Еялет Рум або Сіваський пашалик (осман. ایالت روم) — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 1398—1401, 1413—1864 роках з площею 74,880 км². Утворився після підкорення османськими військами бейліка . У 1864 році перетворено на вілайєт Сівас.
Рум | |
Дата створення / заснування | 1398 |
---|---|
Країна | Османська імперія |
Столиця | Амасья, Токат і Сівас |
Замінений на | Сівас |
На заміну | Каді Бурханеддін |
Час/дата припинення існування | 1864 |
Координати: 40°39′00″ пн. ш. 35°49′59″ сх. д. / 40.65000000002777369445539080° пн. ш. 35.83305555558377620° сх. д.
Історія
Територія у середні та верхній течії річки Галік (тур. Кизил-Ирмак) слугувала базою монгольського панування в МалійАзії. після щанепаду останнього у середині XIV ст. тут повстав бейлік на чолі із уйгурською династією Еретна. У 1381 році її було повалено Бухан ад-Діном, що чинив спротив Османам і Ак0Коюнлу. після загибелі останнього у 1398 році землі бейліка увійшли до складу Османської імперії, перетворившись на бейлербейство. Спочатку столицею стало місто Амасія. Пісял поразки у війні з Тамерланом у 1402 році у битві при Ангорі Еретна відновила самостійність. Лише у 1408 році тут знову запанували Османи.
1413 року було відновлено бейлербейство (з 1591 року — еялет). Названо на честь Румського султанату, що існував до монгольського вторгнення. Згодом столицю було перенесено з Амасії до Токат. За часів султана Сулеймана I тут було розповсюджено тімарну систему. Еялет став одним з важливих постачальників кінноти для османського війська.
Розташування у внутрішніх районах Малої Азії сприяло економічному розвитку провінції, що була пов'язана торговельними шляхами з османськими провінція Анатолії, Кавказу, Близького Сходу. Тому протягом тривалого часу Румський еялет був одним з стабільших та розвиніших в імперії. Столицю було перенесено до міста Сівас, у зв'язку з чим часто еялет називають Сіваським.
Втім структурна та економічна криза 1630-1640-х років позначилася на Румській провінції. В результаті у 1640 році очільники еялету фактично стали напівнезалежними правителями, підтримуючи різні заколоти та повстання у Малій Азії. Лише у 1650 році завдяки рішучим діям представників роду Кепрюлю, що посіли провідні посади в імперії, вдалося повернути султанську владу в пашалику.
З цього моменту тут зберігалася стабільна ситуація до 1864 року, коли в результаті адміністративно-територіальної реформи Румський еялет було перетворено на Сіваський вілайєт.
Структура
Складався з 7 санджаків: Сівас, Амасія, Самсун, Дивригі, Арапгир, Чорум, Йозгат.
В часи розвитку кількість тімарів в еялеті становило 3021, а зеаметів — 29. Загалом провінція могла виставити 3100 спагіїв-кіннотників. Дохід від хаса бейлербея (згодом паши) становив 900 тис. акче, дохід санджакбеїв коливався від 200 до 350 тис. акче.
Джерела
- Orhan Kılıç, XVII. Yüzyılın İlk Yarısında Osmanlı Devleti'nin Eyalet ve Sancak Teşkilatlanması, Osmanlı, Cilt 6: Teşkilât, Yeni Türkiye Yayınları, Ankara, 1999, , p. 93
- Gábor Ágoston e Bruce Alan Masters, Encyclopedia of the Ottoman Empire, Infobase Publishing, 2009, p. 41, .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рум (еялет) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rum znachennya Eyalet Rum abo Sivaskij pashalik osman ایالت روم administrativno teritorialna odinicya Osmanskoyi imperiyi Isnuvav u 1398 1401 1413 1864 rokah z plosheyu 74 880 km Utvorivsya pislya pidkorennya osmanskimi vijskami bejlika U 1864 roci peretvoreno na vilajyet Sivas Rum Data stvorennya zasnuvannya1398 Krayina Osmanska imperiya StolicyaAmasya Tokat i Sivas Zaminenij naSivas Na zaminuKadi Burhaneddin Chas data pripinennya isnuvannya1864 Koordinati 40 39 00 pn sh 35 49 59 sh d 40 65000000002777369445539080 pn sh 35 83305555558377620 sh d 40 65000000002777369445539080 35 83305555558377620IstoriyaTeritoriya u seredni ta verhnij techiyi richki Galik tur Kizil Irmak sluguvala bazoyu mongolskogo panuvannya v MalijAziyi pislya shanepadu ostannogo u seredini XIV st tut povstav bejlik na choli iz ujgurskoyu dinastiyeyu Eretna U 1381 roci yiyi bulo povaleno Buhan ad Dinom sho chiniv sprotiv Osmanam i Ak0Koyunlu pislya zagibeli ostannogo u 1398 roci zemli bejlika uvijshli do skladu Osmanskoyi imperiyi peretvorivshis na bejlerbejstvo Spochatku stoliceyu stalo misto Amasiya Pisyal porazki u vijni z Tamerlanom u 1402 roci u bitvi pri Angori Eretna vidnovila samostijnist Lishe u 1408 roci tut znovu zapanuvali Osmani 1413 roku bulo vidnovleno bejlerbejstvo z 1591 roku eyalet Nazvano na chest Rumskogo sultanatu sho isnuvav do mongolskogo vtorgnennya Zgodom stolicyu bulo pereneseno z Amasiyi do Tokat Za chasiv sultana Sulejmana I tut bulo rozpovsyudzheno timarnu sistemu Eyalet stav odnim z vazhlivih postachalnikiv kinnoti dlya osmanskogo vijska Roztashuvannya u vnutrishnih rajonah Maloyi Aziyi spriyalo ekonomichnomu rozvitku provinciyi sho bula pov yazana torgovelnimi shlyahami z osmanskimi provinciya Anatoliyi Kavkazu Blizkogo Shodu Tomu protyagom trivalogo chasu Rumskij eyalet buv odnim z stabilshih ta rozvinishih v imperiyi Stolicyu bulo pereneseno do mista Sivas u zv yazku z chim chasto eyalet nazivayut Sivaskim Vtim strukturna ta ekonomichna kriza 1630 1640 h rokiv poznachilasya na Rumskij provinciyi V rezultati u 1640 roci ochilniki eyaletu faktichno stali napivnezalezhnimi pravitelyami pidtrimuyuchi rizni zakoloti ta povstannya u Malij Aziyi Lishe u 1650 roci zavdyaki rishuchim diyam predstavnikiv rodu Kepryulyu sho posili providni posadi v imperiyi vdalosya povernuti sultansku vladu v pashaliku Z cogo momentu tut zberigalasya stabilna situaciya do 1864 roku koli v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi Rumskij eyalet bulo peretvoreno na Sivaskij vilajyet StrukturaSkladavsya z 7 sandzhakiv Sivas Amasiya Samsun Divrigi Arapgir Chorum Jozgat V chasi rozvitku kilkist timariv v eyaleti stanovilo 3021 a zeametiv 29 Zagalom provinciya mogla vistaviti 3100 spagiyiv kinnotnikiv Dohid vid hasa bejlerbeya zgodom pashi stanoviv 900 tis akche dohid sandzhakbeyiv kolivavsya vid 200 do 350 tis akche DzherelaOrhan Kilic XVII Yuzyilin Ilk Yarisinda Osmanli Devleti nin Eyalet ve Sancak Teskilatlanmasi Osmanli Cilt 6 Teskilat Yeni Turkiye Yayinlari Ankara 1999 ISBN 975 6782 09 9 p 93 Gabor Agoston e Bruce Alan Masters Encyclopedia of the Ottoman Empire Infobase Publishing 2009 p 41 ISBN 978 1 4381 1025 7 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rum eyalet