Множина — одне з ключових понять математики, зокрема, теорії множин і логіки.
Сімейство множин
Нехай U — універсальна множина. Якщо кожному натуральному числу n взаємно однозначно поставити у відповідність деяку підмножину An⊆U, то тим самим буде визначено послідовність множин A1, …, An, … або, в короткому записі, (An) n∈N. Припустимо тепер, що замість множини Н натуральних чисел задано довільну множину І і кожному елементу i∈I взаємно однозначно поставлено у відповідність підмножину Ai⊆U. Тоді кажуть, що задано (індексоване) сімейство множин (Ai) i∈I. Множину J називають множиною індексів, а множини Ai — елементами сімейства (Ai) i∈І.
У разі I∈Н отримуємо послідовність множин, або зліченне сімейство множин; якщо множина I скінченна, отримуємо скінченне сімейство множин. Таким чином, сімейство (Ai) i∈І визначено, якщо задано відображення ν: I → 2U
Відзначимо, що будь-яку множину, елементами якої є деякі підмножини універсальної множини U, тобто будь-яка множина A⊆2U, можна вважати сімейством (Ai) i∈I, де I = A, a ν — тотожне відображення множини А на себе.
Двоїстість відкритих і замкнутих множин
Теорема
Для того щоб множина E ⊃Rn була замкнутою, необхідно і достатньо, щоб її доповнення G≡cF було відкритим.
Доведення
Необхідність. Нехай E замкнута і x — довільна точка з G. Доведемо, що вона буде внутрішньою в G. Оскільки x∉E, то вона не буде граничною точкою для E і знайдеться такий її окіл Ux, який не містить жодної точки з E. Отже, цей окіл повністю міститься в G, так що x — внутрішня точка G.
Достатність. Припустимо тепер, що G — відкрита. Доведемо тоді, що E — замкнута. Для цього достатньо показати, що будь-яка точка x, яка не належить E, не буде граничною для E. Якщо x∉E, то x∈G, а оскільки G відкрита, то знайдеться окіл Ux⊂G. Він не буде містити точок з E, так що x не є граничною для Е.
Відкриті множини та їх властивості
Множина всіх точок х простору Рn, таких, що |x-x0|<ρ, ρ>0, називається відкритою кулею з центром у точці x0 і радіусом ρ. Ця куля також називається ρ-околом точки x0 і позначається B(x0, ρ).
Відкриті множини в просторі Rn мають такі властивості:
- Порожня множина ∅ і весь простір Rn відкриті;
- Перетин будь-якого скінченного числа відкритих множин також відкритий;
- Об'єднання сімейства Gα α∈A відкритих множин також відкрите.
Див. також
Література
- В. І. Коляда, А. А. Кореновский. Курс лекцій з математичного аналізу — Одеса, «Астропринт», 2009. (с.236)
- Навчально-методичні ресурси Петрозаводського державного університету, курс математичного аналізу, частина 4, глава 7 «Функції багатьох змінних».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mnozhina odne z klyuchovih ponyat matematiki zokrema teoriyi mnozhin i logiki Simejstvo mnozhinNehaj U universalna mnozhina Yaksho kozhnomu naturalnomu chislu n vzayemno odnoznachno postaviti u vidpovidnist deyaku pidmnozhinu An U to tim samim bude viznacheno poslidovnist mnozhin A1 An abo v korotkomu zapisi An n N Pripustimo teper sho zamist mnozhini N naturalnih chisel zadano dovilnu mnozhinu I i kozhnomu elementu i I vzayemno odnoznachno postavleno u vidpovidnist pidmnozhinu Ai U Todi kazhut sho zadano indeksovane simejstvo mnozhin Ai i I Mnozhinu J nazivayut mnozhinoyu indeksiv a mnozhini Ai elementami simejstva Ai i I U razi I N otrimuyemo poslidovnist mnozhin abo zlichenne simejstvo mnozhin yaksho mnozhina I skinchenna otrimuyemo skinchenne simejstvo mnozhin Takim chinom simejstvo Ai i I viznacheno yaksho zadano vidobrazhennya n I 2U Vidznachimo sho bud yaku mnozhinu elementami yakoyi ye deyaki pidmnozhini universalnoyi mnozhini U tobto bud yaka mnozhina A 2U mozhna vvazhati simejstvom Ai i I de I A a n totozhne vidobrazhennya mnozhini A na sebe Dvoyistist vidkritih i zamknutih mnozhin Teorema Dlya togo shob mnozhina E Rn bula zamknutoyu neobhidno i dostatno shob yiyi dopovnennya G cF bulo vidkritim Dovedennya Neobhidnist Nehaj E zamknuta i x dovilna tochka z G Dovedemo sho vona bude vnutrishnoyu v G Oskilki x E to vona ne bude granichnoyu tochkoyu dlya E i znajdetsya takij yiyi okil Ux yakij ne mistit zhodnoyi tochki z E Otzhe cej okil povnistyu mistitsya v G tak sho x vnutrishnya tochka G Dostatnist Pripustimo teper sho G vidkrita Dovedemo todi sho E zamknuta Dlya cogo dostatno pokazati sho bud yaka tochka x yaka ne nalezhit E ne bude granichnoyu dlya E Yaksho x E to x G a oskilki G vidkrita to znajdetsya okil Ux G Vin ne bude mistiti tochok z E tak sho x ne ye granichnoyu dlya E Vidkriti mnozhini ta yih vlastivosti Mnozhina vsih tochok h prostoru Rn takih sho x x0 lt r r gt 0 nazivayetsya vidkritoyu kuleyu z centrom u tochci x0 i radiusom r Cya kulya takozh nazivayetsya r okolom tochki x0 i poznachayetsya B x0 r Vidkriti mnozhini v prostori Rn mayut taki vlastivosti Porozhnya mnozhina i ves prostir Rn vidkriti Peretin bud yakogo skinchennogo chisla vidkritih mnozhin takozh vidkritij Ob yednannya simejstva Ga a A vidkritih mnozhin takozh vidkrite Div takozhAlgebra mnozhin Klas teoriya mnozhin Delta kilce Kilce mnozhin Paradoks Rassella Sigma algebra Sigma kilceLiteraturaV I Kolyada A A Korenovskij Kurs lekcij z matematichnogo analizu Odesa Astroprint 2009 s 236 Navchalno metodichni resursi Petrozavodskogo derzhavnogo universitetu kurs matematichnogo analizu chastina 4 glava 7 Funkciyi bagatoh zminnih