Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Семен Якимович Ткаченко (24 травня 1898—2 лютого 1945) — радянський воєначальник українського походження, генерал-майор, командир 44-ї гірськострілецької дивізії.
| Семен Якимович Ткаченко | |
|---|---|
| рос. Семён Акимович Ткаченко | |
| Народження | 24 травня 1898 слобода Плахтіївка, с. Таромське, Діївська волость, Катеринославський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 2 лютого 1945 (46 років) Заксенгаузен, Оранієнбург, Третій рейх |
| Країна |  СРСР |
| Приналежність |  Радянська армія |
| Вид збройних сил | сухопутні війська |
| Рід військ | піхота |
| Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
| Роки служби | 1917—1941 |
| Партія | КПРС |
| Звання |  Генерал-майор РСЧА |
| Командування | 28-а Гірська гірськострілецька дивізія ім. С. Орджоникидзе 44-та гірськострілецька дивізія |
| Війни / битви | Перша світова війна Громадянська війна у Росії Німецько-радянська війна Битва під Уманню |
| Нагороди |   |
Юність
Народився 24 травня 1898 року в слободі Плахтіївка (с. Таромське), Діївської волості, Катеринославського повіту, Катеринославської губернії в сім'ї селянина. Ще дитиною разом з родиною переселився в село Миколаївка Кротовскої волості Ішимського повіту Тобольської губернії. Сім'я була бідною, тому працював з малих літ, пас худобу, наймитував.
Військова служба
Під час Першої світової війни С. Я. Ткаченко 12 лютого 1917 року був мобілізований до лав Російської імператорської армії та зарахований рядовим в 36-й Сибірський запасний полк в місто Омськ. У липні з маршовою ротою спрямований на Південно-Західний фронт, де воював у складі 413-го піхотного Порховського полку 104-ї бригади у Волинській губернії. У грудні того ж року закінчив двотижневі гранатометному курси при тому ж полку і на початку 1918 року був відпущений додому через хворобу. Після демобілізації з квітня працював наймитом у кулака Винокурова в селі Скородне Кротовської волості Ішимського повіту Тобольської губернії. Під час Громадянської війни в Росії в липні 1919 року він був мобілізований до армії адмірала О. В. Колчака і направлений в окрему саперну роту в місто Омськ. Потім з цієї ротою відбув на фронт через Тюмень, Єкатеринбург, ст. Чусова і М.-Кудимкар. У серпні того ж року був відпущений у відпустку і в частину не повернувся.
В РСЧА
У вересні 1919 року при підході частин 51-ї стрілецької дивізії Червоної армії до ст. Голишманово Омської залізниці С. Я. Ткаченко добровільно вступив у 452-й стрілецький полк і був призначений помічником командира взводу. У складі цієї дивізії воював на Східному фронті проти військ адмірала О. В. Колчака під Тюменню і Тобольськом, брав участь у Петропавлівській операції 1919 року. У липні 1920 року дивізія була перекинута на Південно-Західний фронт. У серпні—жовтні командиром взводу і роти того ж полку брав участь у боях з білогвардійськими військами генерала П. М. Врангеля на Каховському плацдармі, у наступі в Північній Таврії і Перекопсько-Чонгарському операції, штурмі Турецького валу на Перекопі та Ішунських позицій. Після розгрому врангелівських військ в Криму С. Я. Ткаченко в складі полку бився з озброєними формуваннями Н. В. Махна на півдні України. За мужність і героїзм на фронтах Громадянської війни Ткаченко був нагороджений 2 орденами Червоного Прапора (накази РВСР № 201 від 12.06.1921 і 783 від 1926 р.).
Міжвоєнний період
У складі 51-ї Перекопської стрілецької дивізії обіймав різні командні посади від командира взводу (152-й сп), до командира батальйону (з 1 квітня 1929 року в складі 153-го стрілецького полку).
У 1921 році в Тирасполі, де дислокувався 152-й стрілецький полк 51-ї Перекопської стрілецької дивізії, знову відзначився в боротьбі з бандформуваннями, за що був нагороджений другим орденом Бойового Червоного Прапора.
У 1926 році був прийнятий і в 1927 році закінчив Київську вищу об'єднану школу командирів РСЧА імені С. С. Камєнєва.
25 листопада 1929 року призначений командиром батальйону 137-го Київського стрілецького полку 46-ї стрілецької дивізії (УВО).
З 10 квітня 1930 року слухач підготовчого курсу Військової академії ім. М. В. Фрунзе, яку закінчив 4 травня 1934 року. Після цього призначається помічником командира по стройовій частині 79-го стрілецького полку 27-ї Омської Червонопрапорної стрілецької дивізії ім. Італійського пролетаріату (БВО). 16 грудня 1935 року він призначається командиром і воєнкомом 79-го стрілецького полку.
13 січня 1937 року командир і воєнком 79-го стрілецького полку майор С. Я. Ткаченко звільняється від займаної посади і зараховується до розпорядження Управління з командного складу РСЧА.
19 березня 1937 року призначається помічником командира по стройовій частині 53-го стрілецького полку 18-ї Ярославської Червонопрапорної стрілецької дивізії.
19 червня 1938 року його призначають помічником командира 31-й Сталінградської стрілецької дивізії (м. Астрахань, ЗакВО).
19 серпня 1939 року призначається командиром 28-ї гірськострілецької дивізії.
8 січня 1940 року наказом НКО № 048 призначений командиром 44-ї Київської Червонопрапорної стрілецької дивізія ім. М. О. Щорса. У складі дивізії брав участь в Радянсько-фінській війні.
Німецько-радянська війна
З 22 червня 1941 року 44-а гірськострілецька дивізія під командуванням генерал-майора С. Я. Ткаченко бере участь у боях у складі 13-о стрілецького корпусу 12-ї армії спочатку Південно-Західного, потім Південного фронту. За успіхи дивізії у боях під м. Липовець генерал-майор С. Я. Ткаченко був представлений до нагородження орденом Леніна.
Полон
На початку серпня 1941 року 44-а гірськострілецька дивізія брала участь в битві під Уманню. 7 серпня під час прориву з оточення в районі с. Підвисоке С. Я. Ткаченко був поранений в голову і праву руку, але продовжував командувати дивізією. Після того, як надійшов наказ виходити з оточення групами і поодинці, виходив з кільця в складі групи офіцерів управління дивізії. Захоплений в полон в районі Голованівська. Перебуваючи в таборі військовополонених в м. Гайсин приховав, що є генералом і командиром дивізії. Як українець був відпущений додому.
Пробираючись до лінії фронту в с. Усино (Узин), що за Білою Церквою, 30 серпня 1941 року був затриманий місцевими поліцейськими і переданий в польову фельджандармерію № 198 6-ї польової армії вермахту.
Утримувався в Житомирському таборі військовополонених, Володимир-Волинському таборі. 22 жовтня 1941 року доставлений в табір Офлаг-XIIID (Хаммельбург) з офіцерського табору Офлаг XI-A (Остероде). У таборі Офлаг-XIIID (Хаммельбург) був активним учасником групи опору, був членом комітету підпільної організації. За участь у підпільній організації і підготовку втечі влітку — на початку осені 1942 року арештований і посаджений в Нюрнберзьку в'язницю гестапо спільно з іншими керівниками табірного підпілля.
Взимку 1942 року переведений у штрафний концтабір Флоссенбюрг. Влітку 1943 року був направлений у складі робочої команди на роботи, звідки намагався здійснити втечу.
Взимку 1945 року переведений в концентраційний табір Заксенхаузен, де також брав участь у роботі підпільної організації (відповідав за підготовку бойових груп). Коли гестапо стало відомо про підготовку повстання, в ніч з 2 на 3 лютого понад 200 підпільників-військовополонених були відібрані для знищення. По дорозі в крематорій радянські військовополонені по команді генерала С. Я. Ткаченко накинулися на конвой і в нерівній сутичці всі загинули.
Звання
- майор (з 17.02.1936 р);
- полковник (з 16.08.1938 р);
- комбриг (29.04.1940 р);
- генерал-майор (Постанова 4.06.40 р № 945).
Нагороди
- Два ордени Червоного Прапора (12.06.1921, 1926)
- Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» (1938)
Примітки
- Коллектив авторов. Великая Отечественная: Комдивы. Военный биографический словарь. — Москва : Кучково поле, 2014. — Т. 5. — С. 642-644. — 1500 прим. — .
Джерела та література
- 44-а Київська Червонопрапорна гірськострілецька дивізія
- Нуждин О.И. Уманский «котел»: Трагедия 6-й и 12-й армий. — Москва : Яуза-каталог, 2015. — 450 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Semen Yakimovich Tkachenko 24 travnya 1898 2 lyutogo 1945 radyanskij voyenachalnik ukrayinskogo pohodzhennya general major komandir 44 yi girskostrileckoyi diviziyi Semen Yakimovich Tkachenkoros Semyon Akimovich TkachenkoNarodzhennya24 travnya 1898 1898 05 24 sloboda Plahtiyivka s Taromske Diyivska volost Katerinoslavskij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaSmert2 lyutogo 1945 1945 02 02 46 rokiv Zaksengauzen Oraniyenburg Tretij rejhKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijskpihotaOsvitaVijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi1917 1941PartiyaKPRSZvannya General major RSChAKomanduvannya28 a Girska girskostrilecka diviziya im S Ordzhonikidze 44 ta girskostrilecka diviziyaVijni bitviPersha svitova vijna Gromadyanska vijna u Rosiyi Nimecko radyanska vijna Bitva pid UmannyuNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tkachenko YunistNarodivsya 24 travnya 1898 roku v slobodi Plahtiyivka s Taromske Diyivskoyi volosti Katerinoslavskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi v sim yi selyanina She ditinoyu razom z rodinoyu pereselivsya v selo Mikolayivka Krotovskoyi volosti Ishimskogo povitu Tobolskoyi guberniyi Sim ya bula bidnoyu tomu pracyuvav z malih lit pas hudobu najmituvav Vijskova sluzhbaPid chas Pershoyi svitovoyi vijni S Ya Tkachenko 12 lyutogo 1917 roku buv mobilizovanij do lav Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi ta zarahovanij ryadovim v 36 j Sibirskij zapasnij polk v misto Omsk U lipni z marshovoyu rotoyu spryamovanij na Pivdenno Zahidnij front de voyuvav u skladi 413 go pihotnogo Porhovskogo polku 104 yi brigadi u Volinskij guberniyi U grudni togo zh roku zakinchiv dvotizhnevi granatometnomu kursi pri tomu zh polku i na pochatku 1918 roku buv vidpushenij dodomu cherez hvorobu Pislya demobilizaciyi z kvitnya pracyuvav najmitom u kulaka Vinokurova v seli Skorodne Krotovskoyi volosti Ishimskogo povitu Tobolskoyi guberniyi Pid chas Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi v lipni 1919 roku vin buv mobilizovanij do armiyi admirala O V Kolchaka i napravlenij v okremu sapernu rotu v misto Omsk Potim z ciyeyi rotoyu vidbuv na front cherez Tyumen Yekaterinburg st Chusova i M Kudimkar U serpni togo zh roku buv vidpushenij u vidpustku i v chastinu ne povernuvsya V RSChAU veresni 1919 roku pri pidhodi chastin 51 yi strileckoyi diviziyi Chervonoyi armiyi do st Golishmanovo Omskoyi zaliznici S Ya Tkachenko dobrovilno vstupiv u 452 j strileckij polk i buv priznachenij pomichnikom komandira vzvodu U skladi ciyeyi diviziyi voyuvav na Shidnomu fronti proti vijsk admirala O V Kolchaka pid Tyumennyu i Tobolskom brav uchast u Petropavlivskij operaciyi 1919 roku U lipni 1920 roku diviziya bula perekinuta na Pivdenno Zahidnij front U serpni zhovtni komandirom vzvodu i roti togo zh polku brav uchast u boyah z bilogvardijskimi vijskami generala P M Vrangelya na Kahovskomu placdarmi u nastupi v Pivnichnij Tavriyi i Perekopsko Chongarskomu operaciyi shturmi Tureckogo valu na Perekopi ta Ishunskih pozicij Pislya rozgromu vrangelivskih vijsk v Krimu S Ya Tkachenko v skladi polku bivsya z ozbroyenimi formuvannyami N V Mahna na pivdni Ukrayini Za muzhnist i geroyizm na frontah Gromadyanskoyi vijni Tkachenko buv nagorodzhenij 2 ordenami Chervonogo Prapora nakazi RVSR 201 vid 12 06 1921 i 783 vid 1926 r Mizhvoyennij periodU skladi 51 yi Perekopskoyi strileckoyi diviziyi obijmav rizni komandni posadi vid komandira vzvodu 152 j sp do komandira bataljonu z 1 kvitnya 1929 roku v skladi 153 go strileckogo polku U 1921 roci v Tiraspoli de dislokuvavsya 152 j strileckij polk 51 yi Perekopskoyi strileckoyi diviziyi znovu vidznachivsya v borotbi z bandformuvannyami za sho buv nagorodzhenij drugim ordenom Bojovogo Chervonogo Prapora U 1926 roci buv prijnyatij i v 1927 roci zakinchiv Kiyivsku vishu ob yednanu shkolu komandiriv RSChA imeni S S Kamyenyeva 25 listopada 1929 roku priznachenij komandirom bataljonu 137 go Kiyivskogo strileckogo polku 46 yi strileckoyi diviziyi UVO Z 10 kvitnya 1930 roku sluhach pidgotovchogo kursu Vijskovoyi akademiyi im M V Frunze yaku zakinchiv 4 travnya 1934 roku Pislya cogo priznachayetsya pomichnikom komandira po strojovij chastini 79 go strileckogo polku 27 yi Omskoyi Chervonoprapornoyi strileckoyi diviziyi im Italijskogo proletariatu BVO 16 grudnya 1935 roku vin priznachayetsya komandirom i voyenkomom 79 go strileckogo polku 13 sichnya 1937 roku komandir i voyenkom 79 go strileckogo polku major S Ya Tkachenko zvilnyayetsya vid zajmanoyi posadi i zarahovuyetsya do rozporyadzhennya Upravlinnya z komandnogo skladu RSChA 19 bereznya 1937 roku priznachayetsya pomichnikom komandira po strojovij chastini 53 go strileckogo polku 18 yi Yaroslavskoyi Chervonoprapornoyi strileckoyi diviziyi 19 chervnya 1938 roku jogo priznachayut pomichnikom komandira 31 j Stalingradskoyi strileckoyi diviziyi m Astrahan ZakVO 19 serpnya 1939 roku priznachayetsya komandirom 28 yi girskostrileckoyi diviziyi 8 sichnya 1940 roku nakazom NKO 048 priznachenij komandirom 44 yi Kiyivskoyi Chervonoprapornoyi strileckoyi diviziya im M O Shorsa U skladi diviziyi brav uchast vRadyansko finskij vijni Nimecko radyanska vijnaZ 22 chervnya 1941 roku 44 a girskostrilecka diviziya pid komanduvannyam general majora S Ya Tkachenko bere uchast u boyah u skladi 13 o strileckogo korpusu 12 yi armiyi spochatku Pivdenno Zahidnogo potim Pivdennogo frontu Za uspihi diviziyi u boyah pid m Lipovec general major S Ya Tkachenko buv predstavlenij do nagorodzhennya ordenom Lenina PolonNa pochatku serpnya 1941 roku 44 a girskostrilecka diviziya brala uchast v bitvi pid Umannyu 7 serpnya pid chas prorivu z otochennya v rajoni s Pidvisoke S Ya Tkachenko buv poranenij v golovu i pravu ruku ale prodovzhuvav komanduvati diviziyeyu Pislya togo yak nadijshov nakaz vihoditi z otochennya grupami i poodinci vihodiv z kilcya v skladi grupi oficeriv upravlinnya diviziyi Zahoplenij v polon v rajoni Golovanivska Perebuvayuchi v tabori vijskovopolonenih v m Gajsin prihovav sho ye generalom i komandirom diviziyi Yak ukrayinec buv vidpushenij dodomu Probirayuchis do liniyi frontu v s Usino Uzin sho za Biloyu Cerkvoyu 30 serpnya 1941 roku buv zatrimanij miscevimi policejskimi i peredanij v polovu feldzhandarmeriyu 198 6 yi polovoyi armiyi vermahtu Utrimuvavsya v Zhitomirskomu tabori vijskovopolonenih Volodimir Volinskomu tabori 22 zhovtnya 1941 roku dostavlenij v tabir Oflag XIIID Hammelburg z oficerskogo taboru Oflag XI A Osterode U tabori Oflag XIIID Hammelburg buv aktivnim uchasnikom grupi oporu buv chlenom komitetu pidpilnoyi organizaciyi Za uchast u pidpilnij organizaciyi i pidgotovku vtechi vlitku na pochatku oseni 1942 roku areshtovanij i posadzhenij v Nyurnberzku v yaznicyu gestapo spilno z inshimi kerivnikami tabirnogo pidpillya Vzimku 1942 roku perevedenij u shtrafnij konctabir Flossenbyurg Vlitku 1943 roku buv napravlenij u skladi robochoyi komandi na roboti zvidki namagavsya zdijsniti vtechu Vzimku 1945 roku perevedenij v koncentracijnij tabir Zaksenhauzen de takozh brav uchast u roboti pidpilnoyi organizaciyi vidpovidav za pidgotovku bojovih grup Koli gestapo stalo vidomo pro pidgotovku povstannya v nich z 2 na 3 lyutogo ponad 200 pidpilnikiv vijskovopolonenih buli vidibrani dlya znishennya Po dorozi v krematorij radyanski vijskovopoloneni po komandi generala S Ya Tkachenko nakinulisya na konvoj i v nerivnij sutichci vsi zaginuli Zvannyamajor z 17 02 1936 r polkovnik z 16 08 1938 r kombrig 29 04 1940 r general major Postanova 4 06 40 r 945 NagorodiDva ordeni Chervonogo Prapora 12 06 1921 1926 Medal XX rokiv Robitnicho Selyanskij Chervonij Armiyi 1938 PrimitkiKollektiv avtorov Velikaya Otechestvennaya Komdivy Voennyj biograficheskij slovar Moskva Kuchkovo pole 2014 T 5 S 642 644 1500 prim ISBN 978 5 9950 0457 8 Dzherela ta literatura44 a Kiyivska Chervonopraporna girskostrilecka diviziya Nuzhdin O I Umanskij kotel Tragediya 6 j i 12 j armij Moskva Yauza katalog 2015 450 s ISBN 978 5 906716 41 5