Санта-Марія-ін-Трастевере (лат. Sanctae Mariae trans Tiberim) — парафіяльна церква в районі Трастевер, на правому березі річки Тибр. Розташована на площі П'яцца-ді-Санта-Марія-ін-Трастевере. Одна з найстаріших церков Риму, присвячених Діві Марії. Належить до малих титулярних базиліків (Minor Basilica) Риму.
Санта-Марія-ін-Трастевере | |
---|---|
41°53′21″ пн. ш. 12°28′10″ сх. д. / 41.88944400002777257° пн. ш. 12.46972200002777775° сх. д.Координати: 41°53′21″ пн. ш. 12°28′10″ сх. д. / 41.88944400002777257° пн. ш. 12.46972200002777775° сх. д. | |
Країна | Італія[1][2] |
Розташування | d |
Тип | костел[1] і мала базиліка[2] |
Стиль | романський |
Архітектор | Карло Фонтана |
Дата заснування | 12 століття |
Санта-Марія-ін-Трастевере Санта-Марія-ін-Трастевере (Італія) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
Церква була заснована в ІІІ столітті при Папі Каліксті I. За переказами, на цьому місці несподівано забив нафтовий фонтан. Диво тривало протягом дня і мешканці розцінили його як ознаку особливого вподобання до них Ісуса Христа. У IV столітті за Папи Юлії I виникла велика базиліка, а наприкінці X століття Григорій V розширив будівлю та збудував крипту, в якій були поховані останки святих пап Калікста, Корнелія та священномученика Калеподія Римського. Нині існуючий будинок зберіг вигляд будівлі XII століття, здійсненої за папи Інокентії II в 1138-1148 роках. У цей період було зведено висока кампанила (дзвіниця).
У XVI столітті австрійський кардинал Марко Сіттіко Альтемпс розпорядився влаштувати в церкві капелу Мадонни делла Клеменця (Madonna della Clemenza — Мадонни Милосердної) і зробити деякі інші перебудови. Архітектором був Мартіно Лонгі Старший. У 1702 році за папи Климента XI за проектом Карло Фонтану до головного фасаду був прибудований портик з п'ятьма арками. Між 1866 та 1877 роками, церква зазнала ретельної реставрації під наглядом архітектора Вірджініо Веспіньяні.
У 2006 році голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Російської православної церкви, митрополит Смоленський та Калінінградський Кирило подарував базиліці дві православні ікони Спасителя та Богоматері, які нині встановлені перед вівтарем. Церква популярна серед парафіян православного віросповідання.
Архітектура
На балюстраді портика головного фасаду встановлено статуї святих, пов'язаних із історією будівництва храму. Усередині портика, що утворює нартекс, — фрагменти розписів та архітектурних деталей, що збереглися від колишніх споруд, античні рельєфи та меморіальні дошки.
У верхній частині фасаду збереглася золотофонна мозаїка XIII століття: Діва Марія сидить на троні з Немовлям. З двох сторін до Неї підходять десять праведниць (по п'ять з кожного боку), що несуть світильники. Усередині базиліка розділена на три нефи з бічними капеллами. Центральний неф оформлений колонадою з 22-х гранітних колон іонічного ордера взятих із давньоримських терм Каракали.
У 1140 конха апсиди була прикрашена мозаїкою: Христос і Богоматір сидять на троні в оточенні апостолів, святих і папи Інокентія II з макетом церкви в руках. У 1291 році мозаїчний цикл був доповнений роботами П'єтро Кавалліні: у нижньому регістрі зображені сцени з життя Діви Марії, а по сторонах тріумфальної арки зображені пророки Ісайя та Єремія, а також символи євангелістів. По сторонах нефа, над колонадою у міжвіконних отворах також є мозаїки роботи П'єтро Кавалліні, що зображують сцени життя Богоматері. Мозаїки виконано римськими майстрами, але під очевидним впливом візантійського мистецтва. В апсиді, за вівтарем, встановлений мармуровий трон єпископа XII ст.
Плафон оформлений рельєфним позолоченим різьбленням. У центральному восьмигранному тавріні є розпис XVII століття: «Піднесення Мадонни» роботи Доменікіно[4].
Перша капела праворуч — Санта-Франческа Романа — присвячена святій Франчесці (Францисці) Римській, у наступній капелі можна побачити вівтарну картину «Різдво Христа» роботи французького живописця Етьєна Парроселя. Третя капела була присвячена святому Фрідріху Утрехтському. У 1651 році, коли настоятелем храму був кардинал Федеріко Корнер (1579—1653), вівтар був заново розписаний Джачинто Бранді. Капелла Авіла (cappella Avila), четверта у лівому нефі, оформлена у стилі бароко Антоніо Герарді (1680). Далі знаходиться гробниця папи Інокентія II, робота архітектора Вірджініо Веспіньяні.
Ліворуч від головної апсиди знаходиться Капелла Альтемпс (на ім'я кардинала Марко Сіттіко Альтемпс) з унікальною іконою Мадонни делла Клеменца (Madonna della Clemenza — Мадонни Милосердної) датованої VI століттям (в іншому датуванні VIII століттям), написаною в візантій. Капела оформлена архітекторами Фламініо Понціо та Мартіно Лонгі Старшим у 1585—1589 роках.
Титулярна церква
Церква Санта-Марія-ін-Трастевере є титулярною церквою, яку керує кардинал-священик з титулом церкви Святої Марії в Трастевері.
Галерея
- Абсида Санта Марія ін Трастевере з мозаїкою Кавалліні
- Абсида
- П'єтро Кавалліні, фрагмент мозіїки (1291)
- Мадонна
- Капелла
- Капелла
Примітки
- archINFORM — 1994.
- dati.beniculturali.it — 2014.
Література
- Heinz-Joachim Fischer: Rom. Zweieinhalb Jahrtausende Geschichte, Kunst und Kultur der Ewigen Stadt. DuMont Buchverlag, Köln 2001, S. 316—317, .
Це незавершена стаття про церковну будівлю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Santa Mariya in Trastevere lat Sanctae Mariae trans Tiberim parafiyalna cerkva v rajoni Trastever na pravomu berezi richki Tibr Roztashovana na ploshi P yacca di Santa Mariya in Trastevere Odna z najstarishih cerkov Rimu prisvyachenih Divi Mariyi Nalezhit do malih titulyarnih bazilikiv Minor Basilica Rimu Santa Mariya in Trastevere41 53 21 pn sh 12 28 10 sh d 41 88944400002777257 pn sh 12 46972200002777775 sh d 41 88944400002777257 12 46972200002777775 Koordinati 41 53 21 pn sh 12 28 10 sh d 41 88944400002777257 pn sh 12 46972200002777775 sh d 41 88944400002777257 12 46972200002777775Krayina Italiya 1 2 RoztashuvannyadTipkostel 1 i mala bazilika 2 StilromanskijArhitektorKarlo FontanaData zasnuvannya12 stolittyaSanta Mariya in TrastevereSanta Mariya in Trastevere Italiya Mediafajli u VikishovishiIstoriyaCerkva bula zasnovana v III stolitti pri Papi Kaliksti I Za perekazami na comu misci nespodivano zabiv naftovij fontan Divo trivalo protyagom dnya i meshkanci rozcinili jogo yak oznaku osoblivogo vpodobannya do nih Isusa Hrista U IV stolitti za Papi Yuliyi I vinikla velika bazilika a naprikinci X stolittya Grigorij V rozshiriv budivlyu ta zbuduvav kriptu v yakij buli pohovani ostanki svyatih pap Kaliksta Korneliya ta svyashennomuchenika Kalepodiya Rimskogo Nini isnuyuchij budinok zberig viglyad budivli XII stolittya zdijsnenoyi za papi Inokentiyi II v 1138 1148 rokah U cej period bulo zvedeno visoka kampanila dzvinicya U XVI stolitti avstrijskij kardinal Marko Sittiko Altemps rozporyadivsya vlashtuvati v cerkvi kapelu Madonni della Klemencya Madonna della Clemenza Madonni Miloserdnoyi i zrobiti deyaki inshi perebudovi Arhitektorom buv Martino Longi Starshij U 1702 roci za papi Klimenta XI za proektom Karlo Fontanu do golovnogo fasadu buv pribudovanij portik z p yatma arkami Mizh 1866 ta 1877 rokami cerkva zaznala retelnoyi restavraciyi pid naglyadom arhitektora Virdzhinio Vespinyani U 2006 roci golova Viddilu zovnishnih cerkovnih zv yazkiv Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi mitropolit Smolenskij ta Kaliningradskij Kirilo podaruvav bazilici dvi pravoslavni ikoni Spasitelya ta Bogomateri yaki nini vstanovleni pered vivtarem Cerkva populyarna sered parafiyan pravoslavnogo virospovidannya ArhitekturaNa balyustradi portika golovnogo fasadu vstanovleno statuyi svyatih pov yazanih iz istoriyeyu budivnictva hramu Useredini portika sho utvoryuye narteks fragmenti rozpisiv ta arhitekturnih detalej sho zbereglisya vid kolishnih sporud antichni relyefi ta memorialni doshki U verhnij chastini fasadu zbereglasya zolotofonna mozayika XIII stolittya Diva Mariya sidit na troni z Nemovlyam Z dvoh storin do Neyi pidhodyat desyat pravednic po p yat z kozhnogo boku sho nesut svitilniki Useredini bazilika rozdilena na tri nefi z bichnimi kapellami Centralnij nef oformlenij kolonadoyu z 22 h granitnih kolon ionichnogo ordera vzyatih iz davnorimskih term Karakali U 1140 konha apsidi bula prikrashena mozayikoyu Hristos i Bogomatir sidyat na troni v otochenni apostoliv svyatih i papi Inokentiya II z maketom cerkvi v rukah U 1291 roci mozayichnij cikl buv dopovnenij robotami P yetro Kavallini u nizhnomu registri zobrazheni sceni z zhittya Divi Mariyi a po storonah triumfalnoyi arki zobrazheni proroki Isajya ta Yeremiya a takozh simvoli yevangelistiv Po storonah nefa nad kolonadoyu u mizhvikonnih otvorah takozh ye mozayiki roboti P yetro Kavallini sho zobrazhuyut sceni zhittya Bogomateri Mozayiki vikonano rimskimi majstrami ale pid ochevidnim vplivom vizantijskogo mistectva V apsidi za vivtarem vstanovlenij marmurovij tron yepiskopa XII st Plafon oformlenij relyefnim pozolochenim rizblennyam U centralnomu vosmigrannomu tavrini ye rozpis XVII stolittya Pidnesennya Madonni roboti Domenikino 4 Persha kapela pravoruch Santa Francheska Romana prisvyachena svyatij Franchesci Francisci Rimskij u nastupnij kapeli mozhna pobachiti vivtarnu kartinu Rizdvo Hrista roboti francuzkogo zhivopiscya Etyena Parroselya Tretya kapela bula prisvyachena svyatomu Fridrihu Utrehtskomu U 1651 roci koli nastoyatelem hramu buv kardinal Federiko Korner 1579 1653 vivtar buv zanovo rozpisanij Dzhachinto Brandi Kapella Avila cappella Avila chetverta u livomu nefi oformlena u stili baroko Antonio Gerardi 1680 Dali znahoditsya grobnicya papi Inokentiya II robota arhitektora Virdzhinio Vespinyani Livoruch vid golovnoyi apsidi znahoditsya Kapella Altemps na im ya kardinala Marko Sittiko Altemps z unikalnoyu ikonoyu Madonni della Klemenca Madonna della Clemenza Madonni Miloserdnoyi datovanoyi VI stolittyam v inshomu datuvanni VIII stolittyam napisanoyu v vizantij Kapela oformlena arhitektorami Flaminio Poncio ta Martino Longi Starshim u 1585 1589 rokah Titulyarna cerkvaCerkva Santa Mariya in Trastevere ye titulyarnoyu cerkvoyu yaku keruye kardinal svyashenik z titulom cerkvi Svyatoyi Mariyi v Trasteveri GalereyaAbsida Santa Mariya in Trastevere z mozayikoyu Kavallini Absida P yetro Kavallini fragment moziyiki 1291 Madonna Kapella KapellaPrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 dati beniculturali it 2014 d Track Q52897564LiteraturaHeinz Joachim Fischer Rom Zweieinhalb Jahrtausende Geschichte Kunst und Kultur der Ewigen Stadt DuMont Buchverlag Koln 2001 S 316 317 ISBN 3 7701 5607 2 Ce nezavershena stattya pro cerkovnu budivlyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi