Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Причал 21 був терміналом океанських лайнерів та імміграційним пунктом з 1928 до 1971 років у Галіфаксі, Нова Шотландія, Канада. Майже один мільйон іммігрантів прибули до Канади через причал 21, і це останній з морських портових імміграційних пунктів у Канаді. Об'єкт часто порівнюють із визначною американською імміграційною територією Елліс-Айленд. Колишній імміграційний заклад зараз зайнятий , а також різними орендарями роздрібної торгівлі та студій.
| Причал 21 | |
| Дата створення / заснування | 1999 |
|---|---|
 | |
| Країна |  Канада |
| Адміністративна одиниця | Нова Шотландія |
| Дата офіційного відкриття | 1999 |
| Статус спадщини | пам'ятка історії Канади національного значення |
| Адреса | 1055 Marginal Road |
| Офіційний сайт | |
 Причал 21 у Вікісховищі | |
Координати: 44°38′16″ пн. ш. 63°33′56″ зх. д. / 44.63780000002777371° пн. ш. 63.56580000002777808° зх. д.
Передісторія
разом із Квебеком і Вікторією, Британська Колумбія, були основними портами для імміграції до Канади в епоху пароплавства. Причал 2 у районі Норт-Енд Галіфакса, також відомий як «Глибоководні причали», був побудований у 1880 році для обслуговування потоку іммігрантів, які прибували на океанських лайнерах. Він також служив основним терміналом для військових і госпітальних кораблів під час Першої світової війни. Однак до 1913 року, року піку імміграції в Канаду, стало зрозуміло, що зростаючий розмір океанських лайнерів і зростання імміграції потребуватимуть більшого об’єкта. Були розроблені плани нового інтегрованого об’єкта, що поєднував океанські суднові лінії з залізницею в південній частині Галіфакса.
Будівництво
Будівництво затрималось через Першу світову війну та вибух у Галіфаксі. Проте до 1928 року комісія порту Галіфакс констатувала завершення будівництва океанських терміналів, великого комплексу вантажних причалів, зернових елеваторів, нової залізничної станції та 183-метрового, двоповерхового навісу, все це разом становило новий Причал 21. Термінал мав площу 20 500 м2 для вантажних перевезень і був побудований із сталевих конструкцій з цегляними стінами та дерев’яними дахами. Він був розділений на причали № 20, № 21 і № 22 і виходив на довгий морський пірс, до якого могли швартуватись найбільші океанські лайнери.
Імміграційний пункт на другому поверсі споруди 21-го причалу містив актову залу для іммігрантів, а також медичні приміщення та приміщення для утримання. Поруч із головною буловою 21-го причалу була двоповерхова цегляна прибудова, з’єднана з нею галереєю. У прибудові були імміграційні офіси, митниця, залізнична каса та телеграф, а також офіси імміграційних благодійних організацій, таких як і ресторан, де іммігранти могли поїсти перед довгою поїздкою на захід. Залізничні пасажирські платформи з обох боків прибудови обслуговували п'ять довгих пасажирських і експрес-колій, які обслуговували 21-й причал. Спеціальні пасажирські поїзди для іммігрантів, що складалися з десятків т.зв. колоністських вагонів, доставляли пасажирів із Галіфакса до їхніх нових домівок по всій Канаді. Другий надземний перехід перетинав колії, щоб з’єднати термінал 21-го причалу із де більш заможні мандрівники могли сідати на регулярні потяги, такі як Ocean Limited.
Історія
Причал 21 відкрився 8 березня 1928 року, а лайнер лінії Holland America став першим кораблем, який доставив іммігрантів до Канади через новий термінал. Причал 21 відкрився для роботи в той самий час, коли Канада спустила на воду флот океанських лайнерів під назвою «The Lady Boats», що базувався на 21-му причалі, визнаний «найкращим на континенті», створеним для забезпечення конкурентоспроможності Канади на атлантичних туристичних маршрутах.
21-й причал служив пасажирським терміналом для трансатлантичних лайнерів з 1928 по 1971 рік. Причал був основним пунктом в'їзду для майже мільйона іммігрантів і біженців з Європи та інших країн, а також пунктом, з якого 496 000 військовослужбовців канадських військ вирушили на війну. Об’єкт став неофіційно відомий як «Ворота в Канаду».
У перші роки роботи 21-й причал зустрічав багатьох голландських та англійських іммігрантів, а також працівників, яких спонсорували роботодавці. Однак Велика депресія призвела до серйозних обмежень на імміграцію, і тому кількість прибулих зменшилася. 21-й причал став місцем призначення круїзних суден під час Великої депресії, оскільки гігантські лайнери використовувалися в літніх рекреаційних круїзах з Нью-Йорка до Галіфакса, Нова Шотландія, під час затишних періодів трансатлантичних переходів. 21-й причал приймав найбільші лайнери ліній White Star, такі як RMS Olympic і RMS Majestic, а також лайнери Cunard RMS Berengaria, RMS Mauretania, RMS Aquitania та Belgenlang ліній Red Star Line.
Друга світова війна
Війна майже повністю зупинила імміграцію, але 21-й причал швидко став головним портом для завантаження військових кораблів. Канадці та інші сили союзників вантажились на борт сотень переобладнаних океанських лайнерів, починаючи від гігантських RMS Queen Mary та RMS Queen Elizabeth до менших лайнерів, таких як RMS Ascania. У міру того, як війна тривала, на 21-му причалі було створено спеціальну медичну службу для переміщення поранених солдатів із госпітальних кораблів на спеціальні госпітальні поїзди, оскільки госпітальні кораблі Lady Nelson і Letitia доставляли поранених канадців додому. Більшість з понад 90 000 авіаторів, які прибули до Канади в рамках зійшли на сушу на 21-му причалі. Понад 2000 дітей, евакуйованих із Сполученого Королівства, прибули на 21-й причал під час війни, рятуючись від Бліц-кріґу. Принцеса Юліана та принц Нідерландів Бернгард прибули на причал 21 під час церемонії на борту голландського крейсера HNLMS Sumatra в 1940 році після вторгнення німців до Нідерландів, на шляху до їхнього притулку під час війни в Оттаві. Вінстон Черчилль чотири рази проходив через 21-й причал, подорожуючи в 1943 і 1944 роках на Квебекську та Вашингтонську конференції. Під час останньої поїздки він заспівав «O Canada» і «The Maple Leaf Forever» на залізничній платформі 21-го причалу, куди сотні людей прийшли побачити його. Величезна кількість золота в злитках була таємно відправлена через 21-й причал під час війни до банків в Оттаві та Монреалі, щоб зберегти валютні резерви обложених європейських країн. Лише Велика Британія відвантажила понад 2,5 мільярда золотих резервів у 50 різних партіях під кодовими назвами «маргарин» або «арахіс» між 1939 і 1941 роками. Наприкінці війни причал вітав війська, що поверталися, а за ними — воєнних наречених. 5 березня 1944 року 21-й причал сильно пошкодила велика пожежа, внаслідок чого центральну частину споруди було перебудовано якраз вчасно, щоб прийняти солдатів, що повернулися, і військових наречених у 1945 році.
Повоєнний
Слідом за воєнними нареченими кілька великих хвиль іммігрантів прибули до 21-го причалу, починаючи з біженців з усієї Європи, включаючи багатьох тих, хто пережив Голокост. За цими біженцями прибула велика кількість післявоєнних економічних іммігрантів з кількох європейських країн, таких як Велика Британія, Італія, Німеччина та Нідерланди.
Один із найменших кораблів, які коли-небудь заходили на пірс 21, колишній тральщик SS Walnut прибув у 1948 році разом із 347 біженцями з Балтії, що викликало суперечки щодо їхнього допуску до Канади, які сформували післявоєнну політику Канади щодо біженців. 1950-ті роки відзначилися роками піку прибуття іммігрантів, багато з яких були . У 1950-х роках над імміграційною прибудовою була побудована велика двоповерхова прибудова, щоб впоратися з інтенсивним трафіком післявоєнної європейської імміграції. Угорське повстання 1956 року привело до причалу 21 ще одну групу біженців, хоча деякі з цієї хвилі тепер прибували літаками. Зменшення кількості подорожей на океанських лайнерах у зв’язку зі збільшенням кількості подорожей у 1960-х роках спричинило переміщення імміграції в аеропорти. З огляду на те, що до причалу 21 заходить небагато кораблів, термінал використовувався частіше в останні роки для обробки надлишків з імміграційних офісів аеропорту. Останньою великою групою іммігрантів були 100 кубинських біженців з міжнародного аеропорту Ґандер, яких у 1970 році перевели на причал 21 для розміщення, поки розглядатимуться їхні заявки на отримання статусу біженця. Останнім кораблем, який доставив іммігрантів на пірс 21, був SS <i id="mwkQ">Cristoforo Colombo</i> 30 березня 1971 року. Причал 21 закрив свої двері 31 березня 1971 року. Кілька інших кораблів прибули до Галіфакса з іммігрантами після закриття причалу 21, але їх прийняли співробітники імміграційної служби, які працювали в офісі в центрі міста.
Поімміграційне використання
З 1970-х до 1991 року в колишній імміграційній установі на причалі 21 розташовувався , навчальний заклад для професійних мореплавців. Протягом 1990-х років це приміщення гостило студії та майстерні для художників. Імміграційний додаток використовувався митниками та поліцією порту Галіфакс. Зростання індустрії круїзних суден у 1980-х роках призвело до повернення великих пасажирських суден на причали Пірсу 21, але лише для коротких розважальних візитів. Деякі з колишніх зон імміграційного габу в терміналах 20 і 22 були поетапно переобладнані для прийому пасажирів круїзних лайнерів і торговельних площ.
22 вересня 1997 року об'єкт Причал 21 був визначений Національним історичним місцем Канади за рекомендацією Ради історичних місць і пам'яток Канади через важливу роль об'єкта в імміграції в Канаду в 20 столітті та тому, що це останній збережений імміграційний морський порт у Канаді. У 1999 році Товариство Pier 21 відкрило інформаційний центр в частині колишньої імміграційної служби. Товариство стало у 2010 році та зайняло розширену частину колишнього імміграційного закладу. У 2011 році портовий кампус перейняв колишнє медичне, утримувальне та житлове відділення Причалу 21. У травні 2006 року пивоварна компанія Garrison орендувала значну частину будівлі імміграційної прибудови. Різноманітні роздрібні магазини, а також студії художників і архітекторів і культурні організації займають решту імміграційного терміналу.
Наприкінці 2005 року Керрі-Енн Сміт із причалу 21 і віце-адмірал Дункан «Дасті» Міллер передали деревину з покрівлі будівлі до проєкту Six String Nation. Частина цього матеріалу тепер утворює Х-подібну конструкцію всередині Voyageur, гітари в центрі проєкту.
Див. також
- – письменниця, «воєнна наречена».
Список літератури
- Parks Canada Building the Legacy - Commemorating our History. www.collectionscanada.gc.ca. оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 16 липня 2020.
- Eliis Island was the major gateway for American immigration during an overlapping period of 1892 to 1954. The quarantine station at (1832–1932) also shares the Canada's Ellis Island comparison.
- Alexa Thompson and Debi van de Wiel, Pier 21: An Illustrated History of Canada's gateway Halifax: Nimbus Publishing (2002), p. 15
- The Pier 21 Story (PDF). pier21.ca. (PDF) оригіналу за 7 лютого 2014. Процитовано 13 серпня 2019.
- Thompson, van de Wiel, p. 31
- "Ticket Agents Dine on Liner", Halifax Chronicle November 28, 1928, LAC RG 76, Vol. 666, File C1594, pt. 2
- . Архів оригіналу за 9 листопада 2014.
- Website Update | Nova Scotia Archives. novascotia.ca. оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 вересня 2017.
- Wiliam Naftel, Halifax at War: Searchlights, Squadrons and Submarines 1939-1945, Halifax: Formac Publishing (2008), p. 113
- Naftel, p. 106
- Website Update | Nova Scotia Archives. novascotia.ca. оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 вересня 2017.
- Baltic Refugees, Canadian Immigration Policy and the Arrival of SS Walnut | Pier 21. pier21.ca. оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 16 липня 2020.
- Smith, Carrie-Ann. (PDF). pier21.ca. Архів оригіналу (PDF) за 16 серпня 2017. Процитовано 20 серпня 2017.
- Pier 21 | Pier 21. pier21.ca. оригіналу за 13 серпня 2019. Процитовано 13 серпня 2019.
- Thompson, van de Wiel, p. 120
- Steven Schwinghamer and Jan Raska, Pier 21: A History, University of Ottawa Press (2020), p. 192.
- "Garrison Today", Garrison Brewing Company. оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 12 серпня 2014.
- Jowi., Taylor (2009). Six string nation : 64 pieces, 6 strings, 1 Canada, 1 guitar. Vancouver: Douglas & McIntyre. ISBN . OCLC 302060380.
Подальше читання
- Joyce, Sandra, The Street Arab – The Story of a British Home Child (2011) Welldone Publishing, Toronto Canada, , www.sandrajoyce.com
- LeBlanc, J.P.; Mitic, Trudy (2011). . Halifax, Nova Scotia: Nimbus. ISBN . Архів оригіналу за 23 серпня 2014. Процитовано 31 липня 2014.
- Granfield, Linda (2000). Pier 21 : gateway of hope. Toronto: Tundra Books. ISBN .
- Schwinghamer, Steven and Jan Raska, Pier 21: A History, University of Ottawa Press (2020).
Зовнішні посилання
- Причал 21
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prichal 21 buv terminalom okeanskih lajneriv ta immigracijnim punktom z 1928 do 1971 rokiv u Galifaksi Nova Shotlandiya Kanada Majzhe odin miljon immigrantiv pribuli do Kanadi cherez prichal 21 i ce ostannij z morskih portovih immigracijnih punktiv u Kanadi Ob yekt chasto porivnyuyut iz viznachnoyu amerikanskoyu immigracijnoyu teritoriyeyu Ellis Ajlend Kolishnij immigracijnij zaklad zaraz zajnyatij a takozh riznimi orendaryami rozdribnoyi torgivli ta studij Prichal 21 Data stvorennya zasnuvannya1999 Krayina Kanada Administrativna odinicyaNova Shotlandiya Data oficijnogo vidkrittya1999 Status spadshinipam yatka istoriyi Kanadi nacionalnogo znachennya Adresa1055 Marginal Road Oficijnij sajt Prichal 21 u Vikishovishi Koordinati 44 38 16 pn sh 63 33 56 zh d 44 63780000002777371 pn sh 63 56580000002777808 zh d 44 63780000002777371 63 56580000002777808Peredistoriyarazom iz Kvebekom i Viktoriyeyu Britanska Kolumbiya buli osnovnimi portami dlya immigraciyi do Kanadi v epohu paroplavstva Prichal 2 u rajoni Nort End Galifaksa takozh vidomij yak Glibokovodni prichali buv pobudovanij u 1880 roci dlya obslugovuvannya potoku immigrantiv yaki pribuvali na okeanskih lajnerah Vin takozh sluzhiv osnovnim terminalom dlya vijskovih i gospitalnih korabliv pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Odnak do 1913 roku roku piku immigraciyi v Kanadu stalo zrozumilo sho zrostayuchij rozmir okeanskih lajneriv i zrostannya immigraciyi potrebuvatimut bilshogo ob yekta Buli rozrobleni plani novogo integrovanogo ob yekta sho poyednuvav okeanski sudnovi liniyi z zalizniceyu v pivdennij chastini Galifaksa BudivnictvoBudivnictvo zatrimalos cherez Pershu svitovu vijnu ta vibuh u Galifaksi Prote do 1928 roku komisiya portu Galifaks konstatuvala zavershennya budivnictva okeanskih terminaliv velikogo kompleksu vantazhnih prichaliv zernovih elevatoriv novoyi zaliznichnoyi stanciyi ta 183 metrovogo dvopoverhovogo navisu vse ce razom stanovilo novij Prichal 21 Terminal mav ploshu 20 500 m2 dlya vantazhnih perevezen i buv pobudovanij iz stalevih konstrukcij z ceglyanimi stinami ta derev yanimi dahami Vin buv rozdilenij na prichali 20 21 i 22 i vihodiv na dovgij morskij pirs do yakogo mogli shvartuvatis najbilshi okeanski lajneri Dityachi yasla Chervonogo Hresta v pribudovi prichalu 21 1948 rik Immigracijnij punkt na drugomu poversi sporudi 21 go prichalu mistiv aktovu zalu dlya immigrantiv a takozh medichni primishennya ta primishennya dlya utrimannya Poruch iz golovnoyu bulovoyu 21 go prichalu bula dvopoverhova ceglyana pribudova z yednana z neyu galereyeyu U pribudovi buli immigracijni ofisi mitnicya zaliznichna kasa ta telegraf a takozh ofisi immigracijnih blagodijnih organizacij takih yak i restoran de immigranti mogli poyisti pered dovgoyu poyizdkoyu na zahid Zaliznichni pasazhirski platformi z oboh bokiv pribudovi obslugovuvali p yat dovgih pasazhirskih i ekspres kolij yaki obslugovuvali 21 j prichal Specialni pasazhirski poyizdi dlya immigrantiv sho skladalisya z desyatkiv t zv kolonistskih vagoniv dostavlyali pasazhiriv iz Galifaksa do yihnih novih domivok po vsij Kanadi Drugij nadzemnij perehid peretinav koliyi shob z yednati terminal 21 go prichalu iz de bilsh zamozhni mandrivniki mogli sidati na regulyarni potyagi taki yak Ocean Limited IstoriyaOformlennya novopribulih na 21 mu prichali v 1952 roci Prichal 21 vidkrivsya 8 bereznya 1928 roku a lajner liniyi Holland America stav pershim korablem yakij dostaviv immigrantiv do Kanadi cherez novij terminal Prichal 21 vidkrivsya dlya roboti v toj samij chas koli Kanada spustila na vodu flot okeanskih lajneriv pid nazvoyu The Lady Boats sho bazuvavsya na 21 mu prichali viznanij najkrashim na kontinenti stvorenim dlya zabezpechennya konkurentospromozhnosti Kanadi na atlantichnih turistichnih marshrutah 21 j prichal sluzhiv pasazhirskim terminalom dlya transatlantichnih lajneriv z 1928 po 1971 rik Prichal buv osnovnim punktom v yizdu dlya majzhe miljona immigrantiv i bizhenciv z Yevropi ta inshih krayin a takozh punktom z yakogo 496 000 vijskovosluzhbovciv kanadskih vijsk virushili na vijnu Ob yekt stav neoficijno vidomij yak Vorota v Kanadu U pershi roki roboti 21 j prichal zustrichav bagatoh gollandskih ta anglijskih immigrantiv a takozh pracivnikiv yakih sponsoruvali robotodavci Odnak Velika depresiya prizvela do serjoznih obmezhen na immigraciyu i tomu kilkist pribulih zmenshilasya 21 j prichal stav miscem priznachennya kruyiznih suden pid chas Velikoyi depresiyi oskilki gigantski lajneri vikoristovuvalisya v litnih rekreacijnih kruyizah z Nyu Jorka do Galifaksa Nova Shotlandiya pid chas zatishnih periodiv transatlantichnih perehodiv 21 j prichal prijmav najbilshi lajneri linij White Star taki yak RMS Olympic i RMS Majestic a takozh lajneri Cunard RMS Berengaria RMS Mauretania RMS Aquitania ta Belgenlang linij Red Star Line Druga svitova vijna Letitia gospitalne sudno sho pribulo do prichalu 21 Vijna majzhe povnistyu zupinila immigraciyu ale 21 j prichal shvidko stav golovnim portom dlya zavantazhennya vijskovih korabliv Kanadci ta inshi sili soyuznikiv vantazhilis na bort soten pereobladnanih okeanskih lajneriv pochinayuchi vid gigantskih RMS Queen Mary ta RMS Queen Elizabeth do menshih lajneriv takih yak RMS Ascania U miru togo yak vijna trivala na 21 mu prichali bulo stvoreno specialnu medichnu sluzhbu dlya peremishennya poranenih soldativ iz gospitalnih korabliv na specialni gospitalni poyizdi oskilki gospitalni korabli Lady Nelson i Letitia dostavlyali poranenih kanadciv dodomu Bilshist z ponad 90 000 aviatoriv yaki pribuli do Kanadi v ramkah zijshli na sushu na 21 mu prichali Ponad 2000 ditej evakujovanih iz Spoluchenogo Korolivstva pribuli na 21 j prichal pid chas vijni ryatuyuchis vid Blic krigu Princesa Yuliana ta princ Niderlandiv Berngard pribuli na prichal 21 pid chas ceremoniyi na bortu gollandskogo krejsera HNLMS Sumatra v 1940 roci pislya vtorgnennya nimciv do Niderlandiv na shlyahu do yihnogo pritulku pid chas vijni v Ottavi Vinston Cherchill chotiri razi prohodiv cherez 21 j prichal podorozhuyuchi v 1943 i 1944 rokah na Kvebeksku ta Vashingtonsku konferenciyi Pid chas ostannoyi poyizdki vin zaspivav O Canada i The Maple Leaf Forever na zaliznichnij platformi 21 go prichalu kudi sotni lyudej prijshli pobachiti jogo Velichezna kilkist zolota v zlitkah bula tayemno vidpravlena cherez 21 j prichal pid chas vijni do bankiv v Ottavi ta Monreali shob zberegti valyutni rezervi oblozhenih yevropejskih krayin Lishe Velika Britaniya vidvantazhila ponad 2 5 milyarda zolotih rezerviv u 50 riznih partiyah pid kodovimi nazvami margarin abo arahis mizh 1939 i 1941 rokami Naprikinci vijni prichal vitav vijska sho povertalisya a za nimi voyennih narechenih 5 bereznya 1944 roku 21 j prichal silno poshkodila velika pozhezha vnaslidok chogo centralnu chastinu sporudi bulo perebudovano yakraz vchasno shob prijnyati soldativ sho povernulisya i vijskovih narechenih u 1945 roci Povoyennij Kompleks 21 go prichalu u 2014 roci z kruyiznim lajnerom prishvartovanim bilya kolishnogo immigracijnogo terminalu ta aktovogo zalu Immigracijnu pribudovu mozhna pobachiti na perednomu plani z yednanu perehidnoyu dorizhkoyu yakoyu immigranti jshli vid mitnici do potyagiv yaki rozvozili yih po Kanadi Slidom za voyennimi narechenimi kilka velikih hvil immigrantiv pribuli do 21 go prichalu pochinayuchi z bizhenciv z usiyeyi Yevropi vklyuchayuchi bagatoh tih hto perezhiv Golokost Za cimi bizhencyami pribula velika kilkist pislyavoyennih ekonomichnih immigrantiv z kilkoh yevropejskih krayin takih yak Velika Britaniya Italiya Nimechchina ta Niderlandi Peremishena osoba bizhenka z nemovlyam na prichali 21 1948 rik Odin iz najmenshih korabliv yaki koli nebud zahodili na pirs 21 kolishnij tralshik SS Walnut pribuv u 1948 roci razom iz 347 bizhencyami z Baltiyi sho viklikalo superechki shodo yihnogo dopusku do Kanadi yaki sformuvali pislyavoyennu politiku Kanadi shodo bizhenciv 1950 ti roki vidznachilisya rokami piku pributtya immigrantiv bagato z yakih buli U 1950 h rokah nad immigracijnoyu pribudovoyu bula pobudovana velika dvopoverhova pribudova shob vporatisya z intensivnim trafikom pislyavoyennoyi yevropejskoyi immigraciyi Ugorske povstannya 1956 roku privelo do prichalu 21 she odnu grupu bizhenciv hocha deyaki z ciyeyi hvili teper pribuvali litakami Zmenshennya kilkosti podorozhej na okeanskih lajnerah u zv yazku zi zbilshennyam kilkosti podorozhej u 1960 h rokah sprichinilo peremishennya immigraciyi v aeroporti Z oglyadu na te sho do prichalu 21 zahodit nebagato korabliv terminal vikoristovuvavsya chastishe v ostanni roki dlya obrobki nadlishkiv z immigracijnih ofisiv aeroportu Ostannoyu velikoyu grupoyu immigrantiv buli 100 kubinskih bizhenciv z mizhnarodnogo aeroportu Gander yakih u 1970 roci pereveli na prichal 21 dlya rozmishennya poki rozglyadatimutsya yihni zayavki na otrimannya statusu bizhencya Ostannim korablem yakij dostaviv immigrantiv na pirs 21 buv SS lt i id mwkQ gt Cristoforo Colombo lt i gt 30 bereznya 1971 roku Prichal 21 zakriv svoyi dveri 31 bereznya 1971 roku Kilka inshih korabliv pribuli do Galifaksa z immigrantami pislya zakrittya prichalu 21 ale yih prijnyali spivrobitniki immigracijnoyi sluzhbi yaki pracyuvali v ofisi v centri mista Poimmigracijne vikoristannya Muzej Prichalu 21 u 2015 roci Z 1970 h do 1991 roku v kolishnij immigracijnij ustanovi na prichali 21 roztashovuvavsya navchalnij zaklad dlya profesijnih moreplavciv Protyagom 1990 h rokiv ce primishennya gostilo studiyi ta majsterni dlya hudozhnikiv Immigracijnij dodatok vikoristovuvavsya mitnikami ta policiyeyu portu Galifaks Zrostannya industriyi kruyiznih suden u 1980 h rokah prizvelo do povernennya velikih pasazhirskih suden na prichali Pirsu 21 ale lishe dlya korotkih rozvazhalnih vizitiv Deyaki z kolishnih zon immigracijnogo gabu v terminalah 20 i 22 buli poetapno pereobladnani dlya prijomu pasazhiriv kruyiznih lajneriv i torgovelnih plosh 22 veresnya 1997 roku ob yekt Prichal 21 buv viznachenij Nacionalnim istorichnim miscem Kanadi za rekomendaciyeyu Radi istorichnih misc i pam yatok Kanadi cherez vazhlivu rol ob yekta v immigraciyi v Kanadu v 20 stolitti ta tomu sho ce ostannij zberezhenij immigracijnij morskij port u Kanadi U 1999 roci Tovaristvo Pier 21 vidkrilo informacijnij centr v chastini kolishnoyi immigracijnoyi sluzhbi Tovaristvo stalo u 2010 roci ta zajnyalo rozshirenu chastinu kolishnogo immigracijnogo zakladu U 2011 roci portovij kampus perejnyav kolishnye medichne utrimuvalne ta zhitlove viddilennya Prichalu 21 U travni 2006 roku pivovarna kompaniya Garrison orenduvala znachnu chastinu budivli immigracijnoyi pribudovi Riznomanitni rozdribni magazini a takozh studiyi hudozhnikiv i arhitektoriv i kulturni organizaciyi zajmayut reshtu immigracijnogo terminalu Naprikinci 2005 roku Kerri Enn Smit iz prichalu 21 i vice admiral Dunkan Dasti Miller peredali derevinu z pokrivli budivli do proyektu Six String Nation Chastina cogo materialu teper utvoryuye H podibnu konstrukciyu vseredini Voyageur gitari v centri proyektu Div takozh pismennicya voyenna narechena Spisok literaturiParks Canada Building the Legacy Commemorating our History www collectionscanada gc ca originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 16 lipnya 2020 Eliis Island was the major gateway for American immigration during an overlapping period of 1892 to 1954 The quarantine station at 1832 1932 also shares the Canada s Ellis Island comparison Alexa Thompson and Debi van de Wiel Pier 21 An Illustrated History of Canada s gateway Halifax Nimbus Publishing 2002 p 15 The Pier 21 Story PDF pier21 ca PDF originalu za 7 lyutogo 2014 Procitovano 13 serpnya 2019 Thompson van de Wiel p 31 Ticket Agents Dine on Liner Halifax Chronicle November 28 1928 LAC RG 76 Vol 666 File C1594 pt 2 Arhiv originalu za 9 listopada 2014 Website Update Nova Scotia Archives novascotia ca originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 8 veresnya 2017 Wiliam Naftel Halifax at War Searchlights Squadrons and Submarines 1939 1945 Halifax Formac Publishing 2008 p 113 Naftel p 106 Website Update Nova Scotia Archives novascotia ca originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 8 veresnya 2017 Baltic Refugees Canadian Immigration Policy and the Arrival of SS Walnut Pier 21 pier21 ca originalu za 9 serpnya 2018 Procitovano 16 lipnya 2020 Smith Carrie Ann PDF pier21 ca Arhiv originalu PDF za 16 serpnya 2017 Procitovano 20 serpnya 2017 Pier 21 Pier 21 pier21 ca originalu za 13 serpnya 2019 Procitovano 13 serpnya 2019 Thompson van de Wiel p 120 Steven Schwinghamer and Jan Raska Pier 21 A History University of Ottawa Press 2020 p 192 Garrison Today Garrison Brewing Company originalu za 12 serpnya 2014 Procitovano 12 serpnya 2014 Jowi Taylor 2009 Six string nation 64 pieces 6 strings 1 Canada 1 guitar Vancouver Douglas amp McIntyre ISBN 9781553653936 OCLC 302060380 Podalshe chitannyaJoyce Sandra The Street Arab The Story of a British Home Child 2011 Welldone Publishing Toronto Canada ISBN 978 0 9877640 0 3 www sandrajoyce com LeBlanc J P Mitic Trudy 2011 Halifax Nova Scotia Nimbus ISBN 9781551099095 Arhiv originalu za 23 serpnya 2014 Procitovano 31 lipnya 2014 Granfield Linda 2000 Pier 21 gateway of hope Toronto Tundra Books ISBN 9780887765179 Schwinghamer Steven and Jan Raska Pier 21 A History University of Ottawa Press 2020 Zovnishni posilannyaPrichal 21