Частина інформації в цій статті застаріла. (червень 2020) |
«Північ — Південь» () — міжнародний транспортний коридор.
Покликаний забезпечити транспортне сполучення між країнами Балтії та Індією через Іран.
Основними переваги МТК «Північ — Південь» перед іншими маршрутами (зокрема перед морським маршрутом через Суецький канал) називаються: скорочення в два і більше рази відстані перевезень, а також зниження вартості перевезення контейнерів у порівнянні з вартістю транспортування по морському шляху.
Країни-учасники
1999 року група індійських, іранських та російських транспортних фірм підписали генеральну угоду про експортно-імпортне транспортування контейнерів по міжнародному транспортному коридору Шрі-Ланка — Індія — Іран — Каспійське море — Росія. Угода визначала організацію цього транспортування, відповідальність учасників, приблизні внески та терміни проходження вантажів в 20 і 40-футових контейнерах.
12 вересня 2000 року під час другої Євроазійської конференції з транспорту в Санкт-Петербурзі було підписано міжурядову угоду про створення коридору «Північ — Південь». Країнами-учасницями стали Росія, Іран та Індія. У лютому 2002 року Державна Дума РФ і Рада Федерації РФ прийняли Федеральний Закон про ратифікацію Угоди про міжнародний транспортний коридор «Північ-Південь». У травні 2002 року в Санкт-Петербурзі міністрами транспорту країн-учасниць було підписано протокол про офіційне відкриття коридору.
У період з 2000 по 2002 року по коридору були направлені сотні індійських контейнерів. Перевезення здійснювалися групою фірм у складі ірано-індійської фірми «Іран-Хенд» та змішаної ірано-російської компанії «Ірсотр», за участю фірми-координатора «Реджі». Практика показала, що час перевезення контейнерів від порту Бендер-Аббас на узбережжі Перської затоки до порту Ензелі на Каспійському морі становило 4 дні з урахуванням митних формальностей. Час перевезення від Бендер-Аббаса становило 13 днів.
Проте надалі, зважаючи на багато технічних складнощів, контейнерні перевезення по коридору «Північ-Південь» обмежилися маршрутом Росія — Іран — Росія. Перевезення контейнерів з Індії через Астрахань були заморожені. Проте проект, як і раніше, залишався привабливим та пізніше до договору приєдналися Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Казахстан, Оман, Сирія. Подали заявки на приєднання Туреччина та Україна.
Останнім часом однією з найбільш активних країн-учасниць є Казахстан. Для якої маршрут Північ — Південь дозволяє переорієнтувати експортні поставки через територію Росії та Чорне море в країни Перської затоки. Однак для Казахстану цільовим вантажем є не контейнери, а зерно.
Опис
Товарний ринок оцінюється в 25-26 млн тонн до 2015 року. Очікується, що будівництво залізничної ділянки між Іраном та Азербайджаном скоротить на 13…20% обсяг російського зовнішньоторговельного транзиту вантажів через Туреччину (включаючи водний шлях Босфор — Мармурове море — Дарданели). На території Росії стрижневим напрямком розвитку транзитних та зовнішньоторговельних вантажопотоків у рамках коридору «Північ — Південь» є залізничний напрям Бусловская — Санкт-Петербург — Москва — Рязань — Кочетовка — Ртіщево — Саратов — Волгоград — Астрахань протяжністю 2513 км.
Маршрути прямування вантажів
Коридор передбачає три основних маршруту проходження вантажів щодо Каспійського моря:
- Транскаспійський: через порти Астрахань, , Махачкала. 2004 року була побудована залізнична гілка до порту Оля.
- Східний: пряме залізничне сполучення через Казахстан, Узбекистан та Туркменістан з виходом на залізничну мережу Ірану за чинним прикордонним переходом Теджен — Серахс. Договір про будівництво дороги в обхід Узбекистану підписаний 2007 року, відкриття заплановане на 2013 рік.
- Західний: напрямок Астрахань — Махачкала — Самур, далі по території Азербайджану до планованої прикордонної станції Астара. По території Ірану транзит повинна забезпечувати майбутня лінія Астара — Решт — Казвін. відкриття заплановане на 2013 рік.
Транскаспійський
З російського боку маршрут проходить через порти Астрахань, , Махачкала.
Будівництво (залізничної гілки до порту Оля) розпочалося 1 жовтня 2003 року. Рух було урочисто відкрито 28 липня 2004. У першому півріччі 2010 року в порт Оля прибуло 5700 вагонів вантажу для відправки в Іран.
З іранської сторони маршрут проходить через порти Анзалі, та .
Східний
Східний маршрут являє собою пряме залізничне сполучення. Стара його гілка проходить через Каракалпакию (Казахстан, Узбекистан, Туркменістан) з виходом на залізничну мережу Ірану з прикордонного переходу Теджен — . Перестановка вагонів здійснюється на станції .
Нова гілка через (безпосередньо з Казахстану в Туркменістан) побудована 2014 року і виходить на Іран з прикордонного переходу — Горган.
Західний
По західній гілці коридору маршрут проходить за напрямком Астрахань — Махачкала — Самур, далі по території Азербайджану до планованої прикордонної станції Астара. По території Ірану транзит повинна забезпечувати нова лінія Астара — Решт — Казвін. Станом на березень 2011 року завершувалося відсипання залізничного полотна на ділянці Казвін — Решт. Станом на жовтень 2012 року, влада Ірану обіцяє відкрити рух по лінії в червні 2013 року.
Рух вантажів від Самура за існуючим маршрутом через території Азербайджану та Вірменії з виходом в Іран через прикордонну станцію Джульфа заблоковано з політичних мотивів. В 2009 році у Вірменії була створена «Дирекція з будівництва залізниці Північ-Південь», яка відповідальна за будівництво та пошук джерел фінансування будівництва дороги між Вірменією та Іраном. Угода про будівництво дороги підписана 29 січня 2013, одним з інвесторів стане дубайська інвестиційна компанія «Rasia».
Подібні проєкти
5 травня 2017 року Індія на засіданні Африканського банку розвитку в Гуджараті представила дорожню карту коридору зростання Азії та Африки (AAGC). (RIS), Нью - Делі, [en], Джакарта, і [en], Токіо, розробили цей документ на основі консультацій з азійськими та африканськими аналітичними центрами. Вона спрямована на індо-японську співпрацю з метою розвитку якісної інфраструктури в Африці, доповненої цифровим підключенням, що сприятиме реалізації ідеї створення вільного та відкритого Індо-Тихоокеанського регіону. AAGC надаватиме пріоритет проектам розвитку у галузі охорони здоров’я та фармацевтики, сільського господарства та агропереробки, управління стихійними лихами та підвищення кваліфікації. Аспекти зв’язку AAGC будуть доповнені якісною інфраструктурою
Критика
![]() | |
---|---|
![]() | Міжнародний транспортний коридор «Північ — Південь» |
Основними недоліками міжнародного коридору «Північ — Південь» називають відсутність між Росією та Іраном прямого залізничного сполучення та повільна робота митниці в російських портах.
Див. також
Примітки
- Как сделать транспортный коридор Север-Юг привлекательным. Виртуальна таможня. 07.11.06. Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 15 квітня 2011.
- . Транспортные коридоры. ОАО РЖД. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 25 серпня 2014.
- . PortNews. 24 серпня 2014. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 26 серпня 2014.
- . ТПП-Информ. 9 вересня 2014. Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 11 вересня 2014.
- Чичкин, Алексей (№676 от 21.10.2008). . Российская Бизнес-газета. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 15 квітня 2011.
- Шесть лет назад в Астраханском регионе было открыто движение поездов по новой железнодорожной ветке «Порт Оля — Яндыки» [ 28 квітня 2012 у Wayback Machine.], privzd.rzd.ru
- Развитие железнодорожного транспорта [ 9 грудня 2014 у Wayback Machine.], railway.gov.tm
- Рустамов, Эльшан (24.03.2011). Продолжается строительство железной дороги между Ираном и Азербайджаном. First news. Архів оригіналу за 28.07.2012. Процитовано 15 квітня 2011.
- Гудок тепловоза раздастся на железнодорожном вокзале Решта уже в июне будущего года | Российско-Иранский Деловой Совет. Архів оригіналу за 22 березня 2013. Процитовано 19 березня 2013.
- Словацкая компания заинтересована программами строительства транспортного коридора «Север-Юг» и желдороги «Иран-Армения». umniylogist.ru. 28.09.2011. Архів оригіналу за 28.07.2012. Процитовано 4 жовтня 2011.
- Армения строит новую железную дорогу. Архів оригіналу за 22 березня 2013. Процитовано 19 березня 2013.
- Белановский, Сергей (2006). Перспективы развития торговых отношений России и Индии. Железнодорожное сообщение. Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 15 квітня 2011.
Посилання
- Міжнародний транспортний коридор «Північ-Південь» на сайті Російських залізниць
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет