Старчево культура (серб. Старчево/Starčevo, угор. Körös, рум. Criş) — археологічна культура нової кам'яної доби. Назву отримала від найдавнішого поселення в Сербії (Старчево), Угорщини (Кьорьош) і Румунії (Кріш).
Старчево | |
Названо на честь | d |
---|---|
Місце розташування | Угорщина Сербія Хорватія Боснія |
Попередник | d |
Наступник | Культура Винча |
Датування та поширення
Сучасні методи радіовуглецевого датування вказують на такий час існування цієї культури: 6600 — 5300 рр. до нашої ери.
Була поширена у Сербії і Болгарії. На території України — в Українському Закарпатті, неоліт якого тісно пов'язаний з неолітом Подунав'я. На досліджених там поселеннях Заставне та Рівне виявлена характерна плоскодонна кераміка з орнаментом у вигляді підкреслених ліній, защипів та шишок. Знайдені глиняні антропоморфні фігурки та кам'яні шліфовані сокири. Під впливом цієї культури з території Румунії та Молдови в басейнах Дністра і Південного Бугу формувалася Буго-Дністровська культура — найдавніша у неоліті України.
Найменування та відкриття
Історія Сербії |
Сучасність |
Старчево культура є у складі культурно-історичної області Старчево — Кереш — Каранове І. В Угорщині має назву Кереш культура, а в Румунії — Криш, що зумовлено політичними мотивами, в Болгарії — І. Відкрита в 1928 у населеного пункту Старчево, біля Белграда.
Антропологічні риси
Носії культури відносилися до середземноморської раси, які чітко відрізнялися від місцевих мезолітичних кроманьйонців.
Ділення
Культура поділяється на окремі антропологічні групи зі своїми територіями і особливостями.
Ознаки культури
Ознаки, що притаманні даній культурі
- Поселення на берегах рік з житлами-землянками й наземними чотирикутними будинками.
- Кераміка (кулясті й напівкулясті посудини на піддонах, чаші на ніжках) двох типів: із шорсткуватою поверхнею й орнаментом у вигляді ямок і защипів: добре вироблена луджена й писана.
- Знаряддя з каменю (у тому числі поліровані сокири) і кістки.
- Глиняні статуетки людей і тварин, грузики від ткацьких верстатів і інше.
- Поховання відбувалися на території поселень.
Основні заняття жителів — землеробство й скотарство.
Походження культури Старчево зв'язують із ранньоземлеробськими культурами Передньої Азії й Середземномор'я.
Джерела
- Монгайт А. Л., Археологія Західної Європи. Кам'яна доба, М., 1973. (рос.)
- Arandjelovic Garašanin D., Starcevacka kultura, Ljubljana, 1954.
Посилання
- Древнейшие земледельцы Юго-Восточной и Центральной Европы (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Starchevo kultura serb Starchevo Starcevo ugor Koros rum Cris arheologichna kultura novoyi kam yanoyi dobi Nazvu otrimala vid najdavnishogo poselennya v Serbiyi Starchevo Ugorshini Korosh i Rumuniyi Krish Starchevo Nazvano na chestd Misce roztashuvannyaUgorshina Serbiya Horvatiya Bosniya Poperednikd NastupnikKultura Vincha U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Starchevo znachennya Datuvannya ta poshirennyaSuchasni metodi radiovuglecevogo datuvannya vkazuyut na takij chas isnuvannya ciyeyi kulturi 6600 5300 rr do nashoyi eri Bula poshirena u Serbiyi i Bolgariyi Na teritoriyi Ukrayini v Ukrayinskomu Zakarpatti neolit yakogo tisno pov yazanij z neolitom Podunav ya Na doslidzhenih tam poselennyah Zastavne ta Rivne viyavlena harakterna ploskodonna keramika z ornamentom u viglyadi pidkreslenih linij zashipiv ta shishok Znajdeni glinyani antropomorfni figurki ta kam yani shlifovani sokiri Pid vplivom ciyeyi kulturi z teritoriyi Rumuniyi ta Moldovi v basejnah Dnistra i Pivdennogo Bugu formuvalasya Bugo Dnistrovska kultura najdavnisha u neoliti Ukrayini Najmenuvannya ta vidkrittyaIstoriya Serbiyi Doistorichna Serbiya Starchevo Vincha Serednovichna Serbiya Bili serbi Rashka Duklya Zeta Zahuml ye Travuniya Serbska imperiya Moravska Serbiya Zemlya Brankovicha Bitva na Kosovomu poli Serbska despotovina Osmanska Gabsburzka Serbiya Serbska revolyuciya Pershe serbske povstannya Druge serbske povstannya Serbske knyazivstvo Serbske korolivstvo Serbskij front Korolivstvo Yugoslaviya Serbiya 1941 1944 Uzhicka Respublika SR Serbiya Suchasnist FR Serbiya Serbiya Cej shablon pereglyanutiobgovoritiredaguvati Starchevo kultura ye u skladi kulturno istorichnoyi oblasti Starchevo Keresh Karanove I V Ugorshini maye nazvu Keresh kultura a v Rumuniyi Krish sho zumovleno politichnimi motivami v Bolgariyi I Vidkrita v 1928 u naselenogo punktu Starchevo bilya Belgrada Antropologichni risiNosiyi kulturi vidnosilisya do seredzemnomorskoyi rasi yaki chitko vidriznyalisya vid miscevih mezolitichnih kromanjonciv DilennyaKultura podilyayetsya na okremi antropologichni grupi zi svoyimi teritoriyami i osoblivostyami Oznaki kulturiOznaki sho pritamanni danij kulturi Poselennya na beregah rik z zhitlami zemlyankami j nazemnimi chotirikutnimi budinkami Keramika kulyasti j napivkulyasti posudini na piddonah chashi na nizhkah dvoh tipiv iz shorstkuvatoyu poverhneyu j ornamentom u viglyadi yamok i zashipiv dobre viroblena ludzhena j pisana Znaryaddya z kamenyu u tomu chisli polirovani sokiri i kistki Glinyani statuetki lyudej i tvarin gruziki vid tkackih verstativ i inshe Pohovannya vidbuvalisya na teritoriyi poselen Osnovni zanyattya zhiteliv zemlerobstvo j skotarstvo Pohodzhennya kulturi Starchevo zv yazuyut iz rannozemlerobskimi kulturami Perednoyi Aziyi j Seredzemnomor ya DzherelaMongajt A L Arheologiya Zahidnoyi Yevropi Kam yana doba M 1973 ros Arandjelovic Garasanin D Starcevacka kultura Ljubljana 1954 PosilannyaDrevnejshie zemledelcy Yugo Vostochnoj i Centralnoj Evropy ros