Робот Шейкі (англ. Shakey the Robot) — перший робот, який здатний самостійно функціонувати та аналізувати власні дії. Він був розроблений центром дослідження в галузі штучного інтелекту при Стенфордському дослідницькому інституті. Тепер знаходиться у Музеї комп'ютерної історії в Маунтін-В'ю, штат Каліфорнія.
Команда розробників
Керівником проєкту з 1966 по 1972 рік був Чарльз Розен. Разом з ним участь у розробках брали Дік Дуда, Мілт Адамс, Джеральд Глісон, Пітер Гарт, Джим Бера, Гелен Вольф, Тед Бреін та інші.
У 1969 показаний фільм про Шейкі, який продемонстрував його навички працювати у реальному середовищі : пересуватися, рухати предмети. Це зумовило появу ряду статей в журналах New York Times, Лайф, які називають Шейкі «першою електронною людиною». У листопаді 1970 року, журнал The National Geographic Magazine розглядає Шейкі у статті про майбутні перспективи розвитку комп'ютерних технологій.
Технічні характеристики
На перших етапах розробок, робот керувався комп'ютером SDS 940, який придбали у 1966 році з пам’яттю у 65536 24-розряднних слів. Програмування здійснювалось на мовах Фортран і Лісп, деякі проблеми було вирішено за допомогою QA3[]. Згодом для обчислювальних операцій використовувався комп'ютер PDP-10.
Коли знімався фільм, програми Шейкі зайняли більш ніж 300 000 36-розрядних слів (~ 1.35Mb). Основні компоненти робота :
Фільм
Під час презентації 1969 року показали двадцяти чотирьох хвилинний фільм, режисерами якого виступили Гарт і Нільсон.
Всі кадри фільму відзнято у спеціально спорудженій кімнаті з великою кількістю перегородок, дверей і перешкод. Всі дії робота відстежує комп’ютер. Для введення команд англійською мовою використовуються телетайп. Сигнали від комп’ютера робот приймає антеною. Також здійснюється зворотний зв’язок. У фільмі розповідається про декілька рівнів дій.
До низького рівня відносять рухи і нахили окремих частин робота. До проміжного рівня відносять пересування деяких предметів, рух робота по кімнаті. Для нього характерно те, що він є програмованим, може виправляє помилки і неточності при сприйнятті.
На комбінованому рівні робот здатен вирішувати складніші задачі: оцінювати зміни в середовищі. Саме для такого роду задач використовується STRIPS. У фільмі є наступні кадри. Робот знаходиться у кімнаті А. Йому дано задачу – перемістити коробку у кімнаті С до дверей Д3. Робот спочатку розраховує шлях до перших дверей Д1, потім до Д2, а потім і до самої коробки . Дослідники ще ускладнюють задачу, під час переміщення робота, змінюють положення коробки в кімнаті. Робот реагує на такі зміни і наново розраховує шлях.
Результати досліджень
Для вирішення досить простих проблем використовувались складні алгоритми. Так для уникнення перешкод використовувався метод планування «шлях точок».
Хоча проблеми, з якими стикався Шейкі потребували лише основного пошуку, дослідники розробили складний алгоритм під назвою «А*», який здатний працювати і в складніших умовах. Сьогодні «А*» використовується в розпізнаванні письмового тексту, комп'ютерних іграх (Lines).
У 1971 році та Нільс Нільссон розробили алгоритм планування STRIPS (Stanford Research Institute Problem Solver). Ця система планування застосовувалась для вирішення ряду складних задач, наприклад, «ідіть до кімнати D, натисніть кнопку 9, що розташована біля дверей 4».
Поряд з цим було виконані експерименти з апаратним та програмним забезпеченням в інших областях. Основні напрямки роботи включали використання формального доведення теорем логіки першого порядку, символічних структур інформації для моделювання навколишнього середовища, результати візуального аналізу, а також план розробки розв'язання проблем системи на базі вищих логік.
Нагороди
У 2004 році робот був віднесений до залу слави роботів — [en], головна мета якого — продемонструвати громадськості досягнення в галузі робототехніки. Разом з ним у цьому році відзначений почесним визнанням ASIMO (розроблений Honda Motor Co. Ltd)
Роботи того року відбиралися професіональним журі, які мали величезний досвід роботи в галузі технологій та наукової фантастики серед них: Стів Возняк, співзасновник Apple, Артур Кларк, Берклі.
Джерела
- SRI's international page on Shakey
- Computer History Museum
- AI Center
- compukiss.com
Посилання
- SRI educational film demonstrating Shakey
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Robot Shejki angl Shakey the Robot pershij robot yakij zdatnij samostijno funkcionuvati ta analizuvati vlasni diyi Vin buv rozroblenij centrom doslidzhennya v galuzi shtuchnogo intelektu pri Stenfordskomu doslidnickomu instituti Teper znahoditsya u Muzeyi komp yuternoyi istoriyi v Mauntin V yu shtat Kaliforniya Komanda rozrobnikivRobot Shejki v Muzeyi komp yuternoyi istoriyi Kerivnikom proyektu z 1966 po 1972 rik buv Charlz Rozen Razom z nim uchast u rozrobkah brali Dik Duda Milt Adams Dzherald Glison Piter Gart Dzhim Bera Gelen Volf Ted Brein ta inshi U 1969 pokazanij film pro Shejki yakij prodemonstruvav jogo navichki pracyuvati u realnomu seredovishi peresuvatisya ruhati predmeti Ce zumovilo poyavu ryadu statej v zhurnalah New York Times Lajf yaki nazivayut Shejki pershoyu elektronnoyu lyudinoyu U listopadi 1970 roku zhurnal The National Geographic Magazine rozglyadaye Shejki u statti pro majbutni perspektivi rozvitku komp yuternih tehnologij Tehnichni harakteristikiNa pershih etapah rozrobok robot keruvavsya komp yuterom SDS 940 yakij pridbali u 1966 roci z pam yattyu u 65536 24 rozryadnnih sliv Programuvannya zdijsnyuvalos na movah Fortran i Lisp deyaki problemi bulo virisheno za dopomogoyu QA3 sho ce Zgodom dlya obchislyuvalnih operacij vikoristovuvavsya komp yuter PDP 10 Koli znimavsya film programi Shejki zajnyali bilsh nizh 300 000 36 rozryadnih sliv 1 35Mb Osnovni komponenti robota televizijna kamera dalekomir pristrij keruvannya kameri antena dlya radiozv yazku pristrij dlya upravlinnya zitknennyami kolesa FilmPid chas prezentaciyi 1969 roku pokazali dvadcyati chotiroh hvilinnij film rezhiserami yakogo vistupili Gart i Nilson Vsi kadri filmu vidznyato u specialno sporudzhenij kimnati z velikoyu kilkistyu peregorodok dverej i pereshkod Vsi diyi robota vidstezhuye komp yuter Dlya vvedennya komand anglijskoyu movoyu vikoristovuyutsya teletajp Signali vid komp yutera robot prijmaye antenoyu Takozh zdijsnyuyetsya zvorotnij zv yazok U filmi rozpovidayetsya pro dekilka rivniv dij nizkij angl Low level action promizhnij angl Intermediate level action kombinovanij Do nizkogo rivnya vidnosyat ruhi i nahili okremih chastin robota Do promizhnogo rivnya vidnosyat peresuvannya deyakih predmetiv ruh robota po kimnati Dlya nogo harakterno te sho vin ye programovanim mozhe vipravlyaye pomilki i netochnosti pri sprijnyatti Na kombinovanomu rivni robot zdaten virishuvati skladnishi zadachi ocinyuvati zmini v seredovishi Same dlya takogo rodu zadach vikoristovuyetsya STRIPS U filmi ye nastupni kadri Robot znahoditsya u kimnati A Jomu dano zadachu peremistiti korobku u kimnati S do dverej D3 Robot spochatku rozrahovuye shlyah do pershih dverej D1 potim do D2 a potim i do samoyi korobki Doslidniki she uskladnyuyut zadachu pid chas peremishennya robota zminyuyut polozhennya korobki v kimnati Robot reaguye na taki zmini i nanovo rozrahovuye shlyah Rezultati doslidzhenDlya virishennya dosit prostih problem vikoristovuvalis skladni algoritmi Tak dlya uniknennya pereshkod vikoristovuvavsya metod planuvannya shlyah tochok Hocha problemi z yakimi stikavsya Shejki potrebuvali lishe osnovnogo poshuku doslidniki rozrobili skladnij algoritm pid nazvoyu A yakij zdatnij pracyuvati i v skladnishih umovah Sogodni A vikoristovuyetsya v rozpiznavanni pismovogo tekstu komp yuternih igrah Lines U 1971 roci ta Nils Nilsson rozrobili algoritm planuvannya STRIPS Stanford Research Institute Problem Solver Cya sistema planuvannya zastosovuvalas dlya virishennya ryadu skladnih zadach napriklad idit do kimnati D natisnit knopku 9 sho roztashovana bilya dverej 4 Poryad z cim bulo vikonani eksperimenti z aparatnim ta programnim zabezpechennyam v inshih oblastyah Osnovni napryamki roboti vklyuchali vikoristannya formalnogo dovedennya teorem logiki pershogo poryadku simvolichnih struktur informaciyi dlya modelyuvannya navkolishnogo seredovisha rezultati vizualnogo analizu a takozh plan rozrobki rozv yazannya problem sistemi na bazi vishih logik NagorodiU 2004 roci robot buv vidnesenij do zalu slavi robotiv en golovna meta yakogo prodemonstruvati gromadskosti dosyagnennya v galuzi robototehniki Razom z nim u comu roci vidznachenij pochesnim viznannyam ASIMO rozroblenij Honda Motor Co Ltd Roboti togo roku vidbiralisya profesionalnim zhuri yaki mali velicheznij dosvid roboti v galuzi tehnologij ta naukovoyi fantastiki sered nih Stiv Voznyak spivzasnovnik Apple Artur Klark Berkli DzherelaSRI s international page on Shakey Computer History Museum AI Center compukiss comPosilannyaSRI educational film demonstrating ShakeyDiv takozhIntelekt Superintelekt Ekspertni sistemi Rozpiznavannya movi Robot Bojovij robot