Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Українці — національна меншина Латвії. На 2011 рік чисельність латвійських українців дорівнювала 67 856 — це друга за чисельністю етнічна громада Латвії. Проживають українці переважно в містах. У Ризі існує українська загальноосвітня школа.
Історія
До створення незалежної Латвії
Перші звістки про українців в Латвії датуються XIX століттям. У кінці XIX століття в Латвії проживало більше тисячі українців, з них 270 в Ризі. Першим відомим українцем у Латвії, був Іван Малиновський — викладач Балтійського семінару вчителів.
На початку XX століття почалися перші спроби українців об'єднатися. Спочатку це були зустрічі під час панахид по Тарасу Шевченку і, нарешті, в січні 1911 року в Ризі була створена «Українська Громада» — українське громадське зібрання, яке проіснувало до Першої світової війни. Основною метою «Української Громади» було об'єднання українців на принципах взаємодопомоги і збереження своєї національної ідентичності. Громада зуміла об'єднати навколо себе українські сили Латвії, звернула увагу латиської та російської інтелігенції на українські проблеми. Розвиток «Української Громади» було перервано війною. Що трапилося з «громадянами» у військовому вирі, невідомо. У всякому разі в створені пізніше українські громади вони не входили.
Навесні 1917 року на хвилі націоналізації армії були створені українські організації і в , чий штаб був розташований в Ризі. Згуртовані українці обрали Виконавчу Раду українців XII армії, створили «Український Клуб». З червня того ж року видавалась газета «Український голос», головним редактором якої був Сергій Пилипенко — у майбутньому відомий український письменник. Делегати українців XII армії були присутні на Всеукраїнському Військовому Генеральному з'їзді в Києві, навіть була створена Ризька організація УПСР. Діяльність українських організацій у XII армії була припинена після приходу до влади більшовиків, у тому числі й через їх антибільшовицьку спрямованість.
Перша Латвійська республіка
В січні 1933 року в Ризі було створено «латисько-українське товариство». Статут товариства ставив завдання створення якнайближчих зв'язків між латвійським та українським народами. Прямих зв'язків з Радянською Україною не були встановлені, проте проводилася спільна робота з організаціями Львова (Польща), Литовським українським суспільством і іншими. Товариство провело багато літературно-музичних вечорів, лекцій, концертів, було показано багато вистав й навіть опера «Запорожець за Дунаєм». Товариство існувало до червня 1940 і зробило дуже багато для популяризації української культури в Латвії.
Перебудова і сучасна Латвія
У 1988 на хвилі національного відродження в Латвії почали створюватися національні культурно-просвітницькі товариства. У вересні 1988 року в Латвії було утворені українські національно-культурні товариства: «Дніпро» та Український молодіжний клуб. У кінці листопада в складі Балто-слов'янського товариства утворилось українське товариство «Славутич», проте незабаром воно припинило своє існування. Надалі також були створені: культурне товариство «Українська родина», Товариство підтримки Руху, Союз українців Латвії (на чолі з колишнім редактором газети «Радянська Латвія» і депутатом ВР ЛР В. Стефановичем) економічні структури. Недільна українська школа і з вересня 1991 загальноосвітня Ризька українська школа (в якій, щоправда, основні предмети з 1 класу освоюються латвійською мовою , з ініціативи її директора Л. Кравченко ; в 2007 р. — 239 учнів ) займається освітою дорослих і дітей. За час свого існування українські громади провели безліч літературних вечорів, зустрічей з людьми мистецтва як Латвії, так і України, літературні свята присвячені Тарасу Шевченку, Лесі Українці та багато іншого. 33,4% українців мають латвійське громадянство . У 2003 році в місті Даугавпілсі, де на той час проживало близько 3 тисяч українців, було засновано Даугавпілське українське культурно-освітнє товариство «Мрія» .
Динаміка чисельності
| N | рік перепису | кількість |
|---|---|---|
| 1 | 1897 | 974 |
| 2 | 1920 | 1040 |
| 3 | 1930 | 1629 |
| 4 | 1935 | 1844 (0,1%) |
| 5 | 1959 | 29 440 (1,4%) |
| 6 | 1970 | 53 641 (2,3%) |
| 7 | 1979 | 66 703 (2,7%) |
| 8 | 1989 | 92 101 (3,5%) |
| 9 | 2000 | 63 558 (2,7%) |
| 10 | 2011 | 45 669 |
Примітки
- Численность и удельный вес украинцев в муниципальных образованиях Латвии, 2011 г. / Завьялов А. В. Социальная адаптация украинских иммигрантов : монография / А. В. Завьялов. – Иркутск : Изд-во ИГУ, 2017. – 179 с.
- html Освітаukrschool.lv[недоступне посилання з липня 2019]
- Puķītis M.? id = 82147 Ivans mācās "pa latviski" [ 2009-03-03 у Wayback Machine.] — «Nedēļa», 06.09.2005. (латис.)
- http://dati.e- [ 20 лютого 2017 у Wayback Machine.] skola.lv / Iestades / Parskats.aspx? id = RUVS (латис.)
- Розподіл жителів Латвії за національністю і громадянством на 01.01.2011 [ 2018-01-18 у Wayback Machine.] (латис.)
- Barkovska G., Šteimanis J. Izglītība, kultūra un reliģiskās draudzes // Daugavpils vēstures lappuses. — 278 с.
- Численность и удельный вес украинцев в Латвии, 1897–2011 гг. / Завьялов А. В. Социальная адаптация украинских иммигрантов : монография / А. В. Завьялов. – Иркутск : Изд-во ИГУ, 2017. – 179 с.
- Skujenieks M.Latvija. Zeme un iedzīvotāji. R.: Valsts statistiskā pārvalde, 1920—168. lpp.
- Skujenieks M.Latvijas Statistikas atlants. R.: Valsts statistiskā pārvalde, 1938. — 13. lpp.
- Радянська Латвія — Р.: Головна редакція енциклопедія, 1985 — стор. 113
- Тульський М., Ушацкіс У.Підсумки перепису населення Латвії
Посилання
- Спілка українців Латвії (укр.)
- Ризька українська середня школа (латис.)(рос.)(укр.)
- Зав'ялов А. В. Соціальна адаптація українських іммігрантів : монографія / А. В. Зав'ялов. — Київ : Саміт-книга, 2020. — 180 с.
- Завьялов А. В. Социальная адаптация украинских иммигрантов : монография / А. В. Завьялов. – Иркутск : Изд-во ИГУ, 2017. – 179 с.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinci nacionalna menshina Latviyi Na 2011 rik chiselnist latvijskih ukrayinciv dorivnyuvala 67 856 ce druga za chiselnistyu etnichna gromada Latviyi Prozhivayut ukrayinci perevazhno v mistah U Rizi isnuye ukrayinska zagalnoosvitnya shkola Ukrayinci Latviyi v Den Vishivanki pered budivleyu Nacionalnoyi operi v Rizi 2016IstoriyaDo stvorennya nezalezhnoyi Latviyi Pershi zvistki pro ukrayinciv v Latviyi datuyutsya XIX stolittyam U kinci XIX stolittya v Latviyi prozhivalo bilshe tisyachi ukrayinciv z nih 270 v Rizi Pershim vidomim ukrayincem u Latviyi buv Ivan Malinovskij vikladach Baltijskogo seminaru vchiteliv Na pochatku XX stolittya pochalisya pershi sprobi ukrayinciv ob yednatisya Spochatku ce buli zustrichi pid chas panahid po Tarasu Shevchenku i nareshti v sichni 1911 roku v Rizi bula stvorena Ukrayinska Gromada ukrayinske gromadske zibrannya yake proisnuvalo do Pershoyi svitovoyi vijni Osnovnoyu metoyu Ukrayinskoyi Gromadi bulo ob yednannya ukrayinciv na principah vzayemodopomogi i zberezhennya svoyeyi nacionalnoyi identichnosti Gromada zumila ob yednati navkolo sebe ukrayinski sili Latviyi zvernula uvagu latiskoyi ta rosijskoyi inteligenciyi na ukrayinski problemi Rozvitok Ukrayinskoyi Gromadi bulo perervano vijnoyu Sho trapilosya z gromadyanami u vijskovomu viri nevidomo U vsyakomu razi v stvoreni piznishe ukrayinski gromadi voni ne vhodili Navesni 1917 roku na hvili nacionalizaciyi armiyi buli stvoreni ukrayinski organizaciyi i v chij shtab buv roztashovanij v Rizi Zgurtovani ukrayinci obrali Vikonavchu Radu ukrayinciv XII armiyi stvorili Ukrayinskij Klub Z chervnya togo zh roku vidavalas gazeta Ukrayinskij golos golovnim redaktorom yakoyi buv Sergij Pilipenko u majbutnomu vidomij ukrayinskij pismennik Delegati ukrayinciv XII armiyi buli prisutni na Vseukrayinskomu Vijskovomu Generalnomu z yizdi v Kiyevi navit bula stvorena Rizka organizaciya UPSR Diyalnist ukrayinskih organizacij u XII armiyi bula pripinena pislya prihodu do vladi bilshovikiv u tomu chisli j cherez yih antibilshovicku spryamovanist Persha Latvijska respublika V sichni 1933 roku v Rizi bulo stvoreno latisko ukrayinske tovaristvo Statut tovaristva staviv zavdannya stvorennya yaknajblizhchih zv yazkiv mizh latvijskim ta ukrayinskim narodami Pryamih zv yazkiv z Radyanskoyu Ukrayinoyu ne buli vstanovleni prote provodilasya spilna robota z organizaciyami Lvova Polsha Litovskim ukrayinskim suspilstvom i inshimi Tovaristvo provelo bagato literaturno muzichnih vechoriv lekcij koncertiv bulo pokazano bagato vistav j navit opera Zaporozhec za Dunayem Tovaristvo isnuvalo do chervnya 1940 i zrobilo duzhe bagato dlya populyarizaciyi ukrayinskoyi kulturi v Latviyi Perebudova i suchasna Latviya U 1988 na hvili nacionalnogo vidrodzhennya v Latviyi pochali stvoryuvatisya nacionalni kulturno prosvitnicki tovaristva U veresni 1988 roku v Latviyi bulo utvoreni ukrayinski nacionalno kulturni tovaristva Dnipro ta Ukrayinskij molodizhnij klub U kinci listopada v skladi Balto slov yanskogo tovaristva utvorilos ukrayinske tovaristvo Slavutich prote nezabarom vono pripinilo svoye isnuvannya Nadali takozh buli stvoreni kulturne tovaristvo Ukrayinska rodina Tovaristvo pidtrimki Ruhu Soyuz ukrayinciv Latviyi na choli z kolishnim redaktorom gazeti Radyanska Latviya i deputatom VR LR V Stefanovichem ekonomichni strukturi Nedilna ukrayinska shkola i z veresnya 1991 zagalnoosvitnya Rizka ukrayinska shkola v yakij shopravda osnovni predmeti z 1 klasu osvoyuyutsya latvijskoyu movoyu z iniciativi yiyi direktora L Kravchenko v 2007 r 239 uchniv zajmayetsya osvitoyu doroslih i ditej Za chas svogo isnuvannya ukrayinski gromadi proveli bezlich literaturnih vechoriv zustrichej z lyudmi mistectva yak Latviyi tak i Ukrayini literaturni svyata prisvyacheni Tarasu Shevchenku Lesi Ukrayinci ta bagato inshogo 33 4 ukrayinciv mayut latvijske gromadyanstvo U 2003 roci v misti Daugavpilsi de na toj chas prozhivalo blizko 3 tisyach ukrayinciv bulo zasnovano Daugavpilske ukrayinske kulturno osvitnye tovaristvo Mriya Dinamika chiselnostiN rik perepisu kilkist 1 1897 974 2 1920 1040 3 1930 1629 4 1935 1844 0 1 5 1959 29 440 1 4 6 1970 53 641 2 3 7 1979 66 703 2 7 8 1989 92 101 3 5 9 2000 63 558 2 7 10 2011 45 669PrimitkiChislennost i udelnyj ves ukraincev v municipalnyh obrazovaniyah Latvii 2011 g Zavyalov A V Socialnaya adaptaciya ukrainskih immigrantov monografiya A V Zavyalov Irkutsk Izd vo IGU 2017 179 s html Osvitaukrschool lv nedostupne posilannya z lipnya 2019 Pukitis M id 82147 Ivans macas pa latviski 2009 03 03 u Wayback Machine Nedela 06 09 2005 latis http dati e 20 lyutogo 2017 u Wayback Machine skola lv Iestades Parskats aspx id RUVS latis Rozpodil zhiteliv Latviyi za nacionalnistyu i gromadyanstvom na 01 01 2011 2018 01 18 u Wayback Machine latis Barkovska G Steimanis J Izglitiba kultura un religiskas draudzes Daugavpils vestures lappuses 278 s Chislennost i udelnyj ves ukraincev v Latvii 1897 2011 gg Zavyalov A V Socialnaya adaptaciya ukrainskih immigrantov monografiya A V Zavyalov Irkutsk Izd vo IGU 2017 179 s Skujenieks M Latvija Zeme un iedzivotaji R Valsts statistiska parvalde 1920 168 lpp Skujenieks M Latvijas Statistikas atlants R Valsts statistiska parvalde 1938 13 lpp Radyanska Latviya R Golovna redakciya enciklopediya 1985 stor 113 Tulskij M Ushackis U Pidsumki perepisu naselennya LatviyiPosilannyaUkrayinci v Greciyi u sestrinskih Vikiproyektah Portal Ukrayinska diaspora Spilka ukrayinciv Latviyi ukr Rizka ukrayinska serednya shkola latis ros ukr Zav yalov A V Socialna adaptaciya ukrayinskih immigrantiv monografiya A V Zav yalov Kiyiv Samit kniga 2020 180 s Zavyalov A V Socialnaya adaptaciya ukrainskih immigrantov monografiya A V Zavyalov Irkutsk Izd vo IGU 2017 179 s Div takozhUkrayinsko latvijski vidnosini