Олександр Іванович Сулакадзев (23 жовтня (3 листопада) 1771 року, село Пехлец, Рязанська губернія - 1 (13) березня 1829 року, Санкт-Петербург) - російський бібліофіл, колекціонер рукописів та історичних документів, історик й археограф-любитель, відомий численними фальсифікаціями.
Сулакадзев Олександр Іванович | |
---|---|
Алекса́ндр Ива́нович Сулака́дзев | |
Народився | 3 листопада 1771 d, d, d, Московська область |
Помер | 13 березня 1829 (57 років) Санкт-Петербург, Російська імперія |
Країна | РосіяРосійська імперія |
Національність | Грузин |
Діяльність | колекціонер, counterfeiter |
Знання мов | російська |
|
Біографія
Дід О. І. Сулакадзева по батькові, Григорій Максимович Сулакадзев, був імеретинським дворянином, який приїхав до Москви, ймовірно, з царем Грузії Вахтангом VI в 1724 року, а потім служив при дворі Імеретинській царівни Дар'ї Арчіловни у Всіхсвятському під Москвою. Батько Олександра Івановича, Іван Григорович (1741-1821), виховувався в гімназії при Московському університеті, займав багато канцелярських посад, а з 1782 роки (до звільнення у 1808 році в чині титулярного радника) служив рязанським губернським архітектором. У 1771 році І. Г. Сулакадзев одружився з донькою службовця Рязанської канцелярії, у свій час виконував посаду рязанського поліцмейстера С. М. Боголєпова. З дітей Івана Сулакадзева від обох шлюбів вижив тільки син Олександр.
О. І. Сулакадзев служив в лейб-гвардії Преображенського полку (1788-1797), вийшов у відставку в чині армійського прапорщика. Перейшов на цивільну службу: у 1799-1802 роках - в Провіантському штаті, у 1803 році (недовго) - в Комісії з будівництва Казанського собору, до 1819 офіційно не служив, але неформально, ймовірно, виконував секретарські обов'язки у міністра внутрішніх справ князя О.Б. Куракіна. З 1819 року до кінця життя - канцелярський службовець в Комісії погашення боргів. Помер в чині титулярного радника.
О. І. Сулакадзев був одружений на прусській підданій Софії Вільгельмівні Шредер (свідком при переході дружини Сулакадзева в православ'я був ), яка після його смерті вступила в другій нетривалий шлюб з Альбертом фон Гочем.
Бібліотека
Сулакадзев мав велику бібліотеку, в якій зберігалося близько 290 рукописів і близько 600 інших книг. Частина цієї колекції перейшла до нього після смерті його друга Ф.В. Каржавіна у 1812 році.
Сулакадзев був відомим колекціонером. Його музей оглядали А.Н. Оленін, Г.Р. Державін й інші. Він був відомий імператорам Павлу I й Олександрові I. Оленін розповідав про відвідини музею Сулакадзева наступне: «... коли я сказав йому, що на всі його речі потрібні історичні докази, він з обуренням заперечив мені: "Даруйте, я чесна людина і не стану вас обманювати". У числі цих старожитностей я помітив дві алебастрові статуетку Вольтера і Руссо ..., і жартома запитав: «А що це у вас за антики?» - «Це не антики, - відповідав він, - але точні оригінальні зображення двох видатних поетів наших, Ломоносова і Державіна».
У кінці 1840-х років вдова Сулакадзева продала його бібліотеку і колекцію «чудасій» чиновникові Віктору-Желиславу Корсаку (1820-1870), після смерті якого велика частина бібліотеки Сулакадзева була розпродана в Петербурзі і поповнила збірки різних бібліофілів. Значна частина його книг і рукописів збереглася і знаходиться в державних зібраннях Росії. Деякі речі зі зібрання Сулакадзева з сім'єю Корсакова потрапили на Волинь, серед них: «Молитовник князя Володимира» - вивезений Іваном (Теодоровичем) і нині перебуває в Нью-Йоркській публічній бібліотеці, гравюра Каріон Істоміна на шовку - нині в Музеї Академії мистецтв у Петербурзі.
Літературна діяльність
Сулакадзев писав п'єси, деякі збереглися в рукописному вигляді (не опубліковані і не ставилися), писав щоденник, який містить відомості про поточні літературні новинки, про повстання декабристів і слідство над ними. «Літопис» Сулакадзева містить також дані про нього самого і його предків, як правило, достовірні і підтверджуються документами.
Фальсифікати Сулакадзева
Публікація вигаданого Сулакадзевим «рунічного» «гімну Бояна», зроблена Г.Р. Державіним у 1812 році в журналі «Читання в Бесіді любителів Російського слова»
Сулакадзеву належать численні історичні підробки і фантазії на історичні теми. Більшість своїх фальсифікацій Сулакадзев не намагався будь-яким чином поширювати або отримувати від них вигоду.
За його життя здобув популярність тільки «Боян гімн», опублікований за активної участі Державіна. Сулакадзев справив великий вплив на поета Г.Р. Державіна, що приводив приклади з «новгородських жерців» в «Роздумах про ліричної поезії».
Сулакадзев створював підроблені приписки до справжніх рукописів, удревняв їх (найвідоміша підробка - виявлений в 1920 році в Україні «Молитовник князя Володимира», в дійсності новгородський рукопис XIV століття). Менш вдалу долю мали створені Сулакадзевим стилізовані псевдо язичницькі тексти: «Боян гімн», «Мовлення слов'янських жерців», «Оповідь». Ці тексти Сулакадзев написав на мові з псевдославянскими формами, і вони були викриті незабаром після появи слов'янського порівняльно-історичного мовознавства у середині XIX століття.
Рукопис Сулакадзева «Про повітряне літання в Росії з 906 літа по Р.X.», вперше опублікована у 1901 році, де міститься згадка про вигаданого літуна Крякутного на повітряній кулі (в початковому варіанті - «хрещений німець Фурцель», виправлення на «Крякутного» зроблено, мабуть, іншим фальсифікатором) - стала сюжетом радянської пропаганди і опорою для ідеї про «російську першість у повітроплаванні», що публікувалися в СРСР у період «боротьби з космополітизмом».
У іншій його фальсифікації - книги «Оповідь», опублікованій у 1850-і роки - історія Валаамського монастиря удревняється до X століття.
Грубою підробкою виявилися книга «Перуна і Велеса мовлення в Київських капищах жерцям Мовеславу, Древославу і іншим». Успіх підробки пояснювався станом науки того часу.
Сулакадзев також склав каталог цікавих й рідкісних книг, з позначками навпроти назв книг, які у нього були (або нібито були) - так званий «Книгорік». Частина з них була справжніми рукописами (нерідко в них були вставки самого власника або принаймні вставки молодших рукописів), інша частина цього каталогу визнається майже всіма істориками цілком сфальсифікованими. Серед них було, зокрема, «Таємниче вчення з Ал-Корану арабською мовою, досить рідкісне - 601 року», тобто створена нібито за десятиліття до появи не тільки Корану, а й самого ісламу в сучасному вигляді. Ним же, ймовірно, складений текст «З Хронографа. Про шлюби царя Івана Васильовича», звідки поширилися сумнівні історії про Василини Мелентьєва і Марії Долгорукої.
Підробки, автором котрих міг бути Сукуладзев
Коли П.П. Дубровський у 1800 році привіз зібрану ним у Франції колекцію цінних рукописів в Петербург, ні імператорську сім'ю, ні двір вона спочатку не зацікавила. У зв'язку з цим Дубровський вирішив піти на фальсифікацію і заявив, що частина давньоруських рукописів з колекції - це залишки бібліотеки дочки Ярослава Мудрого Анни Ярославни, яка згодом стала дружиною французького короля Генріха I, і таким чином нібито ці рукописи потрапили до Франції. У зв'язку з цим на одному з рукописів була зроблена підроблений напис від імені Анни Ярославни. Підробку не розпізнали, а 1805 року колекція була прийнята в дар до Імператорської публічної бібліотеки й Ермітаж. Згодом підробку записів було доведено. Зокрема, рукопис, на якій вона зроблена (сучасний шифр РНБ, F.п. I.262) є сербським списком «Статуту Єрусалимського», що датується XIV століттям, тоді як Анна Ярославна жила в XI столітті. Виготовлення цього підробного напису часто приписується Сулакадзева, але без повної впевненості. Можливо, її автором був сам Дубровський.
У XX столітті лінгвістичні і археографічні дослідження Сулакадзева ставали предметом дослідження літературознавців. Л.П. Жуковська, Б.А. Рибаков й деякі інші пов'язували з Сулакадзевим історію знаменитої «Велесової книги», псевдославянскої мови котру нагадує «язичницькі» підробки Сулакадзева. Крім того, в «Кнігореке» Сулакадзева фігурують твори жерця на букових дошках IX століття (що близько до опису «Велесової книги»), хоча Сулакадзев і не стверджував, що цей «раритет» коли-небудь у нього знаходився.
Оцінка діяльності
А.Н. Пипін писав про Сукаладзеве: «Мабуть, в своїх виробах він гнався насамперед за власною мрією відновити пам'ятники, про відсутність яких жалкували історики й археологи ... пояснити давні події, про які не залишилося ніяких відомостей ... Недостатнє знання справжніх фактів розвинуло, з одного боку, довірливість, а з іншого - велику сміливість у поводженні з предметами старовини: була простодушна думка, що якщо немає старовини, то її можна придумати, інші ж вірили таким вигадкам».
На думку М.Н. Сперанського, «фальсифікаторській діяльність Сукуладзева характерна для епохи загальноєвропейського романтизму, що виникла на Заході дещо раніше, ніж у нас, смугу підробок старовини в галузі історії й літератури».
Примітки
- Каган М. Д. Сулакадзев Александр Иванович [ 13 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Энциклопедия «Слова о полку Игореве»: В 5 томах Т. 5. Слово Даниила Заточника—Я. Дополнения. Карты. Указатели/ Рос. акад. наук. Ин-т рус. лит. (Пушкин. дом); Ред. кол.: Л. А. Дмитриев, Д. С. Лихачёв, С. А. Семячко, О. В. Творогов (отв. ред.). — СПб.: Дмитрий Буланин, 1995. С. 79—82.
- Козлов В. П. Хлестаков отечественной «археологии», или три жизни А. И. Сулакадзева [ 11 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Что думают ученые о "Велесовой книге". - С. 199-236.
- Лотман Ю. М. «Слово о полку Игореве» и литературная традиция XVIII — начала XIX в [ 16 грудня 2021 у Wayback Machine.]. // Слово о полку Игореве — памятник XII века / Отв. ред. Д. С. Лихачёв; АН СССР. Ин-т рус. лит. (Пушкин. Дом). — М.; Л.: Издательство АН СССР, 1962. — С. 330—405.
- Пыпин А. Н. Поддельные рукописи Сулакадзева // Подделки рукописей и народных песен. СПб., 1898.
- Рыбалка А. А. Александр Сулакадзев на пути к Велесовой книге [ 13 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Valla, т. 1, № 5, 2015, с. 41-56.
- Рыбалка А. А. XIII класса Сулакадзев: источниковедческое историческое исследование. — М.; Екатеринбург : Кабинетный ученый, 2018. — 452 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Ivanovich Sulakadzev 23 zhovtnya 3 listopada 1771 roku selo Pehlec Ryazanska guberniya 1 13 bereznya 1829 roku Sankt Peterburg rosijskij bibliofil kolekcioner rukopisiv ta istorichnih dokumentiv istorik j arheograf lyubitel vidomij chislennimi falsifikaciyami Sulakadzev Oleksandr IvanovichAleksa ndr Iva novich Sulaka dzevNarodivsya3 listopada 1771 1771 11 03 d d d Moskovska oblastPomer13 bereznya 1829 1829 03 13 57 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiyaKrayina Rosiya Rosijska imperiyaNacionalnistGruzinDiyalnistkolekcioner counterfeiterZnannya movrosijska Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDid O I Sulakadzeva po batkovi Grigorij Maksimovich Sulakadzev buv imeretinskim dvoryaninom yakij priyihav do Moskvi jmovirno z carem Gruziyi Vahtangom VI v 1724 roku a potim sluzhiv pri dvori Imeretinskij carivni Dar yi Archilovni u Vsihsvyatskomu pid Moskvoyu Batko Oleksandra Ivanovicha Ivan Grigorovich 1741 1821 vihovuvavsya v gimnaziyi pri Moskovskomu universiteti zajmav bagato kancelyarskih posad a z 1782 roki do zvilnennya u 1808 roci v chini titulyarnogo radnika sluzhiv ryazanskim gubernskim arhitektorom U 1771 roci I G Sulakadzev odruzhivsya z donkoyu sluzhbovcya Ryazanskoyi kancelyariyi u svij chas vikonuvav posadu ryazanskogo policmejstera S M Bogolyepova Z ditej Ivana Sulakadzeva vid oboh shlyubiv vizhiv tilki sin Oleksandr O I Sulakadzev sluzhiv v lejb gvardiyi Preobrazhenskogo polku 1788 1797 vijshov u vidstavku v chini armijskogo praporshika Perejshov na civilnu sluzhbu u 1799 1802 rokah v Proviantskomu shtati u 1803 roci nedovgo v Komisiyi z budivnictva Kazanskogo soboru do 1819 oficijno ne sluzhiv ale neformalno jmovirno vikonuvav sekretarski obov yazki u ministra vnutrishnih sprav knyazya O B Kurakina Z 1819 roku do kincya zhittya kancelyarskij sluzhbovec v Komisiyi pogashennya borgiv Pomer v chini titulyarnogo radnika O I Sulakadzev buv odruzhenij na prusskij piddanij Sofiyi Vilgelmivni Shreder svidkom pri perehodi druzhini Sulakadzeva v pravoslav ya buv yaka pislya jogo smerti vstupila v drugij netrivalij shlyub z Albertom fon Gochem BibliotekaSulakadzev mav veliku biblioteku v yakij zberigalosya blizko 290 rukopisiv i blizko 600 inshih knig Chastina ciyeyi kolekciyi perejshla do nogo pislya smerti jogo druga F V Karzhavina u 1812 roci Sulakadzev buv vidomim kolekcionerom Jogo muzej oglyadali A N Olenin G R Derzhavin j inshi Vin buv vidomij imperatoram Pavlu I j Oleksandrovi I Olenin rozpovidav pro vidvidini muzeyu Sulakadzeva nastupne koli ya skazav jomu sho na vsi jogo rechi potribni istorichni dokazi vin z oburennyam zaperechiv meni Darujte ya chesna lyudina i ne stanu vas obmanyuvati U chisli cih starozhitnostej ya pomitiv dvi alebastrovi statuetku Voltera i Russo i zhartoma zapitav A sho ce u vas za antiki Ce ne antiki vidpovidav vin ale tochni originalni zobrazhennya dvoh vidatnih poetiv nashih Lomonosova i Derzhavina U kinci 1840 h rokiv vdova Sulakadzeva prodala jogo biblioteku i kolekciyu chudasij chinovnikovi Viktoru Zhelislavu Korsaku 1820 1870 pislya smerti yakogo velika chastina biblioteki Sulakadzeva bula rozprodana v Peterburzi i popovnila zbirki riznih bibliofiliv Znachna chastina jogo knig i rukopisiv zbereglasya i znahoditsya v derzhavnih zibrannyah Rosiyi Deyaki rechi zi zibrannya Sulakadzeva z sim yeyu Korsakova potrapili na Volin sered nih Molitovnik knyazya Volodimira vivezenij Ivanom Teodorovichem i nini perebuvaye v Nyu Jorkskij publichnij biblioteci gravyura Karion Istomina na shovku nini v Muzeyi Akademiyi mistectv u Peterburzi Literaturna diyalnistSulakadzev pisav p yesi deyaki zbereglisya v rukopisnomu viglyadi ne opublikovani i ne stavilisya pisav shodennik yakij mistit vidomosti pro potochni literaturni novinki pro povstannya dekabristiv i slidstvo nad nimi Litopis Sulakadzeva mistit takozh dani pro nogo samogo i jogo predkiv yak pravilo dostovirni i pidtverdzhuyutsya dokumentami Falsifikati SulakadzevaPublikaciya vigadanogo Sulakadzevim runichnogo gimnu Boyana zroblena G R Derzhavinim u 1812 roci v zhurnali Chitannya v Besidi lyubiteliv Rosijskogo slova Sulakadzevu nalezhat chislenni istorichni pidrobki i fantaziyi na istorichni temi Bilshist svoyih falsifikacij Sulakadzev ne namagavsya bud yakim chinom poshiryuvati abo otrimuvati vid nih vigodu Za jogo zhittya zdobuv populyarnist tilki Boyan gimn opublikovanij za aktivnoyi uchasti Derzhavina Sulakadzev spraviv velikij vpliv na poeta G R Derzhavina sho privodiv prikladi z novgorodskih zherciv v Rozdumah pro lirichnoyi poeziyi Sulakadzev stvoryuvav pidrobleni pripiski do spravzhnih rukopisiv udrevnyav yih najvidomisha pidrobka viyavlenij v 1920 roci v Ukrayini Molitovnik knyazya Volodimira v dijsnosti novgorodskij rukopis XIV stolittya Mensh vdalu dolyu mali stvoreni Sulakadzevim stilizovani psevdo yazichnicki teksti Boyan gimn Movlennya slov yanskih zherciv Opovid Ci teksti Sulakadzev napisav na movi z psevdoslavyanskimi formami i voni buli vikriti nezabarom pislya poyavi slov yanskogo porivnyalno istorichnogo movoznavstva u seredini XIX stolittya Rukopis Sulakadzeva Pro povitryane litannya v Rosiyi z 906 lita po R X vpershe opublikovana u 1901 roci de mistitsya zgadka pro vigadanogo lituna Kryakutnogo na povitryanij kuli v pochatkovomu varianti hreshenij nimec Furcel vipravlennya na Kryakutnogo zrobleno mabut inshim falsifikatorom stala syuzhetom radyanskoyi propagandi i oporoyu dlya ideyi pro rosijsku pershist u povitroplavanni sho publikuvalisya v SRSR u period borotbi z kosmopolitizmom U inshij jogo falsifikaciyi knigi Opovid opublikovanij u 1850 i roki istoriya Valaamskogo monastirya udrevnyayetsya do X stolittya Gruboyu pidrobkoyu viyavilisya kniga Peruna i Velesa movlennya v Kiyivskih kapishah zhercyam Moveslavu Drevoslavu i inshim Uspih pidrobki poyasnyuvavsya stanom nauki togo chasu Sulakadzev takozh sklav katalog cikavih j ridkisnih knig z poznachkami navproti nazv knig yaki u nogo buli abo nibito buli tak zvanij Knigorik Chastina z nih bula spravzhnimi rukopisami neridko v nih buli vstavki samogo vlasnika abo prinajmni vstavki molodshih rukopisiv insha chastina cogo katalogu viznayetsya majzhe vsima istorikami cilkom sfalsifikovanimi Sered nih bulo zokrema Tayemniche vchennya z Al Koranu arabskoyu movoyu dosit ridkisne 601 roku tobto stvorena nibito za desyatilittya do poyavi ne tilki Koranu a j samogo islamu v suchasnomu viglyadi Nim zhe jmovirno skladenij tekst Z Hronografa Pro shlyubi carya Ivana Vasilovicha zvidki poshirilisya sumnivni istoriyi pro Vasilini Melentyeva i Mariyi Dolgorukoyi Pidrobki avtorom kotrih mig buti SukuladzevKoli P P Dubrovskij u 1800 roci priviz zibranu nim u Franciyi kolekciyu cinnih rukopisiv v Peterburg ni imperatorsku sim yu ni dvir vona spochatku ne zacikavila U zv yazku z cim Dubrovskij virishiv piti na falsifikaciyu i zayaviv sho chastina davnoruskih rukopisiv z kolekciyi ce zalishki biblioteki dochki Yaroslava Mudrogo Anni Yaroslavni yaka zgodom stala druzhinoyu francuzkogo korolya Genriha I i takim chinom nibito ci rukopisi potrapili do Franciyi U zv yazku z cim na odnomu z rukopisiv bula zroblena pidroblenij napis vid imeni Anni Yaroslavni Pidrobku ne rozpiznali a 1805 roku kolekciya bula prijnyata v dar do Imperatorskoyi publichnoyi biblioteki j Ermitazh Zgodom pidrobku zapisiv bulo dovedeno Zokrema rukopis na yakij vona zroblena suchasnij shifr RNB F p I 262 ye serbskim spiskom Statutu Yerusalimskogo sho datuyetsya XIV stolittyam todi yak Anna Yaroslavna zhila v XI stolitti Vigotovlennya cogo pidrobnogo napisu chasto pripisuyetsya Sulakadzeva ale bez povnoyi vpevnenosti Mozhlivo yiyi avtorom buv sam Dubrovskij U XX stolitti lingvistichni i arheografichni doslidzhennya Sulakadzeva stavali predmetom doslidzhennya literaturoznavciv L P Zhukovska B A Ribakov j deyaki inshi pov yazuvali z Sulakadzevim istoriyu znamenitoyi Velesovoyi knigi psevdoslavyanskoyi movi kotru nagaduye yazichnicki pidrobki Sulakadzeva Krim togo v Knigoreke Sulakadzeva figuruyut tvori zhercya na bukovih doshkah IX stolittya sho blizko do opisu Velesovoyi knigi hocha Sulakadzev i ne stverdzhuvav sho cej raritet koli nebud u nogo znahodivsya Poshtova marka prisvyachena polotu Kryakutnogo 1956Ocinka diyalnostiA N Pipin pisav pro Sukaladzeve Mabut v svoyih virobah vin gnavsya nasampered za vlasnoyu mriyeyu vidnoviti pam yatniki pro vidsutnist yakih zhalkuvali istoriki j arheologi poyasniti davni podiyi pro yaki ne zalishilosya niyakih vidomostej Nedostatnye znannya spravzhnih faktiv rozvinulo z odnogo boku dovirlivist a z inshogo veliku smilivist u povodzhenni z predmetami starovini bula prostodushna dumka sho yaksho nemaye starovini to yiyi mozhna pridumati inshi zh virili takim vigadkam Na dumku M N Speranskogo falsifikatorskij diyalnist Sukuladzeva harakterna dlya epohi zagalnoyevropejskogo romantizmu sho vinikla na Zahodi desho ranishe nizh u nas smugu pidrobok starovini v galuzi istoriyi j literaturi PrimitkiKagan M D Sulakadzev Aleksandr Ivanovich 13 kvitnya 2021 u Wayback Machine Enciklopediya Slova o polku Igoreve V 5 tomah T 5 Slovo Daniila Zatochnika Ya Dopolneniya Karty Ukazateli Ros akad nauk In t rus lit Pushkin dom Red kol L A Dmitriev D S Lihachyov S A Semyachko O V Tvorogov otv red SPb Dmitrij Bulanin 1995 S 79 82 Kozlov V P Hlestakov otechestvennoj arheologii ili tri zhizni A I Sulakadzeva 11 kvitnya 2021 u Wayback Machine Chto dumayut uchenye o Velesovoj knige S 199 236 Lotman Yu M Slovo o polku Igoreve i literaturnaya tradiciya XVIII nachala XIX v 16 grudnya 2021 u Wayback Machine Slovo o polku Igoreve pamyatnik XII veka Otv red D S Lihachyov AN SSSR In t rus lit Pushkin Dom M L Izdatelstvo AN SSSR 1962 S 330 405 Pypin A N Poddelnye rukopisi Sulakadzeva Poddelki rukopisej i narodnyh pesen SPb 1898 Rybalka A A Aleksandr Sulakadzev na puti k Velesovoj knige 13 kvitnya 2021 u Wayback Machine Valla t 1 5 2015 s 41 56 Rybalka A A XIII klassa Sulakadzev istochnikovedcheskoe istoricheskoe issledovanie M Ekaterinburg Kabinetnyj uchenyj 2018 452 s ISBN 978 5 7584 0238 2