Підгайчики (Коломийський район)

Підга́йчики — село Коломийського району Івано-Франківської області.

село Підгайчики
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Коломийський район
Рада
Основні дані
Засноване	1457 рік
Населення	2657
Площа	21,54 км²
Густота населення	123,35 осіб/км²
Поштовий індекс	78256
Телефонний код	[phone]
Географічні дані
Географічні координати	48°33′54″ пн. ш. 25°10′48″ сх. д. / 48.56500° пн. ш. 25.18000° сх. д. / 48.56500; 25.18000Координати: 48°33′54″ пн. ш. 25°10′48″ сх. д. / 48.56500° пн. ш. 25.18000° сх. д. / 48.56500; 25.18000
Водойми	(Турка)
Відстань до районного центру	12 км
Найближча залізнична станція	(Підгайчики)
Місцева влада
Адреса ради	78256, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с. Підгайчики, вул. Соборна 12а
Карта
Підгайчики
Підгайчики
Мапа
Підгайчики у Вікісховищі

Орган місцевого самоврядування — Підгайчиківська сільська рада.

Розташування

Село розкинулося над річкою (Турка) (притока Пруту), за 12 км від районного центру. Є залізничний зупинний пункт (Підгайчики). Через село проходить шосе Р24.

Історія

Село вперше згадується в писемних джерелах 1457 року, тоді воно називалося Підгайцями: «1457, 1 січня, шляхетний Іоан Кола з Мартинова записав шляхетній Ядвізі, своїй дружині, дідичці з Мартинова, 1000 марок від своєї особистої щедроти зі своїх сіл Хлебичин, Рошана в Галицькому дистрикті, Підгайче в Коломийському. Якщо ж Іоанові доведеться раніше відійти з цього світу, тоді Ядвіга, будучи вдовою або вийшовши вдруге заміж, матиме їх на весь час свого життя. Якщо вона помре, дібра відійдуть до спадкоємців Іоана без жодного звільнення в 1000 марок». Власниками села були галицький підстолій Ян Кола, після його смерті (1468 року) з 1473 року спільно брати Ян, Павел, Пйотр Коли.

На території села виявлено 14 археологічних поселень, частина артефактів з яких зберігається у шкільному музеї. Знайдені пам’ятки доби палеоліту, раннього мезоліту, підкарпатської культури шнурової кераміки, комарівської, (голіградської), , пшеворської культур, культури карпатських курганів, Київської Русі.

Упродовж XV—XIX ст. селяни з Підгайчик брали активну участь у Національно-визвольній війні українського народу під проводом Б.Хмельницького, сприяли діяльності опришків. В XIX ст. відбулось культурне і економічне піднесення в селі. Цьому сприяло скасування панщини 1848 р., відкриття школи 1872 р., будівництво залізниці 1888 р., будівництво гуральні. Чималий внесок у розвиток економіки зробили поміщики.

В XX столітті жителі села Підгайчики відчули на собі численні політичні, економічні і культурні зміни.

У червні 1931 року, підпільний комсомольський комітет села Підгайчики вирішив провести акт непокори і добитись більшої платні і зменшення робочого дня. Замість 60 грош платні вимагали 1,20 злотих і добивались десятигодинного робочого дня. Не зважаючи на втручання поліції і спроби пана Богусевича найняти робітників з інших сіл, селяни Підгайчик таки досягли своєї мети і їх вимоги були виконані.

На 01.01.1939 в селі проживало 2530 мешканців, з них 2350 українців-грекокатоликів, 130 українців-латинників, 30 поляків, 10 євреїв і 10 німців. Село входило до складу (ґміни Ґвоздзєц Място) Коломийського повіту Станиславівського воєводства Польщі.

У період Другої світової війни жителі Підгайчик були у складі Червоної Армії, дивізії СС «Галичина», у лавах УПА. Не обминули селян і репресії радянського партійного керівництва, багато людей було вивезено на Сибір, фізично знищено, зруйновано багато каплиць, хрестів. З 60-х років в селі відбулося потужне економічне зростання завдяки діяльності (Василя Ткачука).

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	2646	99.59%
російська	10	0.38%
польська	1	0.03%
Усього	2657	100%

Церква

Храм Благовіщення Пречистої Діви Марії 1854 р. — пам'ятка архітектури місцевого значення № 828. Настоятель — митр. прот. Михайло Сметанюк. У 2016 р. перейшла з-під юрисдикції УАПЦ в УПЦ КП.

Сучасність

В селі є загальноосвітня школа І-III ст., збудована 1976 року, будинок культури, сільська бібліотека.

Відомі люди

• (Архимандрит Олексій) (1975, в миру — Мензатюк Сергій Іванович) — архімандрит, намісник Свято-Преображенського Угорницького монастиря.
• (Іван Вихованюк) (1949—2014) — лікар-кардіолог, педагог, доктор медичних наук.
• Ольга Сенюк (1929—2019) — філолог, перекладачка з германських мов.

Примітки

1. F.Kiryk. Kola (Koło) Paweł h. Junosza // Polski Słownik Biograficzny, Wrocław - Warszawa - Kraków, 1967.- tom ХІІІ/2, zeszyt 57. s. 286 (пол.)
2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 37.
3. https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
4. Підгайчики. Церква Благовіщення Пр. Богородиці 1854
5. . Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 28 липня 2016.
6. . Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 28 липня 2016.