Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рада міністрів УРСР — найвищий орган державного управління в Українській РСР, наступник Ради Народних Комісарів (1946). Рада Міністрів була формально Верховною Радою в складі голови, перших заступників і заступників голови, міністрів та керівників інших союзно-республіканських органів. У дійсності майже усі рішення Ради міністрів ухвалювала ЦК КПРС у погодженні з ЦК КПУ. Теоретично Рада Міністрів була колегіальним органом; основні справи мали вирішуватися більшістю голосів членів уряду. Для оперативного вирішення поточних оправ у Раді міністрів існувала внутрішня президія Ради Міністрів УРСР (раніше бюро), складена з голови, його заступників, голови Держплану та кількох міністрів. Матеріали про внутрішній діяльності Ради Міністрів публікації не підлягали.
| Рада Міністрів УРСР | |
|---|---|
| (РМ УРСР) | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Країна |  Україна |
| Дата створення | 15 березня 1946 |
| Попередні відомства | Рада народних комісарів Української РСР |
| Дата скасування | 24 серпня 1991 |
| Замінено на | Кабінет Міністрів України |
Загальна характеристика
У рамках компетенцій УРСР, як союзної республіки, Рада Міністрів організувала роботу апарату управління і очолювала його. Згідно зі статтею 43 Конституції УРСР Рада міністрів УРСР:
- координує й спрямовує роботу міністерств та інших підпорядкованих їй установ;
- ухвалює заходи для здійснення народного господарского плану;
- ухвалює заходи для здійснення республіканського і місцевого бюджету;
- ухвалює заходи для забезпечення громадського ладу, захисту інтересів держави й охорони прав громадян;
- керує й перевіряє роботу виконкомів обласних рад; д) творить у разі потреби спеціальні комітети й головні управління при Раді Міністрів УРСР у справах господарського і культурного будівництва;
- керує організацією військових формувань УРСР;
- здійснює керівництво в галузі зносин з чужоземними державами, виходячи з встановленого в СРСР заг порядку у взаєминах союзних республік з чужоземними державами.
Загально-союзні міністерства й відомства мали до 1965 в УРСР своїх уповноважених, які входили до складу Ради Міністрів і діяльність яких на території УРСР координувала Рада Міністрів УРСР. Своєю чергою Рада Міністрів УРСР мала Постійне представництво Ради Міністрів УРСР при Раді Міністрів СРСР для постійного зв'язку поміж державними апаратами СРСР і республіки.
Формально Рада міністрів УРСР була підзвітна й відповідальна тільки перед Верховною Радою УРСР, а в період між її сесіями перед Президією Верховної Ради УРСР. А тому що ці останні органи теоретично були найвищим представницьким органом УРСР і не підзвітні відповідним союзним органам може створитися враження, що УРСР була справді суверенною республікою, а Рада Міністрів — її найвищим адміністративним органом, незалежним від Ради міністрів СРСР. Однак такий погляд не відповідає дійсності з таких причин:
- Рада міністрів УРСР діяла на основі загально-союзних законів. Вона видавала постанови й розпоряджання на основі й на виконання законів СРСР і УРСР, постанов і розпоряджень Ради Міністрів СРСР, отже не була суверенним органом УРСР, а залежним від Москви виконавчим органом.
- Рада міністрів СРСР мала право «в межах своїх компетенцій» (практично необмежених) скасовувати постанови і розпорядження Ради міністрів УРСР.
- Голова Ради міністрів УРСР входив з уряду до складу Ради Міністрів СРСР, отже всі акти Ради Міністрів СРСР були для нього безпосередньо обов'язковими.
- Крім голови, до Ради Міністрів входили міністри та керівники відомств, комітетів тощо. Ці органи мали переважним чином союзно-республіканський характер і підпорядковані вони були відповідному союзно-республіканському органові у Москві. Тільки дуже нечисленні республіканські міністерства (5 — 7) були підпорядковані безпосередньо Раді Міністрів УРСР.
- Рада міністрів УРСР мала свої компетенції, себто вона була уповноважена загально-союзними законами й органами до виконування певних конкретних завдань чи функцій на території УРСР. Радянська теорія і практика називала ці повноваження «правами» Ради Міністрів УРСР. Насправді, це були не права, а обов'язки супроти відповідних загально-союзних органів.
- Призначення осіб на посади членів Ради Міністрів УРСР, міністрів, їх заступників та інших членів урядового апарату де-факто належало до компетенції союзної номенклатури ЦК КПРС.
Компетенція
Обсяг «прав» Ради міністрів УРСР мінявся разом з політикою уряду СРСР. Найширший він був у 1957 — 62, після чого почала відновлюватися централізація з обмеженням прав Ради Міністрів УРСР. Згодом він став такий: у галузі планування народного господарства Держплан УРСР, що, крім підпорядкування Держплявові ОССР, підпорядкований також Раді Міністрів УРСР, виробляв проекти планів розвитку народного господарства республіки з усіх галузей союзно-республіканської та республіканської промисловості, а щодо загально-союзної промисловості міг робити свої пропозиції. Рада міністрів УРСР мала право затверджувати для йому підлеглих підприємств республіканські плани продукції промислових виробів, що вироблялися і повністю споживалися в республіці, a також плани розподілу тих виробів за номенклатурою та в об'ємі, узгодженому з Держпланом СРСР. Рада міністрів УРСР мала деякі права у галузі інвестування, фінансування праці та заробітної платні. Дуже обмежені права Рада Міністрів мала у бюджетовій ділянці. Бюджет УРСР базувався на затвердженому сесією Верховної Ради СРСР Державному бюджеті СРСР на кожний рік. Уряд СРСР був відповідальний лише за виконання бюджету через міністерство фінансів СРСР, міністерства СРСР, а також через Ради Міністрів союзних республік. Рада міністрів УРСР зосереджувалася передусім на проблемі реалізації бюджету державними органами, підприємствами та організаціями. В рамах такої дуже обмеженої бюджетної політики Рада міністрів УРСР могла лише до певної міри стимулювати господарський та культурний розвиток на місцях.
Конкретний зміст і обсяг компетенцій Ради Міністрів УРСР кожночасно визначався законними актами й директивами відповідних центральних органів у Москві. Керування, наприклад, організацією військових формувань обмежувалося переважно обліком військовозобов'язаних.
Відповідно до змін політики центру змінювалися і «права» та склад Ради Міністрів УРСР: ліквідації республіканських та союзно-республіканських міністерств на користь загально-союзних чи відновлення попередніх. 1968 до складу Ради Міністрів УРСР входили 44 члени: 19 союзнореспубліканських міністри, 14 керівників державних комітетів, комітетів і управлінь (також союзно-республіканських категорій) та 5 республіканських міністерств.
| Голови Уряду УРСР | Роки |
|---|---|
| М. Хрущов | 1946 — 1947 |
| Д. Коротченко | 1947 — 1954 |
| Н. Кальченко | 1954 — 1961 |
| В. Щербицький | 1961 — 1963 |
| І. Казанець | 1963 — 1965 |
| В. Щербицький | 1965 — 1972 |
| О. Ляшко | 1972 — 1987 |
| В. Масол | 1987 — 1990 |
| В. Фокін | 1990 — 1992 |
Головами Ради Міністрів УРСР від 1946 року були: М. Хрущов (1946–1947), Д. Коротченко (1947–1954), Н. Кальченко (1954–1961), В. Щербицький (1961–1963 і 1965–1972), І. Казанець (1963–1965), О. Ляшко (1972 — 1987), В. Масол (1987–1990).
Склад ради Міністрів у 1973 році
| Частина інформації в цій статті застаріла. (березень 2014) |
Станом на 1 квітня 1973 року було 28 союзно-республіканських і тільки 6 республіканських міністерств та 17 державних комітетів і головних управлінь.
- Голова Ради Міністрів УРСР — Ляшко Олександр Павлович;
- перші заступники голови Ради Міністрів УРСР: Кальченко Никифор Тимофійович і Ващенко Григорій Іванович,
- заступники голови Ради Міністрів УРСР: Андріанов Сергій Миколайович, Бурмистров Олександр Олександрович, Розенко Петро Якимович (він же голова Держплану УРСР), Семичасний Володимир Юхимович, Степаненко Ігор Дмитрович, Тронько Петро Тимофійович і Шевчук Григорій Іванович.
Союзно-республіканські міністерства
- будівництва підприємств важкої індустрії УРСР — Лубенець Григорій Кузьмович,
- вищої і середньої спеціальної освіти — Даденков Юрій Миколайович (1960—1973),
- внутрішніх справ — Головченко Іван Харитонович,
- вугільної промисловості — Худосовцев Микола Михайлович,
- геології — Шпак Петро Федорович,
- енергетики і електрифікації — Макухін Олексій Наумович,
- заготівель — Стафійчук Іван Йосипович,
- закордонних справ — Шевель Георгій Георгійович,
- зв'язку — Сінченко Георгій Захарович,
- культури — Єльченко Юрій Никифорович,
- легкої промисловості — Касьяненко Олег Якович,
- лісового господарства — Лук'янов Борис Миколайович,
- лісової і деревообробної промисловості — Грунянський Іван Іванович,
- меліорації і водного господарства — Гаркуша Микола Андрійович,
- монтажних і спеціальних будів. робіт — Багратуні Георгій Рубенович,
- м'ясної і молочної промисловості — Сєнніков Анатолій Антонович,
- освіти — Маринич Олександр Мефодійович,
- охорони здоров'я — Братусь Василь Дмитрович,
- промислового будівництва — Арешкович Василь Данилович,
- промисловості будівельних матеріалів — Бакланов Григорій Митрофанович,
- сільського будівництва — Михайлов Микола Миколайович,
- сільського господарства — Погребняк Петро Леонтійович,
- торгівлі — Старунський Володимир Гордійович,
- фінансів — Барановський Анатолій Максимович,
- харчової промисловості — Санов Микола Михайлович,
- чорної металургії — Куликов Яків Павлович,
- юстиції — Зайчук Володимир Гнатович,
- радгоспів — Попльовкін Трохим Трохимович.
Республіканські міністерства
- автомобільного транспорту — Головченко Федір Петрович,
- будівництва і експлуатації автомобільних шляхів — Шульгін Микола Павлович,
- комунального господарства — Площенко Володимир Дмитрович,
- місцевої промисловості — Гаєвський Юрій Федорович,
- побутового обслуговування населення — Шпаковський Лев Костянтинович,
- соціального забезпечення — Федоров Олексій Федорович;
голови державних комітетів Ради Міністрів УРСР:
- у справах будівництва — Бурка Михайло Йосипович,
- цін — Вінюков Іван Кузьмич,
- по професійно-технічній освіті — Іщенко Дмитро Тихонович,
- по використанню трудових ресурсів — Денисенко Олексій Іванович,
- по телебаченню і радіомовленню — Скачко Микола Артемович,
- у справах видавництв, поліграфії і книжкової продукції — Бєлогуров Микола Кіндратович (1972—1974), Пащенко Андрій Якович (1974—1988), Дяченко Юрій Павлович (1988—1990)
- по кінематографії (Держкіно УРСР) — Большак Василь Григорович,
- по охороні природи — Вольтовський Борис Іовлевич (1967-78 рр.), Проценко Діна Йосипівна (1978-88 рр.).
- по нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості й гірничому нагляду — Нирцев Михайло Петрович
Гол. Комітету нар. контролю УРСР — Маленкін Андрій Сергійович,
- гол. Комітету держ. безпеки при P. M. УРСР — Федорчук Віталій Васильович,
- гол. Укр. об'єднання P. М. УРСР «Укрсільгосптехніка» — Момотенко Микола Петрович;
начальники: гол. управління P. M. УРСР по садівництву, виноградництву й виноробній промисловості — ,
- по матеріально-техн. постачанню — Тичинін Віктор Сергійович,
- по нафтопереробній і нафтохім. промисловості — Лісничий Григорій Омелянович,
- Центр. Статистичного Управління при Р. М. УРСР — Вертіков Дмитро Андрійович.
- з 1980 року утворений Державний комітет УРСР із забезпечення нафтопродуктами — Котенко Микола Степанович.
Примітки
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25 березня 1946 р. «Про перетворення Ради Народних Комісарів Української РСР на Раду Міністрів Української РСР і Народних Комісаріатів Української РСР на Міністерства Української РСР [ 17 травня 2018 у Wayback Machine.]»
Джерела та література
- Кульчицький С. В. Рада міністрів УРСР [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 96. — .
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- АН УРСР. Історія держави і права Укр. РСР (1917—1960). К. 1961;
- Барабашев Г., Шеремет К. Советское строитєльство. М. 1965;
- ред. Кравчук С. Государственное право СССР. М. 1967; АН УРСР;
- ред. Козлов Ю. Історія держави і права Укр. РСР (1917—1937), т. І, (1937—1967), т. II. К. 1967.
Посилання
- Рада Міністрів УРСР [ 13 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
Див. також
 | Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rada ministriv URSR najvishij organ derzhavnogo upravlinnya v Ukrayinskij RSR nastupnik Radi Narodnih Komisariv 1946 Rada Ministriv bula formalno Verhovnoyu Radoyu v skladi golovi pershih zastupnikiv i zastupnikiv golovi ministriv ta kerivnikiv inshih soyuzno respublikanskih organiv U dijsnosti majzhe usi rishennya Radi ministriv uhvalyuvala CK KPRS u pogodzhenni z CK KPU Teoretichno Rada Ministriv bula kolegialnim organom osnovni spravi mali virishuvatisya bilshistyu golosiv chleniv uryadu Dlya operativnogo virishennya potochnih oprav u Radi ministriv isnuvala vnutrishnya prezidiya Radi Ministriv URSR ranishe byuro skladena z golovi jogo zastupnikiv golovi Derzhplanu ta kilkoh ministriv Materiali pro vnutrishnij diyalnosti Radi Ministriv publikaciyi ne pidlyagali Rada Ministriv URSR RM URSR Budinok Uryadu UkrayiniZagalna informaciyaKrayina UkrayinaData stvorennya 15 bereznya 1946Poperedni vidomstva Rada narodnih komisariv Ukrayinskoyi RSRData skasuvannya 24 serpnya 1991Zamineno na Kabinet Ministriv UkrayiniZagalna harakteristikaU ramkah kompetencij URSR yak soyuznoyi respubliki Rada Ministriv organizuvala robotu aparatu upravlinnya i ocholyuvala jogo Zgidno zi statteyu 43 Konstituciyi URSR Rada ministriv URSR koordinuye j spryamovuye robotu ministerstv ta inshih pidporyadkovanih yij ustanov uhvalyuye zahodi dlya zdijsnennya narodnogo gospodarskogo planu uhvalyuye zahodi dlya zdijsnennya respublikanskogo i miscevogo byudzhetu uhvalyuye zahodi dlya zabezpechennya gromadskogo ladu zahistu interesiv derzhavi j ohoroni prav gromadyan keruye j pereviryaye robotu vikonkomiv oblasnih rad d tvorit u razi potrebi specialni komiteti j golovni upravlinnya pri Radi Ministriv URSR u spravah gospodarskogo i kulturnogo budivnictva keruye organizaciyeyu vijskovih formuvan URSR zdijsnyuye kerivnictvo v galuzi znosin z chuzhozemnimi derzhavami vihodyachi z vstanovlenogo v SRSR zag poryadku u vzayeminah soyuznih respublik z chuzhozemnimi derzhavami Zagalno soyuzni ministerstva j vidomstva mali do 1965 v URSR svoyih upovnovazhenih yaki vhodili do skladu Radi Ministriv i diyalnist yakih na teritoriyi URSR koordinuvala Rada Ministriv URSR Svoyeyu chergoyu Rada Ministriv URSR mala Postijne predstavnictvo Radi Ministriv URSR pri Radi Ministriv SRSR dlya postijnogo zv yazku pomizh derzhavnimi aparatami SRSR i respubliki Formalno Rada ministriv URSR bula pidzvitna j vidpovidalna tilki pered Verhovnoyu Radoyu URSR a v period mizh yiyi sesiyami pered Prezidiyeyu Verhovnoyi Radi URSR A tomu sho ci ostanni organi teoretichno buli najvishim predstavnickim organom URSR i ne pidzvitni vidpovidnim soyuznim organam mozhe stvoritisya vrazhennya sho URSR bula spravdi suverennoyu respublikoyu a Rada Ministriv yiyi najvishim administrativnim organom nezalezhnim vid Radi ministriv SRSR Odnak takij poglyad ne vidpovidaye dijsnosti z takih prichin Rada ministriv URSR diyala na osnovi zagalno soyuznih zakoniv Vona vidavala postanovi j rozporyadzhannya na osnovi j na vikonannya zakoniv SRSR i URSR postanov i rozporyadzhen Radi Ministriv SRSR otzhe ne bula suverennim organom URSR a zalezhnim vid Moskvi vikonavchim organom Rada ministriv SRSR mala pravo v mezhah svoyih kompetencij praktichno neobmezhenih skasovuvati postanovi i rozporyadzhennya Radi ministriv URSR Golova Radi ministriv URSR vhodiv z uryadu do skladu Radi Ministriv SRSR otzhe vsi akti Radi Ministriv SRSR buli dlya nogo bezposeredno obov yazkovimi Krim golovi do Radi Ministriv vhodili ministri ta kerivniki vidomstv komitetiv tosho Ci organi mali perevazhnim chinom soyuzno respublikanskij harakter i pidporyadkovani voni buli vidpovidnomu soyuzno respublikanskomu organovi u Moskvi Tilki duzhe nechislenni respublikanski ministerstva 5 7 buli pidporyadkovani bezposeredno Radi Ministriv URSR Rada ministriv URSR mala svoyi kompetenciyi sebto vona bula upovnovazhena zagalno soyuznimi zakonami j organami do vikonuvannya pevnih konkretnih zavdan chi funkcij na teritoriyi URSR Radyanska teoriya i praktika nazivala ci povnovazhennya pravami Radi Ministriv URSR Naspravdi ce buli ne prava a obov yazki suproti vidpovidnih zagalno soyuznih organiv Priznachennya osib na posadi chleniv Radi Ministriv URSR ministriv yih zastupnikiv ta inshih chleniv uryadovogo aparatu de fakto nalezhalo do kompetenciyi soyuznoyi nomenklaturi CK KPRS Kompetenciya Obsyag prav Radi ministriv URSR minyavsya razom z politikoyu uryadu SRSR Najshirshij vin buv u 1957 62 pislya chogo pochala vidnovlyuvatisya centralizaciya z obmezhennyam prav Radi Ministriv URSR Zgodom vin stav takij u galuzi planuvannya narodnogo gospodarstva Derzhplan URSR sho krim pidporyadkuvannya Derzhplyavovi OSSR pidporyadkovanij takozh Radi Ministriv URSR viroblyav proekti planiv rozvitku narodnogo gospodarstva respubliki z usih galuzej soyuzno respublikanskoyi ta respublikanskoyi promislovosti a shodo zagalno soyuznoyi promislovosti mig robiti svoyi propoziciyi Rada ministriv URSR mala pravo zatverdzhuvati dlya jomu pidleglih pidpriyemstv respublikanski plani produkciyi promislovih virobiv sho viroblyalisya i povnistyu spozhivalisya v respublici a takozh plani rozpodilu tih virobiv za nomenklaturoyu ta v ob yemi uzgodzhenomu z Derzhplanom SRSR Rada ministriv URSR mala deyaki prava u galuzi investuvannya finansuvannya praci ta zarobitnoyi platni Duzhe obmezheni prava Rada Ministriv mala u byudzhetovij dilyanci Byudzhet URSR bazuvavsya na zatverdzhenomu sesiyeyu Verhovnoyi Radi SRSR Derzhavnomu byudzheti SRSR na kozhnij rik Uryad SRSR buv vidpovidalnij lishe za vikonannya byudzhetu cherez ministerstvo finansiv SRSR ministerstva SRSR a takozh cherez Radi Ministriv soyuznih respublik Rada ministriv URSR zoseredzhuvalasya peredusim na problemi realizaciyi byudzhetu derzhavnimi organami pidpriyemstvami ta organizaciyami V ramah takoyi duzhe obmezhenoyi byudzhetnoyi politiki Rada ministriv URSR mogla lishe do pevnoyi miri stimulyuvati gospodarskij ta kulturnij rozvitok na miscyah Konkretnij zmist i obsyag kompetencij Radi Ministriv URSR kozhnochasno viznachavsya zakonnimi aktami j direktivami vidpovidnih centralnih organiv u Moskvi Keruvannya napriklad organizaciyeyu vijskovih formuvan obmezhuvalosya perevazhno oblikom vijskovozobov yazanih Vidpovidno do zmin politiki centru zminyuvalisya i prava ta sklad Radi Ministriv URSR likvidaciyi respublikanskih ta soyuzno respublikanskih ministerstv na korist zagalno soyuznih chi vidnovlennya poperednih 1968 do skladu Radi Ministriv URSR vhodili 44 chleni 19 soyuznorespublikanskih ministri 14 kerivnikiv derzhavnih komitetiv komitetiv i upravlin takozh soyuzno respublikanskih kategorij ta 5 respublikanskih ministerstv Golovi Uryadu URSR RokiM Hrushov 1946 1947D Korotchenko 1947 1954N Kalchenko 1954 1961V Sherbickij 1961 1963I Kazanec 1963 1965V Sherbickij 1965 1972O Lyashko 1972 1987V Masol 1987 1990V Fokin 1990 1992 Golovami Radi Ministriv URSR vid 1946 roku buli M Hrushov 1946 1947 D Korotchenko 1947 1954 N Kalchenko 1954 1961 V Sherbickij 1961 1963 i 1965 1972 I Kazanec 1963 1965 O Lyashko 1972 1987 V Masol 1987 1990 Sklad radi Ministriv u 1973 rociChastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin berezen 2014 Stanom na 1 kvitnya 1973 roku bulo 28 soyuzno respublikanskih i tilki 6 respublikanskih ministerstv ta 17 derzhavnih komitetiv i golovnih upravlin Golova Radi Ministriv URSR Lyashko Oleksandr Pavlovich pershi zastupniki golovi Radi Ministriv URSR Kalchenko Nikifor Timofijovich i Vashenko Grigorij Ivanovich zastupniki golovi Radi Ministriv URSR Andrianov Sergij Mikolajovich Burmistrov Oleksandr Oleksandrovich Rozenko Petro Yakimovich vin zhe golova Derzhplanu URSR Semichasnij Volodimir Yuhimovich Stepanenko Igor Dmitrovich Tronko Petro Timofijovich i Shevchuk Grigorij Ivanovich Soyuzno respublikanski ministerstva budivnictva pidpriyemstv vazhkoyi industriyi URSR Lubenec Grigorij Kuzmovich vishoyi i serednoyi specialnoyi osviti Dadenkov Yurij Mikolajovich 1960 1973 vnutrishnih sprav Golovchenko Ivan Haritonovich vugilnoyi promislovosti Hudosovcev Mikola Mihajlovich geologiyi Shpak Petro Fedorovich energetiki i elektrifikaciyi Makuhin Oleksij Naumovich zagotivel Stafijchuk Ivan Josipovich zakordonnih sprav Shevel Georgij Georgijovich zv yazku Sinchenko Georgij Zaharovich kulturi Yelchenko Yurij Nikiforovich legkoyi promislovosti Kasyanenko Oleg Yakovich lisovogo gospodarstva Luk yanov Boris Mikolajovich lisovoyi i derevoobrobnoyi promislovosti Grunyanskij Ivan Ivanovich melioraciyi i vodnogo gospodarstva Garkusha Mikola Andrijovich montazhnih i specialnih budiv robit Bagratuni Georgij Rubenovich m yasnoyi i molochnoyi promislovosti Syennikov Anatolij Antonovich osviti Marinich Oleksandr Mefodijovich ohoroni zdorov ya Bratus Vasil Dmitrovich promislovogo budivnictva Areshkovich Vasil Danilovich promislovosti budivelnih materialiv Baklanov Grigorij Mitrofanovich silskogo budivnictva Mihajlov Mikola Mikolajovich silskogo gospodarstva Pogrebnyak Petro Leontijovich torgivli Starunskij Volodimir Gordijovich finansiv Baranovskij Anatolij Maksimovich harchovoyi promislovosti Sanov Mikola Mihajlovich chornoyi metalurgiyi Kulikov Yakiv Pavlovich yusticiyi Zajchuk Volodimir Gnatovich radgospiv Poplovkin Trohim Trohimovich Respublikanski ministerstva avtomobilnogo transportu Golovchenko Fedir Petrovich budivnictva i ekspluataciyi avtomobilnih shlyahiv Shulgin Mikola Pavlovich komunalnogo gospodarstva Ploshenko Volodimir Dmitrovich miscevoyi promislovosti Gayevskij Yurij Fedorovich pobutovogo obslugovuvannya naselennya Shpakovskij Lev Kostyantinovich socialnogo zabezpechennya Fedorov Oleksij Fedorovich golovi derzhavnih komitetiv Radi Ministriv URSR u spravah budivnictva Burka Mihajlo Josipovich cin Vinyukov Ivan Kuzmich po profesijno tehnichnij osviti Ishenko Dmitro Tihonovich po vikoristannyu trudovih resursiv Denisenko Oleksij Ivanovich po telebachennyu i radiomovlennyu Skachko Mikola Artemovich u spravah vidavnictv poligrafiyi i knizhkovoyi produkciyi Byelogurov Mikola Kindratovich 1972 1974 Pashenko Andrij Yakovich 1974 1988 Dyachenko Yurij Pavlovich 1988 1990 po kinematografiyi Derzhkino URSR Bolshak Vasil Grigorovich po ohoroni prirodi Voltovskij Boris Iovlevich 1967 78 rr Procenko Dina Josipivna 1978 88 rr po naglyadu za bezpechnim vedennyam robit u promislovosti j girnichomu naglyadu Nircev Mihajlo Petrovich Gol Komitetu nar kontrolyu URSR Malenkin Andrij Sergijovich gol Komitetu derzh bezpeki pri P M URSR Fedorchuk Vitalij Vasilovich gol Ukr ob yednannya P M URSR Ukrsilgosptehnika Momotenko Mikola Petrovich nachalniki gol upravlinnya P M URSR po sadivnictvu vinogradnictvu j vinorobnij promislovosti po materialno tehn postachannyu Tichinin Viktor Sergijovich po naftopererobnij i naftohim promislovosti Lisnichij Grigorij Omelyanovich Centr Statistichnogo Upravlinnya pri R M URSR Vertikov Dmitro Andrijovich z 1980 roku utvorenij Derzhavnij komitet URSR iz zabezpechennya naftoproduktami Kotenko Mikola Stepanovich PrimitkiUkaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 25 bereznya 1946 r Pro peretvorennya Radi Narodnih Komisariv Ukrayinskoyi RSR na Radu Ministriv Ukrayinskoyi RSR i Narodnih Komisariativ Ukrayinskoyi RSR na Ministerstva Ukrayinskoyi RSR 17 travnya 2018 u Wayback Machine Dzherela ta literaturaKulchickij S V Rada ministriv URSR 26 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 96 ISBN 978 966 00 1290 5 Literatura Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 AN URSR Istoriya derzhavi i prava Ukr RSR 1917 1960 K 1961 Barabashev G Sheremet K Sovetskoe stroityelstvo M 1965 red Kravchuk S Gosudarstvennoe pravo SSSR M 1967 AN URSR red Kozlov Yu Istoriya derzhavi i prava Ukr RSR 1917 1937 t I 1937 1967 t II K 1967 PosilannyaRada Ministriv URSR 13 serpnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Div takozhPostijne predstavnictvo Radi Ministriv URSR pri Radi Ministriv SRSR Kerivniki uryadu Ukrayinskoyi RSR Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi