Плиска чорноголова | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець | ||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Motacilla feldegg (, 1830) | ||||||||||||||
Пли́ска чорноголо́ва (Motacilla feldegg) — невеликий птах з родини плискових. В Україні гніздовий, перелітний вид.
Систематика
Систематика так званих «жовтих плисок» є суперечливою. Частина систематиків вважають плиску чорноголову підвидом політипного комплексу плиски жовтої (Motacilla flava sensu lato) — Motacilla flava feldegg. Як окремий вид було описано Карлом Міхахелісом (англ. Karl Michahelles) ще 1830. Такого статусу дотримуються нині окремі дослідники. У місцях спільного існування плиски чорноголової та жовтої на півночі ареалу першої спостерігається їхня обмежена гібридизація.
Опис
Птах розміром дещо менший за горобця. Маса тіла становить 15—17 г, довжина тіла — близько 18 см. Розміром, статурою та забарвленням подібна до жовтої плиски. У дорослого самця голова чорна; спина, поперек і надхвістя оливково-зелені; верхні покривні пера крил сірувато-чорні; горло, боки шиї і весь низ жовті; махові пера бурі; хвіст чорний, крайні стернові пера з білою барвою; дзьоб і ноги чорні. Доросла самка світліша, з сірим відтінком зверху; горло і воло майже білі; решта низу жовтувата. Молодий птах подібний до дорослого, але світліший; на шиї і волі темні плями.
Від решти плисок відрізняється чорною головою в поєднані з жовтим (дорослий самець) або майже білим (доросла самка і молодий) горлом.
Поширення
Гніздовий ареал виду охоплює Євразію від західного узбережжя Балканського півострова на схід до Тарбагатаю, Алаколю, верхньої течії Ілі. На північ на Балканському півострові до 45-ї паралелі, до південного схилу південних Карпат, південної Молдови, Одеської, Херсонської, Запорізької та Донецької областей України, Північного Кавказу (на північ тут приблизно до 47-ї паралелі), дельти Волги, в Казахстані до 48-ї паралелі. На південь до південної межі Балканського півострова, південного узбережжя Малої Азії, вздовж східного узбережжя Середземного моря до його південно-східної частини, до північного Іраку, звідки південна межа ареалу опускається до долини Євфрату; далі у східному напрямку на південь до північного узбережжя Перської затоки, в Ірані приблизно до 28-ї паралелі, до південно-західного Афганістану, Бадахшану, Алайської системи, південного підніжжя Тянь-Шаню. Населяють також о. Кіпр.
З другої половини ХХ ст., та особливо протягом початку ХХІ ст., чорноголова плиска розширює ареал на північ, що пов'язують із потеплінням клімату.
Райони зимівель охоплюють Східну Африку та північий захід Індії.
В Україні ареал виду охоплює приморські райони Азовського і Чорного морів. Загальна чисельність української популяції ймовірно становить близько 2,5—3 тис. пар.
Місця існування
Оселяється на болотах, луках та вздовж берегів озер. Гніздовий біотоп виду, здебільшого це низинні болотисті луки, зарослі осокою і очеретом, або ж більш відкриті; болота з окремими кущами чагарнику, купинами.
Гніздування
На місця гніздування прилітає в середині березня — квітні. Більшість птахів прилітає наприкінці квітня, останніх мігрантів відмічають в середині травня.
У придатних місцях гніздиться групами — розрідженими мікроколоніями. Гніздо будують в ямці серед чагарнику, під кущем трави. Вони складаються з досить грубих стеблинок полину, Suaeda і , у лотку ретельно зроблена вистилка з кінського волосся і довгої м'якої вовни; іноді ж використовується ніжний рослинний матеріал та вистилка з кінського волосу з додаванням двох-трьох пір'їнок. У Ростовській області діаметр гнізда становив 80—90 мм, діаметр лотка — 55—60 мм, глибина лотка — 38—55 мм. Кладка в 4—6 яєць, відкладання відбувається з кінця квітня до кінця червня. Середній розмір яєць в Ростовській області становив 18,8×14,0 мм. Інкубація триває 12 діб, пташенята перебувають в гнізді 14—15 днів. Обидва батьків вигодовують пташенят, які вкриваються пером у кінці травня — середині липня. Після втрати першої кладки нерідко відбувається повторне гніздування.
Осінній відліт починається з середини липня — початку серпня. Більшість птахів відлітають в кінці серпня — вересні, останні тягнуться до початку жовтня.
Живлення
Раціон чорноголової плиски складається здебільшого з комах — довгоносиків, нічних метеликів, мурах, двокрилих, а також павуків і молюсків (головним чином це Acridoidea, , (), Chrysomelidae, Psylloidea, Noctuidae, Curculionidae, Ichneumonidae, Arachnida (), види родів Messor та ). Птахи збирають корм на землі, з листя рослин, а також на мілководді.
Охорона
Плиска чорноголова занесена до додатку 2 Бернської конвенції.
Посилання
- Alström P., Mild K. & Zetterström B. Pipits & Wagtails of Europe, Asia and North America. Identifications and Systematics. Christopher Helm, London. 2003.
- BirdLife International. 2017. Motacilla flava. (amended version published in 2016) The IUCN Red List of Threatened Species 2017: e.T103822349A112004591. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2017-1.RLTS.T103822349A112004591.en. Downloaded on 17 November 2017.
- Редькин Я. А. Таксономические отношения форм в эволюционно молодых комплексах птиц на примере рода Motacilla L., 1785 (таксономическая ревизия подрода Budytes): автореферат дис. … кандидата биологических наук : 03.00.08 / Моск. пед. гос. ун-т. — Москва, 2001. — 18 с.
- Коблик Е. А., Архипов В. Ю. Фауна птиц стран Северной Евразии в границах бывшего СССР: списки видов. — М., 2014. — 171 с.
- Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- Черноголовая трясогузка. Ebirds.ru. 17.11.2017. Процитовано 17.11.2017.
- Ferlini F. Evolution of the breeding range of the Black-headed Yellow Wagtail (Motacilla flava feldegg) // Rivista Italiana di Ornitologia — Research in Ornithology. — 2016. 86 (1): 3-38. DOI: 10.4081/rio.2016.303
- Гаврись Г. Г. Плиска чорноголова // Птахи України під охороною Бернської конвенції / Під заг. ред. Г. Г. Гаврися. — К., 2003. — С. 218—220.
- Artemieva E. A., Muraviev I. V. Breeding Biology of Blackheaded Wagtail Motacilla feldegg Michahhelles, 1830 (Passeriformes, Motacillidae, Motacillinae) in South of Russia // International Journal of Biology. — 2014. — Vol. 6, No. 2. — P. 21—30.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pliska chornogolovaSamecBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Pliskovi Motacillidae Rid Pliska Motacilla Vid Pliska chornogolovaBinomialna nazvaMotacilla feldegg 1830 Pli ska chornogolo va Motacilla feldegg nevelikij ptah z rodini pliskovih V Ukrayini gnizdovij perelitnij vid SistematikaSistematika tak zvanih zhovtih plisok ye superechlivoyu Chastina sistematikiv vvazhayut plisku chornogolovu pidvidom politipnogo kompleksu pliski zhovtoyi Motacilla flava sensu lato Motacilla flava feldegg Yak okremij vid bulo opisano Karlom Mihahelisom angl Karl Michahelles she 1830 Takogo statusu dotrimuyutsya nini okremi doslidniki U miscyah spilnogo isnuvannya pliski chornogolovoyi ta zhovtoyi na pivnochi arealu pershoyi sposterigayetsya yihnya obmezhena gibridizaciya OpisPtah rozmirom desho menshij za gorobcya Masa tila stanovit 15 17 g dovzhina tila blizko 18 sm Rozmirom staturoyu ta zabarvlennyam podibna do zhovtoyi pliski U doroslogo samcya golova chorna spina poperek i nadhvistya olivkovo zeleni verhni pokrivni pera kril siruvato chorni gorlo boki shiyi i ves niz zhovti mahovi pera buri hvist chornij krajni sternovi pera z biloyu barvoyu dzob i nogi chorni Dorosla samka svitlisha z sirim vidtinkom zverhu gorlo i volo majzhe bili reshta nizu zhovtuvata Molodij ptah podibnij do doroslogo ale svitlishij na shiyi i voli temni plyami Vid reshti plisok vidriznyayetsya chornoyu golovoyu v poyednani z zhovtim doroslij samec abo majzhe bilim dorosla samka i molodij gorlom PoshirennyaGnizdovij areal vidu ohoplyuye Yevraziyu vid zahidnogo uzberezhzhya Balkanskogo pivostrova na shid do Tarbagatayu Alakolyu verhnoyi techiyi Ili Na pivnich na Balkanskomu pivostrovi do 45 yi paraleli do pivdennogo shilu pivdennih Karpat pivdennoyi Moldovi Odeskoyi Hersonskoyi Zaporizkoyi ta Doneckoyi oblastej Ukrayini Pivnichnogo Kavkazu na pivnich tut priblizno do 47 yi paraleli delti Volgi v Kazahstani do 48 yi paraleli Na pivden do pivdennoyi mezhi Balkanskogo pivostrova pivdennogo uzberezhzhya Maloyi Aziyi vzdovzh shidnogo uzberezhzhya Seredzemnogo morya do jogo pivdenno shidnoyi chastini do pivnichnogo Iraku zvidki pivdenna mezha arealu opuskayetsya do dolini Yevfratu dali u shidnomu napryamku na pivden do pivnichnogo uzberezhzhya Perskoyi zatoki v Irani priblizno do 28 yi paraleli do pivdenno zahidnogo Afganistanu Badahshanu Alajskoyi sistemi pivdennogo pidnizhzhya Tyan Shanyu Naselyayut takozh o Kipr Z drugoyi polovini HH st ta osoblivo protyagom pochatku HHI st chornogolova pliska rozshiryuye areal na pivnich sho pov yazuyut iz poteplinnyam klimatu Rajoni zimivel ohoplyuyut Shidnu Afriku ta pivnichij zahid Indiyi V Ukrayini areal vidu ohoplyuye primorski rajoni Azovskogo i Chornogo moriv Zagalna chiselnist ukrayinskoyi populyaciyi jmovirno stanovit blizko 2 5 3 tis par Miscya isnuvannyaOselyayetsya na bolotah lukah ta vzdovzh beregiv ozer Gnizdovij biotop vidu zdebilshogo ce nizinni bolotisti luki zarosli osokoyu i ocheretom abo zh bilsh vidkriti bolota z okremimi kushami chagarniku kupinami GnizduvannyaNa miscya gnizduvannya prilitaye v seredini bereznya kvitni Bilshist ptahiv prilitaye naprikinci kvitnya ostannih migrantiv vidmichayut v seredini travnya U pridatnih miscyah gnizditsya grupami rozridzhenimi mikrokoloniyami Gnizdo buduyut v yamci sered chagarniku pid kushem travi Voni skladayutsya z dosit grubih steblinok polinu Suaeda i u lotku retelno zroblena vistilka z kinskogo volossya i dovgoyi m yakoyi vovni inodi zh vikoristovuyetsya nizhnij roslinnij material ta vistilka z kinskogo volosu z dodavannyam dvoh troh pir yinok U Rostovskij oblasti diametr gnizda stanoviv 80 90 mm diametr lotka 55 60 mm glibina lotka 38 55 mm Kladka v 4 6 yayec vidkladannya vidbuvayetsya z kincya kvitnya do kincya chervnya Serednij rozmir yayec v Rostovskij oblasti stanoviv 18 8 14 0 mm Inkubaciya trivaye 12 dib ptashenyata perebuvayut v gnizdi 14 15 dniv Obidva batkiv vigodovuyut ptashenyat yaki vkrivayutsya perom u kinci travnya seredini lipnya Pislya vtrati pershoyi kladki neridko vidbuvayetsya povtorne gnizduvannya Osinnij vidlit pochinayetsya z seredini lipnya pochatku serpnya Bilshist ptahiv vidlitayut v kinci serpnya veresni ostanni tyagnutsya do pochatku zhovtnya ZhivlennyaRacion chornogolovoyi pliski skladayetsya zdebilshogo z komah dovgonosikiv nichnih metelikiv murah dvokrilih a takozh pavukiv i molyuskiv golovnim chinom ce Acridoidea Chrysomelidae Psylloidea Noctuidae Curculionidae Ichneumonidae Arachnida vidi rodiv Messor ta Ptahi zbirayut korm na zemli z listya roslin a takozh na milkovoddi OhoronaPliska chornogolova zanesena do dodatku 2 Bernskoyi konvenciyi PosilannyaAlstrom P Mild K amp Zetterstrom B Pipits amp Wagtails of Europe Asia and North America Identifications and Systematics Christopher Helm London 2003 BirdLife International 2017 Motacilla flava amended version published in 2016 The IUCN Red List of Threatened Species 2017 e T103822349A112004591 http dx doi org 10 2305 IUCN UK 2017 1 RLTS T103822349A112004591 en Downloaded on 17 November 2017 Redkin Ya A Taksonomicheskie otnosheniya form v evolyucionno molodyh kompleksah ptic na primere roda Motacilla L 1785 taksonomicheskaya reviziya podroda Budytes avtoreferat dis kandidata biologicheskih nauk 03 00 08 Mosk ped gos un t Moskva 2001 18 s Koblik E A Arhipov V Yu Fauna ptic stran Severnoj Evrazii v granicah byvshego SSSR spiski vidov M 2014 171 s Konspekt ornitologicheskoj fauny SSSR M Nauka 1990 727 s ISBN 5 02 005300 7 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Chernogolovaya tryasoguzka Ebirds ru 17 11 2017 Procitovano 17 11 2017 Ferlini F Evolution of the breeding range of the Black headed Yellow Wagtail Motacilla flava feldegg Rivista Italiana di Ornitologia Research in Ornithology 2016 86 1 3 38 DOI 10 4081 rio 2016 303 Gavris G G Pliska chornogolova Ptahi Ukrayini pid ohoronoyu Bernskoyi konvenciyi Pid zag red G G Gavrisya K 2003 S 218 220 Artemieva E A Muraviev I V Breeding Biology of Blackheaded Wagtail Motacilla feldegg Michahhelles 1830 Passeriformes Motacillidae Motacillinae in South of Russia International Journal of Biology 2014 Vol 6 No 2 P 21 30