Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Було запропоновано цю статтю або розділ з Кримський крайовий уряд, але, можливо, це варто додатково . Пропозиція з червня 2023. |
| |||||||||||||||||||||||||||||
Перший Кримський крайовий уряд — уряд в Криму, що існував після розпаду Російської імперії з 25 червня до 15 листопада 1918 року. Головою уряду був Сулейман Сулькевич.
Передумови
До початку травня в результаті наступу німецьких військ та військ УНР (запорізький корпус під командуванням полковника Болбочана) більшовики залишили Крим. Запорізький корпус УНР, що мав таємний наказ першим дійти до Севастополя та підпорядкувати УНР чорноморський флот, під тиском німців теж покинув межі півострова, тому Крим залишився під одноособовим контролем Німеччини. Німеччині Крим був потрібен як джерело продовольства для вивезення та військово-морська база (вони привласнили залишки чорноморського флоту Російської імперії). З травня та за весь час дії Крайового уряду у стосунках між німецькими військовими та місцевими жителями не використовувалися місцеві закони, а застосовувалося право Німеччини.
Спочатку німці думали сформувати загальнокримський уряд на основі кримськотатарського Курултаю, розширивши його та включивши в нього представників інших народів Криму.
Джафер Сейдамет, що повернувся з еміграції, 18 травня був обраний курултаєм прем'єр-міністром уряду, але його кандидатура не була затверджена германським командуванням, і на початку червня на пост очільника нового уряду була узгоджена кандидатура Сулеймана Сулькевича.
Перший Кримський крайовий уряд
До 15 червня склад уряду був сформований. 25 червня уряд затвердив декларацію «До населення Криму», яку визнав німецький генерал Кош.
В уряд увійшли:
- Прем'єр-міністр, міністр внутрішніх справ, міністр військових та морських справ — Сулейман Сулькевич
- Товариш прем'єр-міністра, виконувач обов'язків міністра внутрішніх справ — князь Горчаков С. В.
- Міністр закордонних справ — Джафер Сейдамет
- Міністр фінансів, промисловості, труда та торгівлі та тимчасово керуючий міністерством юстиції — граф Татищев В. С.
- Міністр землеробства, крайового майна та постачання — Рапп Т. Г.
- Міністр шляхів сполучення, суспільних робіт, пошти та телеграфу — Фріман Л. Л.
- Крайовий контролер та секретар, тимчасовий виконувач обов'язків міністра сповідань та народного просвітництва — Налбанданов В. С.
У вересні з уряду вийшли Горчаков, Татищев, Рапп та Налбанданов. Замість них були призначені:
- Міністр юстиції — Ахматович А. М.
- Міністр постачання — Є. Молдавський
- в.о. міністра землеробства та крайового майна — Богданович І. А.
- в.о. міністра фінансів, торгівлі та промисловості — Нікіфоров Д. І.
- Міністр сповідань та народного просвітництва — П. Н. Соковнін (призначений ще в серпні).
Уряд, хоча отримав підтримку Німеччини, не був офіційно нею визнаний.
Уряд взяв курс на побудову незалежної держави в Криму. Були введені власні державні символи. Гербом став герб колишньої Таврійської губернії (двоголовий орел з восьмикінцевим хрестом), прапором — блакитний стяг з означеним гербом у верхньому куту. Столицею став Сімферополь, державними мовами — російська, кримськотатарська та німецька. Була введена власна військова форма (хоча на перехідний період дозволялося носити стару форму). Законом від 11 вересня вводилося громадянство Криму. Остаточно долю Криму повинен був вирішити парламент, вибори до якого не встигли призначити за час роботи уряду.
Уряд розпустив старі земства та думи та проголосив нові вибори до них за недемократичним цензовим принципом (встигли обрати тільки севастопольську та карасубазарську думи). Використовувалися закони Російської імперії, хоча було прийнято декілька нових законів. Обмежувалася свобода друку. В економіці націоналізована більшовиками власність (в тому числі земля) поверталась господарям (таким чином в політиці робилася ставка на поміщиків та буржуазію). Вводилась свобода торгівлі з існуванням державних фіксованих цін на хліб. Слід відмітити, що за всі роки громадянської війни при уряді Сулькевича ситуація в економіці була найбільш стабільною. Хоча збереження труднощів провокувало невдоволення серед населення, проте відносно хаосу в економіці у всіх попередників в цей період життя в Криму було краще та стабільніше.
За спогадами Оболенського, який не мав симпатій до Сулькевича: «Вспоминаючи тепер, як жилося в той час обивателям в Криму, я повинен признатися, що жилося стерпно, краще, ніж в минулі та наступні періоди революції та громадянської війни в Криму».
В соціальному плані уряд спирався на великих власників (поміщиків та буржуазію), в національному мав підтримку серед татар (уряд визнав їх право на культурну автономію). В самому уряді були представники різних політичних сил та національностей. Уряд не мав підтримки серед соціалістів та серед значної частки лібералів, яка вважала неправильним розпуск органів місцевого самоврядування та введення цензури. Не мав підтримки уряд і серед селян, які не привітали повернення землі поміщикам.
Уряд Сулькевича склав свої повноваження 14 листопада 1918 після того, як він лишився підтримки німців. Всередині Криму в листопаді уряд мав підтримку тільки у Директорії татар, але соціалісти, кадети та російські офіцери його не підтримували. Новий уряд очолив Соломон Крим.
Під час залишення Криму німецькі війська пограбували місцевих власників та вивозили власність з собою до Німеччини.
Звернення Сейдамета
21 липня 1918 від імені міністром закордонних справ Сейдаметом таємно від уряду було направлено послання кайзеру Вільгельму II наступного змісту: "Кримський татарський народ, який завдяки падінню Кримського ханства 135 років тому підпав під російське ярмо, щасливий мати можливість довести інформацію про своїх політичних надіях до відома німецького уряду, у допомозі якого турецькому й мусульманському світу він переконаний, спираючись на які обіцяють мусульманським країнам щастя історичні високі цілі його величності государя імператора Вільгельма, що є втіленням великого Німецької держави.
Всі жорстокі утиски не могли змусити кримських татар забути ту повагу, якою користувалося панування їхніх предків, перед яким колись схилялася Москва…
Кримські татари бажають відновлення в Криму татарського панування на наступних підставах.
Вони складають постійний елемент Криму, як найбільш старовинні панове Криму, вони виробляють підставу всього економічного життя країни, вони становлять більшість кримського населення, вони оголосили і захищали незалежність Криму …, вони домагаються визнання незалежності Криму в інтернаціональній дипломатії; вони підготовлені до цього найкращим чином завдяки своєму парламенту і політичній національній організації; завдяки історичним і військовим здібностям своєї раси вони можуть зберегти мир і спокій в країні, і на закінчення, вони спираються на Центральну Раду України …
Щоб досягти цієї святої мети слід визнати за необхідне, щоб нижченаведені основні положення політичного життя Криму були здійснені:
1) Перетворення Криму в незалежне нейтральне ханство, спираючись на німецьку і турецьку політику.
2) Досягнення визнання незалежності Кримського ханства у Німеччини, її союзників і в нейтральних країн до встановлення загального миру.
3) Навчання татарського уряду в Криму з метою повного звільнення Криму від панування та політичного впливу росіян.
4) Повернення татарських урядових чиновників і офіцерів, які проживають в Туреччині, Добруджі та Болгарії, назад до Криму.
5) Навчання татарського війська для збереження порядку в країні.
6) Право на повернення до Криму кримських емігрантів, що проживають в Добруджі і Туреччині, та їх матеріальне забезпечення.
Турецький та мусульманський світ, готуючись до політичного союзу з Великою Німецькою імперією, своєю рятівницею, принісши в жертву сотні тисяч людей, і надалі готові принести жертви в десять разів більшій кількості, щоб зміцнити навіки досягнуті положення «.»
Авторами цього меморандуму були А. Х. Хільмі та А. С. Айвазов. Меморандум був негативно сприйнятий не тільки іншими членами уряду, без відома яких він був направлений, але і поміркованою групою Курултаю, який вважав цю позицію проявом шовінізму. Сам Сейдамет після оприлюднення послання відмовився від причетності до нього.
Митна війна та перемовини з Українською Державою
У червні між Кримом та Україною розгорнулася митна війна. У 1917 члени кримськотатарського руху були присутніми в Українській раді в Києві, але питання приєднання Криму до України не ставилося. Згідно з Третім Універсалом до території УНР входила Таврія без Криму (тобто частина сьогоднішніх Херсонської та Запорізької областей, яка в царський час входила до Таврійської губернії. Ще в квітні 1918 позиція УНР змінилася стосовно чорноморського флоту, на якому був сильний український національний рух. Кримський похід під керівництвом Болбочана мав на меті дійти до Севастополя та прийняти до лав української армії флот (однак німці не дозволили дійти до Севастополя).
Після утворення Української Держави Скоропадський взяв курс на приєднання Криму до України. Ще в червні до Сімферополя стали відправляти документи з Києва, які уряд Сулькевича ігнорував, оскільки бажав створити Крим незалежним. Тоді уряд Скоропадського почав економічний тиск та з 20-х чисел червня заборонив рух товарів, поштово-телеграфний зв'язок та залізничне сполучення між Кримом та Україною. Митна війна вдарила по економіці як Криму, так і України, але більше від неї страждав Крим. В червні в Криму були введені картки на хліб. Крім того, не був врегульований кордон Криму та України (під час імперії Таврійська губернія простиралася за межі Криму). Сулькевич вважав, що до Криму повинні входити повністю півострови Чонгар та Арабатська коса, проте північну частину коси та Чонгар зайняли війська гетьмана.
Митна війна зупинилася в вересні, коли сторони погодилися до перемовин. Під час свого візиту до Німеччини Гетьман України Павло Скоропадський зустрівся із представником крайового уряду Володимиром Татищевим, який погодився на перемовини за умови припинення митної війни. Уряд Федора Лизогуба пропонував Криму широку автономію, де Україна визначала міжнародні відносини, законодавство, підпорядковувала собі армію та флот — у всіх інших галузях (економіка, культура, мови, місцеве самоврядування) Крим визначав своє життя самостійно. Кримська делегація у відповідь пропонувала створення федерації, у яку Крим входив як суверенний суб'єкт. Перемовини не закінчилися через відхід німців та зупинення існування обох урядів (Лизогуба та Сулькевича).
Література
- Громенко С. Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана 1918 року [ 1 серпня 2018 у Wayback Machine.]. — К. : К. І.С., 2018. — 266 с., іл. — .
- Зарубин А. Г., Зарубин В. Г. Без победителей: Из истории Гражданской войны в Крыму. 2-е изд., испр. и доп. Симферополь: АнтиквА, 2008
Примітки
- Губогло М. Н., Червона С. М. Кримськотатарський національний рух. Т.II. М., 1992. С.175-176.
- Андрій Іванець. Українсько-кримськотатарський союз революційного часу [ 3 серпня 2012 у Wayback Machine.]
- Володимир Сергійчук. Переговори про возз'єднання Криму з Україною [ 28 червня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bulo zaproponovano ob yednati cyu stattyu abo rozdil z Krimskij krajovij uryad ale mozhlivo ce varto dodatkovo Propoziciya z chervnya 2023 Krimskij krajovij uryad 25 chervnya 1918 kviten 1919 Prapor Gerb Stolicya Simferopol Mova i krimskotatarska rosijska nimecka ukrayinska grecka Religiya Islam pravoslav ya Groshova odinicya Rubl Rosijskoyi imperiyi Marka Forma pravlinnya Respublika Oficijna mova krimskotatarska rosijska nimecka Gerb Tavrijskoyi guberniyi Pershij Krimskij krajovij uryad uryad v Krimu sho isnuvav pislya rozpadu Rosijskoyi imperiyi z 25 chervnya do 15 listopada 1918 roku Golovoyu uryadu buv Sulejman Sulkevich PeredumoviDo pochatku travnya v rezultati nastupu nimeckih vijsk ta vijsk UNR zaporizkij korpus pid komanduvannyam polkovnika Bolbochana bilshoviki zalishili Krim Zaporizkij korpus UNR sho mav tayemnij nakaz pershim dijti do Sevastopolya ta pidporyadkuvati UNR chornomorskij flot pid tiskom nimciv tezh pokinuv mezhi pivostrova tomu Krim zalishivsya pid odnoosobovim kontrolem Nimechchini Nimechchini Krim buv potriben yak dzherelo prodovolstva dlya vivezennya ta vijskovo morska baza voni privlasnili zalishki chornomorskogo flotu Rosijskoyi imperiyi Z travnya ta za ves chas diyi Krajovogo uryadu u stosunkah mizh nimeckimi vijskovimi ta miscevimi zhitelyami ne vikoristovuvalisya miscevi zakoni a zastosovuvalosya pravo Nimechchini Spochatku nimci dumali sformuvati zagalnokrimskij uryad na osnovi krimskotatarskogo Kurultayu rozshirivshi jogo ta vklyuchivshi v nogo predstavnikiv inshih narodiv Krimu Dzhafer Sejdamet sho povernuvsya z emigraciyi 18 travnya buv obranij kurultayem prem yer ministrom uryadu ale jogo kandidatura ne bula zatverdzhena germanskim komanduvannyam i na pochatku chervnya na post ochilnika novogo uryadu bula uzgodzhena kandidatura Sulejmana Sulkevicha Pershij Krimskij krajovij uryadDo 15 chervnya sklad uryadu buv sformovanij 25 chervnya uryad zatverdiv deklaraciyu Do naselennya Krimu yaku viznav nimeckij general Kosh V uryad uvijshli Matvij Sulkevich Prem yer ministr ministr vnutrishnih sprav ministr vijskovih ta morskih sprav Sulejman Sulkevich Tovarish prem yer ministra vikonuvach obov yazkiv ministra vnutrishnih sprav knyaz Gorchakov S V Ministr zakordonnih sprav Dzhafer Sejdamet Ministr finansiv promislovosti truda ta torgivli ta timchasovo keruyuchij ministerstvom yusticiyi graf Tatishev V S Ministr zemlerobstva krajovogo majna ta postachannya Rapp T G Ministr shlyahiv spoluchennya suspilnih robit poshti ta telegrafu Friman L L Krajovij kontroler ta sekretar timchasovij vikonuvach obov yazkiv ministra spovidan ta narodnogo prosvitnictva Nalbandanov V S U veresni z uryadu vijshli Gorchakov Tatishev Rapp ta Nalbandanov Zamist nih buli priznacheni Ministr yusticiyi Ahmatovich A M Ministr postachannya Ye Moldavskij v o ministra zemlerobstva ta krajovogo majna Bogdanovich I A v o ministra finansiv torgivli ta promislovosti Nikiforov D I Ministr spovidan ta narodnogo prosvitnictva P N Sokovnin priznachenij she v serpni Uryad hocha otrimav pidtrimku Nimechchini ne buv oficijno neyu viznanij Uryad vzyav kurs na pobudovu nezalezhnoyi derzhavi v Krimu Buli vvedeni vlasni derzhavni simvoli Gerbom stav gerb kolishnoyi Tavrijskoyi guberniyi dvogolovij orel z vosmikincevim hrestom praporom blakitnij styag z oznachenim gerbom u verhnomu kutu Stoliceyu stav Simferopol derzhavnimi movami rosijska krimskotatarska ta nimecka Bula vvedena vlasna vijskova forma hocha na perehidnij period dozvolyalosya nositi staru formu Zakonom vid 11 veresnya vvodilosya gromadyanstvo Krimu Ostatochno dolyu Krimu povinen buv virishiti parlament vibori do yakogo ne vstigli priznachiti za chas roboti uryadu Uryad rozpustiv stari zemstva ta dumi ta progolosiv novi vibori do nih za nedemokratichnim cenzovim principom vstigli obrati tilki sevastopolsku ta karasubazarsku dumi Vikoristovuvalisya zakoni Rosijskoyi imperiyi hocha bulo prijnyato dekilka novih zakoniv Obmezhuvalasya svoboda druku V ekonomici nacionalizovana bilshovikami vlasnist v tomu chisli zemlya povertalas gospodaryam takim chinom v politici robilasya stavka na pomishikiv ta burzhuaziyu Vvodilas svoboda torgivli z isnuvannyam derzhavnih fiksovanih cin na hlib Slid vidmititi sho za vsi roki gromadyanskoyi vijni pri uryadi Sulkevicha situaciya v ekonomici bula najbilsh stabilnoyu Hocha zberezhennya trudnoshiv provokuvalo nevdovolennya sered naselennya prote vidnosno haosu v ekonomici u vsih poperednikiv v cej period zhittya v Krimu bulo krashe ta stabilnishe Za spogadami Obolenskogo yakij ne mav simpatij do Sulkevicha Vspominayuchi teper yak zhilosya v toj chas obivatelyam v Krimu ya povinen priznatisya sho zhilosya sterpno krashe nizh v minuli ta nastupni periodi revolyuciyi ta gromadyanskoyi vijni v Krimu V socialnomu plani uryad spiravsya na velikih vlasnikiv pomishikiv ta burzhuaziyu v nacionalnomu mav pidtrimku sered tatar uryad viznav yih pravo na kulturnu avtonomiyu V samomu uryadi buli predstavniki riznih politichnih sil ta nacionalnostej Uryad ne mav pidtrimki sered socialistiv ta sered znachnoyi chastki liberaliv yaka vvazhala nepravilnim rozpusk organiv miscevogo samovryaduvannya ta vvedennya cenzuri Ne mav pidtrimki uryad i sered selyan yaki ne privitali povernennya zemli pomishikam Uryad Sulkevicha sklav svoyi povnovazhennya 14 listopada 1918 pislya togo yak vin lishivsya pidtrimki nimciv Vseredini Krimu v listopadi uryad mav pidtrimku tilki u Direktoriyi tatar ale socialisti kadeti ta rosijski oficeri jogo ne pidtrimuvali Novij uryad ocholiv Solomon Krim Pid chas zalishennya Krimu nimecki vijska pograbuvali miscevih vlasnikiv ta vivozili vlasnist z soboyu do Nimechchini Zvernennya Sejdameta Politichna situaciya u kolishnij Rosijskij imperiyi u chasi pershogo krajovogo uryadu 21 lipnya 1918 vid imeni ministrom zakordonnih sprav Sejdametom tayemno vid uryadu bulo napravleno poslannya kajzeru Vilgelmu II nastupnogo zmistu Krimskij tatarskij narod yakij zavdyaki padinnyu Krimskogo hanstva 135 rokiv tomu pidpav pid rosijske yarmo shaslivij mati mozhlivist dovesti informaciyu pro svoyih politichnih nadiyah do vidoma nimeckogo uryadu u dopomozi yakogo tureckomu j musulmanskomu svitu vin perekonanij spirayuchis na yaki obicyayut musulmanskim krayinam shastya istorichni visoki cili jogo velichnosti gosudarya imperatora Vilgelma sho ye vtilennyam velikogo Nimeckoyi derzhavi Vsi zhorstoki utiski ne mogli zmusiti krimskih tatar zabuti tu povagu yakoyu koristuvalosya panuvannya yihnih predkiv pered yakim kolis shilyalasya Moskva Krimski tatari bazhayut vidnovlennya v Krimu tatarskogo panuvannya na nastupnih pidstavah Voni skladayut postijnij element Krimu yak najbilsh starovinni panove Krimu voni viroblyayut pidstavu vsogo ekonomichnogo zhittya krayini voni stanovlyat bilshist krimskogo naselennya voni ogolosili i zahishali nezalezhnist Krimu voni domagayutsya viznannya nezalezhnosti Krimu v internacionalnij diplomatiyi voni pidgotovleni do cogo najkrashim chinom zavdyaki svoyemu parlamentu i politichnij nacionalnij organizaciyi zavdyaki istorichnim i vijskovim zdibnostyam svoyeyi rasi voni mozhut zberegti mir i spokij v krayini i na zakinchennya voni spirayutsya na Centralnu Radu Ukrayini Shob dosyagti ciyeyi svyatoyi meti slid viznati za neobhidne shob nizhchenavedeni osnovni polozhennya politichnogo zhittya Krimu buli zdijsneni 1 Peretvorennya Krimu v nezalezhne nejtralne hanstvo spirayuchis na nimecku i turecku politiku 2 Dosyagnennya viznannya nezalezhnosti Krimskogo hanstva u Nimechchini yiyi soyuznikiv i v nejtralnih krayin do vstanovlennya zagalnogo miru 3 Navchannya tatarskogo uryadu v Krimu z metoyu povnogo zvilnennya Krimu vid panuvannya ta politichnogo vplivu rosiyan 4 Povernennya tatarskih uryadovih chinovnikiv i oficeriv yaki prozhivayut v Turechchini Dobrudzhi ta Bolgariyi nazad do Krimu 5 Navchannya tatarskogo vijska dlya zberezhennya poryadku v krayini 6 Pravo na povernennya do Krimu krimskih emigrantiv sho prozhivayut v Dobrudzhi i Turechchini ta yih materialne zabezpechennya Tureckij ta musulmanskij svit gotuyuchis do politichnogo soyuzu z Velikoyu Nimeckoyu imperiyeyu svoyeyu ryativniceyu prinisshi v zhertvu sotni tisyach lyudej i nadali gotovi prinesti zhertvi v desyat raziv bilshij kilkosti shob zmicniti naviki dosyagnuti polozhennya Avtorami cogo memorandumu buli A H Hilmi ta A S Ajvazov Memorandum buv negativno sprijnyatij ne tilki inshimi chlenami uryadu bez vidoma yakih vin buv napravlenij ale i pomirkovanoyu grupoyu Kurultayu yakij vvazhav cyu poziciyu proyavom shovinizmu Sam Sejdamet pislya oprilyudnennya poslannya vidmovivsya vid prichetnosti do nogo Mitna vijna ta peremovini z Ukrayinskoyu Derzhavoyu U chervni mizh Krimom ta Ukrayinoyu rozgornulasya mitna vijna U 1917 chleni krimskotatarskogo ruhu buli prisutnimi v Ukrayinskij radi v Kiyevi ale pitannya priyednannya Krimu do Ukrayini ne stavilosya Zgidno z Tretim Universalom do teritoriyi UNR vhodila Tavriya bez Krimu tobto chastina sogodnishnih Hersonskoyi ta Zaporizkoyi oblastej yaka v carskij chas vhodila do Tavrijskoyi guberniyi She v kvitni 1918 poziciya UNR zminilasya stosovno chornomorskogo flotu na yakomu buv silnij ukrayinskij nacionalnij ruh Krimskij pohid pid kerivnictvom Bolbochana mav na meti dijti do Sevastopolya ta prijnyati do lav ukrayinskoyi armiyi flot odnak nimci ne dozvolili dijti do Sevastopolya Administrativno teritorialnij ustrij Ukrayinskoyi Derzhavi Krimskij krajovij uryad Pislya utvorennya Ukrayinskoyi Derzhavi Skoropadskij vzyav kurs na priyednannya Krimu do Ukrayini She v chervni do Simferopolya stali vidpravlyati dokumenti z Kiyeva yaki uryad Sulkevicha ignoruvav oskilki bazhav stvoriti Krim nezalezhnim Todi uryad Skoropadskogo pochav ekonomichnij tisk ta z 20 h chisel chervnya zaboroniv ruh tovariv poshtovo telegrafnij zv yazok ta zaliznichne spoluchennya mizh Krimom ta Ukrayinoyu Mitna vijna vdarila po ekonomici yak Krimu tak i Ukrayini ale bilshe vid neyi strazhdav Krim V chervni v Krimu buli vvedeni kartki na hlib Krim togo ne buv vregulovanij kordon Krimu ta Ukrayini pid chas imperiyi Tavrijska guberniya prostiralasya za mezhi Krimu Sulkevich vvazhav sho do Krimu povinni vhoditi povnistyu pivostrovi Chongar ta Arabatska kosa prote pivnichnu chastinu kosi ta Chongar zajnyali vijska getmana Mitna vijna zupinilasya v veresni koli storoni pogodilisya do peremovin Pid chas svogo vizitu do Nimechchini Getman Ukrayini Pavlo Skoropadskij zustrivsya iz predstavnikom krajovogo uryadu Volodimirom Tatishevim yakij pogodivsya na peremovini za umovi pripinennya mitnoyi vijni Uryad Fedora Lizoguba proponuvav Krimu shiroku avtonomiyu de Ukrayina viznachala mizhnarodni vidnosini zakonodavstvo pidporyadkovuvala sobi armiyu ta flot u vsih inshih galuzyah ekonomika kultura movi misceve samovryaduvannya Krim viznachav svoye zhittya samostijno Krimska delegaciya u vidpovid proponuvala stvorennya federaciyi u yaku Krim vhodiv yak suverennij sub yekt Peremovini ne zakinchilisya cherez vidhid nimciv ta zupinennya isnuvannya oboh uryadiv Lizoguba ta Sulkevicha LiteraturaGromenko S Zabuta peremoga Krimska operaciya Petra Bolbochana 1918 roku 1 serpnya 2018 u Wayback Machine K K I S 2018 266 s il ISBN 978 617 684 204 0 Zarubin A G Zarubin V G Bez pobeditelej Iz istorii Grazhdanskoj vojny v Krymu 2 e izd ispr i dop Simferopol AntikvA 2008PrimitkiGuboglo M N Chervona S M Krimskotatarskij nacionalnij ruh T II M 1992 S 175 176 Andrij Ivanec Ukrayinsko krimskotatarskij soyuz revolyucijnogo chasu 3 serpnya 2012 u Wayback Machine Volodimir Sergijchuk Peregovori pro vozz yednannya Krimu z Ukrayinoyu 28 chervnya 2014 u Wayback Machine