Володи́мир Гна́тович Зайчу́к (1 липня 1921, село Тростянець, тепер Волинської області — 12 травня 1996, Київ, Україна) — український юрист і державний діяч. Член Ревізійної комісії Комуністичної партії України в 1976—1981 р. Депутат Верховної Ради УРСР 6—11-го скликань.
Володимир Гнатович Зайчук | |
---|---|
5-й міністр юстиції УРСР | |
6 жовтня 1970 — 2 серпня 1990 | |
Попередник | Згурська Катерина Іванівна |
Наступник | Бойко Віталій Федорович |
Народився | 1 липня 1921 Тростянець, Ківерцівський район, Волинська область, Українська СРР |
Помер | 12 травня 1996 (74 роки) Київ, Україна |
Відомий як | суддя, державний діяч |
Громадянство | СРСР→ Україна |
Національність | українець |
Політична партія | Комуністична партія України |
Професія | український юрист і державний діяч |
Нагороди | |
Біографія
Закінчив початкову школу. З юнацьких років наймитував у поміщика Дробняка у Волинському воєводстві.
Був ув'язнений польською владою за проведення підпільної роботи. До вересня 1939 року перебував у в'язниці міста Луцька.
З 1940 року працював народним слідчим прокуратури міста Володимира-Волинського.
Учасник Німецько-радянської війни. У 1941–1944 роках був слідчим прокуратури 393-ї, 337-ї та 172-ї дивізій. З вересня 1944 року виконував окремі доручення при військовій раді 69-ї армії, був першим помічником начальника штабу 961-го стрілецького полку 274-ї стрілецької дивізії. Учасник параду Перемоги союзних військ у м. Берліні. Член ВКП(б) з 1945 року.
Після закінчення війни працював контролером по промисловості в комендатурі союзних військ у місті Берліні, співробітником управління військового коменданта міста Берліна радянської військової адміністрації. Потім до 1948 року був начальником навчальної частини навчального центру з підготовки офіцерського складу Радянської Армії в Берліні.
У 1948–1950 роках — студент Львівської юридичної школи, яку закінчив у 1950 році. У 1950 році обраний народним суддею 3-ї дільниці Ленінського району міста Львова.
У 1950–1953 роках працював головою Ровенського обласного суду. З червня 1953 по 1962 рік — перший заступник, заступник міністра юстиції Української РСР. Одночасно з 1957 по 1964 рік — головний редактор журналу «Радянське право» (тепер — «Українське право»).
У 1954 році закінчив юридичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка.
У 1962 році обраний заступником Голови, а в лютому 1963 року — Головою Верховного Суду УРСР.
З 6 жовтня 1970 року по 2 серпня 1990 року — міністр юстиції УРСР.
Потім — на пенсії в Києві.
Публікації: «Новий Кримінальний кодекс УРСР» (1961), «Правове виховання трудящих» (1972), «Законність — основа діяльності органів правосуддя» (1973), «Народні засідателі» (1975) тощо.
Нагороди
9 медалей:
- Медаль «За визволення Варшави»
- Медаль «За взяття Берліна»
- Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Медаль Війська Польського «За Одер, Нису, Балтику»
- Почесна грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1981).
- Заслужений юрист УРСР (1971).
Джерела
- Юридична енциклопедія: В 6 т. К.: «Укр.енцикл.».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodi mir Gna tovich Zajchu k 1 lipnya 1921 19210701 selo Trostyanec teper Volinskoyi oblasti 12 travnya 1996 Kiyiv Ukrayina ukrayinskij yurist i derzhavnij diyach Chlen Revizijnoyi komisiyi Komunistichnoyi partiyi Ukrayini v 1976 1981 r Deputat Verhovnoyi Radi URSR 6 11 go sklikan Volodimir Gnatovich ZajchukVolodimir Gnatovich Zajchuk5 j ministr yusticiyi URSR6 zhovtnya 1970 2 serpnya 1990PoperednikZgurska Katerina IvanivnaNastupnikBojko Vitalij FedorovichNarodivsya1 lipnya 1921 1921 07 01 Trostyanec Kivercivskij rajon Volinska oblast Ukrayinska SRRPomer12 travnya 1996 1996 05 12 74 roki Kiyiv UkrayinaVidomij yaksuddya derzhavnij diyachGromadyanstvo SRSR UkrayinaNacionalnistukrayinecPolitichna partiyaKomunistichna partiya UkrayiniProfesiyaukrayinskij yurist i derzhavnij diyachNagorodiMedal Za vizvolennya Varshavi Medal Za vzyattya Berlina Zasluzhenij yurist UkrayiniBiografiyaZakinchiv pochatkovu shkolu Z yunackih rokiv najmituvav u pomishika Drobnyaka u Volinskomu voyevodstvi Buv uv yaznenij polskoyu vladoyu za provedennya pidpilnoyi roboti Do veresnya 1939 roku perebuvav u v yaznici mista Lucka Z 1940 roku pracyuvav narodnim slidchim prokuraturi mista Volodimira Volinskogo Uchasnik Nimecko radyanskoyi vijni U 1941 1944 rokah buv slidchim prokuraturi 393 yi 337 yi ta 172 yi divizij Z veresnya 1944 roku vikonuvav okremi doruchennya pri vijskovij radi 69 yi armiyi buv pershim pomichnikom nachalnika shtabu 961 go strileckogo polku 274 yi strileckoyi diviziyi Uchasnik paradu Peremogi soyuznih vijsk u m Berlini Chlen VKP b z 1945 roku Pislya zakinchennya vijni pracyuvav kontrolerom po promislovosti v komendaturi soyuznih vijsk u misti Berlini spivrobitnikom upravlinnya vijskovogo komendanta mista Berlina radyanskoyi vijskovoyi administraciyi Potim do 1948 roku buv nachalnikom navchalnoyi chastini navchalnogo centru z pidgotovki oficerskogo skladu Radyanskoyi Armiyi v Berlini U 1948 1950 rokah student Lvivskoyi yuridichnoyi shkoli yaku zakinchiv u 1950 roci U 1950 roci obranij narodnim suddeyu 3 yi dilnici Leninskogo rajonu mista Lvova U 1950 1953 rokah pracyuvav golovoyu Rovenskogo oblasnogo sudu Z chervnya 1953 po 1962 rik pershij zastupnik zastupnik ministra yusticiyi Ukrayinskoyi RSR Odnochasno z 1957 po 1964 rik golovnij redaktor zhurnalu Radyanske pravo teper Ukrayinske pravo U 1954 roci zakinchiv yuridichnij fakultet Lvivskogo derzhavnogo universitetu imeni Ivana Franka U 1962 roci obranij zastupnikom Golovi a v lyutomu 1963 roku Golovoyu Verhovnogo Sudu URSR Z 6 zhovtnya 1970 roku po 2 serpnya 1990 roku ministr yusticiyi URSR Potim na pensiyi v Kiyevi Publikaciyi Novij Kriminalnij kodeks URSR 1961 Pravove vihovannya trudyashih 1972 Zakonnist osnova diyalnosti organiv pravosuddya 1973 Narodni zasidateli 1975 tosho NagorodiOrden Chervonogo Prapora Orden Vitchiznyanoyi vijni II stupenya 3 Ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 9 medalej Medal Za vizvolennya Varshavi Medal Za vzyattya Berlina Medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal Vijska Polskogo Za Oder Nisu Baltiku Pochesna gramotoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 1981 Zasluzhenij yurist URSR 1971 DzherelaYuridichna enciklopediya V 6 t K Ukr encikl