Дороги ацтеків — система сполучення між різними містами та провінціями Ацтекської імперії за допомогою ґрунтових шляхів. Також існували інші засоби транспортування, перш за все водяний.
Особливості
Шляхи
У державі ацтеків для зручності піших мандрівників, а також військ, кур'єрів (paynani) та торговців-почтека були влаштовані громадські дороги (отлі), які ремонтувалися і охоронялися, зокрема й воїнами-орлами. Дороги очищалися від рослинності, а після дощів їх поверхню ремонтувалася. Прибиралися повалені дерева, засипалися вибоїни, в горбистих поверхнях вирубувалися щаблі.
Ацтеки мали декілька видів шляхів: «велика дорога» (uchpantli), «дорога, що йде навскоси» (uhpitzactli), «пряма дорога» (ixtlapacuhtli), «Таємна дорога» (ichtacauhtli) — тут можна було зустріти злодіїв і розбійників; «хороша дорога» (uhquetzalli) і «дорога пошкоджена» (uhzolli). За їх збереження відповідали місцеві правителі, залежні міста і села — за відстань у 20 миль дороги.
Дороги нагадували протоптану стежку, яка в умовах відсутності колісного транспорту та тяглових тварин відповідала реаліям й була краща за бруковану. Останні були головним чином в містах і вели до храмів, палаців, ринків. Також у великих містах, зокрема у Теночтітлані, великими дорогами слугували греблі та широкі церемоніальні алеї. Їх з'єднували перекидні містки.
У Мексиканської долині була мережа доріг, що з'єднували основні міста. Одна з найважливіших довгих доріг, за якою рухалися іспанці на Теночтітлан, йшла з Шікаланго і торгових міст узбережжя затоки, далі на південь ще одна дорога перетинала перешийок Теуантепек. На заході Мексики був торговий шлях, що зв'язував Теночтітлан з Тихим океаном, він проходив через країну сапотеків в Оахаці і закінчувався на узбережжі в Уатулько, південніше сучасного Акапулько.
На найважливіших дорогах та перехрестях шляхів були заїжджі двори та вівтарі.
У певний період року дороги були особливо переповнені. Після кожного збору врожаю збиралася данина у вигляді продуктів харчування з центральних провінцій імперії, тому потрібні були цілі каравани носильників, щоб доставити продукти до столиці.
Водяний транспорт
У Мексиканської долині головною транспортною артерією були озера, тому плоти і човни там були звичайним явищем. Плоти робили з щільно пов'язаного очерету, знизу зміцнювалися порожнистими гарбузами. Човни-каное були без вітрил і кіля, рушієм служили весла. В районі озер Мексиканської долини таких човнів, великих і малих, налічувалося близько 50 тис. Вантажі на човнах доставлялися на місце багато швидше, ніж носильниками.
Маршрути каное з'єднували озера Сумпанго і Шалтокан зі столицею, південний маршрут вів у міста Шочімілько і Чалько. У разі необхідності в очереті прорубувалися канали завширшки від 4,5 до 15 м, а за їх станом стежили комунальні працівники.
Мости
Мости будували дерев'яні, рідше кам'яні. Підвісні мости робили з ліан, прикріплювали їх хлисти до дерев на протилежних берегах річок, струмків, сторонах ярів і прірв.
Джерела
- Townsend, Richard F. (2000). The Aztecs (2nd edition, revised ed.). London: Thames & Hudson. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dorogi actekiv sistema spoluchennya mizh riznimi mistami ta provinciyami Actekskoyi imperiyi za dopomogoyu gruntovih shlyahiv Takozh isnuvali inshi zasobi transportuvannya persh za vse vodyanij OsoblivostiShlyahi U derzhavi actekiv dlya zruchnosti pishih mandrivnikiv a takozh vijsk kur yeriv paynani ta torgovciv pochteka buli vlashtovani gromadski dorogi otli yaki remontuvalisya i ohoronyalisya zokrema j voyinami orlami Dorogi ochishalisya vid roslinnosti a pislya doshiv yih poverhnyu remontuvalasya Pribiralisya povaleni dereva zasipalisya viboyini v gorbistih poverhnyah virubuvalisya shabli Acteki mali dekilka vidiv shlyahiv velika doroga uchpantli doroga sho jde navskosi uhpitzactli pryama doroga ixtlapacuhtli Tayemna doroga ichtacauhtli tut mozhna bulo zustriti zlodiyiv i rozbijnikiv horosha doroga uhquetzalli i doroga poshkodzhena uhzolli Za yih zberezhennya vidpovidali miscevi praviteli zalezhni mista i sela za vidstan u 20 mil dorogi Dorogi nagaduvali protoptanu stezhku yaka v umovah vidsutnosti kolisnogo transportu ta tyaglovih tvarin vidpovidala realiyam j bula krasha za brukovanu Ostanni buli golovnim chinom v mistah i veli do hramiv palaciv rinkiv Takozh u velikih mistah zokrema u Tenochtitlani velikimi dorogami sluguvali grebli ta shiroki ceremonialni aleyi Yih z yednuvali perekidni mistki U Meksikanskoyi dolini bula merezha dorig sho z yednuvali osnovni mista Odna z najvazhlivishih dovgih dorig za yakoyu ruhalisya ispanci na Tenochtitlan jshla z Shikalango i torgovih mist uzberezhzhya zatoki dali na pivden she odna doroga peretinala pereshijok Teuantepek Na zahodi Meksiki buv torgovij shlyah sho zv yazuvav Tenochtitlan z Tihim okeanom vin prohodiv cherez krayinu sapotekiv v Oahaci i zakinchuvavsya na uzberezhzhi v Uatulko pivdennishe suchasnogo Akapulko Na najvazhlivishih dorogah ta perehrestyah shlyahiv buli zayizhdzhi dvori ta vivtari U pevnij period roku dorogi buli osoblivo perepovneni Pislya kozhnogo zboru vrozhayu zbiralasya danina u viglyadi produktiv harchuvannya z centralnih provincij imperiyi tomu potribni buli cili karavani nosilnikiv shob dostaviti produkti do stolici Vodyanij transport Peresuvannya chovnom U Meksikanskoyi dolini golovnoyu transportnoyu arteriyeyu buli ozera tomu ploti i chovni tam buli zvichajnim yavishem Ploti robili z shilno pov yazanogo ocheretu znizu zmicnyuvalisya porozhnistimi garbuzami Chovni kanoe buli bez vitril i kilya rushiyem sluzhili vesla V rajoni ozer Meksikanskoyi dolini takih chovniv velikih i malih nalichuvalosya blizko 50 tis Vantazhi na chovnah dostavlyalisya na misce bagato shvidshe nizh nosilnikami Marshruti kanoe z yednuvali ozera Sumpango i Shaltokan zi stoliceyu pivdennij marshrut viv u mista Shochimilko i Chalko U razi neobhidnosti v ochereti prorubuvalisya kanali zavshirshki vid 4 5 do 15 m a za yih stanom stezhili komunalni pracivniki Mosti Mosti buduvali derev yani ridshe kam yani Pidvisni mosti robili z lian prikriplyuvali yih hlisti do derev na protilezhnih beregah richok strumkiv storonah yariv i prirv DzherelaTownsend Richard F 2000 The Aztecs 2nd edition revised ed London Thames amp Hudson ISBN 0 500 28132 7