Граф Володимир Сергійович Татищев (11 квітня 1865 — 28 серпня 1928) — російський державний діяч, банкір. Працював у першому та другому Кримських крайових урядів.
Татищев Володимир Сергійович | ||
| ||
---|---|---|
25 червня — вересень 1918 | ||
Попередник: | посада заснована | |
Наступник: | Нікіфоров Д. І. | |
Народження: | 11 квітня 1865 | |
Смерть: | 28 серпня 1928 | |
Поховання: | цвинтар Сент-Женев'єв-де-Буа, Париж | |
Країна: | Російська імперія | |
Батько: | Q110396942? | |
Мати: | d |
Життєпис
Народився 11 квітня 1865 року.
Закінчив [ru], проте пішов на громадянську службу. Обіймав посади колезького секретаря та колезького асесора, а з 1899 року — , з 1913 — дійсного статського радника.
У 1892 році був мінським повітовим предводителем дворянства. Також був депутатом від дворянства в Орловській губернії.
За підтримки брата [ru] побудував успішну кар'єру банкіра, обійнявши посаду представника Російської імперії при . У 1904—1917 роках обіймав посаду голови правління та директора-розпорядника московського [ru]. Окрім того, був головою правління таких організацій, як Московське товариство під'їзних шляхів, [ru], Товариство для торгівлі й промисловості в Персії та Середній Азії, Московське домовласницьке та будівниче товариство, Московське лісопромислове товариство, директором [ru], членом правління Санкт-Петербурзького товариства електричних споруд.
1916 року з допомогою міністра внутрішніх справ Росії [ru] дав хабаря Іванові Манасевич-Мануйлову, що призвело до арешту останнього та відставки міністра.
1918 року був міністром фінансів у Першому Кримському крайовому уряді Сулеймана Сулькевича. Влітку 1918 року здійснив поїздку до Києва, де провів невдалі переговори з Павлом Скоропадським щодо кримсько-української митної війни. Гетьман згадував:
У цей самий час, між іншим, я довідався від тих-таки німців, здається, від офіцера "Оберкомандо", майора Гассе, що в Київ проїздом до Берліна приїхав граф Татіщев, один із чільних міністрів нового кримського уряду... Я прямо сказав Гассе, що хочу бачити графа Татіщева, буду вельми радий його прийняти, але позаяк тепер стосунки між урядами загострилися, то, не маючи змоги прийняти його офіційно, я прошу графа приїхати до мене не під своїм прізвищем, а під прізвищем, "ну, скажімо, Селівачова"... Татіщев справді в умовлений час під прізвищем Селівачова з'явився до мене, але в супроводі німецького офіцера. Я почав із того, що сказав йому, що дуже радий його бачити, але не можу прийняти його офіційно, а приймаю як приватну особу, як графа Татіщева, і хотів перейти до подальшої розмови, хоч присутність німецького офіцера мене обмежувала. Граф Татіщев прибрав офіційного вигляду й відповів мені, що він тут як міністр кримського уряду, що він на цьому стоїть, чомусь додав, що він людина російська. Я його ввічливо перебив і сказав йому, що в такому разі я не знаю, чому він хотів мене бачити, якщо він знає, що я не можу його прийняти офіційно. Встав і з графом попрощався.
У серпні 1918 року разом із міністром закордонних справ Джафером Сейдаметом відвідав Берлін для переговорів з Німеччиною, які виявилися невдалими. 29 серпня Татищев уклав домовленість із отаманом Ради Міністрів Української Держави Федором Лизогубом про «припинення економічної війни в обмін на об'єднання». Під час свого візиту до Німеччини Павло Скоропадський знову особисто зустрівся з Володимиром Татищевим; пізніше гетьман згадував про цю зустріч:
Що ж до Криму, то знаменитий граф Татіщев виявився все ще в Берліні... Через які обставини, я вже не знаю, але граф Татіщев, як виглядало, цілковито змінив свої погляди на кримське питання. Він гадав, що злиття Криму з Україною є цілком можливе, але вважав, що це злиття має статися лише після того, як ми скасуємо той бойкот, котрий було нами оголошено кримському урядові. На яких умовах Україна мала з'єднатися з Кримом, у графа Татищева виходило незрозуміло, у всякому разі, мою владу визнавалася.
Під час існування Другого Кримського крайового уряду Володимир Татищев був заступником міністра фінансів.
З 1919 року перебував у еміграції у Франції. До 1928 року був радником імператора Ефіопії з економічних питань.
Помер на пароплаві «Dumbea» у Червоному морі у 1928 році. Похований на цвинтарі Сент-Женев'єв-де-Буа.
Сім'я
Мав брата [ru].
Був одружений двічі:
- Перший шлюб — Олександра Олександрівна Володимирова (1886). Діти:
- Микола (1888—1918);
- Марія (1890—1967), одружена двічі: спершу з Всеволодом Вікторовичем Брянським, потім — з Михайлом Ізергіним;
- Наталія (1892—1975), дружина Івана Сергійовича Хвостова;
- Олександр (1897—1967).
- Від другого шлюбу:
- Володимир (1901-?);
- Маргарита (1902—1983).
Примітки
- Чуваков, 2001, с. 322.
- . web.archive.org. 5 липня 2022. Архів оригіналу за 5 липня 2022. Процитовано 5 липня 2022.
- Наемные управляющие в России, 2007, с. 73-77.
- Особняк Татищова на Новокузнецькій у Москві: На карті, Опис, Фотографії, Відеоролик | Pin-Place.com. PinPlace (укр.). Процитовано 5 липня 2022.
- . web.archive.org. 4 червня 2022. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 5 липня 2022.
- Родзянко та 1992 — 2000, с. 213-214.
- Скоропадський, 2021, с. 253.
- Громенко, 2021, с. 263.
- Скоропадський, 2021, с. 272.
- Наемные управляющие в России, 2007.
- . web.archive.org. 1 липня 2009. Архів оригіналу за 1 липня 2009. Процитовано 5 липня 2022.
Джерела
- Громенко С. Скоропадський і Крим: від протистояння до приєднання. — Київ : Наш Формат, 2021. — 352 с.
- Родзянко М. В. Крушение империи. — Гибель монархии. — М. : Фонд Сергея Дубова, 1992 — 2000. — (История России и Дома Романовых в мемуарах современников. XVII—XX вв.)
- Наемные управляющие в России. Опыт бизнес-элиты XIX-XX веков. — М. : Любимая книга, 2007. — 160 с.
- Скоропадський П. Спогади: кінець 1917 — грудень 1918 / пер. з рос. Е. Соловей; упоряд. Ігор Гирич. — 2-ге вид. — К. : Наш Формат, 2021. — 456 с. — .
- Чуваков В. Н. Незабытые могилы. Российское зарубежье: некрологи 1917-1997. — М. : Российская государственная библиотека, 2001. — Т. 6, Кн. 2. — 723 с. з джерела 18 жовтня 2020
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Graf Volodimir Sergijovich Tatishev 11 kvitnya 1865 28 serpnya 1928 rosijskij derzhavnij diyach bankir Pracyuvav u pershomu ta drugomu Krimskih krajovih uryadiv Tatishev Volodimir Sergijovich Ministr finansiv Krimskogo krajovogo uryadu 25 chervnya veresen 1918 Poperednik posada zasnovana Nastupnik Nikiforov D I Narodzhennya 11 kvitnya 1865Smert 28 serpnya 1928Pohovannya cvintar Sent Zhenev yev de Bua ParizhKrayina Rosijska imperiyaBatko Q110396942 Mati dZhittyepisNarodivsya 11 kvitnya 1865 roku Zakinchiv ru prote pishov na gromadyansku sluzhbu Obijmav posadi kolezkogo sekretarya ta kolezkogo asesora a z 1899 roku z 1913 dijsnogo statskogo radnika U 1892 roci buv minskim povitovim predvoditelem dvoryanstva Takozh buv deputatom vid dvoryanstva v Orlovskij guberniyi Za pidtrimki brata ru pobuduvav uspishnu kar yeru bankira obijnyavshi posadu predstavnika Rosijskoyi imperiyi pri U 1904 1917 rokah obijmav posadu golovi pravlinnya ta direktora rozporyadnika moskovskogo ru Okrim togo buv golovoyu pravlinnya takih organizacij yak Moskovske tovaristvo pid yiznih shlyahiv ru Tovaristvo dlya torgivli j promislovosti v Persiyi ta Serednij Aziyi Moskovske domovlasnicke ta budivniche tovaristvo Moskovske lisopromislove tovaristvo direktorom ru chlenom pravlinnya Sankt Peterburzkogo tovaristva elektrichnih sporud 1916 roku z dopomogoyu ministra vnutrishnih sprav Rosiyi ru dav habarya Ivanovi Manasevich Manujlovu sho prizvelo do areshtu ostannogo ta vidstavki ministra 1918 roku buv ministrom finansiv u Pershomu Krimskomu krajovomu uryadi Sulejmana Sulkevicha Vlitku 1918 roku zdijsniv poyizdku do Kiyeva de proviv nevdali peregovori z Pavlom Skoropadskim shodo krimsko ukrayinskoyi mitnoyi vijni Getman zgaduvav U cej samij chas mizh inshim ya dovidavsya vid tih taki nimciv zdayetsya vid oficera Oberkomando majora Gasse sho v Kiyiv proyizdom do Berlina priyihav graf Tatishev odin iz chilnih ministriv novogo krimskogo uryadu Ya pryamo skazav Gasse sho hochu bachiti grafa Tatisheva budu velmi radij jogo prijnyati ale pozayak teper stosunki mizh uryadami zagostrilisya to ne mayuchi zmogi prijnyati jogo oficijno ya proshu grafa priyihati do mene ne pid svoyim prizvishem a pid prizvishem nu skazhimo Selivachova Tatishev spravdi v umovlenij chas pid prizvishem Selivachova z yavivsya do mene ale v suprovodi nimeckogo oficera Ya pochav iz togo sho skazav jomu sho duzhe radij jogo bachiti ale ne mozhu prijnyati jogo oficijno a prijmayu yak privatnu osobu yak grafa Tatisheva i hotiv perejti do podalshoyi rozmovi hoch prisutnist nimeckogo oficera mene obmezhuvala Graf Tatishev pribrav oficijnogo viglyadu j vidpoviv meni sho vin tut yak ministr krimskogo uryadu sho vin na comu stoyit chomus dodav sho vin lyudina rosijska Ya jogo vvichlivo perebiv i skazav jomu sho v takomu razi ya ne znayu chomu vin hotiv mene bachiti yaksho vin znaye sho ya ne mozhu jogo prijnyati oficijno Vstav i z grafom poproshavsya U serpni 1918 roku razom iz ministrom zakordonnih sprav Dzhaferom Sejdametom vidvidav Berlin dlya peregovoriv z Nimechchinoyu yaki viyavilisya nevdalimi 29 serpnya Tatishev uklav domovlenist iz otamanom Radi Ministriv Ukrayinskoyi Derzhavi Fedorom Lizogubom pro pripinennya ekonomichnoyi vijni v obmin na ob yednannya Pid chas svogo vizitu do Nimechchini Pavlo Skoropadskij znovu osobisto zustrivsya z Volodimirom Tatishevim piznishe getman zgaduvav pro cyu zustrich Sho zh do Krimu to znamenitij graf Tatishev viyavivsya vse she v Berlini Cherez yaki obstavini ya vzhe ne znayu ale graf Tatishev yak viglyadalo cilkovito zminiv svoyi poglyadi na krimske pitannya Vin gadav sho zlittya Krimu z Ukrayinoyu ye cilkom mozhlive ale vvazhav sho ce zlittya maye statisya lishe pislya togo yak mi skasuyemo toj bojkot kotrij bulo nami ogolosheno krimskomu uryadovi Na yakih umovah Ukrayina mala z yednatisya z Krimom u grafa Tatisheva vihodilo nezrozumilo u vsyakomu razi moyu vladu viznavalasya Pid chas isnuvannya Drugogo Krimskogo krajovogo uryadu Volodimir Tatishev buv zastupnikom ministra finansiv Z 1919 roku perebuvav u emigraciyi u Franciyi Do 1928 roku buv radnikom imperatora Efiopiyi z ekonomichnih pitan Pomer na paroplavi Dumbea u Chervonomu mori u 1928 roci Pohovanij na cvintari Sent Zhenev yev de Bua Sim yaMav brata ru Buv odruzhenij dvichi Pershij shlyub Oleksandra Oleksandrivna Volodimirova 1886 Diti Mikola 1888 1918 Mariya 1890 1967 odruzhena dvichi spershu z Vsevolodom Viktorovichem Bryanskim potim z Mihajlom Izerginim Nataliya 1892 1975 druzhina Ivana Sergijovicha Hvostova Oleksandr 1897 1967 Vid drugogo shlyubu Volodimir 1901 Margarita 1902 1983 PrimitkiChuvakov 2001 s 322 web archive org 5 lipnya 2022 Arhiv originalu za 5 lipnya 2022 Procitovano 5 lipnya 2022 Naemnye upravlyayushie v Rossii 2007 s 73 77 Osobnyak Tatishova na Novokuzneckij u Moskvi Na karti Opis Fotografiyi Videorolik Pin Place com PinPlace ukr Procitovano 5 lipnya 2022 web archive org 4 chervnya 2022 Arhiv originalu za 4 chervnya 2022 Procitovano 5 lipnya 2022 Rodzyanko ta 1992 2000 s 213 214 Skoropadskij 2021 s 253 Gromenko 2021 s 263 Skoropadskij 2021 s 272 Naemnye upravlyayushie v Rossii 2007 web archive org 1 lipnya 2009 Arhiv originalu za 1 lipnya 2009 Procitovano 5 lipnya 2022 DzherelaGromenko S Skoropadskij i Krim vid protistoyannya do priyednannya Kiyiv Nash Format 2021 352 s Rodzyanko M V Krushenie imperii Gibel monarhii M Fond Sergeya Dubova 1992 2000 Istoriya Rossii i Doma Romanovyh v memuarah sovremennikov XVII XX vv Naemnye upravlyayushie v Rossii Opyt biznes elity XIX XX vekov M Lyubimaya kniga 2007 160 s Skoropadskij P Spogadi kinec 1917 gruden 1918 per z ros E Solovej uporyad Igor Girich 2 ge vid K Nash Format 2021 456 s ISBN 978 617 7279 53 1 Chuvakov V N Nezabytye mogily Rossijskoe zarubezhe nekrologi 1917 1997 M Rossijskaya gosudarstvennaya biblioteka 2001 T 6 Kn 2 723 s z dzherela 18 zhovtnya 2020