У половецькій мові, поширеній у передгірному Криму в Середні віки, однак, це слово позначало дитинча взагалі. У багатьох інших тюркських мовах (азербайджанська, казахська, татарська) слово ulaq має значення «перекладний», «змінний кінь». Не можна виключати можливість зв'язку назви села і з цим словом.
Історія
У селі, згідно з різними джерелами (наприклад, «Таріх-і Сахіб Гіра» Раммал-Ходжі, XVI століття), розташовувалася одна із заміських резиденцій кримських ханів (точне місце розташування невідоме), побудована, за «Короткої історії Кримських ханів», в 1654 або 1665 у Мехмедом IV Гераєм . Крім неї, у селі до початку XX століття існували мечеть і медресе, будівництво яких приписувалося першому незалежному ханові Криму Хаджі Ґераю (1441–1466).
Уперше письмово село згадується в кадіаскерській справі 1679, причому відповідачем фігурує вірменський прихід (ехаілі) Улакли.
Саме село Улакли лежало на півтора кілометра на схід від нинішнього, трохи вище в гори, у захищеній від вітрів балці. Там донині збереглися кілька житлових будинків. Основну частину населення села складали до XVIII століття кримські греки-Уруми.
До 18 вересня 1778 215 жителів села, згідно з Відомостями про виведених з Криму до Приазов'я християн , були переселені в Приазов'я, де заснували однойменне село , нині в Великоновосілківському районі Донецької області .
У Камеральному Описі Криму 1784 року вказано, що після виселення залишилося … порожніх християнських будинків, 54. З числа цих будинків 37 зруйновані, а 17 цілі. З Опису також відомо, що село належало Муфтію Апралик кадилику Бахчисарайського каймакаму.
У складі Російської імперії з 8 лютого 1784 року адміністративно входило до складу Сімферопольського повіту Таврійської області Новоросійської губернії. До правління Павла I Таврійська область була скасована, а повіти перетворені на один — Акмечетський, після смерті Павла, з 8 (20) жовтня 1802 року, область, у статусі Таврійської губернії, була відновлена, як і повіти.
У 1805 році була складена Відомість про всі селища, що в Сімферопольському повіті наявні…, за якою в селі Улакли у 18 дворах було 73 кримських татарина та 5 ясир (ясир — бранець, невільник, мабуть, це були нащадки полонених).
На військовій мапі 1817 року в селі записано 20 дворів.
У результаті реформи 1829 року Улакли приписали до Дуванкойської волості і на карті 1842 року Улакли позначена умовним знаком «мале село», а пізніше село почало рости і в «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864» в Улакли записані 1958 мешканців у 9 дворах (На військовій карті 1865 року дворів 15. За результатами Х ревізії 1887 року в «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889р» в Улакли вже 274 жителя в 50 будинках, а на військовій карті 1890 а — 25 дворів з кримськотатарським населенням.
- Мечеть Улакли Джамісі XVI століття, 1890-ті роки.
- Мечеть Улакли Джамісі XVI століття, 1928 рік.
- Мечеть Улакли Джамісі XVI століття, 1925 рік.
- Медресе, XVI століття, 1929 рік.
- Медресе, XVI століття, 1929 рік.
У роки Другої світової війни, згідно з Постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944 року 18 травня 1944 а всі кримські татари з Улакли були виселені в Середню Азію, а 20 червня того ж року та ж доля спіткала місцевих греків, а в порожні будинки заселили колгоспників з Орловської та Брянської областей. Згідно з указом 21 серпня 1945 року село Улакли було перейменовано в Глибокий Яр, а Улаклинску сільраду — в Глибокоярську. У 1960-х роках місцева влада була скасована і село приєднали до Скалистівської сільради.
Динаміка чисельності населення
Економіка
Поблизу села розташовується кар'єр з видобутку альмінського вапняку, на якому працюють багато місцевих жителів. Вивіз будівельного каменю здійснюється через станцію Самохвалове.
Примітки
- weather.in.ua
- . web.archive.org. 15 жовтня 2014. Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 4 жовтня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Glibo kij Yar do 1945 roku Ulakli krim Ulaqli ros Glubokij Yar selo v Ukrayini u Bahchisarajskomu rajoni Avtonomnoyi Respubliki Krim Pidporyadkovane Skalistivskij silskij radi Roztashovane na shodi rajonu selo Glibokij Yar Krayina Ukrayina Region Avtonomna Respublika Krim Rajon miskrada Bahchisarajskij rajon Rada Skalistivska silska rada Oblikova kartka Glibokij Yar Osnovni dani Naselennya 618 Poshtovij indeks 98442 Telefonnij kod 380 6554 Geografichni dani Geografichni koordinati 44 47 27 pn sh 33 54 52 sh d 44 79083 pn sh 33 91444 sh d 44 79083 33 91444 Koordinati 44 47 27 pn sh 33 54 52 sh d 44 79083 pn sh 33 91444 sh d 44 79083 33 91444 Serednya visota nad rivnem morya 235 m Misceva vlada Adresa radi 98440 Avtonomna Respublika Krim Bahchisarajskij rajon s Skaliste vul Lenina 35 a Karta Glibokij Yar Glibokij Yar Mapa Glibokij Yar u Vikishovishi V seli znahoditsya mechet Ulakli Dzhamisi krim Ulaqli Camisi GeografiyaSelo roztashuvalosya v dolini mizh i pasmami Krimskih gir u centralnij chastini rajonu za kilometr vid 27 go kilometra shose Bahchisaraj Simferopol za 5 km vid rajcentru Najblizhcha zaliznichna stanciya Samohvalove za 1 5 kilometra Visota nad rivnem morya 235 m Najblizhche selo Sevastyanivka za 4 kilometri NazvaIstorichna nazva sela Ulakli zazvichaj pov yazuyetsya z krimskotatarskoyu slovom ulaq kozenya U comu vipadku jogo mozhna pereklasti yak kozenyache z kozenyatami U poloveckij movi poshirenij u peredgirnomu Krimu v Seredni viki odnak ce slovo poznachalo ditincha vzagali U bagatoh inshih tyurkskih movah azerbajdzhanska kazahska tatarska slovo ulaq maye znachennya perekladnij zminnij kin Ne mozhna viklyuchati mozhlivist zv yazku nazvi sela i z cim slovom IstoriyaU seli zgidno z riznimi dzherelami napriklad Tarih i Sahib Gira Rammal Hodzhi XVI stolittya roztashovuvalasya odna iz zamiskih rezidencij krimskih haniv tochne misce roztashuvannya nevidome pobudovana za Korotkoyi istoriyi Krimskih haniv v 1654 abo 1665 u Mehmedom IV Gerayem Krim neyi u seli do pochatku XX stolittya isnuvali mechet i medrese budivnictvo yakih pripisuvalosya pershomu nezalezhnomu hanovi Krimu Hadzhi Gerayu 1441 1466 Upershe pismovo selo zgaduyetsya v kadiaskerskij spravi 1679 prichomu vidpovidachem figuruye virmenskij prihid ehaili Ulakli Same selo Ulakli lezhalo na pivtora kilometra na shid vid ninishnogo trohi vishe v gori u zahishenij vid vitriv balci Tam donini zbereglisya kilka zhitlovih budinkiv Osnovnu chastinu naselennya sela skladali do XVIII stolittya krimski greki Urumi Do 18 veresnya 1778 215 zhiteliv sela zgidno z Vidomostyami pro vivedenih z Krimu do Priazov ya hristiyan buli pereseleni v Priazov ya de zasnuvali odnojmenne selo nini v Velikonovosilkivskomu rajoni Doneckoyi oblasti U Kameralnomu Opisi Krimu 1784 roku vkazano sho pislya viselennya zalishilosya porozhnih hristiyanskih budinkiv 54 Z chisla cih budinkiv 37 zrujnovani a 17 cili Z Opisu takozh vidomo sho selo nalezhalo Muftiyu Apralik kadiliku Bahchisarajskogo kajmakamu U skladi Rosijskoyi imperiyi z 8 lyutogo 1784 roku administrativno vhodilo do skladu Simferopolskogo povitu Tavrijskoyi oblasti Novorosijskoyi guberniyi Do pravlinnya Pavla I Tavrijska oblast bula skasovana a poviti peretvoreni na odin Akmechetskij pislya smerti Pavla z 8 20 zhovtnya 1802 roku oblast u statusi Tavrijskoyi guberniyi bula vidnovlena yak i poviti U 1805 roci bula skladena Vidomist pro vsi selisha sho v Simferopolskomu poviti nayavni za yakoyu v seli Ulakli u 18 dvorah bulo 73 krimskih tatarina ta 5 yasir yasir branec nevilnik mabut ce buli nashadki polonenih Na vijskovij mapi 1817 roku v seli zapisano 20 dvoriv U rezultati reformi 1829 roku Ulakli pripisali do Duvankojskoyi volosti i na karti 1842 roku Ulakli poznachena umovnim znakom male selo a piznishe selo pochalo rosti i v Spisku naselenih misc Tavrijskoyi guberniyi za vidomostyami 1864 v Ulakli zapisani 1958 meshkanciv u 9 dvorah Na vijskovij karti 1865 roku dvoriv 15 Za rezultatami H reviziyi 1887 roku v Pam yatnij knizi Tavrijskoyi guberniyi 1889r v Ulakli vzhe 274 zhitelya v 50 budinkah a na vijskovij karti 1890 a 25 dvoriv z krimskotatarskim naselennyam Mechet Ulakli Dzhamisi XVI stolittya 1890 ti roki Mechet Ulakli Dzhamisi XVI stolittya 1928 rik Mechet Ulakli Dzhamisi XVI stolittya 1925 rik Medrese XVI stolittya 1929 rik Medrese XVI stolittya 1929 rik U roki Drugoyi svitovoyi vijni zgidno z Postanovoyu DKO 5859 vid 11 travnya 1944 roku 18 travnya 1944 a vsi krimski tatari z Ulakli buli viseleni v Serednyu Aziyu a 20 chervnya togo zh roku ta zh dolya spitkala miscevih grekiv a v porozhni budinki zaselili kolgospnikiv z Orlovskoyi ta Bryanskoyi oblastej Zgidno z ukazom 21 serpnya 1945 roku selo Ulakli bulo perejmenovano v Glibokij Yar a Ulaklinsku silradu v Glibokoyarsku U 1960 h rokah misceva vlada bula skasovana i selo priyednali do Skalistivskoyi silradi Dinamika chiselnosti naselennya1805 68 os 63 krimskih tatar 1926 225 os Usi krimski tatari 1939 170 os 1989 568 os 2001 618 os EkonomikaPoblizu sela roztashovuyetsya kar yer z vidobutku alminskogo vapnyaku na yakomu pracyuyut bagato miscevih zhiteliv Viviz budivelnogo kamenyu zdijsnyuyetsya cherez stanciyu Samohvalove PrimitkiGlibokij Yar u sestrinskih Vikiproyektah Portal Krim Oznachennya u Vikislovniku Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Proyekt Krim Glibokij Yar u Vikishovishi weather in ua web archive org 15 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2014 Procitovano 4 zhovtnya 2023