Сільвія Піналь

Сільвія Вероніка Піналь Ідальго (ісп. Silvia Veronica Pinal Hidalgo; нар. 12 вересня 1931, Гуаймас, Сонора) — мексиканська акторка театру, кіно та телебачення, продюсер та політична діячка.

Сільвія Піналь
ісп. Silvia Pinal
Ім'я при народженні	ісп. Silvia Pinal Hidalgo
Народилася	16 вересня 1931(1931-09-16)^[3]^[4]^[5] (92 роки) Гуаймас, Сонора, Мексика^[5]
Громадянство	Мексика
Діяльність	акторка, кіноакторка, акторка театру, телеакторка, кінопродюсерка, продюсерка театру, телепродюсерка, політична діячка
Alma mater	^d
Роки діяльності	1949 — тепер. час
Чоловік	Рафаель Банкельс (1947—1952), Густаво Алатрісте (1961—1967), Енріке Гусман (1967—1976), Туліо Ернандес Гомес (1981–1995)
Діти	Сільвія Паскель, Алехандра Гусман і ^d
IMDb	nm0683831
Нагороди та премії
Арієль (1957), (1958), (2008); Орден Ізабелли Католички (2006)
Сільвія Піналь у Вікісховищі

Життєпис

Народилась 12 вересня 1931 року у місті Гуаймас в мексиканському штаті Сонора. Коли їй було п'ять років її мати Луїса Ідальго Агілар вийшла заміж за журналіста Луїса Піналя, в якого було три дочки від попереднього шлюбу й який вдочерив Сільвію (зі своїм біологічним батьком — диригентом Мосесом Паскелем, вона познайомилася лише в 11 років). Родина мешкала в Акапулько та Монтерреї, згодом осіла в Мехіко. У 14-річному віці Сільвія навчилася друкувати й почала працювати секретаркою в різних фірмах, одночасно беручи уроки вокалу та акторської майстерності.

На театральній сцені з 1948 року. У кіно дебютувала 1949 року в другорядній ролі у фільмі «Бамба» Мігеля Контрераса Торреса. Справжній успіх принесли ролі у фільмах «Швейцар» (1950) з Кантінфласом та «Незнайомець на сходах» (1954) з Артуро де Кордова. 1957 року отримала премію Арієль як найкраща акторка за роль у фільмі «Пристрасне безумство» Туліо Демічелі за мотивами повісті («Крейцерова соната») Толстого.

Міжнародну славу принесли ролі у фільмах Луїса Бунюеля («Вірідіана») (1961, Золота пальмова гілка Каннського кінофестивалю), «Ангел-винищувач» (1962) та («Симеон Пустельник») (1965). Піналь також була однією з кандидаток на головну роль у («Щоденнику покоївки»), та французькі продюсери врешті обрали Жанну Моро.

У 1960-х багато знімалася в Мексиці. 1967 року зіграла в голлівудський стрічці «Акула!» з Бертом Рейнольдсом, а 1968-го — у фільмі «Гармати Сан-Себастьяна», де її партнерами стали (Чарльз Бронсон) та Ентоні Квінн. У 1970-х роках та на початку 1980-х багато знімалася в Іспанії, Італії та Аргентині.

У 1980-х працювала майже виключно на телебаченні — як акторка та продюсер теленовел. У цей час вступила до Інституційно-революційної партії й почала займатися політикою. Була обрана депутатом Конгресу Мексики (1991—1994), а згодом — сенатором Конгресу та членом Асамблеї (1998—2000). На цих посадах Піналь займала активну позицію у сфері культури та захисту прав жінок. У 2010—2014 роках Сільвія Піналь займала посаду генерального секретаря Національної асоціації акторів Мексики.

1986 року Піналь стала продюсером та ведучою телепрограми («Жінка, випадки з реального життя»), яка зазнала великого успіху та протрималася в ефірі понад 20 років (1986—2007). Шоу транслювалося в Мексиці, Іспанії, Італії та країнах Латинської Америки.

1988 року акторка заснувала Театр Сільвії Піналь, репертуар якого складає в основному музична комедія, в якому грала у мексиканських версіях мюзиклів «Гелло, Доллі!», «Мейм» та «Циганка» (в останньому її партнеркою була її дочка Алехандра Гусман).

2015 року Сільвія Піналь видала автобіографічну книгу «Esta soy yo». Її портрети малювали Дієго Рівера та (Освальдо Гуаясамін). 2019 року телекомпанія Televisa випустила телесеріал «Сільвія Піналь перед вами», заснований на біографії акторки, з (Ітаті Кантораль) у головній ролі.

Особисте життя

Сільвія Піналь чотири рази виходила заміж, усі чотири шлюби закінчилися розлученням:

• 1947—1952 — Рафаель Банкельс, актор та режисер. Їхня дочка Сільвія Паскель (нар. 1950) також успішна акторка.
• 1961—1967 — Густаво Алатрісте, кінопродюсер. Їхня дочка Вірідіана Алатрісте (1963—1982), яка також стала акторкою, трагічно загинула в автомобільній аварії у віці 19 років (на той час вони разом з матір'ю виконували головні ролі в успішній теленовелі «Завтра настане весна», продюсером якої також була Піналь).
• 1967—1976 — Енріке Гусман, співак та актор. Подружжя мало на телебаченні власне музичне телешоу «Сільвія та Енріке» (1968—1972). У пари народились дочка та син — співачка Алехандра Гусман (нар. 1968) та композитор Луїс Енріке Гусман (нар. 1970).
• 1981—1995 — Туліо Ернандес Гомес, політичний діяч, губернатор штату Тласкала. У якості його дружини Піналь виконувала обов'язки першої леді цього штату з 1981-го по 1987 роки, й саме тоді почала займатися політикою.

Також у різні роки акторка мала романи з акторами Омаром Шарифом, Педро Інфанте, Ренато Сальваторі та підприємцем Еміліо Азкар'яга Мільмо.

З часом Сільвія Піналь стала засновницею відомої акторської династії. Її старша онука Стефані Салас (дочка Сільвії) — акторка та співачка. Онука Фріда Софія (дочка Алехандри) також розпочала музичну кар'єру. Правнучки Мішель Салас та Каміла Валеро (доньки Стефані) — модель та акторка відповідно.

Вибрана фільмографія

Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1949	ф	Бамба	Bamba	Емілія
1949	ф	Гріх Лаури	El pecado de Laura	Хуаніта
1950	ф	Швейцар	El portero	Роса-Марія (Росіта)
1950	ф	Король кварталу	El rey del barrio	Карменсіта'
1952	ф	Донья Марікіта у моєму серці	Doña Mariquita de mi corazon	Пас Алегре
1952	ф	Куточок поряд з раєм	Un rincón cerca del cielo	Соня Ірина Перес
1955	ф	Незнайомець на сходах	Un extrano en la escalena	Лаура
1955	ф	Пристрасне безумство	Locura pasional	Мабель Мендоса
1957	ф	Милий ворог	La dulce enemiga	Лукресія
1959	ф	Народ і дворянство	Uomini e nobiluomini	Джованна
1960	ф	Марібель та чужа родина	Maribel y la extraña familia	Марібель
1961	ф	Прощавай, Мімі Помпом!	Adios, Mimi Pompom!	Мімі
1961	ф	(Вірідіана)	Viridiana	Вірідіана
1962	ф	Ангел-винищувач	El angel exterminador	Летисія «Валькірія»
1965	ф	(Симеон Пустельник)	Sinon del desierto	Диявол
1965	ф	Круки в траурі	Los cuervos estan de luto	П'єдад
1967	ф	Марія Ісабель	Maria Isabel	Марія Ісабель Санчес
1967	ф	Акула!	Shark!	Анна
1968	ф	Гармати Сан-Себастьяна	Guns for San Sebastian	Фелісія
1969	ф	Сестра Трінкет	La hernana Trinquete	Єлена
1970	ф	Кохання Марії Ісабель	El amor Maria Isabel	Марія Ісабель Санчес
1977	ф	Божественні слова	Divinas palabras	Марі Гаель
1978	ф	Засушені метелики	Las mariposas desicadas	Хулія (Касандра Фуллер)
1982	с	Завтра настане весна	Mañana primavera	Аманда де Серрано
1986—2007	с	(Жінка, випадки з реального життя)	Mujer, casos de la vida real	ведуча/різні персонажі
1989	с	Затемнення	Exlipse	Магда
1998—1999	с	Привілей кохати	El privilegio de amar	у ролі самої себе
2008	с	(Вогонь у крові)	Fuego en la sangre	Санта «Сантіта»
2009	с	Жінки-вбивці	Mujeres asesinas	Інес Сомеєра
2014	с	(Я твоя хазяйка)	Soy tu dueña	Ісабель Рангель Дорантес
2017	с	(Мій чоловік має сім’ю)	Mi marido tiene familia	Імельда Сьєрра де Корсега
2019	с	Сільвія Піналь перед вами	Silvia Pinal, frente a ti	у ролі самої себе

Нагороди та номінації

Арієль

• 1953 — Найкраща акторка другого плану (Куточок поряд з раєм).
• 1956 — Номінація на найкращу акторку (Незнайомець на сходах).
• 1957 — Найкраща акторка (Пристрасне безумство).
• 1958 — Найкраща акторка (Милий ворог).
• 2008 — Золотий Аріель (за досягнення всього життя).

Срібна богиня

• 1965 — Спеціальний приз за роботу за кордоном.
• 1966 — Найкраща акторка (Круки в траурі).
• 1978 — Найкраща акторка (Божественні слова).

TVyNovelas Awards

• 1983 — Найкраща акторка (Завтра настане весна).
• 2001 — Найкраща драматична програма ((Жінка, випадки з реального життя)).
• 2002 — Найкраща драматична програма (Жінка, випадки з реального життя).
• 2011 — Номінація на найкращу роль у виконанні заслуженої акторки ((Я твоя хазяйка)).
• 2018 — Найкраща роль у виконанні заслуженої акторки ((Мій чоловік має сім’ю)).

Bravo Awards

• 2018 — Найкраща роль у виконанні заслуженої акторки (Мій чоловік має сім'ю).

TV Adicto Golden Awards

• 2018 — Найкраща роль у виконанні заслуженої акторки (Мій чоловік має сім'ю).

2002 року в парку Лос-Венадос (Мехіко) було відкрито статую Сільвії Піналь роботи Рікардо Понзанеллі.

2006 року Сільвія Піналь була нагороджена Орденом Ізабелли Католички — за культурний внесок у світ кіно.

2016 року Академія кінематографічних мистецтв і наук у Голлівуді обрала Сільвію Піналь одним зі своїх членів на знак визнання її довгої кар'єри та внеску в міжнародну кіноіндустрію.

Примітки

1. VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
   d:Track:Q54837d:Track:Q54919
2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
5. https://archive.org/details/silvia-pinal-acta-de-nacimiento
6. Press, Europa (12 вересня 2016). Silvia Pinal, una de las musas de Luis Buñuel, celebra su 85 cumpleaños. www.notimerica.com. Процитовано 1 червня 2020.
7. Silvia Pinal es la nueva secretaria general de la Asociación Nacional de Actores. El Informador :: Noticias de Jalisco, México, Deportes & Entretenimiento (es-ES) . Процитовано 1 червня 2020.
8. Unknown (18 грудня 2013). El Musical en Latinoamérica: Figuras del musical Latinoamericano: Silvia Pinal. El Musical en Latinoamérica. Процитовано 1 червня 2020.
9. . Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 1 червня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
10. TIM, Televisa. Silvia Frente a ti. Las Estrellas TV (ісп.). Процитовано 1 червня 2020.
11. Univision. La noche que murió Viridiana: el trágico final de una estrella enamorada de Jaime Garza. Univision (spanish) . Процитовано 1 червня 2020.
12. ¿Quién le rompió el corazón a Silvia Pinal?. People en Español (EN) . Процитовано 1 червня 2020.
13. Univision. Las Pinal: lo que no conoces de esta polémica y poderosa dinastía mexicana. Univision (spanish) . Процитовано 1 червня 2020.
14. Reconocen a Silvia Pinal en el Día Internacional de la Mujer. El Universal (ісп.). Процитовано 1 червня 2020.
15. . www.cronica.com.mx. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
16. Silvia Pinal es elegida por la Academia. www.eluniversal.com.mx. Процитовано 1 червня 2020.

Посилання

• Сільвія Піналь на сайті IMDb (англ.)