Рім-Сін (букв. «Телець (бога) Сіна») — цар Ларси, цар Шумеру і Аккаду, правив приблизно в — . Молодший син .
Рім-Сін | |
---|---|
Народився | 19 століття до н. е. |
Помер | |
Діяльність | суверен |
Титул | король |
Посада | король |
Батько | d |
|
Перші роки правління
Рім-Сін вступив на престол в малолітньому віці, тож спершу за нього правив . Перші роки його правління присвячені лише господарчій діяльності, але згодом Рім-Сін почав вести активну військову політику, примножуючи володіння Ларси. У він знову зайняв , а в розбив велику коаліцію, спрямовану проти нього, яка складалась з військ Урука, Ісіна, Вавилона, Рапікума та деяких сутійських племен, причому взяв у полон в бою урукського царя . Потім у - завоював та Урук (Уруком до кінця його незалежності правив архіваріус ), таким чином, звільнивши для Ларс все узбережжя Євфрату від Ніппура до гирла. Він також взяв місто Дер на кордоні Еламу. Припускають, що у цій війні Рим-Син був союзником , царя Малгіума.
Ном Лагаш весь цей час залишався при владі у Рім-Сіні, він, між іншим, наказав побудувати храм в місті . З прийняв прижиттєве обожнювання (божеські почесті і раніше виявлялися і щодо його брата і його самого в Ніппурі, за ісінською традицією, але цей звичай спершу не поширювався на інші міста Ларси.
Підпорядкування Ісіна
У сталася сутичка Ларси з Вавилоном. Вавилонський цар Син-мубалліт, мабуть, програв цей бій і, можливо, вступив в союз з Рім-Сіном проти Ісіна. У Сін-мубаллітові вдалося, щоправда, на короткий час, завоювати , але незабаром Ісінський цар повернув собі . Тоді як Рім-Сін поступово почав захоплювати одну за іншим укріплення й нарешті в - остаточно взято. Цар Рім-Сін, який особливо любив надзвичайно пишні формули датування, та нараз відмовився від них і почав вважати взяття початком нової ери (тобто подією з якого ведеться відлік років), про подальші події його правління збереглося мало відомостей. Цар Рім-Сін заявляв, що він не обертав жителів в рабство; вони лише влилися до складу єдиної держави Шумера й Аккада. Разом з до Ларси відійшов, очевидно, і сусідній ном .
Тим самим (оскільки Малгіум та Ешнунну можна було вважати зовнішніми по відношенню до Межиріччя царствами) в межах Нижньої Месопотамії, крім Ларс залишалося в її північній частині тільки царство Вавилон, за площею раз на п'ять менше, ніж Ларса. Тому царі Вавилон а Апіль-Сін та Син-мубалліт старанно зміцнювали свої кордони.
Війна з Хаммурапі
У новий вавилонський цар Хаммурапі вирішив завдати удару по Ларсі. Були взяті та Урук, вавилонське військо стояло за один перехід від столиці Рім-Сіна. Однак на наступний рік військові дії йшли вже набагато ближче до Вавилону, ніж до Ларси, на берегах «бурякового каналу» (Ід-шумундар), який прокопали ще за наказом Апіль-Сіна, діда Хаммурапі, а отже не на території царства Ларси. Після цього між Вавилоном і Ларсою на довгий час встановлюється перемир'я.
Падіння Ларси
Тільки в , навчений досвідом і отримав до того часу ряд перемог над сусідніми державами і племенами, Хаммурапі знову скерував свою армію проти Рім-Сіна і зайняв місто Ніппур. вавилонські війська підійшли до самих стін Ларси. З кінця еллула ( — вересня) є документ про витрати царського господарства міста Ларси. З нього видно, що в тому році за перше півріччя (або трохи менше) у зв'язку з війною витрати палацу на потреби царського персоналу зросли в Ларсі в 1,5 рази, а на власне палацові потреби скоротилися в 6,5 разів. Зате на потреби під час облоги (мабуть, за місяць) із запасів палацу було взято більше, ніж за весь минулий рік, а саме 26 тисяч літрів ячменю і хоча й це дуже небагато, менше ніж місячний пайок на 300 воїнів. Звідси видно, що під час облоги в палаці був дуже невеликий загін. Очевидно, Рім-Сін недооцінив небезпеку облоги і не приготував достатню кількість провіанту. Скільки часу протрималися обложені, точно невідомо, але, в усякому разі, документи стали датуватися від правління Хаммурапі в не пізніше ніж з нісана (березень — квітень), а в Ларсі не пізніше ніж з сіма (травень — червень) . Треба зауважити, що з улула (серпень — вересень) по нісан (березень — квітень) з цих міст взагалі не дійшло жодного документа. Яким чином закінчив своє життя Рім-Сін — невідомо.
Література
- E.M. Grice, C.E. Keiser, M. Jastrow, Chronology of the Larsa Dynasty, AMS Press, 1979,
- Larsa Year Names, Marcel Segrist, Andrews University Press, 1990,
- Larsa Year Names, Marcel Segrist, Andrews University Press, 1990,
- Rim-Sin. In: Helmut Freydank u. a. (Hrsg.): Lexikon Alter Orient. VMA-Verlag, Wiesbaden 1997, , S. 364.
- Joan Oates: Babylon. Stadt u. Reich im Brennpunkt des Alten Orient. Lübbe, Bergisch Gladbach 1983, , S. 48, 76, 80 (Originalausgabe: Babylon. Thames and Hudson, London 1979, (Ancient peoples and places 94)).
- Hermann Behrens: Die Ninegalla-Hymne. Die Wohnungnahme Inannas in Nippur in altbabylonischer Zeit. Steiner, Stuttgart 1998 (Freiburger altorientalische Studien 21), (Zugleich: Universität Freiburg, Habilitationsschrift, 1989), , S. 19-20.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rim Sin bukv Telec boga Sina car Larsi car Shumeru i Akkadu praviv priblizno v Molodshij sin Rim SinNarodivsya19 stolittya do n e PomerDiyalnistsuverenTitulkorolPosadakorolBatkod Mediafajli u VikishovishiPershi roki pravlinnyaDavnye Mezhirichchya Rim Sin vstupiv na prestol v malolitnomu vici tozh spershu za nogo praviv Pershi roki jogo pravlinnya prisvyacheni lishe gospodarchij diyalnosti ale zgodom Rim Sin pochav vesti aktivnu vijskovu politiku primnozhuyuchi volodinnya Larsi U vin znovu zajnyav a v rozbiv veliku koaliciyu spryamovanu proti nogo yaka skladalas z vijsk Uruka Isina Vavilona Rapikuma ta deyakih sutijskih plemen prichomu vzyav u polon v boyu urukskogo carya Potim u zavoyuvav ta Uruk Urukom do kincya jogo nezalezhnosti praviv arhivarius takim chinom zvilnivshi dlya Lars vse uzberezhzhya Yevfratu vid Nippura do girla Vin takozh vzyav misto Der na kordoni Elamu Pripuskayut sho u cij vijni Rim Sin buv soyuznikom carya Malgiuma Nom Lagash ves cej chas zalishavsya pri vladi u Rim Sini vin mizh inshim nakazav pobuduvati hram v misti Z prijnyav prizhittyeve obozhnyuvannya bozheski pochesti i ranishe viyavlyalisya i shodo jogo brata i jogo samogo v Nippuri za isinskoyu tradiciyeyu ale cej zvichaj spershu ne poshiryuvavsya na inshi mista Larsi Pidporyadkuvannya IsinaU stalasya sutichka Larsi z Vavilonom Vavilonskij car Sin muballit mabut prograv cej bij i mozhlivo vstupiv v soyuz z Rim Sinom proti Isina U Sin muballitovi vdalosya shopravda na korotkij chas zavoyuvati ale nezabarom Isinskij car povernuv sobi Todi yak Rim Sin postupovo pochav zahoplyuvati odnu za inshim ukriplennya j nareshti v ostatochno vzyato Car Rim Sin yakij osoblivo lyubiv nadzvichajno pishni formuli datuvannya ta naraz vidmovivsya vid nih i pochav vvazhati vzyattya pochatkom novoyi eri tobto podiyeyu z yakogo vedetsya vidlik rokiv pro podalshi podiyi jogo pravlinnya zbereglosya malo vidomostej Car Rim Sin zayavlyav sho vin ne obertav zhiteliv v rabstvo voni lishe vlilisya do skladu yedinoyi derzhavi Shumera j Akkada Razom z do Larsi vidijshov ochevidno i susidnij nom Tim samim oskilki Malgium ta Eshnunnu mozhna bulo vvazhati zovnishnimi po vidnoshennyu do Mezhirichchya carstvami v mezhah Nizhnoyi Mesopotamiyi krim Lars zalishalosya v yiyi pivnichnij chastini tilki carstvo Vavilon za plosheyu raz na p yat menshe nizh Larsa Tomu cari Vavilon a Apil Sin ta Sin muballit staranno zmicnyuvali svoyi kordoni Vijna z HammurapiU novij vavilonskij car Hammurapi virishiv zavdati udaru po Larsi Buli vzyati ta Uruk vavilonske vijsko stoyalo za odin perehid vid stolici Rim Sina Odnak na nastupnij rik vijskovi diyi jshli vzhe nabagato blizhche do Vavilonu nizh do Larsi na beregah buryakovogo kanalu Id shumundar yakij prokopali she za nakazom Apil Sina dida Hammurapi a otzhe ne na teritoriyi carstva Larsi Pislya cogo mizh Vavilonom i Larsoyu na dovgij chas vstanovlyuyetsya peremir ya Padinnya LarsiTilki v navchenij dosvidom i otrimav do togo chasu ryad peremog nad susidnimi derzhavami i plemenami Hammurapi znovu skeruvav svoyu armiyu proti Rim Sina i zajnyav misto Nippur vavilonski vijska pidijshli do samih stin Larsi Z kincya ellula veresnya ye dokument pro vitrati carskogo gospodarstva mista Larsi Z nogo vidno sho v tomu roci za pershe pivrichchya abo trohi menshe u zv yazku z vijnoyu vitrati palacu na potrebi carskogo personalu zrosli v Larsi v 1 5 razi a na vlasne palacovi potrebi skorotilisya v 6 5 raziv Zate na potrebi pid chas oblogi mabut za misyac iz zapasiv palacu bulo vzyato bilshe nizh za ves minulij rik a same 26 tisyach litriv yachmenyu i hocha j ce duzhe nebagato menshe nizh misyachnij pajok na 300 voyiniv Zvidsi vidno sho pid chas oblogi v palaci buv duzhe nevelikij zagin Ochevidno Rim Sin nedoociniv nebezpeku oblogi i ne prigotuvav dostatnyu kilkist proviantu Skilki chasu protrimalisya oblozheni tochno nevidomo ale v usyakomu razi dokumenti stali datuvatisya vid pravlinnya Hammurapi v ne piznishe nizh z nisana berezen kviten a v Larsi ne piznishe nizh z sima traven cherven Treba zauvazhiti sho z ulula serpen veresen po nisan berezen kviten z cih mist vzagali ne dijshlo zhodnogo dokumenta Yakim chinom zakinchiv svoye zhittya Rim Sin nevidomo LiteraturaE M Grice C E Keiser M Jastrow Chronology of the Larsa Dynasty AMS Press 1979 ISBN 0 404 60274 6 Larsa Year Names Marcel Segrist Andrews University Press 1990 ISBN 0 943872 54 5 Larsa Year Names Marcel Segrist Andrews University Press 1990 ISBN 0 943872 54 5 Rim Sin In Helmut Freydank u a Hrsg Lexikon Alter Orient VMA Verlag Wiesbaden 1997 ISBN 3 928127 40 3 S 364 Joan Oates Babylon Stadt u Reich im Brennpunkt des Alten Orient Lubbe Bergisch Gladbach 1983 ISBN 3 7857 0339 2 S 48 76 80 Originalausgabe Babylon Thames and Hudson London 1979 ISBN 0 500 02095 7 Ancient peoples and places 94 Hermann Behrens Die Ninegalla Hymne Die Wohnungnahme Inannas in Nippur in altbabylonischer Zeit Steiner Stuttgart 1998 Freiburger altorientalische Studien 21 Zugleich Universitat Freiburg Habilitationsschrift 1989 ISBN 3 515 06478 8 S 19 20