Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Справа «коричневого пса» (англ. The Brown Dog affair) — резонансна подія, що призвела до суспільних дискусій та заворушень, а згодом вилилася в судову справу, що розглядалася в Олд-Бейлі з 11 по 18 листопада 1903 року. Британський фізіолог Вільям Меддок Бейлісс захищав свою честь від, на його думку, наклепу з боку письменника, адвоката та противника вівісекції [en]. Останній інкримінував Бейліссу жорстоке поводження з тваринами, що суперечило положенням [en]. Рішення у справі спричинило подальші суспільні заворушення, акції протесту та надало ще більше аргументів для послідовників руху за припинення практики вівісекції.
Передумови
Про коричневого пса відомо зовсім не багато. Він був представником групи порід тер'єр і використовувався як піддослідний в медичній школі Університетського коледжу Лондона. [en], яке ще з давніх часів відстоювало ідею захисту тварин, надає такий опис тварини і самих подій: "у грудні 1902 р. професор Університетського коледжу Лондона Ернест Генрі Старлінг здійснив свою першу операцію на собаці-тер'єрі, позбавивши її підшлункової залози. Протягом наступних двох місяців собака жила в клітці, засмучуючи багатьох своїм виттям та загальним виглядом. У лютому 1903 року Старлінг розрізав черевце собаки, щоб оглянути результат попередньої операції. Потім він затис рану щипцями і передав тварину доктору Бейліссу, який зробив нові надрізи в ділянці шиї для демонстрації студентами під час лекції. Ще через пів години тварина, яка очевидно сильно страждала, була передана Генрі Дейлу, неліцензованому студенту-досліднику, який убив її хлороформом чи хірургічним шляхом. В аудиторії того дня були двоє шведських антивівісекціоністів-студентів, які й зафіксували цей випадок. Це були двоє жінок [en] та Леїза Катаріна Шартау (англ. Leisa Katherine Schartau), що того ж року опублікували книгу під заголовком «Очі-свідки», згодом перейменовану в «Сутички науки: виписки з щоденника двох студентів-фізіологів». Історія про собаку була включена до їхніх свідчень про жорстокість при проведенні вівісекції. Книга потрапила до секретаря Національного антивівісекційного товариства [en], який зрозумів, що в поводженні з твариною було порушено два пункти закону проти жорстокості: її не знеболили і її використали в більше ніж одному експерименті. Колрідж виступив із провокаційною публічною заявою проти вчених, що призвело до того, що Бейлісс подав проти нього позов про наклеп.
Судовий розбір
Колрідж вирішив, що немає сенсу покладатися на притягнення до відповідальності згідно із законом проти жорстокості. Натомість 1 травня 1903 року він виступив з гнівною промовою про випадок із собакою на щорічному засіданні Національного противівісекційного товариства в [en] в Пікаділлі, на якому були присутні від 2000 до 3000 людей. Підтримку Колріджу та вибачення за особисту відсутність надіслали письменники Джером К. Джером, Томас Гарді та Редьярд Кіплінг. Колрідж прямо звинуватив вчених у катуваннях: «Якщо це не катування, нехай містер Бейлісс та його друзі іменем Небес дадуть відповідь, що ж тоді є катуванням?». Основні тези виступу були опубліковані наступного дня газетою Daily News (лондонське відділення), а в Палаті громад розпочалися дебати, зокрема, [en], депутат консервативної партії, виступив автором законопроєкту спрямованого на припинення дослідів та вівісекції. Професор Бейлісс вимагав публічного вибачення і коли до 12 травня цього не трапилося — подав позов про наклеп. Ернест Старлінг тим часом вирішив не подавати до суду. Колрідж намагався переконати шведок аф Гагебі та Шартау припинити публікування та розповсюдження книги про коричневого пса до початку судового розгляду, але вони все одно продовжували роботу. Судовий процес відкрився в Олд-Бейлі 11 листопада 1903 року перед головуючим суддею [en] і тривав чотири дні, закінчившись 18 листопада. Справа привернула увагу спільноти і під будівлею суду стояли черги завдовжки 30 метрів. Адвокат Бейлісса Руфус Ісаак викликав Старлінга своїм першим свідком. Останній зізнався, що дійсно порушив закон, використовуючи собаку двічі, але зробив це, щоб уникнути вбивства двох собак. Бейлісс засвідчив, що собаці було введено півтори дози морфіну раніше, ніж почалася операція, а потім шість унцій алкоголю, хлороформу та ефіру через трубку, підключену до трахеї собаки. Бейлісс наголошував, що трубки були неміцні і якщо б собака пручалася, то вони зламались. Ветеринар, Альфред Сьюелл, сказав, що система, яку використовує Байлісс, навряд чи можна схарактеризувати як адекватну, але інші свідки, зокрема Фредерік Хобдей з [en] не погодилися з твердженням останнього. Було навіть твердження, що Бейлісс застосував занадто багато наркозу, через що собака не реагувала на електричну стимуляцію. Сам же Бейлісс сказав, що собака страждала від хореї, хвороби, яка викликає мимовільний спазм, і що будь-який рух, який бачили шведські студентки — не міг відбутися. Невдовзі четверо студентів (троє жінок та чоловік) зв'язалися з адвокатом Бейлісса і засвідчили, що собака була непритомною. Адвокат Колріджа, [en], викликав для давання свідчень аф Гагебі та Шартау. Вони запевняли, що були першими студентами, які приїхали, і були залишені наодинці з собакою протягом близько двох хвилин. Вони звернули увагу на рубці від попередніх операцій та розріз на шиї, де були розміщені дві трубки. Вони не відчували запаху знеболювального засобу і не бачили жодного апарату, який би доставив засіб до організму. Вони сказали, що собака вигнув спину і смикнув лапами, що вони розцінювали як намагання втекти. Коли почався експеримент, собака продовжував рухати черевцем і тремтіти. Адвокат Бейлісса розкритикував Колріджа за те, що він прийняв заяви жінки, не вимагаючи підтвердження, і за те, що публічно говорив про це попри те, що це може призвести до судових процесів. Колрідж відповів, що не шукав перевірки, оскільки знав, що претензії будуть відхилені, і що він продовжує вважати заяву жінок правдивою. 18 листопада 1903 року після 25 хвилинної наради, присяжні одноголосно визнали, що Бейлісс зазнав наклепу. Також Колріджа зобов'язали виплатити йому 2000 фунтів стерлінгів компенсації, що останній і зробив наступного дня.
Наслідки
Антивівісекціоніст-благодійник пожертвував кошти на меморіал, який був розміщений у лондонському районі Баттерсі. Він складався з статуї собаки, що сиділа вертикально з благородною поставою і дивилася вдалечінь. Тварина розміщена на вершині багато прикрашеної циліндричної основи, яка містила громадський питний фонтан; на дні було також корито для води, щоб тварини могли напитися. Монумент містив такий напис: «В пам'ять про коричневу собаку породи тер'єр, що загинув у лабораторії університетського коледжу в лютому 1903 р. Після того, як витримав вівісекції, що тривали понад два місяці і був переданий від одного вівісектора до іншого, поки смерть не звільнила його. Також у пам'ять про 232 собак, що зазнали вівісекції там же протягом 1902 року. „Очі-свідки“ - чоловіки та жінки Англії, як довго триватимуть такі речі???». Меморіал від самого початку існування зазнавав критики з боку прихильників вівісекції. Останні навіть погрожували акціями непокори та протестними ходами. Після цього благодійники та розробники монументу запевнили міську владу, що готові покрити будь-які витрати пов'язані з відшкодуванням заподіяної шкоди та судовими зборами. Монумент коричневому псу цілодобово перебував під охороною. Відкриття відбулося 15 вересня 1906 року за участі міського голови. Протестні настрої серед студентів-медиків, медичних працівників та симпатиків вівісекції ширилися і в ніч на 19 листопада 1907 року поліціянт у цивільному одязі, що охороняв меморіал, підслухав невелику групу, яка обговорювала план зібрати разом ще 500 осіб та знести монумент. Один із член групи рухався до монумента з кувалдою, а інший здійснив спробу знищити собачі ноги. Поліція встигла прибути та зупинити порушників до того, як була заподіяна будь-яка шкода. Через кілька тижнів сотні студентів-медиків та ветеринарів з Лондона, Оксфорда та Кембриджу пройшли вулицями Лондона несучи плакати з зображеннями голови суду й коричневого пса. Досягнувши Королівського коледжу вони спробували підпалити ці речі, але, згодом, вирішили втопити їх у річці Темза. Водночас мешканці Баттерсі та антивівісекціоністи також зібралися на противагу протестувальникам, і зустрічі між двома сторонами призвели до жорстоких сутичок, відомими як «бунти коричневого пса». В своїх мемуарах професор Бейлісс описує їх як «найстрашніші заворушення в Лондоні до демонстрацій проти оподаткування в 1980-х роках». В наступні дні протести посилилися, включаючи розпалювання багаття на вулицях та марші, що призвело до більшої кількості арештів. Було здійснено багато спроб знищити монумент, і, врешті-решт, міська влада переглянула своє рішення щодо надання дозволу на розміщення монументу. В ніч з 9 на 10 березня 1910 року його було демонтовано, а саму статую передали ковалю, який розплавив її. В 1985 році прихильники захисту прав тварин створили нову статую і помістили її в [en]. На ній присутній такий самий напис, що був в оригіналі, немає питного фонтану, і статуя собаки істотно відрізняється. Скульптуру пса виконав скульптор [en].
Примітки
- . www.thehistorypress.co.uk (англ.). Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
- The Brown Dog Affair – Advocacy for Animals (амер.). оригіналу за 6 березня 2013. Процитовано 29 серпня 2019.
- NAVS : About us : History : The little brown dog. National Anti-Vivisection Society -- campaigning against the use of animals in research (англ.). оригіналу за 13 липня 2007. Процитовано 29 серпня 2019.
- Pollard, Justin (2 вересня 2010). Boffinology (англ.). John Murray Press. ISBN .
- Bates, A. W. H. (24 липня 2017). Anti-Vivisection and the Profession of Medicine in Britain: A Social History (англ.). Springer. ISBN .
- . www.targethealth.com. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 29 серпня 2019.
- Brown Dog Statue. Atlas Obscura (англ.). оригіналу за 28 липня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
- Simpson, Matthew (7 серпня 2015). . Voice for Ethical Research at Oxford (англ.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 29 серпня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sprava korichnevogo psa angl The Brown Dog affair rezonansna podiya sho prizvela do suspilnih diskusij ta zavorushen a zgodom vililasya v sudovu spravu sho rozglyadalasya v Old Bejli z 11 po 18 listopada 1903 roku Britanskij fiziolog Vilyam Meddok Bejliss zahishav svoyu chest vid na jogo dumku naklepu z boku pismennika advokata ta protivnika vivisekciyi en Ostannij inkriminuvav Bejlissu zhorstoke povodzhennya z tvarinami sho superechilo polozhennyam en Rishennya u spravi sprichinilo podalshi suspilni zavorushennya akciyi protestu ta nadalo she bilshe argumentiv dlya poslidovnikiv ruhu za pripinennya praktiki vivisekciyi Rekonstrukciya operuvannya korichnevogo psa pid chas sudovogo rozglyadu z 11 po 18 listopada 1903 rokuPeredumoviPro korichnevogo psa vidomo zovsim ne bagato Vin buv predstavnikom grupi porid ter yer i vikoristovuvavsya yak piddoslidnij v medichnij shkoli Universitetskogo koledzhu Londona en yake she z davnih chasiv vidstoyuvalo ideyu zahistu tvarin nadaye takij opis tvarini i samih podij u grudni 1902 r profesor Universitetskogo koledzhu Londona Ernest Genri Starling zdijsniv svoyu pershu operaciyu na sobaci ter yeri pozbavivshi yiyi pidshlunkovoyi zalozi Protyagom nastupnih dvoh misyaciv sobaka zhila v klitci zasmuchuyuchi bagatoh svoyim vittyam ta zagalnim viglyadom U lyutomu 1903 roku Starling rozrizav cherevce sobaki shob oglyanuti rezultat poperednoyi operaciyi Potim vin zatis ranu shipcyami i peredav tvarinu doktoru Bejlissu yakij zrobiv novi nadrizi v dilyanci shiyi dlya demonstraciyi studentami pid chas lekciyi She cherez piv godini tvarina yaka ochevidno silno strazhdala bula peredana Genri Dejlu nelicenzovanomu studentu doslidniku yakij ubiv yiyi hloroformom chi hirurgichnim shlyahom V auditoriyi togo dnya buli dvoye shvedskih antivivisekcionistiv studentiv yaki j zafiksuvali cej vipadok Ce buli dvoye zhinok en ta Leyiza Katarina Shartau angl Leisa Katherine Schartau sho togo zh roku opublikuvali knigu pid zagolovkom Ochi svidki zgodom perejmenovanu v Sutichki nauki vipiski z shodennika dvoh studentiv fiziologiv Istoriya pro sobaku bula vklyuchena do yihnih svidchen pro zhorstokist pri provedenni vivisekciyi Kniga potrapila do sekretarya Nacionalnogo antivivisekcijnogo tovaristva en yakij zrozumiv sho v povodzhenni z tvarinoyu bulo porusheno dva punkti zakonu proti zhorstokosti yiyi ne znebolili i yiyi vikoristali v bilshe nizh odnomu eksperimenti Kolridzh vistupiv iz provokacijnoyu publichnoyu zayavoyu proti vchenih sho prizvelo do togo sho Bejliss podav proti nogo pozov pro naklep Sudovij rozbirRichard Vebster en Lord Alverston golovuyuchij suddya pid chas rozglyadu spravi pro naklep cherez korichnevogo psa Kolridzh virishiv sho nemaye sensu pokladatisya na prityagnennya do vidpovidalnosti zgidno iz zakonom proti zhorstokosti Natomist 1 travnya 1903 roku vin vistupiv z gnivnoyu promovoyu pro vipadok iz sobakoyu na shorichnomu zasidanni Nacionalnogo protivivisekcijnogo tovaristva v en v Pikadilli na yakomu buli prisutni vid 2000 do 3000 lyudej Pidtrimku Kolridzhu ta vibachennya za osobistu vidsutnist nadislali pismenniki Dzherom K Dzherom Tomas Gardi ta Redyard Kipling Kolridzh pryamo zvinuvativ vchenih u katuvannyah Yaksho ce ne katuvannya nehaj mister Bejliss ta jogo druzi imenem Nebes dadut vidpovid sho zh todi ye katuvannyam Osnovni tezi vistupu buli opublikovani nastupnogo dnya gazetoyu Daily News londonske viddilennya a v Palati gromad rozpochalisya debati zokrema en deputat konservativnoyi partiyi vistupiv avtorom zakonoproyektu spryamovanogo na pripinennya doslidiv ta vivisekciyi Profesor Bejliss vimagav publichnogo vibachennya i koli do 12 travnya cogo ne trapilosya podav pozov pro naklep Ernest Starling tim chasom virishiv ne podavati do sudu Kolridzh namagavsya perekonati shvedok af Gagebi ta Shartau pripiniti publikuvannya ta rozpovsyudzhennya knigi pro korichnevogo psa do pochatku sudovogo rozglyadu ale voni vse odno prodovzhuvali robotu Sudovij proces vidkrivsya v Old Bejli 11 listopada 1903 roku pered golovuyuchim suddeyu en i trivav chotiri dni zakinchivshis 18 listopada Sprava privernula uvagu spilnoti i pid budivleyu sudu stoyali chergi zavdovzhki 30 metriv Advokat Bejlissa Rufus Isaak viklikav Starlinga svoyim pershim svidkom Ostannij ziznavsya sho dijsno porushiv zakon vikoristovuyuchi sobaku dvichi ale zrobiv ce shob uniknuti vbivstva dvoh sobak Bejliss zasvidchiv sho sobaci bulo vvedeno pivtori dozi morfinu ranishe nizh pochalasya operaciya a potim shist uncij alkogolyu hloroformu ta efiru cherez trubku pidklyuchenu do traheyi sobaki Bejliss nagoloshuvav sho trubki buli nemicni i yaksho b sobaka pruchalasya to voni zlamalis Veterinar Alfred Syuell skazav sho sistema yaku vikoristovuye Bajliss navryad chi mozhna sharakterizuvati yak adekvatnu ale inshi svidki zokrema Frederik Hobdej z en ne pogodilisya z tverdzhennyam ostannogo Bulo navit tverdzhennya sho Bejliss zastosuvav zanadto bagato narkozu cherez sho sobaka ne reaguvala na elektrichnu stimulyaciyu Sam zhe Bejliss skazav sho sobaka strazhdala vid horeyi hvorobi yaka viklikaye mimovilnij spazm i sho bud yakij ruh yakij bachili shvedski studentki ne mig vidbutisya Nevdovzi chetvero studentiv troye zhinok ta cholovik zv yazalisya z advokatom Bejlissa i zasvidchili sho sobaka bula nepritomnoyu Advokat Kolridzha en viklikav dlya davannya svidchen af Gagebi ta Shartau Voni zapevnyali sho buli pershimi studentami yaki priyihali i buli zalisheni naodinci z sobakoyu protyagom blizko dvoh hvilin Voni zvernuli uvagu na rubci vid poperednih operacij ta rozriz na shiyi de buli rozmisheni dvi trubki Voni ne vidchuvali zapahu znebolyuvalnogo zasobu i ne bachili zhodnogo aparatu yakij bi dostaviv zasib do organizmu Voni skazali sho sobaka vignuv spinu i smiknuv lapami sho voni rozcinyuvali yak namagannya vtekti Koli pochavsya eksperiment sobaka prodovzhuvav ruhati cherevcem i tremtiti Advokat Bejlissa rozkritikuvav Kolridzha za te sho vin prijnyav zayavi zhinki ne vimagayuchi pidtverdzhennya i za te sho publichno govoriv pro ce popri te sho ce mozhe prizvesti do sudovih procesiv Kolridzh vidpoviv sho ne shukav perevirki oskilki znav sho pretenziyi budut vidhileni i sho vin prodovzhuye vvazhati zayavu zhinok pravdivoyu 18 listopada 1903 roku pislya 25 hvilinnoyi naradi prisyazhni odnogolosno viznali sho Bejliss zaznav naklepu Takozh Kolridzha zobov yazali viplatiti jomu 2000 funtiv sterlingiv kompensaciyi sho ostannij i zrobiv nastupnogo dnya NaslidkiPam yatnik fontan korichnevomu psu avtor en Suchasna skulptura Antivivisekcionist blagodijnik pozhertvuvav koshti na memorial yakij buv rozmishenij u londonskomu rajoni Battersi Vin skladavsya z statuyi sobaki sho sidila vertikalno z blagorodnoyu postavoyu i divilasya vdalechin Tvarina rozmishena na vershini bagato prikrashenoyi cilindrichnoyi osnovi yaka mistila gromadskij pitnij fontan na dni bulo takozh korito dlya vodi shob tvarini mogli napitisya Monument mistiv takij napis V pam yat pro korichnevu sobaku porodi ter yer sho zaginuv u laboratoriyi universitetskogo koledzhu v lyutomu 1903 r Pislya togo yak vitrimav vivisekciyi sho trivali ponad dva misyaci i buv peredanij vid odnogo vivisektora do inshogo poki smert ne zvilnila jogo Takozh u pam yat pro 232 sobak sho zaznali vivisekciyi tam zhe protyagom 1902 roku Ochi svidki choloviki ta zhinki Angliyi yak dovgo trivatimut taki rechi Memorial vid samogo pochatku isnuvannya zaznavav kritiki z boku prihilnikiv vivisekciyi Ostanni navit pogrozhuvali akciyami nepokori ta protestnimi hodami Pislya cogo blagodijniki ta rozrobniki monumentu zapevnili misku vladu sho gotovi pokriti bud yaki vitrati pov yazani z vidshkoduvannyam zapodiyanoyi shkodi ta sudovimi zborami Monument korichnevomu psu cilodobovo perebuvav pid ohoronoyu Vidkrittya vidbulosya 15 veresnya 1906 roku za uchasti miskogo golovi Protestni nastroyi sered studentiv medikiv medichnih pracivnikiv ta simpatikiv vivisekciyi shirilisya i v nich na 19 listopada 1907 roku policiyant u civilnomu odyazi sho ohoronyav memorial pidsluhav neveliku grupu yaka obgovoryuvala plan zibrati razom she 500 osib ta znesti monument Odin iz chlen grupi ruhavsya do monumenta z kuvaldoyu a inshij zdijsniv sprobu znishiti sobachi nogi Policiya vstigla pributi ta zupiniti porushnikiv do togo yak bula zapodiyana bud yaka shkoda Cherez kilka tizhniv sotni studentiv medikiv ta veterinariv z Londona Oksforda ta Kembridzhu projshli vulicyami Londona nesuchi plakati z zobrazhennyami golovi sudu j korichnevogo psa Dosyagnuvshi Korolivskogo koledzhu voni sprobuvali pidpaliti ci rechi ale zgodom virishili vtopiti yih u richci Temza Vodnochas meshkanci Battersi ta antivivisekcionisti takozh zibralisya na protivagu protestuvalnikam i zustrichi mizh dvoma storonami prizveli do zhorstokih sutichok vidomimi yak bunti korichnevogo psa V svoyih memuarah profesor Bejliss opisuye yih yak najstrashnishi zavorushennya v Londoni do demonstracij proti opodatkuvannya v 1980 h rokah V nastupni dni protesti posililisya vklyuchayuchi rozpalyuvannya bagattya na vulicyah ta marshi sho prizvelo do bilshoyi kilkosti areshtiv Bulo zdijsneno bagato sprob znishiti monument i vreshti resht miska vlada pereglyanula svoye rishennya shodo nadannya dozvolu na rozmishennya monumentu V nich z 9 na 10 bereznya 1910 roku jogo bulo demontovano a samu statuyu peredali kovalyu yakij rozplaviv yiyi V 1985 roci prihilniki zahistu prav tvarin stvorili novu statuyu i pomistili yiyi v en Na nij prisutnij takij samij napis sho buv v originali nemaye pitnogo fontanu i statuya sobaki istotno vidriznyayetsya Skulpturu psa vikonav skulptor en Primitki www thehistorypress co uk angl Arhiv originalu za 3 grudnya 2019 Procitovano 29 serpnya 2019 The Brown Dog Affair Advocacy for Animals amer originalu za 6 bereznya 2013 Procitovano 29 serpnya 2019 NAVS About us History The little brown dog National Anti Vivisection Society campaigning against the use of animals in research angl originalu za 13 lipnya 2007 Procitovano 29 serpnya 2019 Pollard Justin 2 veresnya 2010 Boffinology angl John Murray Press ISBN 9781848544512 Bates A W H 24 lipnya 2017 Anti Vivisection and the Profession of Medicine in Britain A Social History angl Springer ISBN 9781137556974 www targethealth com Arhiv originalu za 1 listopada 2020 Procitovano 29 serpnya 2019 Brown Dog Statue Atlas Obscura angl originalu za 28 lipnya 2019 Procitovano 29 serpnya 2019 Simpson Matthew 7 serpnya 2015 Voice for Ethical Research at Oxford angl Arhiv originalu za 7 travnya 2021 Procitovano 29 serpnya 2019