У Вікіпедії є статті про інші географічні об єкти з назвою Ріпинці Рі пинці село в Україні Тернопільська область Чортків

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Ріпинці.

Рі́пинці — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. До 2020 центр колишньої сільради. До Ріпинців приєднано хутір Семінче.

село Ріпинці
Церква Покрови Пресвятої Богородиці Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Громада	Бучацька міська громада
Облікова картка	Ріпинці
Основні дані
Населення	624
Територія	0.810 км²
Густота населення	770.37 осіб/км²
Поштовий індекс	48433
Телефонний код	+380 3544
Географічні дані
Географічні координати	49°00′57″ пн. ш. 25°26′13″ сх. д. / 49.01583° пн. ш. 25.43694° сх. д. / 49.01583; 25.43694Координати: 49°00′57″ пн. ш. 25°26′13″ сх. д. / 49.01583° пн. ш. 25.43694° сх. д. / 49.01583; 25.43694
Водойми	р. Вільховець
Найближча залізнична станція	Пишківці


Місцева влада
Адреса ради	48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1
Староста	Юшкалюк Галина Григорівна
Карта
Ріпинці
Ріпинці
Мапа

Ріпинці у Вікісховищі

Географія

Розташоване на річці Вільховець, у центрі району. Через село пролягає автошлях Т 2016 Бучач — Товсте.

Історія

Село Репеничі серед сусідніх сіл згадується у грамоті 7 червня 1471 р.

Раніше село називалось не Ріпинці, а Ропинці. Далеко за селом знаходилось заболочене поле. На цій місцевості виходила на поверхню вода. Вона була настільки насичена сіллю, що аж пінилась. Від цього і пішла назва Ропинці. З часом вона змінилась на тепер всім відому, як Ріпинці.

Перша писемна згадка датується 1785 роком.

Діяли «Просвіта», «Луг», «Січ» та інші товариства, кооператива.

Школа у селі за Австро-Угорщини і ЗУНР була з українською мовою навчання, в час польської окупації — двомовною.

19 березня 1867 р. у селі згоріла місцева церква

У 1982 році згоріла місцева пам'ятка — дерев'яна церква Покрови Пречистої Діви Марії.

До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району.

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади.

Релігія

Є церква Покрови Пресвятої Богородиці (1995, мурована), 2 каплиці (1870, кам'яна і 1992, мурована).

Римсько-католицька каплиця

Зведена в 1982 році місцевими власниками Волянськими.

Пам'ятки

Дерев'яна церква Покрови Пречистої Діви Марії (1887, пошкоджена 1944)

У селі є пам'ятки історії місцевого значення:

пам'ятний знак воїнам-землякам, які загинули в роки Другої світової війни (1975), у 100 м на південь від Будинку культури (охоронний номер 287)
могила жертви сталінського режиму Михайла Андрусеньківа (загинув у квітні 1941 р. при облаві), на сільському кладовищі (охоронний номер 1339)
братська могила жертв тоталітарного режиму Йосифа та Івана Мосціпанів (1946), на сільському кладовищі (охоронний номер 1340)

Встановлено пам'ятні хрести:

місійний (1880)
на честь скасування панщини (1888)
950-ліття Хрещення Русі (1938)

Пам'ятний знак воїнам-землякам
Могила Михайла Андрусеньківа
Братська могила Йосифа та Івана Мосціпанів

Соціальна сфера

Працюють , клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торгові заклади.

Книги про село

Вчитель історії місцевої школи Михайло Луців упорядкував і видав книжку «Крізь призму століть: Помірці-Ріпинці», де подав відомості про ці села.

Населення

У 2007 році кількість мешканців села становила 630 осіб.

Прізвища мешканців: Андрусишин, Андрушків, Василюк, Воронецький, Гаврилюк, Галаван, Грицуляк, Данкевич, Думак, Захарчук, Іваськів, Іванишин, Іванів,Іваноньків,Івасишин,Кобилянський, Ковбас, Козоріз, Кузь, Кухаришин, Лугова, Мартинюк, Матура, Міщанчук, Москвин, Пискливець, Побуринний, Прокопишин, Пукало, Рекіс, Римар, Тихохід, Трінька, Тустановський, Фарбота, Холод, Чвіль, Чип, Чухрій, Швець, Щербатий, Ясінський, Балацький

Народилися

Іваноньків Богдан Михайлович — діяч культури, диригент
Кавчук Іларій Михайлович — почесний шахтар.
граф Владислав Кшиштоф Фелікс Волянський — дідич села, зять графа Мавриція Дідушицького,
граф Владислав Маврицій Волянський — дідич села, розстріляний більшовиками у Києві, його дружина — графиня Юлія , небога намісника Галичина Леона Пінінського
Петрівський Ґерард Василь (1885—1969) — релігійний діяч, римо-католицький священик-францисканець, місіонер в Китаї та Японії.

Галерея

В'їзд у село
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Римо-католицька каплиця
Капличка
Будинок культури
Школа
Автобусна зупинка

Примітки

Підтвердна грамота подільського земського судді Сигізмунда з Новосілець та підсудка Івана з Борисківців про запис червоногородським старостою Михайлом із Бучача 600 гривен привінка та 200 гривен дарунку до 600 гривен приданого своєї дружини Єлизавети, дочки жидачівського старости Юрші з Ходорівстава, та забезпечення всієї цієї суми на містечку Язлівці та селах Заліссі, Поморцях, Репеничах, Цвітовій, Суснівцях, Кошилівцях, Лузі, Берем’янах, Полівцях, Пацевому й Кривій Ланці
Dziennik polski №7. 28 marca 1867. S. 3
Михайло Станкевич. Бучач та околиці. — Львів: СКІМ,2010. — 256 с., іл. — С. 93.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»
Ріпинці. Колишня каплиця без титулу // Костели і каплиці України.
Калуська міська рада купила у майбутній музей дзвін вартістю 15 000 гривень
Władysław Krzysztof Feliks hr. Wolański z Wolan h. Przyjaciel (ID: 5.396.225) (пол.)
. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 січня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Władysław Maurycy hr. Wolański z Wolan h. Przyjaciel (ID: ut.39.1.17) (пол.)
Julia Maria hr. Pinińska z Grzymałowa h. Jastrzębiec (ID: ut.24.1.71) (пол.)
Rafał Leszczyński. Piotrowski Gerard OFMObs // Encyklopedia Katolicka. — T.15. — Lublin 2011. — S. 702. (пол.)

Джерела

Данкевич Т., Уніят В. Ріпинці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 184. — .
Луців Михайло. Крізь призму століть: Помірці-Ріпинці.
Луців М., Уніят В., Чухрій А. Ріпинці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 643—644. — .
Ріпинці // Калейдоскоп минулого / Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 635.
Rzepińce, wś, pow. buczacki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 146. (пол.) — S. 146. (пол.)

Посилання

Ріпинці у сестринських Вікіпроєктах
	Портал
	Теми у Вікіджерелах^?
	Ріпинці у Вікісховищі^?

«Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля»

[1] Підтвердна грамота подільського земського судді Сигізмунда з Новосілець та підсудка Івана з Борисківців про запис червоногородським старостою Михайлом із Бучача 600 гривен привінка та 200 гривен дарунку до 600 гривен приданого своєї дружини Єлизавети, дочки жидачівського старости Юрші з Ходорівстава, та забезпечення всієї цієї суми на містечку Язлівці та селах Заліссі, Поморцях, Репеничах, Цвітовій, Суснівцях, Кошилівцях, Лузі, Берем’янах, Полівцях, Пацевому й Кривій Ланці

[2] Dziennik polski №7. 28 marca 1867. S. 3

[3] Михайло Станкевич. Бучач та околиці. — Львів: СКІМ,2010. — 256 с., іл. — С. 93.

[4] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[5] Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»

[6] Ріпинці. Колишня каплиця без титулу // Костели і каплиці України.

[7] Калуська міська рада купила у майбутній музей дзвін вартістю 15 000 гривень

[8] Władysław Krzysztof Feliks hr. Wolański z Wolan h. Przyjaciel (ID: 5.396.225) (пол.)

[9] . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 січня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[10] Władysław Maurycy hr. Wolański z Wolan h. Przyjaciel (ID: ut.39.1.17) (пол.)

[11] Julia Maria hr. Pinińska z Grzymałowa h. Jastrzębiec (ID: ut.24.1.71) (пол.)

[:0-12] Rafał Leszczyński. Piotrowski Gerard OFMObs // Encyklopedia Katolicka. — T.15. — Lublin 2011. — S. 702. (пол.)