Почтека — представники професійної, державної торгівлі в Імперії ацтеків. Сформувалися наприкінці XV ст. Забезпечували великі обсягі торгівлі в середині держави, а також зовнішні торгівлені відносини. Водночас мали функції розвідників. Звідси їх друга назва оцтомекі.
Характеристика
Почтеки були професійні торговці, зайнятими переважно зовнішньою торгівлею. Вони перебували на службі у тлатоані (потім великого тлатаоні), фактично виконували функції імперських торговельних агентів. В цьому їх порівнюють з тамкарами Стародавнього Вавилону.
Вони отримували товар зі складів володаря, з тим щоб продати або обміняти його в інших державах або віддаленних область імперії. Їх служба прирівнювалася до військової, оскільки, вирушаючи в торговельну експедицію, вони виконували функції шпигунів, розвідників, які вивчали мову, суспільну ситуацію, шляхи в тому чи іншому районі. Звідси їх називали також оцтомеки (або озомекі). Вбивство оцтомеків вважалося достатнім приводом для початку війни. Водночас сама торговельна діяльність почтеків нерідко поєднувалася з грабунком і розбоєм — при нагоді самі почтека могли вчинити розбій, пограбування, захоплення, крадіжку людей. Торгівці також були добре озброєні й мали військові навички. Так, наприкінці правління великого тлатаоні Ахвіцотля на торговельний караван, який рушив до міста Айтлан (кордон сучасних Мексики та Гватемали) напали загони з міста Теуантепека. Але торгівці відбили спроби захопити їх майно, витримали облогу у місті Куаутенанко, а потім своїми силами оволоділи містом Айотлан.
Торговельні операції почтека були двох видів. Один був пережитком давнього звичаю обміну подарунками між вождями. Почтека, прийшовши в кінцевий пункт призначення, викладали перед місцевим володарем те, що ними отримано зі складів тлатоані. Так було, наприклад, у випадку обміну між Теночтітланом і Шікаланко при тлатоані Ахвіцотль. Почтека з Теночтітлана запропонували тоді правителю Шікаланко ремісничі вироби (золоті речі, коштовний одяг). Вождь Шікаланко дав натомість коштовне камені, пір'я тропічних птахів, морські мушлі, панцири морських черепах, шкури диких тварин, какао та ін. У такій своїй якості почтека-оцтомеки повною мірою відповідали ролі торгових агентів тлатоані. Водночас ці самі торговці доставляли товари для простих людей: обсидіанові і мідні сережки, крем'яні ножі, гарбуза, кошеніль, голки, галун, пух і шкури кроликів, запашні трави, рабів.
Разом з товар, отриманим від великого тлатаоні, почтека привозили власний, поєднуючи, державну і приватну комерцію. Тому, перебуваючи на службі у володаря ацтеків і отримуючи від нього винагороду, почтека платили великому тлатоані податок тими власними товарами, якими зазвичай торгували.
«Гільдії» почтека
З часом почтека об'єдналися у своєрідні групи, яких іспанці називали гільдіями. Фактично це були кастові групи в ацтекському суспільстві. Відомо про 12 міст — найбільших торгових центрів Мексиканської долини, де були асоціації («гільдії») професійних купців-почтека. Це Теночтітлан, Тлателолко, Тескоко, Коатлічан, Чалко, Отомпан, Уіцілопочко, Мішкіоак, Аскапоцалько, Ісокані, Тлакопан, Куаутітлан.
Почтека з гільдій п'яти міст: Теночтітлана, Тлателолко, Аскапоцалько, Куаутітлан і Уіцілопочко — мали право вести зовнішню торгівлю (останні 3 лише під контролем Теночтітлана та Тлателолко), а інші тільки внутрішню торгівлю.
Торговельні експедиції
У зв'язку з великою небезпекою для життя, яку представляли торгові експедиції, почтекі споряджалися в похід як на війну. Вони здійснювали особливий релігійний обряд перед вівтарем бога-покровителя Якатекутлі, що був одним із втілень великого бога Кецалькоатля. Весь той час, поки почтека були в експедиції, їхні близькі також виконували ритуали, покликані сприяти гарному результату експедиції.
У похід зазвичай відправлялися вночі від будинку старшого по експедиції. Вантаж несли на спеціальних ношах (какакстле). Бавовна, маїс та ін. Переносили в петлакаллі, особливих тюках, коробах, зроблених з очерету, покритого шкурами, що захищало товар як від сонця, так і від дощу. Вага вантажу ретельно перевіряли, намагаючись, щоб його можна було донести. В залежності від відстані вона становила від 23 до 50 кг.
Через відсутність тяглових тварин і колісного транспорту до складу експедиції входило велика кількість носильників. Тламеме — професійні носильники займали найнижчі щаблі соціальної драбини суспільства. Роль носильників виконували іноді і раби. Для зручності тламеме використовували особливе пристосування, так зване моемекапаль, яке прикріплялося до лоба. За день почтека з носильниками проходили від 27 до 500 км.
Для поліпшення пересування почтека держава опікувалося дорогами, омстами та зводила спеціальні заїжджі двори. В межах Мексиканської долини, де існували численні озера, почтека користувалися човнами-каное та плотами. Тут товар перевозили у 25 разів швидше.
Кожен почтека ніс особливий чорний посох, що уособлював бога-покровителя торговців Якатекутлі, за допомогою якого сподівалися уникнути небезпеки і взагалі заручитися його підтримкою. Коли наставав час ночівлі, почтека збирали всі ці ціпки-реліквії разом і скоювали спеціальний релігійний обряд, що полягав в тому числі і з ритуального самокатування — жертвування своєї крові божеству, яку добували за допомогою уколів колючкою агави.
Оскільки за мирним проникненням ацтеків, зазвичай йшла окупація, тому почтекам заборонялося входити на територію майя та тараски (крім визначених пунктів міжнародної торгівлі).
Повернувшись з торговельної експедиції, оцтомеки здійснювали релігійний ритуал, давали повний звіт імператору. Про результати походу вони доповідали і керівникам так званих купецьких «гільдій».
Джерела
- Calnek E. E. El sistema de mercado en Tenochtitlan // Economia politica e ideologia en el Mexico prehispanico. Mexico, 1978, P. 98—99;
- Jimenez Rueda J. Historia de la cultura en Mexico. El mundo prehispanico. Mexico, 1957. P. 98
- Smith M. E. The Aztec Marketing System and Settlement Pattern in Valley of Mexico; a Central Place Analysis // American Antiquity. Salt Lake City, 1979. V. 44. № 1. P. 110, 112;
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Почтека |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pochteka predstavniki profesijnoyi derzhavnoyi torgivli v Imperiyi actekiv Sformuvalisya naprikinci XV st Zabezpechuvali veliki obsyagi torgivli v seredini derzhavi a takozh zovnishni torgivleni vidnosini Vodnochas mali funkciyi rozvidnikiv Zvidsi yih druga nazva octomeki PochtekaHarakteristikaPochteki buli profesijni torgovci zajnyatimi perevazhno zovnishnoyu torgivleyu Voni perebuvali na sluzhbi u tlatoani potim velikogo tlataoni faktichno vikonuvali funkciyi imperskih torgovelnih agentiv V comu yih porivnyuyut z tamkarami Starodavnogo Vavilonu Voni otrimuvali tovar zi skladiv volodarya z tim shob prodati abo obminyati jogo v inshih derzhavah abo viddalennih oblast imperiyi Yih sluzhba pririvnyuvalasya do vijskovoyi oskilki virushayuchi v torgovelnu ekspediciyu voni vikonuvali funkciyi shpiguniv rozvidnikiv yaki vivchali movu suspilnu situaciyu shlyahi v tomu chi inshomu rajoni Zvidsi yih nazivali takozh octomeki abo ozomeki Vbivstvo octomekiv vvazhalosya dostatnim privodom dlya pochatku vijni Vodnochas sama torgovelna diyalnist pochtekiv neridko poyednuvalasya z grabunkom i rozboyem pri nagodi sami pochteka mogli vchiniti rozbij pograbuvannya zahoplennya kradizhku lyudej Torgivci takozh buli dobre ozbroyeni j mali vijskovi navichki Tak naprikinci pravlinnya velikogo tlataoni Ahvicotlya na torgovelnij karavan yakij rushiv do mista Ajtlan kordon suchasnih Meksiki ta Gvatemali napali zagoni z mista Teuantepeka Ale torgivci vidbili sprobi zahopiti yih majno vitrimali oblogu u misti Kuautenanko a potim svoyimi silami ovolodili mistom Ajotlan Torgovelni operaciyi pochteka buli dvoh vidiv Odin buv perezhitkom davnogo zvichayu obminu podarunkami mizh vozhdyami Pochteka prijshovshi v kincevij punkt priznachennya vikladali pered miscevim volodarem te sho nimi otrimano zi skladiv tlatoani Tak bulo napriklad u vipadku obminu mizh Tenochtitlanom i Shikalanko pri tlatoani Ahvicotl Pochteka z Tenochtitlana zaproponuvali todi pravitelyu Shikalanko remisnichi virobi zoloti rechi koshtovnij odyag Vozhd Shikalanko dav natomist koshtovne kameni pir ya tropichnih ptahiv morski mushli panciri morskih cherepah shkuri dikih tvarin kakao ta in U takij svoyij yakosti pochteka octomeki povnoyu miroyu vidpovidali roli torgovih agentiv tlatoani Vodnochas ci sami torgovci dostavlyali tovari dlya prostih lyudej obsidianovi i midni serezhki krem yani nozhi garbuza koshenil golki galun puh i shkuri krolikiv zapashni travi rabiv Razom z tovar otrimanim vid velikogo tlataoni pochteka privozili vlasnij poyednuyuchi derzhavnu i privatnu komerciyu Tomu perebuvayuchi na sluzhbi u volodarya actekiv i otrimuyuchi vid nogo vinagorodu pochteka platili velikomu tlatoani podatok timi vlasnimi tovarami yakimi zazvichaj torguvali Gildiyi pochteka Z chasom pochteka ob yednalisya u svoyeridni grupi yakih ispanci nazivali gildiyami Faktichno ce buli kastovi grupi v actekskomu suspilstvi Vidomo pro 12 mist najbilshih torgovih centriv Meksikanskoyi dolini de buli asociaciyi gildiyi profesijnih kupciv pochteka Ce Tenochtitlan Tlatelolko Teskoko Koatlichan Chalko Otompan Uicilopochko Mishkioak Askapocalko Isokani Tlakopan Kuautitlan Pochteka z gildij p yati mist Tenochtitlana Tlatelolko Askapocalko Kuautitlan i Uicilopochko mali pravo vesti zovnishnyu torgivlyu ostanni 3 lishe pid kontrolem Tenochtitlana ta Tlatelolko a inshi tilki vnutrishnyu torgivlyu Torgovelni ekspediciyiU zv yazku z velikoyu nebezpekoyu dlya zhittya yaku predstavlyali torgovi ekspediciyi pochteki sporyadzhalisya v pohid yak na vijnu Voni zdijsnyuvali osoblivij religijnij obryad pered vivtarem boga pokrovitelya Yakatekutli sho buv odnim iz vtilen velikogo boga Kecalkoatlya Ves toj chas poki pochteka buli v ekspediciyi yihni blizki takozh vikonuvali rituali poklikani spriyati garnomu rezultatu ekspediciyi U pohid zazvichaj vidpravlyalisya vnochi vid budinku starshogo po ekspediciyi Vantazh nesli na specialnih noshah kakakstle Bavovna mayis ta in Perenosili v petlakalli osoblivih tyukah korobah zroblenih z ocheretu pokritogo shkurami sho zahishalo tovar yak vid soncya tak i vid doshu Vaga vantazhu retelno pereviryali namagayuchis shob jogo mozhna bulo donesti V zalezhnosti vid vidstani vona stanovila vid 23 do 50 kg Cherez vidsutnist tyaglovih tvarin i kolisnogo transportu do skladu ekspediciyi vhodilo velika kilkist nosilnikiv Tlameme profesijni nosilniki zajmali najnizhchi shabli socialnoyi drabini suspilstva Rol nosilnikiv vikonuvali inodi i rabi Dlya zruchnosti tlameme vikoristovuvali osoblive pristosuvannya tak zvane moemekapal yake prikriplyalosya do loba Za den pochteka z nosilnikami prohodili vid 27 do 500 km Dlya polipshennya peresuvannya pochteka derzhava opikuvalosya dorogami omstami ta zvodila specialni zayizhdzhi dvori V mezhah Meksikanskoyi dolini de isnuvali chislenni ozera pochteka koristuvalisya chovnami kanoe ta plotami Tut tovar perevozili u 25 raziv shvidshe Kozhen pochteka nis osoblivij chornij posoh sho uosoblyuvav boga pokrovitelya torgovciv Yakatekutli za dopomogoyu yakogo spodivalisya uniknuti nebezpeki i vzagali zaruchitisya jogo pidtrimkoyu Koli nastavav chas nochivli pochteka zbirali vsi ci cipki relikviyi razom i skoyuvali specialnij religijnij obryad sho polyagav v tomu chisli i z ritualnogo samokatuvannya zhertvuvannya svoyeyi krovi bozhestvu yaku dobuvali za dopomogoyu ukoliv kolyuchkoyu agavi Oskilki za mirnim proniknennyam actekiv zazvichaj jshla okupaciya tomu pochtekam zaboronyalosya vhoditi na teritoriyu majya ta taraski krim viznachenih punktiv mizhnarodnoyi torgivli Povernuvshis z torgovelnoyi ekspediciyi octomeki zdijsnyuvali religijnij ritual davali povnij zvit imperatoru Pro rezultati pohodu voni dopovidali i kerivnikam tak zvanih kupeckih gildij DzherelaCalnek E E El sistema de mercado en Tenochtitlan Economia politica e ideologia en el Mexico prehispanico Mexico 1978 P 98 99 Jimenez Rueda J Historia de la cultura en Mexico El mundo prehispanico Mexico 1957 P 98 Smith M E The Aztec Marketing System and Settlement Pattern in Valley of Mexico a Central Place Analysis American Antiquity Salt Lake City 1979 V 44 1 P 110 112 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pochteka