Транспорт Еритреї представлений автомобільним залізничним повітряним морським у населених пунктах та у міжміському сполу

Транспорт Еритреї представлений автомобільним , залізничним , повітряним , (морським) , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 117 600 км² (101-ше місце у світі). Форма території країни — витягнута вздовж узбережжя Червоного моря з розширенням на півночі; максимальна дистанція з півночі на південь — 895 км, зі сходу на захід — 465 км. Географічне положення Еритреї дозволяє країні контролювати морські транспортні шляхи Червоним морем між акваторіями Середземного моря та Індійського океану, між Європою та Азією; вихід до вод Світового океану для колишньої метрополії — Ефіопії.

Транспорт Еритреї
Транспортна система Еритреї (англ.)
Територія
Площа	117,6 тис. км² ^(101-ше)
Рельєф	гористий
Найвища точка	гора (3018 м)
Повітряний
Аеропортів	13 ^(151-ше)
Наземний
Автошляхів	4,0 тис. км ^(158-ме)
Залізниць	306 км ^(122-ге)
Водний
Узбережжя	1151 км
Головний порт	Массауа
Адміністрування
Орган
Голова	міністр

Історія становлення і розвитку

Автомобільний

Докладніше:

Загальна довжина автошляхів у Еритреї, станом на 2000 рік, дорівнює 4 010 км, з яких 874 км із твердим покриттям і 3 136 км без нього (159-те місце у світі).

Див. також: та

Залізничний

Докладніше:

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 306 км (122-ге місце у світі), з яких 305 км вузької 950-мм колії.

Повітряний

Докладніше:

У країні, станом на 2013 рік, діє 13 аеропортів (151-ше місце у світі), з них 4 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 9 із ґрунтовим. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 2 (1);
від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 2 (1);
від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 0 (5);
від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 0 (2).

У країні, станом на 2015 рік, зареєстроване 1 авіапідприємство, яке оперує 1 повітряним судном.

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 1 гелікоптерний майданчик.

Еритрея є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — E3, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU). Аеропорти Еритреї мають літерний код ІКАО, що починається з — HH.

Див. також: та

Водний

Докладніше:

Морський

Головні морські порти країни: Ассеб, Массауа.

Морський країни, станом на 2010 рік, складався з 4 морських суден з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (129-те місце у світі), з яких: суховантажів — 2, нафтових танкерів — 1, ролкерів — 1.

Міський громадський

Докладніше:

Державне управління

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через . Станом на 24 квітня 2014 року міністерство в уряді очолював .

Див. також

Економіка Еритреї

Примітки

Eritrea : ( )[англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 7 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
Атлас світу, 2005.
Дубович І. А., 2008.
Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
(англ.) Convention on International Civil Aviation.
Eritrea : ( )[англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 7 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

Українською

Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : , . — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — .
Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — .
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — .
Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — .
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — .
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : , 2014. — 319 с. — .
Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — .
Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — .
Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — .
, Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — .
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .

Англійською

(англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
(англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — .
(англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — .
(англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : , 2003.

Російською

(рос.) Эфиопия // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 2. — С. 581.
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
(рос.) Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. , В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
(рос.) Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : , 2006. — 188 с. — .
(рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : , 2002. — 928 с. — .
(рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Еритреї

Карти транспортної системи Еритреї на Вікісховищі.
Карти Еритреї — Perry–Castañeda Library Map Collection.
(рос.) Добірка публікацій про Еритрею з часопису «Вокруг света».

[WF-1] Eritrea : ( )[англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 7 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.

[FOOTNOTEАтлас_світу2005-2] Атлас світу, 2005.

[FOOTNOTEДубович_І._А.2008-3] Дубович І. А., 2008.

[FOOTNOTEАтлас._Економічна_і_соціальна_географія_світу2010-4] Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.

[CICA-5] (англ.) Convention on International Civil Aviation.

[WL-6] Eritrea : ( )[англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 7 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.