Си сола річка в республіці Комі ліва притока річки Вичегда басейн Північної Двіни Довжина 487 км площа басейну 17 200 км

Си́сола — річка в республіці Комі, ліва притока річки Вичегда (басейн Північної Двіни). Довжина 487 км, площа басейну 17 200 км². Живлення змішане, з переважанням снігового. Повінь з 2-ї половини квітня до середини червня. Середня витрата води за 318 км від гирла близько 33 м³/сек. Замерзає в кінці жовтня — листопада, розкривається в кінці квітня — початку травня.

Сисола

61°41′15″ пн. ш. 50°50′32″ сх. д. / 61.687500000028° пн. ш. 50.84222222224977372° сх. д.
Витік
• координати	59°55′53″ пн. ш. 51°49′42″ сх. д. / 59.93138888891677851° пн. ш. 51.82833333336077430° сх. д.
Гирло	Вичегда
• координати	61°41′15″ пн. ш. 50°50′32″ сх. д. / 61.687500000028° пн. ш. 50.84222222224977372° сх. д.
Країни:	Республіка Комі
Регіон	Кіровська область Республіка Комі
Довжина	487
Площа басейну:	17 200
Середньорічний стік	33 м³/с
Притоки:	^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, Lez^[d], ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d і ^d

Медіафайли у Вікісховищі

Найбільші притоки — Ком, Тиб'ю (ліві); , , (праві).

Сисола починається на Північних Увалах, на межі республіки Комі і Кіровської області. Тече на захід, приймаючи численні притоки, в нижній течії повертає на північ. У середній течії протікає селище , після якого довго тече, сильно петляючи, паралельно дорозі Сиктивкар — . Велике селище стоїть на за 10 кілометрів вище за місце її впадання в Сисолу.

У місці впадання Сисоли до Вичегду розташована столиця Республіки Комі — Сиктивкар. Річка дала і назву місту: «Сиктив» — назва Сисоли на мові комі, «кар» — місто.

У низовинах Сисола судноплавна.

Див. також

1. фото р.Сисола
2. фото р.Сисола^{[недоступне посилання з липня 2019]}
3. фото р.Сисола^{[недоступне посилання з липня 2019]}
4. фото р.Сисола^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Література

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.