Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стані́слав Ка́роль Нев'ядо́мський (пол. Stanisław Karol Niewiadomski; 4 листопада 1859, Сопошин — 15 серпня 1936, Львів) — польський композитор, диригент, педагог і музичний критик.
| Станіслав Нев'ядомський. | |||
|---|---|---|---|
| пол. Stanisław Niewiadomski | |||
 | |||
| Станіслав Нев'ядомський. До 1901 року. | |||
| Основна інформація | |||
| Повне ім'я | Станіслав Кароль Нев'ядомський | ||
| Дата народження | 4 листопада 1859 | ||
| Місце народження | Сопошин | ||
| Дата смерті | 15 серпня 1936 (76 років) | ||
| Місце смерті | Львів | ||
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] | ||
| Роки активності | 1880—1934 | ||
| Громадянство |  Австро-Угорщина→ ЗУНР→ Польща | ||
| Національність | поляк | ||
| Професія | композитор, педагог, диригент | ||
| Освіта | Львівська консерваторія, Краківська консерваторія, Ягеллонський університет | ||
| Інструменти | фортепіано | ||
| Жанр | симфонія, пісня, фортепіанні твори | ||
| Заклад | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка і Музичний університет Фридерика Шопена | ||
| Нагороди |
| ||
 Файли у Вікісховищі | |||
Біографія
Станіслав Нев'ядомський здобув початкову й середню освіту у Львові. Уроки гри на фортепіано брав у Матильди Жлобицької (1836—1895). Навчався під керівництвом Стефана Вітте, Кароля Мікулі та Францішека Сломковського у львівській Консерваторії Галицького музичного товариства. 1880 року дебютував як композитор кантати «Akt wiary» («Акт віри») для баса, чоловічого хору та оркестру, написаної на честь 50-річчя Листопадового повстання. Твір мав успіх і вплинув на рішення автора спеціалізуватися як композитор. З 1882 по 1885 рік Нев'ядомський навчався композиції, спочатку в Консерваторії Товариства друзів музики у Відні під керівництвом Франца Кренна, а тоді в Королівській консерваторії в Лейпцигу в . Крім того, поїхав до Італії й переймав у Франческо Ламперті методи викладання хорового співу.
Повернувшись до Львова, розпочав діяльність як педагог, музичний критик і організатор музичного життя. Спочатку був корепетитором у львівському Театрі Скарбека, а у 1886—1887 роках працював у ньому художнім керівником постановки опер і оперет. 1887 року Нев'ядомський став професором Консерваторії Галицького музичного товариства у Львові, де він залишався до 1918-го, викладаючи теорію музики, гармонію, історію музики і керуючи класом хорового співу. Водночас у 1885—1892 роках був, разом зі Станіславом Цетвінським, диригентом співочого товариства «Lutnia-Macierz» («Лютня-мати»), а з 1888 по 1892 рік навчав хорового співу у співочій школі при цьому товаристві. У 1890—1900 роках належав до комісії, що здійснювала художній нагляд за діяльністю Театру Скарбека.
1892 року він був відповідальний за польську секцію на Віденській міжнародній музичній і театральній виставці. 1910 року провадив у Львові приготування до святкування сотих роковин від дня народження Шопена. У 1913 році Нев'ядомський головував на перших зустрічах польських музичних товариств.
У 1886 році Станіслав Нев'ядомський почав активно писати музичні огляди та рецензії для львівських газет («Gazeta Lwowska» i «Dziennik Polski»). Також співпрацював з варшавським часописом «Echo Muzyczne, Teatralne i Artystyczne». У 1902—1914 роках публікував музичні статті та рецензії тільки у виданні «Słowo Polskie». За весь час опублікував близько тисячі статей і рецензій.
Роки Першої світової війни (1914—1918) Нев'ядомський провів у Відні, де керував філією Львівської консерваторії, організованою для біженців, а також польським церковним мішаним хором. Професорсько-викладацький склад цієї установи становили переважно львів'яни, евакуйовані до Відня. Після повернення до Львова в 1918 році він став керівником опери в Міському театрі, де поставив цикл опер, приурочений до сотих роковин від дня народження Станіслава Монюшка. З 1918 по 1921 рік видавав часопис «Gazeta Muzyczna». 1919 року Нев'ядомський переїхав на постійне проживання до Варшави, де в Державній консерваторії до 1927 року викладав естетику, історію музики та інструментознавство. 1924 року він заснував у Варшаві Спілку письменників і музичних критиків, яку очолював багато років. Він також був першим головою Секції сучасних польських композиторів, заснованої в 1925 році. У 1927—1931 обіймав посаду музичного директора Музичного інституту імені Антонія Грудзинського. У Варшаві Нев'ядомський дописував до газет «Rzeczpospolita», «Warszawianka», «Dzień Polski», «Kurier Polski», «Muzyka», «Gazeta Poranna», «Lwowskie Wiadomości Muzyczne i Literackie», «Wiek Nowy» (Львів), «Przegląd Muzyczny» (Познань), «Orkiestra» (Перемишль) і «Śpiewak» (Катовиці). Крім того, він виступав із лекціями та бесідами на радіо, а також зрідка у філармонії й оперному театрі. 1931 року Нев'ядомський став лауреатом Музичної премії міста Варшави. У 1934 він був у числі засновників Інституту Фридерика Шопена.
Помер у львівському санаторії «Salus». Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.
Нагороди
Твори
До музичної спадщини Станіслава Нев'ядомського належать дві симфонії, п'ять концертних увертюр, один струнний квартет, а також понад 500 творів для фортепіано, голосу та хору.
Для оркестру
- Symfonia a-moll
- Symfonia B-dur
Камерні твори
- Kwartet smyczkowy d-moll
Для фортепіано
- Trzy utwory (Menuet, Barcarolle, Valse) op. 12
- Dwa utwory (Romanze, Valse-Caprice) op. 16
- Deux Mazureks op. 26
- Liebesfeste op. 27
- 4 Charakterstücke op. 28
- Quatre morceaux op. 30
- Polonaise et Krakowiak op. 31
- 6 Morceaux mélodiques op. 34
- Trois danses polonaises
- Thème et variations d-moll
Для чоловічого хору
- Trzy pieśni op. 5, słowa Adam Asnyk (ok. 1888)
- Grób wikinga op. 22, słowa Or-Ot (ok. 1897)
- Zaszumiał las op. 32, słowa Maria Konopnicka (ok. 1885)
- Górskie dzwony op. 32, słowa Maria Konopnicka (przed 1907)
- Siostrzane dole op. 32, słowa anonimowe (przed 1907)
- Siedzi ptaszek na drzewie op. 32, słowa Adam Asnyk (przed 1907)
- Ave Caesar op. 35, słowa Maria Konopnicka
- Hymn polskiej młodzieży, słowa kompozytor
Вокально-інструментальні твори
- Akt wiary, kantata na bas, chór męski i orkiestrę, słowa Kornel Ujejski
- Pod kolumną wieszcza op. 25, kantata na chór męski i instrumenty dęte lub chór męski a cappella, słowa Kazimierz Przerwa-Tetmajer (1898)
- Kantata na cześć Marii Konopnickiej «Pieśń hołdu» na głosy solowe, chór mieszany i orkiestrę, słowa Anna Neumanowa
- Modlitwa wiosenna na chór mieszany, fortepian lub orkiestrę, słowa Maria Konopnicka
- Serenada ku uczczeniu Najjaśniejszego Cesarza i Króla Franciszka Józefa I na chór męski i orkiestrę, słowa Stanisław Rossowski
- Na Podegrodziu na bas, chór męski, fortepian lub orkiestrę, słowa Stanisław Wyspiański
Для голосу і фортепіано
- Trzy piosnki op. 1, słowa Emanuel Geibel (1873)
- Abdykacja op. 4, słowa Adam Asnyk (1888)
- Między nami nic nie było op. 4, słowa Adam Asnyk (1888)
- Z ksiąg Genezy op. 4, słowa Adam Asnyk
- Dwie pieśni op. 6, słowa Maria Konopnicka
- Z wiosennych tchnień, słowa Marian Gawalewicz (ok. 1893)
- Jaśkowa dola, słowa Maria Konopnicka (1894-98)
- Swaty op. 14, słowa Maria Konopnicka (1895)
- Menuet op. 17, słowa François Coppée
- Chanson de printemps op. 17, słowa A. d'Artois
- Boléro op. 17, słowa Alfred de Musset
- Kurhanek Maryli, słowa Adam Mickiewicz (1897—1907)
- W białym dworku op. 37, słowa Kazimierz Laskowski (przed 1903)
- Astry op. 40, słowa Adam Asnyk
- Paź i Poliksena, słowa Stanisław Wyspiański
- Słonko op. 49, słowa Adam Asnyk
- Maki op. 50, słowa Kornel Makuszyński (ok. 1916-18)
- Rota, słowa Maria Konopnicka
- Hymn do zgody, słowa Jan Kochanowski
Примітки
- Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 101. —
- Zgon prof. St. Niewiadomskiego. „Gazeta Lwowska (1810-1939)”, s. 2, Nr 187 z 18 sierpnia 1936.
- Pogrzeb St. Niewiadomskiego. „Gazeta Lwowska (1810-1939)”, s. 2, Nr 188 z 19 sierpnia 1936.
- Stanisław Łoza (red.). Czy wiesz kto to jest? wydanie II popr. — Warszawa: Główna Księgarnia Wojskowa 1938. — S. 521.
- Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie für das Jahr 1918. — Wien 1918. — S. 203.
Джерела
- Stanisław Niewiadomski на сайті Culture.pl
- Zgon prof. St. Niewiadomskiego. Biogram. „Gazeta Lwowska (1810-1939)”, s. 2, Nr 187 z 18 sierpnia 1936.
- Вільні ноти авторства Станіслав Нев'ядомський на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)
Посилання
- Невядомський Станіслав // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 199.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stani slav Ka rol Nev yado mskij pol Stanislaw Karol Niewiadomski 4 listopada 1859 Soposhin 15 serpnya 1936 Lviv polskij kompozitor dirigent pedagog i muzichnij kritik Stanislav Nev yadomskij pol Stanislaw NiewiadomskiZobrazhennyaStanislav Nev yadomskij Do 1901 roku Osnovna informaciyaPovne im yaStanislav Karol Nev yadomskijData narodzhennya4 listopada 1859 1859 11 04 Misce narodzhennyaSoposhinData smerti15 serpnya 1936 1936 08 15 76 rokiv Misce smertiLvivPohovannyaLichakivskij cvintar 1 Roki aktivnosti1880 1934Gromadyanstvo Avstro Ugorshina ZUNR PolshaNacionalnistpolyakProfesiyakompozitor pedagog dirigentOsvitaLvivska konservatoriya Krakivska konservatoriya Yagellonskij universitetInstrumentifortepianoZhanrsimfoniya pisnya fortepianni tvoriZakladLvivska nacionalna muzichna akademiya imeni Mikoli Lisenka i Muzichnij universitet Friderika ShopenaNagorodiOrden Vidrodzhennya Polshi Oficerskij Hrest Kavaler licarskogo hresta ordena Franca Josifa Fajli u Vikishovishi Nadgrobok na mogili Stanislava Nev yadomskogo Portret Stanislava Nev yadomskogo na jogo mogili BiografiyaStanislav Nev yadomskij zdobuv pochatkovu j serednyu osvitu u Lvovi Uroki gri na fortepiano brav u Matildi Zhlobickoyi 1836 1895 Navchavsya pid kerivnictvom Stefana Vitte Karolya Mikuli ta Francisheka Slomkovskogo u lvivskij Konservatoriyi Galickogo muzichnogo tovaristva 1880 roku debyutuvav yak kompozitor kantati Akt wiary Akt viri dlya basa cholovichogo horu ta orkestru napisanoyi na chest 50 richchya Listopadovogo povstannya Tvir mav uspih i vplinuv na rishennya avtora specializuvatisya yak kompozitor Z 1882 po 1885 rik Nev yadomskij navchavsya kompoziciyi spochatku v Konservatoriyi Tovaristva druziv muziki u Vidni pid kerivnictvom Franca Krenna a todi v Korolivskij konservatoriyi v Lejpcigu v Krim togo poyihav do Italiyi j perejmav u Franchesko Lamperti metodi vikladannya horovogo spivu Povernuvshis do Lvova rozpochav diyalnist yak pedagog muzichnij kritik i organizator muzichnogo zhittya Spochatku buv korepetitorom u lvivskomu Teatri Skarbeka a u 1886 1887 rokah pracyuvav u nomu hudozhnim kerivnikom postanovki oper i operet 1887 roku Nev yadomskij stav profesorom Konservatoriyi Galickogo muzichnogo tovaristva u Lvovi de vin zalishavsya do 1918 go vikladayuchi teoriyu muziki garmoniyu istoriyu muziki i keruyuchi klasom horovogo spivu Vodnochas u 1885 1892 rokah buv razom zi Stanislavom Cetvinskim dirigentom spivochogo tovaristva Lutnia Macierz Lyutnya mati a z 1888 po 1892 rik navchav horovogo spivu u spivochij shkoli pri comu tovaristvi U 1890 1900 rokah nalezhav do komisiyi sho zdijsnyuvala hudozhnij naglyad za diyalnistyu Teatru Skarbeka 1892 roku vin buv vidpovidalnij za polsku sekciyu na Videnskij mizhnarodnij muzichnij i teatralnij vistavci 1910 roku provadiv u Lvovi prigotuvannya do svyatkuvannya sotih rokovin vid dnya narodzhennya Shopena U 1913 roci Nev yadomskij golovuvav na pershih zustrichah polskih muzichnih tovaristv U 1886 roci Stanislav Nev yadomskij pochav aktivno pisati muzichni oglyadi ta recenziyi dlya lvivskih gazet Gazeta Lwowska i Dziennik Polski Takozh spivpracyuvav z varshavskim chasopisom Echo Muzyczne Teatralne i Artystyczne U 1902 1914 rokah publikuvav muzichni statti ta recenziyi tilki u vidanni Slowo Polskie Za ves chas opublikuvav blizko tisyachi statej i recenzij Roki Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 Nev yadomskij proviv u Vidni de keruvav filiyeyu Lvivskoyi konservatoriyi organizovanoyu dlya bizhenciv a takozh polskim cerkovnim mishanim horom Profesorsko vikladackij sklad ciyeyi ustanovi stanovili perevazhno lviv yani evakujovani do Vidnya Pislya povernennya do Lvova v 1918 roci vin stav kerivnikom operi v Miskomu teatri de postaviv cikl oper priurochenij do sotih rokovin vid dnya narodzhennya Stanislava Monyushka Z 1918 po 1921 rik vidavav chasopis Gazeta Muzyczna 1919 roku Nev yadomskij pereyihav na postijne prozhivannya do Varshavi de v Derzhavnij konservatoriyi do 1927 roku vikladav estetiku istoriyu muziki ta instrumentoznavstvo 1924 roku vin zasnuvav u Varshavi Spilku pismennikiv i muzichnih kritikiv yaku ocholyuvav bagato rokiv Vin takozh buv pershim golovoyu Sekciyi suchasnih polskih kompozitoriv zasnovanoyi v 1925 roci U 1927 1931 obijmav posadu muzichnogo direktora Muzichnogo institutu imeni Antoniya Grudzinskogo U Varshavi Nev yadomskij dopisuvav do gazet Rzeczpospolita Warszawianka Dzien Polski Kurier Polski Muzyka Gazeta Poranna Lwowskie Wiadomosci Muzyczne i Literackie Wiek Nowy Lviv Przeglad Muzyczny Poznan Orkiestra Peremishl i Spiewak Katovici Krim togo vin vistupav iz lekciyami ta besidami na radio a takozh zridka u filarmoniyi j opernomu teatri 1931 roku Nev yadomskij stav laureatom Muzichnoyi premiyi mista Varshavi U 1934 vin buv u chisli zasnovnikiv Institutu Friderika Shopena Pomer u lvivskomu sanatoriyi Salus Pohovanij na Lichakivskomu cvintari u Lvovi NagorodiOficerskij hrest ordena Vidrodzhennya Polshi Licarskij hrest ordena Franca Josifa Avstro Ugorshina 1908 Orden Polyarnoyi zirki Shveciya 1933 TvoriDo muzichnoyi spadshini Stanislava Nev yadomskogo nalezhat dvi simfoniyi p yat koncertnih uvertyur odin strunnij kvartet a takozh ponad 500 tvoriv dlya fortepiano golosu ta horu Dlya orkestru Symfonia a moll Symfonia B dur Kamerni tvori Kwartet smyczkowy d moll Dlya fortepiano Trzy utwory Menuet Barcarolle Valse op 12 Dwa utwory Romanze Valse Caprice op 16 Deux Mazureks op 26 Liebesfeste op 27 4 Charakterstucke op 28 Quatre morceaux op 30 Polonaise et Krakowiak op 31 6 Morceaux melodiques op 34 Trois danses polonaises Theme et variations d moll Dlya cholovichogo horu Trzy piesni op 5 slowa Adam Asnyk ok 1888 Grob wikinga op 22 slowa Or Ot ok 1897 Zaszumial las op 32 slowa Maria Konopnicka ok 1885 Gorskie dzwony op 32 slowa Maria Konopnicka przed 1907 Siostrzane dole op 32 slowa anonimowe przed 1907 Siedzi ptaszek na drzewie op 32 slowa Adam Asnyk przed 1907 Ave Caesar op 35 slowa Maria Konopnicka Hymn polskiej mlodziezy slowa kompozytor Vokalno instrumentalni tvori Akt wiary kantata na bas chor meski i orkiestre slowa Kornel Ujejski Pod kolumna wieszcza op 25 kantata na chor meski i instrumenty dete lub chor meski a cappella slowa Kazimierz Przerwa Tetmajer 1898 Kantata na czesc Marii Konopnickiej Piesn holdu na glosy solowe chor mieszany i orkiestre slowa Anna Neumanowa Modlitwa wiosenna na chor mieszany fortepian lub orkiestre slowa Maria Konopnicka Serenada ku uczczeniu Najjasniejszego Cesarza i Krola Franciszka Jozefa I na chor meski i orkiestre slowa Stanislaw Rossowski Na Podegrodziu na bas chor meski fortepian lub orkiestre slowa Stanislaw Wyspianski Dlya golosu i fortepiano Trzy piosnki op 1 slowa Emanuel Geibel 1873 Abdykacja op 4 slowa Adam Asnyk 1888 Miedzy nami nic nie bylo op 4 slowa Adam Asnyk 1888 Z ksiag Genezy op 4 slowa Adam Asnyk Dwie piesni op 6 slowa Maria Konopnicka Z wiosennych tchnien slowa Marian Gawalewicz ok 1893 Jaskowa dola slowa Maria Konopnicka 1894 98 Swaty op 14 slowa Maria Konopnicka 1895 Menuet op 17 slowa Francois Coppee Chanson de printemps op 17 slowa A d Artois Bolero op 17 slowa Alfred de Musset Kurhanek Maryli slowa Adam Mickiewicz 1897 1907 W bialym dworku op 37 slowa Kazimierz Laskowski przed 1903 Astry op 40 slowa Adam Asnyk Paz i Poliksena slowa Stanislaw Wyspianski Slonko op 49 slowa Adam Asnyk Maki op 50 slowa Kornel Makuszynski ok 1916 18 Rota slowa Maria Konopnicka Hymn do zgody slowa Jan KochanowskiPrimitkiStepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 101 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 Zgon prof St Niewiadomskiego Gazeta Lwowska 1810 1939 s 2 Nr 187 z 18 sierpnia 1936 Pogrzeb St Niewiadomskiego Gazeta Lwowska 1810 1939 s 2 Nr 188 z 19 sierpnia 1936 Stanislaw Loza red Czy wiesz kto to jest wydanie II popr Warszawa Glowna Ksiegarnia Wojskowa 1938 S 521 Hof und Staatshandbuch der Osterreichisch Ungarischen Monarchie fur das Jahr 1918 Wien 1918 S 203 DzherelaStanislaw Niewiadomski na sajti Culture pl Zgon prof St Niewiadomskiego Biogram Gazeta Lwowska 1810 1939 s 2 Nr 187 z 18 sierpnia 1936 Vilni noti avtorstva Stanislav Nev yadomskij na sajti International Music Score Library Project IMSLP PosilannyaNevyadomskij Stanislav Ukrayinska muzichna enciklopediya T 4 N O Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2016 S 199