Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Соломон Самійлович Крим (рос. Соломон Самойлович Крым; *1867/1868, за іншими даними — 1864, є також повідомлення про дати народження 7 травня (25 квітня) 1867 і 6 серпня (25 серпня) 1868, Феодосія, Таврійська губернія, Російська імперія — 9 вересня 1936, біля Тулону, Франція) — кримський державний і політичний діяч, землевласник, підприємець, меценат, учений-агроном; голова 2-го Кримського крайового уряду (листопад 1918—березень/квітень 1919); ініціатор заснування Таврійського університету; караїм за походженням, учасник і провідник караїмського руху в Криму та в екзилі.
| Соломон Самійлович Крим | |
|---|---|
| Соломон Самойлович Крым | |
 Соломон Самійлович Крим | |
| Народився | 1867/1868 ? Феодосія, Таврійська губернія,  Російська імперія |
| Помер | 9 вересня 1936 біля Тулону,  Французька республіка |
| Країна | Франція Російська імперія |
| Національність | караїм |
| Діяльність | державний і політичний діяч, землевласник, підприємець, меценат, учений-агроном |
| Відомий завдяки | голова 2-го Кримського крайового уряду ініціатор заснування Таврійського університету учасник і провідник караїмського руху в Криму та в екзилі |
| Alma mater | Московська сільськогосподарська академія |
| Посада | голова (Кримського крайового уряду) |
| Термін | листопад 1918—березень/квітень 1919 р.р. |
| Попередник | Сулейман Сулькевич |
| Партія | Конституційно-демократична партія |
| Конфесія | Караїмізм |
| Рід | Крими |
| Батько | Самійло Абрамович Крима (1835—1898) |
| Мати | Анна-Аджикей Шабатаєвна Хаджи |
| Автограф |  |
| Нагороди |     |
| |
Життєпис
Народився в місті Феодосії в заможній караїмській багатодітній сім'ї Самійла Абрамовича Крима (1835—1898) та Анни-Аджикей Шабатаєвни, уродженої Хаджи.
У 1884 році Соломон Крим закінчив Феодосійську гімназію й поступив на юридичний факультет Московського університету, звідки згодом перевівся до Петровсько-Розумовської сільськогосподарської академії (нині Московська сільськогосподарська академія), здобув диплом ученого-агронома. Окрім російської мови, вільно володів караїмською і кримськотатарською, добре знав англійську, французьку та німецьку.
Після навчання, по поверненні до Феодосії, очолював сільськогосподарське товариство в Криму, був членом Таврійської сільськогосподарської ради й Імператорського товариства садівництва. Спільно з братами володів Феодосійським банківським домом «Братья Крым», а також особисто — 280 га землі у Феодосійському повіті.
1897 року Соломон Крим ініціював створення у Феодосії першої публічної бібліотеки, надав для цього кошти й домігся її відкриття. Утримував у місті також два лікарняні відділення. Тоді товаришував з лікарем В. Томашевичем, який у 1909—15 роках жив і працював у Феодосії, а по поверненні на Батьківщину до Польщі написав мемуари, в яких чимало сторінок присвятив Соломону Криму.
Від 1898 року Соломон Крим — член Феодосійської думи. Належав до Конституційно-демократичної партії. У 1906 році був депутатом 1-ї Державної думи (працювала від 10 травня до 21 липня) від Феодосійського повіту Таврійської губернії. У листопаді цього ж року брав участь у роботі 1-го Всеросійського національного караїмського з'їзду в Євпаторії.
Був головою Таврійських губернських земських зборів, членом Державної ради Таврійської губернії. Від 1912 року — член Таврійської губернської вченої архівної комісії. 28 листопада цього ж року став депутатом 4-ї Державної думи (працювала офіційно до 12 березня 1917 року, а фактично — до 19 жовтня цього ж року). Фінансував видання праці агронома-селекціонера Левка Симиренка «Крымское промышленное плодоводство».
У 1916 році Соломон Крим розробив законопроєкт про відкриття в Криму Таврійського університету.
Після Лютневої революції 1917 року як лідер кримських кадетів обіймав посаду комісара Міністерства землеробства Росії, обстоював участь Росії в Першій світовій війні та був прихильником Тимчасового уряду.
Перебравшись з Санкт-Петербурга до Криму, за присутності там німецьких військ у липні 1918 року був обраний членом опікунської ради Таврійського університету, виділив для закладу значну суму грошей. 14 жовтня разом з головою Кримського крайового уряду генералом-лейтенантом С. Сулькевичем і командуючим німецькими військами Криму генералом піхоти Р. фон Кошем брав участь в урочистому відкритті Таврійського університету. 13 листопада 1918 року виступив на засіданні Таврійської вченої архівної комісії, прочитав там свою хроніку «Шагин-Гирей-хан».
Після початку виведення з Криму німецьких військ генерал Р. фон Кош 14 листопада 1918 року дав згоду на відставку очолюваного С. Сулькевичем кримськотатарського (за складом і політичною спрямованістю діяльності) Кримського крайового уряду та на впровадження в життя рішення, що було прийняте 18 жовтня того ж року в Сімферополі на з'їзді гласних Таврійського губернського земства, міських голів Криму, представників повітових земських управ та членів Всеросійських Установчих зборів, про призначення Соломона Крима на посаду голови Кримського крайового уряду. Вже наступного дня Соломон Крим почав виконувати обов'язки голови уряду, він також став міністром землеробства і державних маєтностей.
- Див. також: Уряд С. Крима.
У своїй міністерській діяльності намагався, з одного боку, спиратися на підтримку військ Антанти та Добровольчої армії під командуванням генерал-лейтенанта А. Денікіна, а з іншого — реалізовувати демократичну програму своєї партії. Переважна більшість членів нового уряду були росіянами. За 5 місяців своєї діяльності, адже в травні 1919 року територія Криму, за винятком Керченського півострова, вже була підконтрольною військам Червоної армії, 2-й Кримський крайовий уряд встиг провести задуману ще попереднім урядом грошову реформу й дещо стабілізував економічну ситуацію на півострові. Гроші друкувалися у Феодосії та Сімферополі. Їхні приблизні розміри, а також фактура паперу і спосіб друку були подібними до грошових знаків Української Народної Республіки — на них була зображена Таврійська губернія з її трьома материковими повітами, що за попереднього уряду були передані Українській Державі. Проте в березні 1919 року ситуація в Криму настільки загострилася, що Крайовий уряд втратив довіру не лише кримських татар, а й соціал-демократів (меншовиків) та есерів. Активізували свою антиурядову діяльність більшовики. Аналізуючи тогочасні події в Криму, Антон Денікін констатував, що, всупереч сподіванням, демократичний уряд Крима не зміг знайти підтримки в мешканців Криму:
 | «…низи його не знали й не відчували; татарська громадськість знаходилася до нього в постійній і різкій опозиції; революційна демократія мирилася з ним рівно настільки, наскільки його існування гарантувало від пришестя добровольчої влади… Про буржуазію нічого й казати…». |  |
Відтак, 4 квітня 1919 року більшовицькі війська почали відновлювати в Криму радянську владу. І 10 квітня 1919 року члени 2-го Крайового уряду разом із сім'ями, в тому числі й Соломон Крим із дружиною-француженкою Люсі Клар прибули до міста Севастополя, а 15 квітня на грецькому судні «Надежда» відбули до Пірею (Греція), а потім до Франції та інших країн.
У Франції Соломон Крим задля формальності закінчив народну школу та вищу сільськогосподарську школу в Монпельє, відвідував окремі заняття в ліцеях Тулузи й Бордо. Працював на російській зоологічній станції ім. А. Коротнева у Віллафранжі, брав участь у виданні «Русского альманаха», що виходив у Парижі. Був причетним до створення 29 травня 1922 року кримського земляцтва в Парижі, став членом його правління. 16 грудня 1923 року заснував Караїмське товариство у Франції. 1925 року опублікував у Парижі збірник «Легенды Крыма» (переважно це записані ним у різні роки фольклорні матеріали, а також, як вважають деякі дослідники, створені ним самим казки, зокрема «Молитва Гахама»). Видання він присвятив Фені Самійлівні Еттінгер, що дало змогу дослідникам його біографії говорити про його тісні зв'язки з єврейською спільнотою як у Криму, так і за кордоном. Здійснив подорожі до Палестини та Великої Британії. Входив у число російських масонів. У 1929 році читав лекції на Російських сільськогосподарських курсах, 1931 року брав участь у роботі з'їзду російських спільників та орендарів південно-західної Франції. Працював в Інституті Пастера.
Після того, як захворів, Соломон Крим придбав поблизу міста Тулона маєток (називав його «Кримом») і мешкав там останні два роки свого життя. Власних дітей не мав, усиновив Рюрика Крима.
Помер 9 вересня 1936 року у своєму маєтку біля міста Тулона.
Пам'ять
У 1993 році на честь Соломона Крима була названа одна з нових вулиць у місті Сімферополі у кримськотатарському мікрорайоні Чокурча.
У лютому 2002 року в Сімферополі на колишньому будинкові губернатора Криму було встановлено пам'ятну дошку з написом: «Здесь, в бывшем доме таврического губернатора, где в 1887 г. была учреждена Таврическая ученая архивная комиссия, размещались крымские краевые правительства М. А. Сулькевича (1918 г.) и С. С. Крыма (1918—1919 гг.)».
13 травня 2007 року на фасаді Центральної бібліотеки імені О. Гріна в місті Феодосії на кошти караїмської громади на честь Соломона Крима, як засновника цієї бібліотеки, була встановлена пам'ятна дошка з чорного граніту з портретом Крима й написом: «Городская публичная библиотека открыта в 1897 году под попечительством Соломона Самуиловича Крыма (1867—1936 гг.) великого государственного и общественного деятеля».
Установлений на феодосійському кладовищі ще самим Кримом на його ж пам'ять кенотаф був перенесений у 2-й половині XX століття в інше місце (під Феодосією), на кенотафі викарбувані такі дати життя Соломона Крима: 1867—9 вересня 1936.
Цікаві факти
- У свій феодосійський період життя Соломон Крим був сусідом і душеприкажчиком всесвітньо відомого художника мариніста Івана Айвазовського, зокрема допоміг йому скласти заповіт щодо майбутньої долі власних картин і будинку. Саме завдяки цьому заповітові картинна галерея І. Айвазовського стала виключною власністю міста Феодосії.
- Як агроном і вчений Соломон Крим займався переважно теорією виноградарства, зокрема питаннями збереження винограду, про це написав дві праці. Першу з них — «Виноградарство в Феодосийском уезде» — опублікував 1893 року, другу — «Новый способ сохранения винограда и физиологические его основы» — за 14 років, у 1907 році.
- У 1900-ті Соломон Крим деякий час жив у фактичному шлюбі з караїмкою Вірою Ісаківною Егіз (1871—1950; лікар-окуліст, 1897 року закінчила медичний факультет у Берні, Швейцарія). Але після того, як вона офіційно одружилася з караїмським лідером С. Шапшалом, Крим узяв шлюб з француженкою з Феодосії Люсі Клар у 1919 році, з якою ж виїхав назавжди з Криму.
Примітки
- Wincenty Tomaszewicz. Ze wspomniec lekarza. Warszawa, 1965
Джерела
- Грузін Д. В., Бикова Т. Б. Крим Соломон Самійлович [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2008. — Т. 5. — . — с. 349—350
- «Известия Таврического Университета», кн. 1. Симферополь, 1919 (рос.)
- «Крымское краевое правительство в 1918/19 гг.». — «Красный архив», 1927, т. 3 (22) (рос.)
- Винавер М. «Наше правительство. Крымские воспоминания 1918—1919 гг.». — Париж, 1928 (рос.)
- «Очерки истории Симферопольского государственного университета (1918—1939)». — Смф., 1993 (рос.)
- Полканов Ю. «Патриот Крыма». — «Новый Град». 1995 (рос.)
- Зарубин А. Г., Зарубин В. Г. «Без победителей. Из истории гражданской войны в Крыму». — Смф., 1997 (рос.)
- їх же. «Второе Крымское Краевое правительство (ноябрь 1918—апрель 1919 г.)». — «Отечественная история», 1998, № 1 (рос.)
- Клавинг В. В. «Кто был кто в Белой гвардии и военной контрреволюции (1917—1923 гг.)». — СПб., 1998 (рос.)
- «Уряди України у XX ст.» — Київ: «Науково-документальне видання», 2001
- Кизилов М. Б. «Соломон Крым в воспоминаниях современника: мемуары Винцентия Томашевича (1909—1915)». «Историческое наследие Крыма», 2005, № 10 / є електронна версія на (рос.)
- Зарубин В. Г. «Соломон Крым и второе Крымское краевое правительство» // там само
- Родионов А. М. «Деньги Таврики — Крыма». — Симферополь, 2006
- Олещук А. «Денежные выпуски Крымского краевого правительства С. Крыма: Правда и вымысел. К 140-летию со дня рождения Соломона Самуиловича Крыма». → електронне посилання (рос.)
- «Караимская народная энциклопедия». Т.6 (часть 1) - С. 244
- «Российское зарубежье во Франции, 1919—2000: Биографический словарь»: В 3 т. Москва, 2008. Т. 1. С. 765—766
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Solomon Samijlovich Krim ros Solomon Samojlovich Krym 1867 1868 za inshimi danimi 1864 ye takozh povidomlennya pro dati narodzhennya 7 travnya 25 kvitnya 1867 i 6 serpnya 25 serpnya 1868 Feodosiya Tavrijska guberniya Rosijska imperiya 9 veresnya 1936 bilya Tulonu Franciya krimskij derzhavnij i politichnij diyach zemlevlasnik pidpriyemec mecenat uchenij agronom golova 2 go Krimskogo krajovogo uryadu listopad 1918 berezen kviten 1919 iniciator zasnuvannya Tavrijskogo universitetu karayim za pohodzhennyam uchasnik i providnik karayimskogo ruhu v Krimu ta v ekzili Solomon Samijlovich KrimSolomon Samojlovich KrymSolomon Samijlovich KrimNarodivsya 1867 1868 Feodosiya Tavrijska guberniya Rosijska imperiyaPomer 9 veresnya 1936 1936 09 09 bilya Tulonu Francuzka respublikaKrayina Franciya Rosijska imperiyaNacionalnist karayimDiyalnist derzhavnij i politichnij diyach zemlevlasnik pidpriyemec mecenat uchenij agronomVidomij zavdyaki golova 2 go Krimskogo krajovogo uryadu iniciator zasnuvannya Tavrijskogo universitetu uchasnik i providnik karayimskogo ruhu v Krimu ta v ekziliAlma mater Moskovska silskogospodarska akademiyaPosada golova Krimskogo krajovogo uryaduTermin listopad 1918 berezen kviten 1919 r r Poperednik Sulejman SulkevichPartiya Konstitucijno demokratichna partiyaKonfesiya KarayimizmRid KrimiBatko Samijlo Abramovich Krima 1835 1898 Mati Anna Adzhikej Shabatayevna HadzhiAvtografNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v misti Feodosiyi v zamozhnij karayimskij bagatoditnij sim yi Samijla Abramovicha Krima 1835 1898 ta Anni Adzhikej Shabatayevni urodzhenoyi Hadzhi U 1884 roci Solomon Krim zakinchiv Feodosijsku gimnaziyu j postupiv na yuridichnij fakultet Moskovskogo universitetu zvidki zgodom perevivsya do Petrovsko Rozumovskoyi silskogospodarskoyi akademiyi nini Moskovska silskogospodarska akademiya zdobuv diplom uchenogo agronoma Okrim rosijskoyi movi vilno volodiv karayimskoyu i krimskotatarskoyu dobre znav anglijsku francuzku ta nimecku Pislya navchannya po povernenni do Feodosiyi ocholyuvav silskogospodarske tovaristvo v Krimu buv chlenom Tavrijskoyi silskogospodarskoyi radi j Imperatorskogo tovaristva sadivnictva Spilno z bratami volodiv Feodosijskim bankivskim domom Bratya Krym a takozh osobisto 280 ga zemli u Feodosijskomu poviti 1897 roku Solomon Krim iniciyuvav stvorennya u Feodosiyi pershoyi publichnoyi biblioteki nadav dlya cogo koshti j domigsya yiyi vidkrittya Utrimuvav u misti takozh dva likarnyani viddilennya Todi tovarishuvav z likarem V Tomashevichem yakij u 1909 15 rokah zhiv i pracyuvav u Feodosiyi a po povernenni na Batkivshinu do Polshi napisav memuari v yakih chimalo storinok prisvyativ Solomonu Krimu Vid 1898 roku Solomon Krim chlen Feodosijskoyi dumi Nalezhav do Konstitucijno demokratichnoyi partiyi U 1906 roci buv deputatom 1 yi Derzhavnoyi dumi pracyuvala vid 10 travnya do 21 lipnya vid Feodosijskogo povitu Tavrijskoyi guberniyi U listopadi cogo zh roku brav uchast u roboti 1 go Vserosijskogo nacionalnogo karayimskogo z yizdu v Yevpatoriyi Buv golovoyu Tavrijskih gubernskih zemskih zboriv chlenom Derzhavnoyi radi Tavrijskoyi guberniyi Vid 1912 roku chlen Tavrijskoyi gubernskoyi vchenoyi arhivnoyi komisiyi 28 listopada cogo zh roku stav deputatom 4 yi Derzhavnoyi dumi pracyuvala oficijno do 12 bereznya 1917 roku a faktichno do 19 zhovtnya cogo zh roku Finansuvav vidannya praci agronoma selekcionera Levka Simirenka Krymskoe promyshlennoe plodovodstvo U 1916 roci Solomon Krim rozrobiv zakonoproyekt pro vidkrittya v Krimu Tavrijskogo universitetu Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku yak lider krimskih kadetiv obijmav posadu komisara Ministerstva zemlerobstva Rosiyi obstoyuvav uchast Rosiyi v Pershij svitovij vijni ta buv prihilnikom Timchasovogo uryadu Perebravshis z Sankt Peterburga do Krimu za prisutnosti tam nimeckih vijsk u lipni 1918 roku buv obranij chlenom opikunskoyi radi Tavrijskogo universitetu vidiliv dlya zakladu znachnu sumu groshej 14 zhovtnya razom z golovoyu Krimskogo krajovogo uryadu generalom lejtenantom S Sulkevichem i komanduyuchim nimeckimi vijskami Krimu generalom pihoti R fon Koshem brav uchast v urochistomu vidkritti Tavrijskogo universitetu 13 listopada 1918 roku vistupiv na zasidanni Tavrijskoyi vchenoyi arhivnoyi komisiyi prochitav tam svoyu hroniku Shagin Girej han Pislya pochatku vivedennya z Krimu nimeckih vijsk general R fon Kosh 14 listopada 1918 roku dav zgodu na vidstavku ocholyuvanogo S Sulkevichem krimskotatarskogo za skladom i politichnoyu spryamovanistyu diyalnosti Krimskogo krajovogo uryadu ta na vprovadzhennya v zhittya rishennya sho bulo prijnyate 18 zhovtnya togo zh roku v Simferopoli na z yizdi glasnih Tavrijskogo gubernskogo zemstva miskih goliv Krimu predstavnikiv povitovih zemskih uprav ta chleniv Vserosijskih Ustanovchih zboriv pro priznachennya Solomona Krima na posadu golovi Krimskogo krajovogo uryadu Vzhe nastupnogo dnya Solomon Krim pochav vikonuvati obov yazki golovi uryadu vin takozh stav ministrom zemlerobstva i derzhavnih mayetnostej Div takozh Uryad S Krima Solomon Krim 1906 U svoyij ministerskij diyalnosti namagavsya z odnogo boku spiratisya na pidtrimku vijsk Antanti ta Dobrovolchoyi armiyi pid komanduvannyam general lejtenanta A Denikina a z inshogo realizovuvati demokratichnu programu svoyeyi partiyi Perevazhna bilshist chleniv novogo uryadu buli rosiyanami Za 5 misyaciv svoyeyi diyalnosti adzhe v travni 1919 roku teritoriya Krimu za vinyatkom Kerchenskogo pivostrova vzhe bula pidkontrolnoyu vijskam Chervonoyi armiyi 2 j Krimskij krajovij uryad vstig provesti zadumanu she poperednim uryadom groshovu reformu j desho stabilizuvav ekonomichnu situaciyu na pivostrovi Groshi drukuvalisya u Feodosiyi ta Simferopoli Yihni priblizni rozmiri a takozh faktura paperu i sposib druku buli podibnimi do groshovih znakiv Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki na nih bula zobrazhena Tavrijska guberniya z yiyi troma materikovimi povitami sho za poperednogo uryadu buli peredani Ukrayinskij Derzhavi Prote v berezni 1919 roku situaciya v Krimu nastilki zagostrilasya sho Krajovij uryad vtrativ doviru ne lishe krimskih tatar a j social demokrativ menshovikiv ta eseriv Aktivizuvali svoyu antiuryadovu diyalnist bilshoviki Analizuyuchi togochasni podiyi v Krimu Anton Denikin konstatuvav sho vsuperech spodivannyam demokratichnij uryad Krima ne zmig znajti pidtrimki v meshkanciv Krimu nizi jogo ne znali j ne vidchuvali tatarska gromadskist znahodilasya do nogo v postijnij i rizkij opoziciyi revolyucijna demokratiya mirilasya z nim rivno nastilki naskilki jogo isnuvannya garantuvalo vid prishestya dobrovolchoyi vladi Pro burzhuaziyu nichogo j kazati Vidtak 4 kvitnya 1919 roku bilshovicki vijska pochali vidnovlyuvati v Krimu radyansku vladu I 10 kvitnya 1919 roku chleni 2 go Krajovogo uryadu razom iz sim yami v tomu chisli j Solomon Krim iz druzhinoyu francuzhenkoyu Lyusi Klar pribuli do mista Sevastopolya a 15 kvitnya na greckomu sudni Nadezhda vidbuli do Pireyu Greciya a potim do Franciyi ta inshih krayin U Franciyi Solomon Krim zadlya formalnosti zakinchiv narodnu shkolu ta vishu silskogospodarsku shkolu v Monpelye vidviduvav okremi zanyattya v liceyah Tuluzi j Bordo Pracyuvav na rosijskij zoologichnij stanciyi im A Korotneva u Villafranzhi brav uchast u vidanni Russkogo almanaha sho vihodiv u Parizhi Buv prichetnim do stvorennya 29 travnya 1922 roku krimskogo zemlyactva v Parizhi stav chlenom jogo pravlinnya 16 grudnya 1923 roku zasnuvav Karayimske tovaristvo u Franciyi 1925 roku opublikuvav u Parizhi zbirnik Legendy Kryma perevazhno ce zapisani nim u rizni roki folklorni materiali a takozh yak vvazhayut deyaki doslidniki stvoreni nim samim kazki zokrema Molitva Gahama Vidannya vin prisvyativ Feni Samijlivni Ettinger sho dalo zmogu doslidnikam jogo biografiyi govoriti pro jogo tisni zv yazki z yevrejskoyu spilnotoyu yak u Krimu tak i za kordonom Zdijsniv podorozhi do Palestini ta Velikoyi Britaniyi Vhodiv u chislo rosijskih masoniv U 1929 roci chitav lekciyi na Rosijskih silskogospodarskih kursah 1931 roku brav uchast u roboti z yizdu rosijskih spilnikiv ta orendariv pivdenno zahidnoyi Franciyi Pracyuvav v Instituti Pastera Pislya togo yak zahvoriv Solomon Krim pridbav poblizu mista Tulona mayetok nazivav jogo Krimom i meshkav tam ostanni dva roki svogo zhittya Vlasnih ditej ne mav usinoviv Ryurika Krima Pomer 9 veresnya 1936 roku u svoyemu mayetku bilya mista Tulona Pam yatU 1993 roci na chest Solomona Krima bula nazvana odna z novih vulic u misti Simferopoli u krimskotatarskomu mikrorajoni Chokurcha U lyutomu 2002 roku v Simferopoli na kolishnomu budinkovi gubernatora Krimu bulo vstanovleno pam yatnu doshku z napisom Zdes v byvshem dome tavricheskogo gubernatora gde v 1887 g byla uchrezhdena Tavricheskaya uchenaya arhivnaya komissiya razmeshalis krymskie kraevye pravitelstva M A Sulkevicha 1918 g i S S Kryma 1918 1919 gg 13 travnya 2007 roku na fasadi Centralnoyi biblioteki imeni O Grina v misti Feodosiyi na koshti karayimskoyi gromadi na chest Solomona Krima yak zasnovnika ciyeyi biblioteki bula vstanovlena pam yatna doshka z chornogo granitu z portretom Krima j napisom Gorodskaya publichnaya biblioteka otkryta v 1897 godu pod popechitelstvom Solomona Samuilovicha Kryma 1867 1936 gg velikogo gosudarstvennogo i obshestvennogo deyatelya Ustanovlenij na feodosijskomu kladovishi she samim Krimom na jogo zh pam yat kenotaf buv perenesenij u 2 j polovini XX stolittya v inshe misce pid Feodosiyeyu na kenotafi vikarbuvani taki dati zhittya Solomona Krima 1867 9 veresnya 1936 Cikavi faktiU svij feodosijskij period zhittya Solomon Krim buv susidom i dusheprikazhchikom vsesvitno vidomogo hudozhnika marinista Ivana Ajvazovskogo zokrema dopomig jomu sklasti zapovit shodo majbutnoyi doli vlasnih kartin i budinku Same zavdyaki comu zapovitovi kartinna galereya I Ajvazovskogo stala viklyuchnoyu vlasnistyu mista Feodosiyi Yak agronom i vchenij Solomon Krim zajmavsya perevazhno teoriyeyu vinogradarstva zokrema pitannyami zberezhennya vinogradu pro ce napisav dvi praci Pershu z nih Vinogradarstvo v Feodosijskom uezde opublikuvav 1893 roku drugu Novyj sposob sohraneniya vinograda i fiziologicheskie ego osnovy za 14 rokiv u 1907 roci U 1900 ti Solomon Krim deyakij chas zhiv u faktichnomu shlyubi z karayimkoyu Viroyu Isakivnoyu Egiz 1871 1950 likar okulist 1897 roku zakinchila medichnij fakultet u Berni Shvejcariya Ale pislya togo yak vona oficijno odruzhilasya z karayimskim liderom S Shapshalom Krim uzyav shlyub z francuzhenkoyu z Feodosiyi Lyusi Klar u 1919 roci z yakoyu zh viyihav nazavzhdi z Krimu PrimitkiWincenty Tomaszewicz Ze wspomniec lekarza Warszawa 1965DzherelaGruzin D V Bikova T B Krim Solomon Samijlovich 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2008 T 5 ISBN 978 966 00 0855 4 s 349 350 Izvestiya Tavricheskogo Universiteta kn 1 Simferopol 1919 ros Krymskoe kraevoe pravitelstvo v 1918 19 gg Krasnyj arhiv 1927 t 3 22 ros Vinaver M Nashe pravitelstvo Krymskie vospominaniya 1918 1919 gg Parizh 1928 ros Ocherki istorii Simferopolskogo gosudarstvennogo universiteta 1918 1939 Smf 1993 ros Polkanov Yu Patriot Kryma Novyj Grad 1995 ros Zarubin A G Zarubin V G Bez pobeditelej Iz istorii grazhdanskoj vojny v Krymu Smf 1997 ros yih zhe Vtoroe Krymskoe Kraevoe pravitelstvo noyabr 1918 aprel 1919 g Otechestvennaya istoriya 1998 1 ros Klaving V V Kto byl kto v Beloj gvardii i voennoj kontrrevolyucii 1917 1923 gg SPb 1998 ros Uryadi Ukrayini u XX st Kiyiv Naukovo dokumentalne vidannya 2001 Kizilov M B Solomon Krym v vospominaniyah sovremennika memuary Vincentiya Tomashevicha 1909 1915 Istoricheskoe nasledie Kryma 2005 10 ye elektronna versiya na ros Zarubin V G Solomon Krym i vtoroe Krymskoe kraevoe pravitelstvo tam samo Rodionov A M Dengi Tavriki Kryma Simferopol 2006 Oleshuk A Denezhnye vypuski Krymskogo kraevogo pravitelstva S Kryma Pravda i vymysel K 140 letiyu so dnya rozhdeniya Solomona Samuilovicha Kryma elektronne posilannya ros Karaimskaya narodnaya enciklopediya T 6 chast 1 S 244 Rossijskoe zarubezhe vo Francii 1919 2000 Biograficheskij slovar V 3 t Moskva 2008 T 1 S 765 766