Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сіваський вілаєт осман ولايت سيوس вілаєт Османської імперії що розташовувався у центральній частині Малої Азії Утворений

Сівас (вілайєт)

Сівас (вілайєт)

Сіваський вілаєт (осман. ولايت سيوس‎) — вілаєт Османської імперії, що розташовувався у центральній частині Малої Азії). Утворений 1867 року замість Румського еялету з площею 83,680 км². З ліквідацією Османської імперії та утворенням Турецької республіки у 1922 році вілаєт було реформовано в провінції.

Сівас
Дата створення / заснування 1867
Країна image Османська імперія
Столиця Сівас
Замінений на Туреччина
На заміну Рум
Час/дата припинення існування 1922
Площа 83,68 км²
image
image Сівас у Вікісховищі

Координати: 39°45′ пн. ш. 37°01′ сх. д. / 39.750° пн. ш. 37.017° сх. д. / 39.750; 37.017

Історія

У 1867 році в результаті реформ Танзимату еялет Рум було перетворено на вілаєт Сівас. Відповідно адміністративним центром стало місто Сівас.

У 1915—1916 роках валі (губернатор) вілаєту Ахмед Муаммар організував різанину вірменського населення, яке розглядали союзником Російської імперії, з якою Османська імперія вела війну в рамках Першої світової війни. Різанина в Сіваському вілаєті стала частиною генозида вірмен.

У 1918 році північні райони вілаєту увійшли до Республіки Понт, що була оголошена в Трапезунді (Трабзоні). У 1920—1922 роках за ініціативи Мустафи Кемаля відбулася різанина та депортація греків (напівночі) та ассирійців (на сході). У 1921 році в Амасії повішено 70 православних священників та старійшин греків. До 1922 року практично знищено грецьку громаду.

У 1922 році сіваські вілаєт було перетворено на провінції Сівас, Токат, Амасья, Гіресун.

Структура

Вілаєт складався з 4 санджаків:

  • Сіваський санджак мав 11 кази: Сівас, Бюньян, Шаркишла, Хафик, Даренде, Дивригі, Пинарбаші, Кангал, Зара, Гюрюн, Їлдизелі.
  • санджак Амасья — 7 кази: Амасья, Хавза, Меджитьозю, Везіркьопрю, Гюмюшхаджикьой, Мерзифон, Ладік.
  • Шебінкарахісарський санджак — 5 кази (до 1875 року): Шебінкарахісар, Алуджра, Масудіє, Сушехрі, Коюлхізар; 4 кази (з 1876 року): Шебінкарахісар, Алуджра, Масудіє, Коюлхіза.
  • Токатський санджак — 5 кази: Токат, Ербаа, Зела, Ніксар, Решадіє.

У 1900 році нараховано 47 691 сіл.

Населення

Відповідно за переписом 1885 року в вілаєті мешкало 1 млн. 86 тис. 15 осіб осіб. У 1912—1914 роках за різними відомостями мешкало від 1 млн. 170 тис. до 1 млн. 470 тис. осіб. Більшість населення становили турки (близько 900 тис. осіб), але потужною була вірменська громада, що нараховувала від 152 до 200 тис. осіб. Більшість вірмен мешкало в Сіваському сандажку, становивши близько 30 % від усього населення. Іншою значною меншиною були капподокійські греки, яких у 1914 році нараховано 75324 осіб. Також в вілаєті були представлені курди, сирійці-православні (ассирійці), цигани (2.363 особи).

В результаті подій 1915—1917 та 1920-х років практично зникли будь-які національні меншини в вілаєті.

Економіка

Вілаєт був одним з важливих провінцій, де в значній кількості вирощувалися зернові культури, насамперед пшениці, якою було засіяно площі на 57 тис. т зерна. Також в значні кількості вирощувалися рис, просо, бобові та фрукти.

Джерела

  • Karpat, Kemal (1985). Ottoman Population, 1830—1914: Demographic and Social Characteristics. University of Wisconsin Press. ss. 178—179. .
  • Kapucu, Naim and Palabiyik, Hamit (2008) Turkish Public Administration: From Tradition to the Modern Age International Strategic Research Organization (USAK), Ankara, page 164,
  • Kaligian, Dikran Mesrob (2011) Armenian Organization and Ideology Under Ottoman Rule, 1908—1914 (revised edition) Transaction Publishers, New Brunswick, New Jersey, page 152,
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сівас (вілаєт)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sivaskij vilayet osman ولايت سيوس vilayet Osmanskoyi imperiyi sho roztashovuvavsya u centralnij chastini Maloyi Aziyi Utvorenij 1867 roku zamist Rumskogo eyaletu z plosheyu 83 680 km Z likvidaciyeyu Osmanskoyi imperiyi ta utvorennyam Tureckoyi respubliki u 1922 roci vilayet bulo reformovano v provinciyi Sivas Data stvorennya zasnuvannya1867 Krayina Osmanska imperiya StolicyaSivas Zaminenij naTurechchina Na zaminuRum Chas data pripinennya isnuvannya1922 Plosha83 68 km Sivas u Vikishovishi Koordinati 39 45 pn sh 37 01 sh d 39 750 pn sh 37 017 sh d 39 750 37 017IstoriyaU 1867 roci v rezultati reform Tanzimatu eyalet Rum bulo peretvoreno na vilayet Sivas Vidpovidno administrativnim centrom stalo misto Sivas U 1915 1916 rokah vali gubernator vilayetu Ahmed Muammar organizuvav rizaninu virmenskogo naselennya yake rozglyadali soyuznikom Rosijskoyi imperiyi z yakoyu Osmanska imperiya vela vijnu v ramkah Pershoyi svitovoyi vijni Rizanina v Sivaskomu vilayeti stala chastinoyu genozida virmen U 1918 roci pivnichni rajoni vilayetu uvijshli do Respubliki Pont sho bula ogoloshena v Trapezundi Trabzoni U 1920 1922 rokah za iniciativi Mustafi Kemalya vidbulasya rizanina ta deportaciya grekiv napivnochi ta assirijciv na shodi U 1921 roci v Amasiyi povisheno 70 pravoslavnih svyashennikiv ta starijshin grekiv Do 1922 roku praktichno znisheno grecku gromadu U 1922 roci sivaski vilayet bulo peretvoreno na provinciyi Sivas Tokat Amasya Giresun StrukturaVilayet skladavsya z 4 sandzhakiv Sivaskij sandzhak mav 11 kazi Sivas Byunyan Sharkishla Hafik Darende Divrigi Pinarbashi Kangal Zara Gyuryun Yildizeli sandzhak Amasya 7 kazi Amasya Havza Medzhitozyu Vezirkopryu Gyumyushhadzhikoj Merzifon Ladik Shebinkarahisarskij sandzhak 5 kazi do 1875 roku Shebinkarahisar Aludzhra Masudiye Sushehri Koyulhizar 4 kazi z 1876 roku Shebinkarahisar Aludzhra Masudiye Koyulhiza Tokatskij sandzhak 5 kazi Tokat Erbaa Zela Niksar Reshadiye U 1900 roci narahovano 47 691 sil NaselennyaVidpovidno za perepisom 1885 roku v vilayeti meshkalo 1 mln 86 tis 15 osib osib U 1912 1914 rokah za riznimi vidomostyami meshkalo vid 1 mln 170 tis do 1 mln 470 tis osib Bilshist naselennya stanovili turki blizko 900 tis osib ale potuzhnoyu bula virmenska gromada sho narahovuvala vid 152 do 200 tis osib Bilshist virmen meshkalo v Sivaskomu sandazhku stanovivshi blizko 30 vid usogo naselennya Inshoyu znachnoyu menshinoyu buli kappodokijski greki yakih u 1914 roci narahovano 75324 osib Takozh v vilayeti buli predstavleni kurdi sirijci pravoslavni assirijci cigani 2 363 osobi V rezultati podij 1915 1917 ta 1920 h rokiv praktichno znikli bud yaki nacionalni menshini v vilayeti EkonomikaVilayet buv odnim z vazhlivih provincij de v znachnij kilkosti viroshuvalisya zernovi kulturi nasampered pshenici yakoyu bulo zasiyano ploshi na 57 tis t zerna Takozh v znachni kilkosti viroshuvalisya ris proso bobovi ta frukti DzherelaKarpat Kemal 1985 Ottoman Population 1830 1914 Demographic and Social Characteristics University of Wisconsin Press ss 178 179 ISBN 9780299091606 Kapucu Naim and Palabiyik Hamit 2008 Turkish Public Administration From Tradition to the Modern Age International Strategic Research Organization USAK Ankara page 164 ISBN 978 605 4030 01 9 Kaligian Dikran Mesrob 2011 Armenian Organization and Ideology Under Ottoman Rule 1908 1914 revised edition Transaction Publishers New Brunswick New Jersey page 152 ISBN 978 1 4128 4245 7 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sivas vilayet

Дата публікації:
Топ