Суншань (кит. 嵩山, піньінь: Sōng Shān) — гора в китайській провінції Хенань, одна з п'яти священних гір (У юе) в даосизмі. Китайські імператори приходили сюди для звершення жертвоприношень. Тут розташовані храми основних релігій Китаю — буддизму і даосизму.
Суншань | ||||
34°29′05″ пн. ш. 112°57′37″ сх. д. / 34.48472° пн. ш. 112.96028° сх. д.Координати: 34°29′05″ пн. ш. 112°57′37″ сх. д. / 34.48472° пн. ш. 112.96028° сх. д. | ||||
Країна | КНР | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Хенань | |||
Розташування | Китай | |||
Система | П'ять священних гір | |||
Тип | гора | |||
Висота | 1512 м | |||
Суншань Суншань (Китайська Народна Республіка) | ||||
Суншань у Вікісховищі |
Опис
Суншань знаходиться в районі міського округу Денфен провінції Хенань Китаю, на південному березі річки Хуанхе. Суншань становлять 36 піків, що піднімаються на висоту до 1512 м (пік Чжунцзі) над рівнем моря й тягнуться на 60 км. Значна частина гори вкрита лісами. Поблизу від Суншань знаходиться археологічна зона Ерлітоу та залишки культури Мяодігоу-2 (2500–2000 роки до н. е.).
- Суншань
- Суншань
- Суншань
Історія
Є найдавнішою із шанованих гірських вершин в традиційній китайській культурі. Навколо неї та на її схилах розташовані архетектурні пам'ятки, що під єдиною назвою «Історичні пам'ятники Денфен в „Центрі Неба та Землі“» у 2010 році увійшли до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.
У VIII ст. до н. е. гора Суншань отримала назву «Гора в Центрі Неба і Землі» або «Серединний пік» (Чжун'юе). За різними легендами володарями Суншань вважалися небожителі Шоу Іцюнь або Чжуньтянь-ван Близько 2500 років тому, за часів династії Цінь на ній було засновано даоський монастир Чжун'юе (中岳庙). Неподалік від гори знаходиться старовинне місто Лоян.
Популярність гора отримала насамперед як місцезнаходження буддистського монастиря Шаолінь і колиска військових мистецтв кунг-фу. На захід від храму знаходиться «ліс» з 232 пагод (Та-лінь) — гробниць видатних настоятелів монастиря.
У V ст. на схилах цієї гори мешкав відомий даос Коу Цяньчжі (?-448), один із засновників даоської школи Лоугуаньтай (Школа дозорної вежі). За легендою у VIII ст. у печері Хукоуянь («Паща тигра») серед піків Суншань даос Лі Цюань (李筌) знайшов священний сувій Інь фу цзін (陰符經 «Канон таємних знаків»), втрачений за Хуан-ді (Жовтого імператора).
На південному схилі гори розташована Сун'ян (嵩阳书院) — одна з небагатьох великих Академій Китаю, побудована ще в 484 році як даоський монастир і за династії Північна Сун у 1035 році перейменована на академію. У XI ст. тут викладали багато видатних мислителів, філологів та істориків, створивши навчальному закладу «зіркову» репутацію.
Наприкінці XIII ст. на горі була зведена астрономічна обсерваторія, де працював відомий астроном , який створив один з точніших в світі календарів, обчисливши, що земний рік дорівнює 365 дням, 5 годинам, 49 хвилинам і 12 секундам. Це лише на 26 секунд відрізняється від значення, встановленого сучасною наукою.
Джерела
- Zan Jifang. Endowed With Heritage // Beijing review. — 2008. — July 24. — P. 44-45.
- Fabrizio Pregadio, ed., The Encyclopedia of Taoism (London: Routledge, 2008), 917–918.
- Josef Guter: Lexikon der Götter und Symbole der Alten Chinesen. Marix, Wiesbaden 2004, , S. 298–300.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sun Sunshan kit 嵩山 pinin Sōng Shan gora v kitajskij provinciyi Henan odna z p yati svyashennih gir U yue v daosizmi Kitajski imperatori prihodili syudi dlya zvershennya zhertvoprinoshen Tut roztashovani hrami osnovnih religij Kitayu buddizmu i daosizmu SunshanSunshan34 29 05 pn sh 112 57 37 sh d 34 48472 pn sh 112 96028 sh d 34 48472 112 96028 Koordinati 34 29 05 pn sh 112 57 37 sh d 34 48472 pn sh 112 96028 sh d 34 48472 112 96028Krayina KNRRegion HenanRoztashuvannya KitajSistema P yat svyashennih girTip goraVisota 1512 mSunshanSunshan Kitajska Narodna Respublika Sunshan u VikishovishiOpisSunshan znahoditsya v rajoni miskogo okrugu Denfen provinciyi Henan Kitayu na pivdennomu berezi richki Huanhe Sunshan stanovlyat 36 pikiv sho pidnimayutsya na visotu do 1512 m pik Chzhunczi nad rivnem morya j tyagnutsya na 60 km Znachna chastina gori vkrita lisami Poblizu vid Sunshan znahoditsya arheologichna zona Erlitou ta zalishki kulturi Myaodigou 2 2500 2000 roki do n e Sunshan Sunshan SunshanIstoriyaYe najdavnishoyu iz shanovanih girskih vershin v tradicijnij kitajskij kulturi Navkolo neyi ta na yiyi shilah roztashovani arhetekturni pam yatki sho pid yedinoyu nazvoyu Istorichni pam yatniki Denfen v Centri Neba ta Zemli u 2010 roci uvijshli do pereliku Svitovoyi spadshini YuNESKO U VIII st do n e gora Sunshan otrimala nazvu Gora v Centri Neba i Zemli abo Seredinnij pik Chzhun yue Za riznimi legendami volodaryami Sunshan vvazhalisya nebozhiteli Shou Icyun abo Chzhuntyan van Blizko 2500 rokiv tomu za chasiv dinastiyi Cin na nij bulo zasnovano daoskij monastir Chzhun yue 中岳庙 Nepodalik vid gori znahoditsya starovinne misto Loyan Populyarnist gora otrimala nasampered yak misceznahodzhennya buddistskogo monastirya Shaolin i koliska vijskovih mistectv kung fu Na zahid vid hramu znahoditsya lis z 232 pagod Ta lin grobnic vidatnih nastoyateliv monastirya U V st na shilah ciyeyi gori meshkav vidomij daos Kou Cyanchzhi 448 odin iz zasnovnikiv daoskoyi shkoli Louguantaj Shkola dozornoyi vezhi Za legendoyu u VIII st u pecheri Hukouyan Pasha tigra sered pikiv Sunshan daos Li Cyuan 李筌 znajshov svyashennij suvij In fu czin 陰符經 Kanon tayemnih znakiv vtrachenij za Huan di Zhovtogo imperatora Na pivdennomu shili gori roztashovana Sun yan 嵩阳书院 odna z nebagatoh velikih Akademij Kitayu pobudovana she v 484 roci yak daoskij monastir i za dinastiyi Pivnichna Sun u 1035 roci perejmenovana na akademiyu U XI st tut vikladali bagato vidatnih misliteliv filologiv ta istorikiv stvorivshi navchalnomu zakladu zirkovu reputaciyu Naprikinci XIII st na gori bula zvedena astronomichna observatoriya de pracyuvav vidomij astronom yakij stvoriv odin z tochnishih v sviti kalendariv obchislivshi sho zemnij rik dorivnyuye 365 dnyam 5 godinam 49 hvilinam i 12 sekundam Ce lishe na 26 sekund vidriznyayetsya vid znachennya vstanovlenogo suchasnoyu naukoyu DzherelaZan Jifang Endowed With Heritage Beijing review 2008 July 24 P 44 45 Fabrizio Pregadio ed The Encyclopedia of Taoism London Routledge 2008 917 918 Josef Guter Lexikon der Gotter und Symbole der Alten Chinesen Marix Wiesbaden 2004 ISBN 3 937715 04 5 S 298 300