Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Томіріс або Томіріда грец Τόμυρίς давньоперс Tahm Rayiš приблизно 570 520 роки до н е правляча цариця саків масагетів пе

Томиріс

Томиріс

Томіріс або Томіріда (грец. Τόμυρίς, давньоперс. Tahm-Rayiš, приблизно 570—520 роки до н е.) — правляча цариця саків-масагетів, переможниця Кіра Великого, володаря Азії. Про неї відомо тільки з Геродота, її не згадують інші ранні джерела, зокрема Ктесій. Томіріс стала популярним об'єктом європейського мистецтва під час Відродження.

Томіріс
image
Ілюстрація з De mulieribus claris
Народилася6 століття до н. е.
Центральна Азія, Массагети
Померла6 століття до н. е.
Центральна Азія, Массагети
КраїнаМассагети
НаціональністьМассагети
Діяльністьправителька, воєначальник
ПосадаЦариця масагетів
Термінневідомо — 520-ті до н.е.
Попередникїї неназваний чоловік
НаступникСкунха
КонфесіяСкіфський пантеон
Діти (1)Спаргапіс
image
Цариця Томіріс перед головою Кіра, Рубенс

Життєпис

Томіріс народилася в 6 ст. до н. е. (точні дати життя невідомі). Вона стала царицею масагетів (іраномовного кочового скотарського народу) після того, як її чоловік, що був царем, помер.

Біля 530 р. до н. е. цар Персії Кір, підкоривши безліч країн і отримавши титул «володар Азії», вирушив в похід у Великий степ між Каспійським та Аральським морями. У геродотівському, найпоширенішому, описі походу (I, 201—214), Кір відправив посла до цариці Томіріс з пропозицією шлюбу і об'єднання двох народів в одну державу без війни. Цариця масагетів відповіла відмовою, Кір оголосив війну.

Коли Кір почав зводити міст через Аракс для атаки, Томіріс порадила царю бути вдоволеним царюванням над своїм царством і дати їй правити своїм. Після початкового нападу Кір дав можливість третині війська масагетів, очолюваній сином Томіріс Спаргапісом, захопити перський винний обоз. Кір полонив п'яних масагетів, Спаргапіс, випросивши волю, вчинив самогубство.

Коли Томіріс дізналася про долю сина, вона вимагала від Кіра залишити землю або вона дасть йому більше крові, ніж він зможе випити. За таку ганебну поразку цариця Томіріс особисто вийшла на Кіра вирішальною битвою, перемігши його повністю. Всі перси разом з очільником загинули на полі бою. Томіріс наказала знайти тіло Кіра та відрубати йому голову, яку потім занурила в міх з людською кров'ю зі словами: «Ти мене, яка ще жива і тебе перемогла в битві, ти мене вбив, бо хитрістю захопив мого сина, так ось я тепер згідно з моєю клятвою, насичую тебе кров'ю».

Ця вирішальна битва, ймовірно, сталася на самому початку серпня 530 р. до н. е. У всякому разі, до кінця серпня звістка про загибель Кіра дійшла до далекої Вавилонії. Ктесій надає іншу версію смерті Кіра.

Про Томіріс після війни відомо мало.

В культурі

Історія Томіріс відображена в традиції західного мистецтва. Художники Рубенс, Аллегріні, Лука Феррарі, , Гюстав Моро і скульптор зображували Томіріс і події її життя.

Астероїд 590 Томіріс відкритий в 1906 році.

Ушанована на Поверсі спадщини Джуді Чикаго.

В 2019 році кіностудія «Казахфільм» зняла художній фільм «Томіріс», присвячений сакській цариці. Багато казахів вважають саків одними з предків казахів і тюрків взагалі, також вона зображена в узбецькій літературі.


У грі Civilization VI Томіріс представляє Скіфію.

  • image
    Томіріс занурює голову Кіра в посудину з кров'ю, Алекзандер Зік
  • image
    Портрет Томіріс, Андреа дель Кастаньо, XV ст.
  • image
    Картина Маттіа Претті, 1670-ті

Примітки

  1. Геродота Турійця з Галікарнасса «Історій» книг дев’ять, що їх називають музами. Переклад, передмова та примітки А. О. Білецького. Наукова думка. 1993. с. 579. ISBN . Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 10 серпня 2016. [Архівовано 2016-08-06 у Wayback Machine.]
  2. F. theim und R. Stiehl. Geschichte Mittelasiens im Altertum. Berlin, 1970.
  3. Геродот. История (I, 205). // Доватур А. И., Каллистов Д. П.,И. А. Народы нашей страны в «Истории» Геродота. — М., 1982. — C. 87.
  4. Филострат. Рассказ о героях (V, 3).
  5. Foundation, Encyclopaedia Iranica. Welcome to Encyclopaedia Iranica. iranicaonline.org (амер.). Процитовано 18 березня 2024.
  6. Gera, Deborah Levine (2018). Warrior Women: The Anonymous Tractatus De Mulieribus. Leiden, Netherlands; New York City, United States: Brill. p. 187-199.
  7. Foundation, Encyclopaedia Iranica. massagetae. iranicaonline.org (амер.). Процитовано 18 березня 2024.
  8. Foundation, Encyclopaedia Iranica. Encyclopaedia Iranica. iranicaonline.org (амер.). Процитовано 18 березня 2024.
  9. Gera, Deborah Levine (2018). Warrior Women: The Anonymous Tractatus De Mulieribus. Leiden, Netherlands; New York City, United States: Brill. p. 187-199. ISBN 978-9-004-32988-1.
  10. Геродот. История (I, 201—214). (рос.) Доватур А. И., Каллистов Д. П., Шишова И. А. Народы нашей страны в «Истории» Геродота. — М., 1982. — С. 91.
  11. Foundation, Encyclopaedia Iranica. amazons-ii. iranicaonline.org (амер.). Процитовано 18 березня 2024.
  12. Mayor, Adrienne (2014). The Amazons: Lives and Legends of Warrior Women across the Ancient World. Princeton, United States: Princeton University Press. pp. 143–144. ISBN 978-0-691-14720-8.
  13. Peter Paul Rubens. Queen Tomyris before the Head of Cyrus. // The Museum of Fine Arts, Boston, MA, USA.
  14. Luca (1605-1654). Queen Tomyris with the head of Cyrus the Great by Ferrari. // Bridgeman Art Library. Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 4 травня 2016. [Архівовано 2011-07-19 у Wayback Machine.]
  15. Civilization® VI – The Official Site | News | Civilization VI: Tomyris Leads Scythia. Civilization® VI – The Official Site | News | Civilization VI: Tomyris Leads Scythia (англ.). Процитовано 18 березня 2024.
  16. Tomyris Leads The Scythians In 'Civilization VI'. Digital Trends (англ.). 9 серпня 2016. Процитовано 18 березня 2024.

Посилання

  • Царица массагетов Томирис
  • Herodotus: Queen Tomyris of the Massagetai and the Defeat of the Persians under Cyrus
  • Cyrus Maketh war Against the Massagetæ, and Dieth from «Stories of the East From Herodotus» by Alfred J. Church

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tomiris abo Tomirida grec Tomyris davnopers Tahm Rayis priblizno 570 520 roki do n e pravlyacha caricya sakiv masagetiv peremozhnicya Kira Velikogo volodarya Aziyi Pro neyi vidomo tilki z Gerodota yiyi ne zgaduyut inshi ranni dzherela zokrema Ktesij Tomiris stala populyarnim ob yektom yevropejskogo mistectva pid chas Vidrodzhennya TomirisIlyustraciya z De mulieribus clarisNarodilasya6 stolittya do n e Centralna Aziya MassagetiPomerla6 stolittya do n e Centralna Aziya MassagetiKrayinaMassagetiNacionalnistMassagetiDiyalnistpravitelka voyenachalnikPosadaCaricya masagetivTerminnevidomo 520 ti do n e Poperednikyiyi nenazvanij cholovikNastupnikSkunhaKonfesiyaSkifskij panteonDiti 1 Spargapis Mediafajli u Vikishovishi Caricya Tomiris pered golovoyu Kira RubensZhittyepisTomiris narodilasya v 6 st do n e tochni dati zhittya nevidomi Vona stala cariceyu masagetiv iranomovnogo kochovogo skotarskogo narodu pislya togo yak yiyi cholovik sho buv carem pomer Bilya 530 r do n e car Persiyi Kir pidkorivshi bezlich krayin i otrimavshi titul volodar Aziyi virushiv v pohid u Velikij step mizh Kaspijskim ta Aralskim moryami U gerodotivskomu najposhirenishomu opisi pohodu I 201 214 Kir vidpraviv posla do carici Tomiris z propoziciyeyu shlyubu i ob yednannya dvoh narodiv v odnu derzhavu bez vijni Caricya masagetiv vidpovila vidmovoyu Kir ogolosiv vijnu Koli Kir pochav zvoditi mist cherez Araks dlya ataki Tomiris poradila caryu buti vdovolenim caryuvannyam nad svoyim carstvom i dati yij praviti svoyim Pislya pochatkovogo napadu Kir dav mozhlivist tretini vijska masagetiv ocholyuvanij sinom Tomiris Spargapisom zahopiti perskij vinnij oboz Kir poloniv p yanih masagetiv Spargapis viprosivshi volyu vchiniv samogubstvo Koli Tomiris diznalasya pro dolyu sina vona vimagala vid Kira zalishiti zemlyu abo vona dast jomu bilshe krovi nizh vin zmozhe vipiti Za taku ganebnu porazku caricya Tomiris osobisto vijshla na Kira virishalnoyu bitvoyu peremigshi jogo povnistyu Vsi persi razom z ochilnikom zaginuli na poli boyu Tomiris nakazala znajti tilo Kira ta vidrubati jomu golovu yaku potim zanurila v mih z lyudskoyu krov yu zi slovami Ti mene yaka she zhiva i tebe peremogla v bitvi ti mene vbiv bo hitristyu zahopiv mogo sina tak os ya teper zgidno z moyeyu klyatvoyu nasichuyu tebe krov yu Cya virishalna bitva jmovirno stalasya na samomu pochatku serpnya 530 r do n e U vsyakomu razi do kincya serpnya zvistka pro zagibel Kira dijshla do dalekoyi Vaviloniyi Ktesij nadaye inshu versiyu smerti Kira Pro Tomiris pislya vijni vidomo malo V kulturiIstoriya Tomiris vidobrazhena v tradiciyi zahidnogo mistectva HudozhnikiRubens Allegrini Luka Ferrari Gyustav Moro i skulptor zobrazhuvali Tomiris i podiyi yiyi zhittya Asteroyid 590 Tomiris vidkritij v 1906 roci Ushanovana na Poversi spadshini Dzhudi Chikago V 2019 roci kinostudiya Kazahfilm znyala hudozhnij film Tomiris prisvyachenij sakskij carici Bagato kazahiv vvazhayut sakiv odnimi z predkiv kazahiv i tyurkiv vzagali takozh vona zobrazhena v uzbeckij literaturi U gri Civilization VI Tomiris predstavlyaye Skifiyu Tomiris zanuryuye golovu Kira v posudinu z krov yu Alekzander Zik Portret Tomiris Andrea del Kastano XV st Kartina Mattia Pretti 1670 tiPrimitkiGerodota Turijcya z Galikarnassa Istorij knig dev yat sho yih nazivayut muzami Pereklad peredmova ta primitki A O Bileckogo Naukova dumka 1993 s 579 ISBN 5 12 004040 3 Arhiv originalu za 6 serpnya 2016 Procitovano 10 serpnya 2016 Arhivovano 2016 08 06 u Wayback Machine F theim und R Stiehl Geschichte Mittelasiens im Altertum Berlin 1970 Gerodot Istoriya I 205 Dovatur A I Kallistov D P I A Narody nashej strany v Istorii Gerodota M 1982 C 87 Filostrat Rasskaz o geroyah V 3 Foundation Encyclopaedia Iranica Welcome to Encyclopaedia Iranica iranicaonline org amer Procitovano 18 bereznya 2024 Gera Deborah Levine 2018 Warrior Women The Anonymous Tractatus De Mulieribus Leiden Netherlands New York City United States Brill p 187 199 ISBN 978 9 004 32988 1 Foundation Encyclopaedia Iranica massagetae iranicaonline org amer Procitovano 18 bereznya 2024 Foundation Encyclopaedia Iranica Encyclopaedia Iranica iranicaonline org amer Procitovano 18 bereznya 2024 Gera Deborah Levine 2018 Warrior Women The Anonymous Tractatus De Mulieribus Leiden Netherlands New York City United States Brill p 187 199 ISBN 978 9 004 32988 1 Gerodot Istoriya I 201 214 ros Dovatur A I Kallistov D P Shishova I A Narody nashej strany v Istorii Gerodota M 1982 S 91 Foundation Encyclopaedia Iranica amazons ii iranicaonline org amer Procitovano 18 bereznya 2024 Mayor Adrienne 2014 The Amazons Lives and Legends of Warrior Women across the Ancient World Princeton United States Princeton University Press pp 143 144 ISBN 978 0 691 14720 8 Peter Paul Rubens Queen Tomyris before the Head of Cyrus The Museum of Fine Arts Boston MA USA Luca 1605 1654 Queen Tomyris with the head of Cyrus the Great by Ferrari Bridgeman Art Library Arhiv originalu za 19 lipnya 2011 Procitovano 4 travnya 2016 Arhivovano 2011 07 19 u Wayback Machine Civilization VI The Official Site News Civilization VI Tomyris Leads Scythia Civilization VI The Official Site News Civilization VI Tomyris Leads Scythia angl Procitovano 18 bereznya 2024 Tomyris Leads The Scythians In Civilization VI Digital Trends angl 9 serpnya 2016 Procitovano 18 bereznya 2024 PosilannyaCarica massagetov Tomiris Herodotus Queen Tomyris of the Massagetai and the Defeat of the Persians under Cyrus Cyrus Maketh war Against the Massagetae and Dieth from Stories of the East From Herodotus by Alfred J Church

Дата публікації:
Топ