Пске м узб Piskom річка на півночі Ташкентської області Узбекистану Пскем41 42 03 пн ш 70 05 19 сх д 41 7008900000277762

Пске́м (узб. Piskom) — річка на півночі Ташкентської області Узбекистану.

Пскем


41°42′03″ пн. ш. 70°05′19″ сх. д. / 41.70089000002777624° пн. ш. 70.0888430000277793° сх. д.
Витік
• координати	41°59′40″ пн. ш. 70°38′02″ сх. д. / 41.99452777780577861° пн. ш. 70.634000000027782562° сх. д.
Гирло	Чарвакське водосховище
• координати	41°41′58″ пн. ш. 70°05′09″ сх. д. / 41.69944444447177290° пн. ш. 70.085833333360781694° сх. д.
Країни:	Узбекистан
Регіон	Ташкентська область
Довжина	70 км
Площа басейну:	2540 км²
Притоки:	Ойгаїнг, Майдантал і Іспайсай

Медіафайли у Вікісховищі

Довжина річки — 70 км, а площа басейну 2540 км².

Режим живлення — сніго-льодовиковий

Географічний опис

Витоки річки Пскем містяться в льодовиках Таласького Ала-Тоо на території Казахстану та Узбекистану, де беруть свій початок дві річки Майдантал і Ойгаїнг, від злиття яких і бере свій початок Пскем.

У верхній течії річка тече вузькою скелястою ущелиною, нижче за течією річки ущелина розширюється, причому значно. Далі протягом більше 40 кілометрів Пскем тече широкою Пскемською долиною, розташованою біля підніжжя .

Річка Пскем впадає в Чарвацьке водосховище. До утворення Чарвацького водосховища злиття річок Пскем і Чаткал утворювали річку Чирчик.

Пскемська долина

Береги річки, що тече по Пскемській долини, вкривають зарості чагарнику, а також зустрічаються плодові дерева (яблуні, груші, абрикоси і сливи), невеликі гаї волоського горіха, а також ростуть клени і тополі.

Багато представлена і фауна долини: тут живуть їжатці, куниці, лисиці, бабаки, а також дикі кабани і бурі ведмеді, зустрічається багато видів птахів.

Притоки Пскема

Притоки Пскема — гірські саї, водоносність яких залежить від пори року. В період активного танення снігів на висотах понад 2500 метрів, рівень води в притоках істотно зростає, відзначаються селеві явища.

У місцях, де стіни ущелин приток утворені скелями, досить часті водоспади (зокрема сезонні). Після гірських обвалів, на притоках Пскема утворюються озера (наприклад, Іхначкуль), частина з яких існує достатньо тривалий час (десятки років і більше).

Список приток

Вказано великі притоки Пскема, від злиття Ойгаїнга і Майдантала до впадіння Пскема в Чарвацьке водосховище:

Анаульгенсай (праворуч)
Іхначсай (ліворуч)
Пскемсай (ліворуч)
Урунгач (праворуч)
Бадаксай (ліворуч)
Когари-Капчигай (ліворуч)
Тепарсай (праворуч)
Каптаркумуш (ліворуч)
Харамзадесай (Оромзадесай) (праворуч).
Іспайсай (ліворуч)
Муллаласай (ліворуч)
Мачитосгансай (ліворуч)
(ліворуч)
Наволісай (праворуч)
Сиджаксай (праворуч)

У період наповнення водою Чарвацького водосховища, останні три впадають безпосередньо в нього.

Туризм

По річці Пскем часто здійснюється сплав водних туристів на плотах, байдарках. Нині більша частина Пскемської долини перебуває в прикордонній зоні, доступ туристів дозволений за спеціальними перепустками. Завдяки цьому, природа Пскема і його приток збереглася в первозданному вигляді.

Популярність серед туристів мають високогірні озера, розташовані на притоках Пскема (Урунгачсай, Бадаксай, Іхнач). Цікава в туристичному плані права притока Пскема — Харамзадесай. Назва (перекладається як «незаконнонароджений струмок») походить від того, що основна маса води витікає з декількох отворів у скелі, тоді як «порядні» саї (по-узбецьки струмки) утворюються від танення сніжників, дрібних джерел, які послідовно зливаються в один сай, а Харамзадесай практично не має бічних приток.

Населені пункти

В нижній течії річки розташовані населені пункти, такі як , Нанай, Богістон. У середній течії найбільшим населеним пунктом є селище Пскем.

Гідроенергетика

Нині поблизу селища Іспай будується Пскемська ГЕС, яка буде входити до . Запланована потужність становить 404,4 МВт (після будівництва стане другою за потужністю ГЕС у Республіці, після Чарвацької ГЕС). Плановий термін закінчення будівництва — 2024 рік.

Заплановано будівництво ГЕС біля селища Муллала.

Примітки

Рысбеков Ю.Х. Трансграничные проблемы Чирчик-Ахагаранского бассейна. Научно-информационный Центр Межгосударственной Координационной Водохозяйственной Комиссии Центральной Азии, Ташкент, Узбекистан (pdf). cawater-info.net (рос.). Процитовано 14 січня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
В разных источниках сай называется по-разному
. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 2 серпня 2007.
. Архів оригіналу за 27 листопада 2013. Процитовано 15 березня 2013.
Кишлак Карабулак з історичної точки зору цікавий тим, що в його околицях у січні 1919 року група офіцерів чисельністю близько ста осіб, після відступу з Ташкента після поразки , протягом трьох діб вела бій з переважними силами урядових військ Туркестанської республіки
Постановление Президента Республики Узбекистан «О программе мер по дальнейшему развитию гидроэнергетики на 2017—2021 годы». lex.uz. Процитовано 14 січня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

Посилання

Пскемкая долина. www.mercury-tour.com. Процитовано 14 січня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[RTT_X-1] Рысбеков Ю.Х. Трансграничные проблемы Чирчик-Ахагаранского бассейна. Научно-информационный Центр Межгосударственной Координационной Водохозяйственной Комиссии Центральной Азии, Ташкент, Узбекистан (pdf). cawater-info.net (рос.). Процитовано 14 січня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[2] В разных источниках сай называется по-разному

[3] . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 2 серпня 2007.

[4] . Архів оригіналу за 27 листопада 2013. Процитовано 15 березня 2013.

[5] Кишлак Карабулак з історичної точки зору цікавий тим, що в його околицях у січні 1919 року група офіцерів чисельністю близько ста осіб, після відступу з Ташкента після поразки , протягом трьох діб вела бій з переважними силами урядових військ Туркестанської республіки

[lexuz-6] Постановление Президента Республики Узбекистан «О программе мер по дальнейшему развитию гидроэнергетики на 2017—2021 годы». lex.uz. Процитовано 14 січня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()