Терни́ — село в Україні, в Лубенській громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 471 осіб (2011 р.). Колишній орган місцевого самоврядування — Михнівська сільська рада.
село Терни | |
---|---|
Вид на с. Терни з півдня | |
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Лубенський район |
Громада | Лубенська міська громада |
Основні дані | |
Населення | 471 |
Поштовий індекс | 37503 |
Телефонний код | +380 5361 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°58′30″ пн. ш. 32°59′10″ сх. д. / 49.97500° пн. ш. 32.98611° сх. д.Координати: 49°58′30″ пн. ш. 32°59′10″ сх. д. / 49.97500° пн. ш. 32.98611° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 100 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 37570, Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Михнівці |
Карта | |
Терни | |
Терни | |
Мапа | |
Терни у Вікісховищі |
Географія
Село з півночі межує з районним центром — Лубнами, колишня частина села, так звані Горяни вже включена до території міста. На даний час Терни від Лубен відділяє лише Південна залізниця. На південь від Тернів на відстані близько 2 км розташоване с. В'язівок, на схід, за Сулою — Засулля і Солониця, на захід — Кононівка і Чуднівці.
Село розташоване на правому березі р. Сули і на обох берегах правобережної її притоки — р. Булатець, більш відомої під назвою Вонючка (Лубенські очисні споруди використовують її як стічну канаву, спускаючи в Сулу неочищені стоки з відповідним запахом).
Через село проходить Південна залізниця, зупинний пункт Терни.
Походження назви та мікротопонімія
Назва села походить від заростів терну (Prunus spinosa). Деякі частини села мають власні назви: Дубина, Левада, Горяни. Більшість мікротопонімів описують околиці села — Казенний Сад, Макушин яр, Якушенкове, Язвини, Морозове, Винниця, а також луги і урочища над Сулою: Березова, Підгірнє, Мирцеве, Холоша, Хатка, Захатка, Ковалівське, Крута, Росаднє, Лука, Дворецьке, Захрестя, Смижаль, Лисенкова, Помірки, Бабачева і т. д. В Тернах є два озера (стариці), які частково або повністю пересихають влітку — Криве і Мурне.
Деякі мікротопоніми, записані зі слів старожилів, тепер вже не вживаються, наприклад, Попова Руга, Інститутське, Морозове, Лабойки, Смижаль, Кринка. Місцевість, де розміщені сучасні Горяни В. П. Милорадович згадує як «Тернівську толоку».
Історія села
Найстаріша польська мапа, на якій позначено село Терний над р. Булатец (Atlas historyczny Rzeczypospolitej Polskiej «Ziemie Ruskie» Rzeczypospolitej) повстала зна рубежі XVI-XVII-го віків.
За часів Яреми Вишневецького Терни належали лубенському бернардинському монастирю. Католицькі монахи заклали в Тернах сад на 12-ти десятинах. Після втечі Вишневецького і знищення бернардинського монастиря, Терни за універсалом Б.Хмельницького 1657 р. віддані Мгарській обителі
В 1721 р. одночасно з відкриттям в Лубнах польової аптеки указом Петра І в Тернах та в Лубнах закладено два «аптечні городи» загальною площею 50 десятин.
1781 р. Терни згадуються як селище 2-ї Лубенської сотні, у якому налічувалось «30 хат посполитых владельческих, разночинческих и козачих подсуседков», а на 1787 р. було «134 душ казенныхъ людей»
1880 р. на прохання департаменту землеробства К. М. Скаржинська пожертвувала 30 десятин земельних угідь в с. Терни для побудови сільськогосподарської школи. Навчання в ній розпочалось 1891 р. 1929 р. школа реорганізовується у технікум лікарських і ароматичних рослин, а з 1950 p. — лісовий технікум.
1903 р. — Милорадович В. П. описує «деревеньку Терны, вязовскаго прихода, населенную 335-ю жителями». Він стверджує також, що «Терны зачалысь зъ Стешенкивъ зъ края села одъ Сулы, зъ ихъ розмножылысь».
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Лубенської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Лубенського району(1923-2020), село увійшло до складу новоутвореного Лубенського району.
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 530531, розташована у приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстровано 356 виборців, явка 57,87%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 52,22%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 9,36%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 7,88%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Фахраддін Мухтаров (самовисування) — 45,15%, за Анастасію Ляшенко (Слуга народу) — 16,50%, за Олексія Баганця (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 5,83%.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 600 осіб, з яких 270 чоловіків та 330 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 473 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,39 % |
російська | 3,61 % |
Культові об'єкти
В селі з 2011 р. діє церква св. апостола і євангелиста Івана Богослова (Кременчуцька єпархія УПЦ (МП)). Престольне свято (храм) відзначається 21 травня. Церква міститься в пристосованому приміщенні, раніше тут була початкова школа. Старожили згадують, що в селі була також освячена криниця біля Лисих гір в ур. Кринка (знищена при розширенні полотна Південної залізниці).
Об'єкти соціального і культурного призначення
В селі діє клуб і фельдшерсько-акушерський пункт. При сільському будинку культури діє народний аматорський колектив «Тернівчанка»
Археологічні та історичні пам'ятки
Неподалік села знаходиться урочище Лиса гора з кількома скіфськими курганами — археологічна пам'ятка місцевого значення. В селі розташована братська могила радянських воїнів. Під час ІІ світової війни жителька с. Терни Бойко Агафія Іванівна знайшла вбитими двох невідомих солдатів в ур. Казенний сад і поховала їх на власному городі. Після війни на місці братської могили встановлено пам'ятник, а на місці городу створено невеличкий парк. Щорічно 9 травня тут відбувається урочистий мітинг і відправляється панахида.
Відомі уродженці села
В Тернах народилася українська поетеса Наталія Баклай.
Примітки
- (1829-1913)., Jabłonowski, Aleksander (1889-1904), Atlas historyczny Rzeczypospolitej Polskiej wydany z zasiłkiem Akademii Umiejętności w Krakowie , [T. 1] , Epoka przełomu z wieku XVI-ego na XVII-sty. Dział II-gi. "Ziemie Ruskie" Rzeczypospolitej , Dział opracowany przez Aleksandra Jabłonowskiego [...]., C. i K. Wojskowo - Geograficzny Zakład w Wiedniu, OCLC 712904557, процитовано 11 березня 2019
- Бочкарёв К. П. Очерки лубенской старины. — М.: тип. А. А. Левенсон, 1899 г., Т. 1 = 39 с.
- Лазаревскій: 1, Ист. очер. 103, 2, Луб. и Вишнев. Кіев. Ст. 1896 г., Ш, 337. и 3, Архив, отр. I, 72.
- http://www.stejka.com/rus/poltavskaja/lubny/
- Описи Київського намісництва 70–80 років XVIII ст.: Описово-статист. джерела / АН УРСР. Археогр. комісія; Ін-т історії та ін.; Редкол.: П. С. Сохань (відп. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1989. — 389 с.
- Л. А. Банкова, Т. М. Дяченко, Т. С. Мошнікова. Лубенський краєзнавчий музей. 1991 р.
- Милорадович В. П. Средняя Лубенщина. — КС, 1903 г., № 9, с. 245—296; № 10, с. 1 — 36; № 11, с. 209—240; № 12, с. 518—539. Окр.: К.: 1904 г. — 141 с.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 23 березня 2022.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
- За ред. А. В. Кудрицького Полтавщина: Енцикл. довід.. — К.: УЕ, 1992. — С. 1024.
- Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область.
- Погода в селі Терни
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Terni selo v Ukrayini v Lubenskij gromadi Lubenskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 471 osib 2011 r Kolishnij organ miscevogo samovryaduvannya Mihnivska silska rada selo Terni Vid na s Terni z pivdnyaVid na s Terni z pivdnya Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Lubenskij rajon Gromada Lubenska miska gromada Osnovni dani Naselennya 471 Poshtovij indeks 37503 Telefonnij kod 380 5361 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 58 30 pn sh 32 59 10 sh d 49 97500 pn sh 32 98611 sh d 49 97500 32 98611 Koordinati 49 58 30 pn sh 32 59 10 sh d 49 97500 pn sh 32 98611 sh d 49 97500 32 98611 Serednya visota nad rivnem morya 100 m Misceva vlada Adresa radi 37570 Poltavska obl Lubenskij r n s Mihnivci Karta Terni Terni Mapa Terni u VikishovishiGeografiyaVid na s Terni z pivnochi Selo z pivnochi mezhuye z rajonnim centrom Lubnami kolishnya chastina sela tak zvani Goryani vzhe vklyuchena do teritoriyi mista Na danij chas Terni vid Luben viddilyaye lishe Pivdenna zaliznicya Na pivden vid Terniv na vidstani blizko 2 km roztashovane s V yazivok na shid za Suloyu Zasullya i Solonicya na zahid Kononivka i Chudnivci Selo roztashovane na pravomu berezi r Suli i na oboh beregah pravoberezhnoyi yiyi pritoki r Bulatec bilsh vidomoyi pid nazvoyu Vonyuchka Lubenski ochisni sporudi vikoristovuyut yiyi yak stichnu kanavu spuskayuchi v Sulu neochisheni stoki z vidpovidnim zapahom Cherez selo prohodit Pivdenna zaliznicya zupinnij punkt Terni Pohodzhennya nazvi ta mikrotoponimiyaZarosti ternu v ur Kazennij sad Nazva sela pohodit vid zarostiv ternu Prunus spinosa Deyaki chastini sela mayut vlasni nazvi Dubina Levada Goryani Bilshist mikrotoponimiv opisuyut okolici sela Kazennij Sad Makushin yar Yakushenkove Yazvini Morozove Vinnicya a takozh lugi i urochisha nad Suloyu Berezova Pidgirnye Mirceve Holosha Hatka Zahatka Kovalivske Kruta Rosadnye Luka Dvorecke Zahrestya Smizhal Lisenkova Pomirki Babacheva i t d V Ternah ye dva ozera starici yaki chastkovo abo povnistyu peresihayut vlitku Krive i Murne Deyaki mikrotoponimi zapisani zi sliv starozhiliv teper vzhe ne vzhivayutsya napriklad Popova Ruga Institutske Morozove Labojki Smizhal Krinka Miscevist de rozmisheni suchasni Goryani V P Miloradovich zgaduye yak Ternivsku toloku Istoriya selaOdna z ostannih ternivskih mazanok Najstarisha polska mapa na yakij poznacheno selo Ternij nad r Bulatec Atlas historyczny Rzeczypospolitej Polskiej Ziemie Ruskie Rzeczypospolitej povstala zna rubezhi XVI XVII go vikiv Za chasiv Yaremi Vishneveckogo Terni nalezhali lubenskomu bernardinskomu monastiryu Katolicki monahi zaklali v Ternah sad na 12 ti desyatinah Pislya vtechi Vishneveckogo i znishennya bernardinskogo monastirya Terni za universalom B Hmelnickogo 1657 r viddani Mgarskij obiteli V 1721 r odnochasno z vidkrittyam v Lubnah polovoyi apteki ukazom Petra I v Ternah ta v Lubnah zakladeno dva aptechni gorodi zagalnoyu plosheyu 50 desyatin 1781 r Terni zgaduyutsya yak selishe 2 yi Lubenskoyi sotni u yakomu nalichuvalos 30 hat pospolityh vladelcheskih raznochincheskih i kozachih podsusedkov a na 1787 r bulo 134 dush kazennyh lyudej 1880 r na prohannya departamentu zemlerobstva K M Skarzhinska pozhertvuvala 30 desyatin zemelnih ugid v s Terni dlya pobudovi silskogospodarskoyi shkoli Navchannya v nij rozpochalos 1891 r 1929 r shkola reorganizovuyetsya u tehnikum likarskih i aromatichnih roslin a z 1950 p lisovij tehnikum 1903 r Miloradovich V P opisuye derevenku Terny vyazovskago prihoda naselennuyu 335 yu zhitelyami Vin stverdzhuye takozh sho Terny zachalys z Steshenkiv z kraya sela od Suly z ih rozmnozhylys 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 721 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Poltavskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Lubenskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Lubenskogo rajonu 1923 2020 selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Lubenskogo rajonu PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u seli funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 530531 roztashovana u primishenni klubu Rezultati zareyestrovano 356 viborciv yavka 57 87 najbilshe golosiv viddano za Slugu narodu 52 22 za Radikalnu partiyu Olega Lyashka 9 36 za Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 7 88 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Fahraddin Muhtarov samovisuvannya 45 15 za Anastasiyu Lyashenko Sluga narodu 16 50 za Oleksiya Bagancya Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 5 83 NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 600 osib z yakih 270 cholovikiv ta 330 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 473 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 96 39 rosijska 3 61 Kultovi ob yektiCerkva sv ap i yevangelista Ivana Bogoslova V seli z 2011 r diye cerkva sv apostola i yevangelista Ivana Bogoslova Kremenchucka yeparhiya UPC MP Prestolne svyato hram vidznachayetsya 21 travnya Cerkva mistitsya v pristosovanomu primishenni ranishe tut bula pochatkova shkola Starozhili zgaduyut sho v seli bula takozh osvyachena krinicya bilya Lisih gir v ur Krinka znishena pri rozshirenni polotna Pivdennoyi zaliznici Ob yekti socialnogo i kulturnogo priznachennyaSilskij budinok kulturi Ansambl Ternivchanka Feldshersko akusherskij punkt V seli diye klub i feldshersko akusherskij punkt Pri silskomu budinku kulturi diye narodnij amatorskij kolektiv Ternivchanka Arheologichni ta istorichni pam yatkiNepodalik sela znahoditsya urochishe Lisa gora z kilkoma skifskimi kurganami arheologichna pam yatka miscevogo znachennya V seli roztashovana bratska mogila radyanskih voyiniv Pid chas II svitovoyi vijni zhitelka s Terni Bojko Agafiya Ivanivna znajshla vbitimi dvoh nevidomih soldativ v ur Kazennij sad i pohovala yih na vlasnomu gorodi Pislya vijni na misci bratskoyi mogili vstanovleno pam yatnik a na misci gorodu stvoreno nevelichkij park Shorichno 9 travnya tut vidbuvayetsya urochistij miting i vidpravlyayetsya panahida Vidomi urodzhenci selaV Ternah narodilasya ukrayinska poetesa Nataliya Baklaj Primitki 1829 1913 Jablonowski Aleksander 1889 1904 Atlas historyczny Rzeczypospolitej Polskiej wydany z zasilkiem Akademii Umiejetnosci w Krakowie T 1 Epoka przelomu z wieku XVI ego na XVII sty Dzial II gi Ziemie Ruskie Rzeczypospolitej Dzial opracowany przez Aleksandra Jablonowskiego C i K Wojskowo Geograficzny Zaklad w Wiedniu OCLC 712904557 procitovano 11 bereznya 2019 Bochkaryov K P Ocherki lubenskoj stariny M tip A A Levenson 1899 g T 1 39 s Lazarevskij 1 Ist ocher 103 2 Lub i Vishnev Kiev St 1896 g Sh 337 i 3 Arhiv otr I 72 http www stejka com rus poltavskaja lubny Opisi Kiyivskogo namisnictva 70 80 rokiv XVIII st Opisovo statist dzherela AN URSR Arheogr komisiya In t istoriyi ta in Redkol P S Sohan vidp red ta in K Nauk dumka 1989 389 s L A Bankova T M Dyachenko T S Moshnikova Lubenskij krayeznavchij muzej 1991 r Miloradovich V P Srednyaya Lubenshina KS 1903 g 9 s 245 296 10 s 1 36 11 s 209 240 12 s 518 539 Okr K 1904 g 141 s Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 3 kvitnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 23 bereznya 2022 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Poltavska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Poltavska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Poltavska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini PosilannyaZa red A V Kudrickogo Poltavshina Encikl dovid K UE 1992 S 1024 ISBN 5 88500 033 6 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Poltavska oblast Pogoda v seli Terni