Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Репи нне село в Україні в Закарпатській області Міжгірській селищній громаді Розташоване в долині річки Репинка між села

Репинне

Репинне

Репи́нне — село в Україні, в Закарпатській області, Міжгірській селищній громаді. Розташоване в долині річки Репинка між селами Келечин і Сойми за 10 км від центру громади (Міжгір'я) і за 144 км від обласного центру (Ужгород). Найближча залізнична станція — Воловець, розташована за 30 км від села.

село Репинне
image
Країна image Україна
Область Закарпатська область
Район Хустський район
Громада Міжгірська селищна громада
Код КАТОТТГ UA21120190160096892
Основні дані
Засноване 1457
Населення 1144
Площа 24.12 км²
Густота населення 5.550 осіб/км²
Поштовий індекс 90032
Телефонний код +380 3146
Географічні дані
Географічні координати H G O
Середня висота
над рівнем моря 		470 м
Водойми р.Репинка
Відстань до
обласного центру 		144 км
Відстань до
районного центру 		10 км
Відстань до
залізничної станції 		30 км
Місцева влада
Адреса ради 90032, Закарпатська обл., Міжгірський р-н, с. Репинне, 139
Карта
image
image
Репинне
image
image
Репинне
Мапа

image Репинне у Вікісховищі

Назва села походить від скелі, яка колись височіла над річкою і називалась Рипа. Саме від неї і походить назва села Репинне.

Існує цікавий факт щодо назви села. У радянський час (70-ті рр. ХХ ст.) виникла ідея перейменувати населений пункт на Квіткове через багатство квітів у садибах, чим славився населений пункт. Але громада відстояла назву Репинне, адже вона мала історичне підґрунтя.

Історія

image
Дерев'яна церква Св. Великомученика Дмитра (1780 р.)

Перша писемна згадка про село датується 24 лютого 1457 р. Тоді графи Липчеї-Довгаї викупили його та ще декілька сусідніх сіл після довгого торгу з династією Урмезеїв.

Репинне — кенийзьке село було заселене у 15 столітті підданими родини Липчеї: родини Білкей, Липчеї, Білкей-Горзови та Урмезеї.

У червні 1902 року газета «Мараморош» писала, що на Репинний і Лозинський був лише один вчитель. Він три дні вчив дітей в Репинному, а три — у Лозянському. Оскільки через річку не було моста, під час повені занять в школі не було.

На околиці села стоїть пам'ятник на місці загибелі останнього опришка Ілька Липея, сумна історія життя якого описана його однокласником, відомим закарпатським письменником В. Гренджою-Донським у повісті «Ілько Липей — карпатський розбійник»: «Був розумний, спритний хлопець, тільки щастя в житті не мав ніколи. Розбійником його зробила жорстока дійсність». Ілько був сином місцевого багача, одружився з бідною дівчиною, через що батько відмовився йому допомагати. Після численних поневірянь змушений був стати контрабандистом, де потрапив у сумнівну історію, і, ймовірно, був несправедливо засуджений за вбивство. За добру поведінку в тюрмі мав бути відпущений раніше, але довідався про зраду дружини та втік до закінчення терміну. Місяць добирався додому пішки лісами. Після повернення став грабіжником і був вбитий жандармами. Про нього та його побратима Юрія Клевця написано декілька художніх творів українськими, словацькими та чеськими авторами.

В 1918 році село входить до складу Західноукраїнської Народної Республіки, після Акту Злуки — до Західної Області УНР.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село як частина Підкарпатської Русі входить до складу Чехословаччини.

В березні 1939 село стає частиною щойно проголошеної незалежної Карпатської України. Втім, незабаром село захоплюють угорські війська.

В Репинному є загальноосвітня школа I—III ст., дитячий садок, центр дозвілля (клуб), сільська бібліотека.

Присілки

Заріка

Заріка — колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Репинне  рішенням облвиконкому Закарпатської області № 155 від 15.04.1967

Перша згадка у ХІХ столітті.


Ледней

Ледней — колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Репинне

Згадки:  1804: Lidnik, 1808: Lidnik, 1864: Lednej, 1892: Lednei, 1898: Lednei , 1910: Lednej.


Монинець

Монинець — колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Репинне

Згадки: 1804: Monenicz, 1806: Monenicz , 1808: Monenicz.

За легендою, перша церква Репинного мала форму хати і стояла на березі за річкою, на сьогодні присілок Монинці.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1023 особи, з яких 505 чоловіків та 518 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1137 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 99,04 %
російська 0,87 %
молдовська 0,09 %

Туристичні місця

  • В селі є пам'ятка архітектури — дерев'яна греко-католицька церква Святого Великомученика Дмитра (ΧVIII ст., ) збудована у 1780 р. За радянських часів церкву намагалися спалити, але місцеве населення не дало цього зробити. В селі була ще одна, православна, церква, яку радянська влада все-таки знищила. На сьогоднішній день в селі будується нова православна церква. Церква св. великомученика Дмитра. 1780. Першу згадку про Репинне зустрічаємо у писемних джерелах 145 7 р. Дмитрівська церква, збудована із смерекових брусів, є чудовим зразком поширеного на міжгірській верховині «готичного» стилю. На головному фасаді репинської церкви ряд різблених стовпчиків підтримує опасання, вище опасання влаштовано з трьох боків аркаду нижніх голосниць, башта над бабинцем вкрита восьмисхилим шатром, який переходить у високий шпиль. У інтер'єрі нава і вівтарний зруб перекриті коробовими склепіннями, бабинець має плоску стелю. У наві збереглося чудове різьблення з XVIII ст. та пізніших часів. Світичі вирізьбили соймівські майстри Дмитро Фічоряк та Михайло Кінч. Гарний темперний живопис XVII ст. повністю зіпсовано приблукалими «художниками» кілька років тому. Датують церкву різними роками другої половини 18 ст. Усталеною датою є 1780 р., хоч у 1751 р. в селі згадують дві дерев'яні церкви св. великомученика Дмитрія. Більша, біля якої мешкав парох, була в доброму стані, покрита шинґлами. Мала всі образи, всі церковні книги і два дзвони. «Вишня церков же без книг, звони два, снаряди к литургії потребні і образи, нич инше не має». У 1801 р. є запис про дерев'яну церкву на 150 вірників. У 1942 р. ужгородський інженер Е. Еґреші розробив детальний план реставрації церкви та кошторис робіт. У радянський період, на початку 1970-х років була спроба підпалення церкви, але селяни встановили чергування і вчасно погасили вогонь. З 1993 р. церква знову греко-католицька. На жаль, восени 1995 р. всю споруду оббили бляхою.
  • 7 травня 2013 року біля с. Репинне відбулося урочисте відкриття памятного знаку останньому карпатському розбійнику -Ільку Липею. З висловом висіченим на камені «Доля сильніша ніж воля» майже через 80 років до внуків, правнуків, земляків повернувся несправедливо забутий символ трагедії карпатського народу — Ілько Липей.

Відомі люди

В селі народилися:

  • Володимир Фединишинець — український поет, письменник, публіцист, член Національної спілки письменників України, один із активістів русинського руху на Закарпатті
  • Юрій Федорович Бряник — поет, письменник, публіцист.

Легенди про Репинне

Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (лютий 2017)
  • «Одного разу йшов чоловік пішки із Соймів до Пилипця. За плечима він ніс важку торбу. Через свою ношу він був змушений часто перепочивати. Але вже темніло і він зрозумів, що додому не дойде, а прийдеться йому заночувати десь недалеко від дороги. Скинув він торбу, пішов оглянув місцину і знайшов собі підхоже місце під вербою. Він розпалив вогнище, закурив піпу і почав лаштуватися на нічліг, поклавши торбу під голову. Проте заснути не міг, бо чи то муляла торба, чи рипіла стара верба — він і сам не розумів. Кожен раз, як проходив він це місце, то згадував про вербу, як вона рипіла. А згодом тут і поселився. Від того й пішла назва села, яке зараз називається Репинне».
  • «Було то років триста тому. Втік від пана десь від Хуста один бідняк, голий, босий. Хотів утекти так далеко, аби його панські слуги не знайшли. Дороги сюди ще не було, і йшов він берегом ріки. Ніч його застала на одному лужку, коли вже порядно відмахав від села Соймів. Ліг спати на тім лузі під вербою. Подув уночі вітер — і зарипіла верба. Рип та рип. Усю ніч рипіла. Не було бідному спання. Рано встав, обдивився — полюбилося місце. Подумав собі: можна й колибу ставити. Одна біда, що верба рипить. Та цьому можна зарадити. Взяв чоловік сокиру — зрубав вербу.— Ну, тепер порипи мені,— каже. Зробив колибу, почав господарство заводити. Та першу ніч і рипіння верби не забув. Тому те місце прозвав Репинним. Так потім і село стало називатися».
  • image
    Репинська сільська рада
  • image
    Панорама села (центральна і нижня частина)
  • image
    Панорама села (центральна частина)
  • image
    Новобудова в Репинному
  • image
  • image
  • image
    Опора міжнародної ЛЕП "Мир" (Репинне)
  • image
    Зимова панорама Репинного
  • image
    Репинне. Зимова панорама

Література

  • Поп И. И., Поп Д. И. В горах и долинах Закарпатья. — М. : Искусство, 1971 г., с. 126
  • Памятники градостроительства и архитектуры УССР, т.2, с.190-191

Примітки

  1. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  2. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  3. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Репинне
  • Неофіційний сайт села Репинне
  • Погода в селі Репинне
  • Церква Св. Великомученика Дмитра, 1780 в Репинному
  • Владислав Никитенко. Міжгірський район. Репинне
image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Repi nne selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Mizhgirskij selishnij gromadi Roztashovane v dolini richki Repinka mizh selami Kelechin i Sojmi za 10 km vid centru gromadi Mizhgir ya i za 144 km vid oblasnogo centru Uzhgorod Najblizhcha zaliznichna stanciya Volovec roztashovana za 30 km vid sela selo RepinneKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Hustskij rajonGromada Mizhgirska selishna gromadaKod KATOTTG UA21120190160096892Osnovni daniZasnovane 1457Naselennya 1144Plosha 24 12 km Gustota naselennya 5 550 osib km Poshtovij indeks 90032Telefonnij kod 380 3146Geografichni daniGeografichni koordinati 48 35 00 pn sh 23 26 50 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 470 mVodojmi r RepinkaVidstan do oblasnogo centru 144 kmVidstan do rajonnogo centru 10 kmVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 30 kmMisceva vladaAdresa radi 90032 Zakarpatska obl Mizhgirskij r n s Repinne 139KartaRepinneRepinneMapa Repinne u Vikishovishi Nazva sela pohodit vid skeli yaka kolis visochila nad richkoyu i nazivalas Ripa Same vid neyi i pohodit nazva sela Repinne Isnuye cikavij fakt shodo nazvi sela U radyanskij chas 70 ti rr HH st vinikla ideya perejmenuvati naselenij punkt na Kvitkove cherez bagatstvo kvitiv u sadibah chim slavivsya naselenij punkt Ale gromada vidstoyala nazvu Repinne adzhe vona mala istorichne pidgruntya IstoriyaDerev yana cerkva Sv Velikomuchenika Dmitra 1780 r Persha pisemna zgadka pro selo datuyetsya 24 lyutogo 1457 r Todi grafi Lipcheyi Dovgayi vikupili jogo ta she dekilka susidnih sil pislya dovgogo torgu z dinastiyeyu Urmezeyiv Repinne kenijzke selo bulo zaselene u 15 stolitti piddanimi rodini Lipcheyi rodini Bilkej Lipcheyi Bilkej Gorzovi ta Urmezeyi U chervni 1902 roku gazeta Maramorosh pisala sho na Repinnij i Lozinskij buv lishe odin vchitel Vin tri dni vchiv ditej v Repinnomu a tri u Lozyanskomu Oskilki cherez richku ne bulo mosta pid chas poveni zanyat v shkoli ne bulo Na okolici sela stoyit pam yatnik na misci zagibeli ostannogo oprishka Ilka Lipeya sumna istoriya zhittya yakogo opisana jogo odnoklasnikom vidomim zakarpatskim pismennikom V Grendzhoyu Donskim u povisti Ilko Lipej karpatskij rozbijnik Buv rozumnij spritnij hlopec tilki shastya v zhitti ne mav nikoli Rozbijnikom jogo zrobila zhorstoka dijsnist Ilko buv sinom miscevogo bagacha odruzhivsya z bidnoyu divchinoyu cherez sho batko vidmovivsya jomu dopomagati Pislya chislennih poneviryan zmushenij buv stati kontrabandistom de potrapiv u sumnivnu istoriyu i jmovirno buv nespravedlivo zasudzhenij za vbivstvo Za dobru povedinku v tyurmi mav buti vidpushenij ranishe ale dovidavsya pro zradu druzhini ta vtik do zakinchennya terminu Misyac dobiravsya dodomu pishki lisami Pislya povernennya stav grabizhnikom i buv vbitij zhandarmami Pro nogo ta jogo pobratima Yuriya Klevcya napisano dekilka hudozhnih tvoriv ukrayinskimi slovackimi ta cheskimi avtorami V 1918 roci selo vhodit do skladu Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki pislya Aktu Zluki do Zahidnoyi Oblasti UNR Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan selo yak chastina Pidkarpatskoyi Rusi vhodit do skladu Chehoslovachchini V berezni 1939 selo staye chastinoyu shojno progoloshenoyi nezalezhnoyi Karpatskoyi Ukrayini Vtim nezabarom selo zahoplyuyut ugorski vijska V Repinnomu ye zagalnoosvitnya shkola I III st dityachij sadok centr dozvillya klub silska biblioteka PrisilkiZarika Zarika kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Repinne rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 vid 15 04 1967 Persha zgadka u HIH stolitti Lednej Lednej kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Repinne Zgadki 1804 Lidnik 1808 Lidnik 1864 Lednej 1892 Lednei 1898 Lednei 1910 Lednej Moninec Moninec kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Repinne Zgadki 1804 Monenicz 1806 Monenicz 1808 Monenicz Za legendoyu persha cerkva Repinnogo mala formu hati i stoyala na berezi za richkoyu na sogodni prisilok Moninci NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1023 osobi z yakih 505 cholovikiv ta 518 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1137 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 04 rosijska 0 87 moldovska 0 09 Turistichni miscyaV seli ye pam yatka arhitekturi derev yana greko katolicka cerkva Svyatogo Velikomuchenika Dmitra XVIII st zbudovana u 1780 r Za radyanskih chasiv cerkvu namagalisya spaliti ale misceve naselennya ne dalo cogo zrobiti V seli bula she odna pravoslavna cerkva yaku radyanska vlada vse taki znishila Na sogodnishnij den v seli buduyetsya nova pravoslavna cerkva Cerkva sv velikomuchenika Dmitra 1780 Pershu zgadku pro Repinne zustrichayemo u pisemnih dzherelah 145 7 r Dmitrivska cerkva zbudovana iz smerekovih brusiv ye chudovim zrazkom poshirenogo na mizhgirskij verhovini gotichnogo stilyu Na golovnomu fasadi repinskoyi cerkvi ryad rizblenih stovpchikiv pidtrimuye opasannya vishe opasannya vlashtovano z troh bokiv arkadu nizhnih golosnic bashta nad babincem vkrita vosmishilim shatrom yakij perehodit u visokij shpil U inter yeri nava i vivtarnij zrub perekriti korobovimi sklepinnyami babinec maye plosku stelyu U navi zbereglosya chudove rizblennya z XVIII st ta piznishih chasiv Svitichi virizbili sojmivski majstri Dmitro Fichoryak ta Mihajlo Kinch Garnij tempernij zhivopis XVII st povnistyu zipsovano priblukalimi hudozhnikami kilka rokiv tomu Datuyut cerkvu riznimi rokami drugoyi polovini 18 st Ustalenoyu datoyu ye 1780 r hoch u 1751 r v seli zgaduyut dvi derev yani cerkvi sv velikomuchenika Dmitriya Bilsha bilya yakoyi meshkav paroh bula v dobromu stani pokrita shinglami Mala vsi obrazi vsi cerkovni knigi i dva dzvoni Vishnya cerkov zhe bez knig zvoni dva snaryadi k liturgiyi potrebni i obrazi nich inshe ne maye U 1801 r ye zapis pro derev yanu cerkvu na 150 virnikiv U 1942 r uzhgorodskij inzhener E Egreshi rozrobiv detalnij plan restavraciyi cerkvi ta koshtoris robit U radyanskij period na pochatku 1970 h rokiv bula sproba pidpalennya cerkvi ale selyani vstanovili cherguvannya i vchasno pogasili vogon Z 1993 r cerkva znovu greko katolicka Na zhal voseni 1995 r vsyu sporudu obbili blyahoyu 7 travnya 2013 roku bilya s Repinne vidbulosya urochiste vidkrittya pamyatnogo znaku ostannomu karpatskomu rozbijniku Ilku Lipeyu Z vislovom visichenim na kameni Dolya silnisha nizh volya majzhe cherez 80 rokiv do vnukiv pravnukiv zemlyakiv povernuvsya nespravedlivo zabutij simvol tragediyi karpatskogo narodu Ilko Lipej Cherez selo prolyagaye gazoprovid Soyuz i liniya elektroperedach mizhnarodnogo znachennya Mir Vidomi lyudiV seli narodilisya Volodimir Fedinishinec ukrayinskij poet pismennik publicist chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini odin iz aktivistiv rusinskogo ruhu na Zakarpatti Yurij Fedorovich Bryanik poet pismennik publicist Legendi pro RepinneCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lyutij 2017 Odnogo razu jshov cholovik pishki iz Sojmiv do Pilipcya Za plechima vin nis vazhku torbu Cherez svoyu noshu vin buv zmushenij chasto perepochivati Ale vzhe temnilo i vin zrozumiv sho dodomu ne dojde a prijdetsya jomu zanochuvati des nedaleko vid dorogi Skinuv vin torbu pishov oglyanuv miscinu i znajshov sobi pidhozhe misce pid verboyu Vin rozpaliv vognishe zakuriv pipu i pochav lashtuvatisya na nichlig poklavshi torbu pid golovu Prote zasnuti ne mig bo chi to mulyala torba chi ripila stara verba vin i sam ne rozumiv Kozhen raz yak prohodiv vin ce misce to zgaduvav pro verbu yak vona ripila A zgodom tut i poselivsya Vid togo j pishla nazva sela yake zaraz nazivayetsya Repinne Bulo to rokiv trista tomu Vtik vid pana des vid Husta odin bidnyak golij bosij Hotiv utekti tak daleko abi jogo panski slugi ne znajshli Dorogi syudi she ne bulo i jshov vin beregom riki Nich jogo zastala na odnomu luzhku koli vzhe poryadno vidmahav vid sela Sojmiv Lig spati na tim luzi pid verboyu Poduv unochi viter i zaripila verba Rip ta rip Usyu nich ripila Ne bulo bidnomu spannya Rano vstav obdivivsya polyubilosya misce Podumav sobi mozhna j kolibu staviti Odna bida sho verba ripit Ta comu mozhna zaraditi Vzyav cholovik sokiru zrubav verbu Nu teper poripi meni kazhe Zrobiv kolibu pochav gospodarstvo zavoditi Ta pershu nich i ripinnya verbi ne zabuv Tomu te misce prozvav Repinnim Tak potim i selo stalo nazivatisya Repinska silska rada Panorama sela centralna i nizhnya chastina Panorama sela centralna chastina Novobudova v Repinnomu Opora mizhnarodnoyi LEP Mir Repinne Zimova panorama Repinnogo Repinne Zimova panoramaLiteraturaPop I I Pop D I V gorah i dolinah Zakarpatya M Iskusstvo 1971 g s 126 Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury USSR t 2 s 190 191Primitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu RepinneNeoficijnij sajt sela Repinne Pogoda v seli Repinne Cerkva Sv Velikomuchenika Dmitra 1780 v Repinnomu Vladislav Nikitenko Mizhgirskij rajon RepinneCe nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ