Сантьяго Перес Маносальва або де Маносальбас (ісп. Santiago Pérez Manosalva; 23 березня 1830 — 5 серпня 1900) — колумбійський письменник, освітянин, журналіст, правник, дипломат і політик, президент Сполучених Штатів Колумбії від 1874 до 1876 року.
Сантьяго Перес Маносальва | |||
| |||
---|---|---|---|
1 квітня 1874 — 1 квітня 1876 року | |||
Попередник: | Мануель Мурільйо Торо | ||
Наступник: | Акілео Парра | ||
Народження: | 23 травня 1830[1] d, Кундінамарка, Колумбія[1] | ||
Смерть: | 5 серпня 1900[1](70 років) Париж, Франція[1] | ||
Поховання: | d | ||
Країна: | Колумбія | ||
Освіта: | простирадло | ||
Партія: | d | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народився 1830 року в Сіпакірі. Під час навчання в школі він та його брат Феліпе мали високі здібності, тому, коли школу відвідав тогочасний міністр освіти, Лоренсо Марія Льєрас, він вирішив перевести хлопців до столичного Вищого коледжу дель Росаріо, ректором якого був. Трохи згодом Льєрас заснував Коледж Святого Духа та взяв Сантьяго Переса туди. Там Перес здобув ступінь з права, втім надалі він ніколи не працював у цій царині.
Ще під час навчання в Коледжі Святого Духа Сантьяго почав викладати іспанську мову та літературу. Потім став журналістом й активно публікував статті в різних виданнях. 1852 року став секретарем географічної експедиції, що склала опис країни; пізніше Перес написав про ту подорож мемуари «Apuntes de un viajero por Antioquia y el sur de la Nueva Granada». 1857 року Сантьяго Перес разом з братом заснував навчальний заклад — Коледж братів Перес.
1863 року брав участь у Конвенції Ріонегро, де було ухвалено нову Конституцію, що переформувала країну на Сполучені Штати Колумбії. Мануель Мурільйо Торо, який 1864 року виграв перші президентські вибори в новоствореній країні, призначив Переса міністром зовнішніх відносин. 1867 року Сантьяго Перес брав участь у поваленні диктатури Москери. В 1868—1873 роках працював послом у США.
Ухвалена 1863 року Конституція Сполучених Штатів Америки ліквідувала в країні пост віцепрезидента й запровадила пости «Designado Presidencial» — першого (Primer), другого (Segundo) та третього (Tercer); особи, які обіймали ті посади, мали виконувати обов'язки президента (в зазначеному порядку) в разі його відсутності (а також неможливості виконання президентських обов'язків попереднім Designado Presidencial). 1869 року Сантьяго Переса було обрано Конгресом на посаду одного з Designado Presidencial, й у такій якості від 22 до 30 червня того ж року він заміняв президента Сантоса Гутьєрреса Прієто.
1874 року Сантьяго Перес здобув перемогу на чергових президентських виборах. За його каденції почалось будівництво Північної залізниці.
Після виходу у відставку, вже за президентства Рафаеля Нуньєса, на знак протесту проти політики останнього виїхав у 1885 — 1891 роках у добровільну еміграцію. 1892 року очолив Ліберальну партію.
Помер у Парижі 1900 року.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела
- Arismendi Posada, Ignacio (1983). Gobernantes Colombianos (ісп.) (вид. 2). Bogotá: Italgraf. с. 97—100.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Peres a druge materine prizvishe Manosalva Santyago Peres Manosalva abo de Manosalbas isp Santiago Perez Manosalva 23 bereznya 1830 5 serpnya 1900 kolumbijskij pismennik osvityanin zhurnalist pravnik diplomat i politik prezident Spoluchenih Shtativ Kolumbiyi vid 1874 do 1876 roku Santyago Peres ManosalvaPrapor 8 j Prezident Spoluchenih Shtativ Kolumbiyi1 kvitnya 1874 1 kvitnya 1876 rokuPoperednik Manuel Muriljo ToroNastupnik Akileo Parra Narodzhennya 23 travnya 1830 1830 05 23 1 d Kundinamarka Kolumbiya 1 Smert 5 serpnya 1900 1900 08 05 1 70 rokiv Parizh Franciya 1 Pohovannya dKrayina KolumbiyaOsvita prostiradloPartiya d Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 1830 roku v Sipakiri Pid chas navchannya v shkoli vin ta jogo brat Felipe mali visoki zdibnosti tomu koli shkolu vidvidav togochasnij ministr osviti Lorenso Mariya Lyeras vin virishiv perevesti hlopciv do stolichnogo Vishogo koledzhu del Rosario rektorom yakogo buv Trohi zgodom Lyeras zasnuvav Koledzh Svyatogo Duha ta vzyav Santyago Peresa tudi Tam Peres zdobuv stupin z prava vtim nadali vin nikoli ne pracyuvav u cij carini She pid chas navchannya v Koledzhi Svyatogo Duha Santyago pochav vikladati ispansku movu ta literaturu Potim stav zhurnalistom j aktivno publikuvav statti v riznih vidannyah 1852 roku stav sekretarem geografichnoyi ekspediciyi sho sklala opis krayini piznishe Peres napisav pro tu podorozh memuari Apuntes de un viajero por Antioquia y el sur de la Nueva Granada 1857 roku Santyago Peres razom z bratom zasnuvav navchalnij zaklad Koledzh brativ Peres 1863 roku brav uchast u Konvenciyi Rionegro de bulo uhvaleno novu Konstituciyu sho pereformuvala krayinu na Spolucheni Shtati Kolumbiyi Manuel Muriljo Toro yakij 1864 roku vigrav pershi prezidentski vibori v novostvorenij krayini priznachiv Peresa ministrom zovnishnih vidnosin 1867 roku Santyago Peres brav uchast u povalenni diktaturi Moskeri V 1868 1873 rokah pracyuvav poslom u SShA Uhvalena 1863 roku Konstituciya Spoluchenih Shtativ Ameriki likviduvala v krayini post viceprezidenta j zaprovadila posti Designado Presidencial pershogo Primer drugogo Segundo ta tretogo Tercer osobi yaki obijmali ti posadi mali vikonuvati obov yazki prezidenta v zaznachenomu poryadku v razi jogo vidsutnosti a takozh nemozhlivosti vikonannya prezidentskih obov yazkiv poperednim Designado Presidencial 1869 roku Santyago Peresa bulo obrano Kongresom na posadu odnogo z Designado Presidencial j u takij yakosti vid 22 do 30 chervnya togo zh roku vin zaminyav prezidenta Santosa Gutyerresa Priyeto 1874 roku Santyago Peres zdobuv peremogu na chergovih prezidentskih viborah Za jogo kadenciyi pochalos budivnictvo Pivnichnoyi zaliznici Pislya vihodu u vidstavku vzhe za prezidentstva Rafaelya Nunyesa na znak protestu proti politiki ostannogo viyihav u 1885 1891 rokah u dobrovilnu emigraciyu 1892 roku ocholiv Liberalnu partiyu Pomer u Parizhi 1900 roku PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563DzherelaArismendi Posada Ignacio 1983 Gobernantes Colombianos isp vid 2 Bogota Italgraf s 97 100 Posilannya