Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кши штоф Евгеніуш Пендере цький пол Krzysztof Eugeniusz Penderecki 23 листопада 1933 19331123 Дембиця 29 березня 2020 Кр

Пендерецький

Пендерецький

Кши́штоф Евгеніуш Пендере́цький (пол. Krzysztof Eugeniusz Penderecki; 23 листопада 1933(19331123), Дембиця — 29 березня 2020, Краків) — польський композитор, диригент, педагог.

Кшиштоф Евгеніуш Пендерецький
пол. Krzysztof Eugeniusz Penderecki
image
Зображення
Кшиштоф Пендерецький. Гданськ, 2008 рік
Основна інформація
Повне ім'япол. Krzysztof Eugeniusz Penderecki
Дата народження23 листопада 1933(1933-11-23)
Місце народженняДембиця, Польща
Дата смерті29 березня 2020(2020-03-29) (86 років)
Місце смертіКраків, Республіка Польща[1]
Роки активності1953 — 2020
Громадянствоimage Польща
Професіякомпозитор, диригент, педагог
ОсвітаМузична академія в Кракові (1958)[2] і Ягеллонський університет
Вчителіd і d
Інструментискрипка, фортепіано
Жанркласична музика
ЗакладЄльський університет
Лейблиd
Нагороди
image image image image image image image image image image

d (2002)

 image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image

d (2008)

премія Гердера (1977)

d (1999)

d (1968)

 image

Praemium Imperiale (2004)

d (1992)

d (1983)

d (2013)

d (1992)

d

d

 image

d (2002)

 image

d (1979)

d

Автографimage
krzysztofpenderecki.eu
image Файли у Вікісховищі

Біографія

Народився 23 листопада 1933 року в маленькому провінційному містечку Дембиця. Він походив з родини з музичними традиціями (музикою, правда не професійно, займалися його дід Роберт Бергер — директор банку та батько Тадеуш Пендерецький — юрист). Виховувався в родині з вірменським, німецьким та польським корінням: дід по материній лінії Роберт Бергер був німецьким євангелістом (згодом перейшов у католицизм); другий дід (по лінії батька) Міхал Пендерецький був православним, родом з села Тенетники, що біля Рогатина, а його дружина (бабуся майбутнього композитора) Стефанія Шилкевич (пол. Stefania Szylkiewicz) була вірменкою, родом з міста Станіславів (пол. Stanisławów) (нині — Івано-Франківськ, Україна).

Навчався композиції в Краківській консерваторії у класі А. Малявського, яку закінчив в 1958 року. У середині 1970-х років Пендерецький став професором Єльської школи музики. Виграв численні музичні конкурси у Польщі і за кордоном, у тому числі отримав першу, другу і третю нагороду на Другому конкурсі молодих композиторів (1959), Першу національну нагороду (1968, 1983), приз Асоціації польських композиторів (1970), Нагороду Гердера (1977), нагороду Онеггера (1978), приз конкурсу ім. Сібеліуса (1983), премію Лоренцо Магніфіко (1985), приз фундації Карла Вольфа (1987), нагороду «Греммі» за запис Другого концерту для віолончелі (1988), Музичну нагороду Грейвмеєра (1992), Приз Міжнародної музичної ради ЮНЕСКО (1993), наступну нагороду «Греммі» за запис Другого концерту для віолончелі (1999), приз для найкращого композитора сучасності в Мідем Классік у Каннах (2000), третю нагороду «Греммі» за «Credo», нагороду принца Астурії (2001).

Кшиштоф Пендерецький є почесним доктором багатьох університетів, у тому числі у Рочестері, Бордо, Лойвені, Вашингтоні, Белграді, Мадриді, Познані, Варшаві, Буенос-Айресі, Глазго, Кракові, Люцерні, а також українських консерваторій — у Києві (3 1999 року) та Львові(з 2015 року). Він є почесним членом Королівської музичної академії у Лондоні, Національної академії святої Цецілії у Римі, Королівської музичної академії у Стокгольмі, Академії мистецтв у Берліні, Національної академії мистецтв у Буенос-Айресі, Міжнародної академії філософії та мистецтва у Берні, Національної академії наук, літератури і мистецтва у Бордо, Королівської Ірландської музичної академії у Дубліні, Американської академії мистецтв та літератури.

Отримав численні відзнаки в Польщі і за кордоном. У 2004 році Кшиштоф Пендерецький був нагороджений Імператорською премією, нагородою Японського Імператора, яку прийнято вважати Нобелівською премією у мистецтві. У 2004 році він став Почесним громадянином Буенос-Айреса. У 2005 році нагороджений Президентом Польщі орденом Білого Орла.

Творчість

image
Пендерецький на Міжнародному музичному фестивалі «Празька осінь», 2008.

Ранні твори Пендерецького відзначаються , що походить від , найвідоміші твори в цьому стилі — «Плач по жертвах Хіросіми», «Поліморфія», «De natura sonoris».

В середині 1970-х років Пендерецький відходить від сонористики і орієнтується на здобутки німецької симфонічної музики кінця XIX століття («Symfonia wigilijna»).

Кшиштоф Пендерецький був один із композиторів, яким замовляли твір на відкриття Літніх Олімпійських ігор 2008 в Пекіні.

Цікаві факти

У родині Пендерецького його батько та дідусь займалися непрофесійною музикою. Відтак, саме гра батька на скрипці надихнула Кшиштофа навчитися грати на цьому музичному інструменті.

Список творів

Опери

Твори для оркестру

  • 1959–1960: Anaklasis для 42 струнних і ударних;
  • 1961–1962: Fluorescencje для оркестру;
  • 1966: De natura sonoris № 1 для оркестру;
  • 1971: Prélude для мідних духових, ударних та контрабасу;
  • 1971: De natura sonoris № 2 для оркестру;
  • 1972–1973: Симфонія № 1 для оркестру;
  • 1974: «Пробудження Якова» для оркестру;
  • 1979: Adagietto з «Втраченого раю» для оркестру;
  • 1979–1980: Симфонія № 2 (Wigilijna') для оркестру;
  • 1988–1995: Симфонія № 3 для оркестру;
  • 1989: Adagio — Симфонія № 4 для великого оркестру;
  • 1991–1992: Симфонія № 5 для оркестру;

Для струнного оркестру

  • 1959: Emanacje для двох струнних оркестрів;
  • 1960–1961: Ofiarom Hiroszimy — tren — для 52 струнних інструментів;
  • 1961: Polymorphia для 48 струнних інструментів;
  • 1962: Kanon для струнного оркестру;
  • 1973: Intermezzo для 24 струнних інструментів;
  • 1992: Sinfonietta per archi;
  • 1996–1997: Serenade для струнного оркестру: Passacaglia (1996), Larghetto (1997);

Для духового оркестру

  • 1967: Pittsburgh Ouverture для духового оркестру;
  • 1994: Entrata для 4 валторни, 3 труби, 3 тромбони, тубу і литавр;
  • 1998: Luzerner Fanfare для 8 труб і ударних.

Для джазового колективу

  • 1971: Actions na zespół jazzowy.

Для інструментів соло з оркестром

  • 1961: Fonogrammi для флейти та камерного оркестру;
  • 1964: Соната для віолончелі з оркестром;
  • 1965: Капричіо для гобоя і 11 струнних;
  • 1966–1967: Концерт для віолончелі з оркестром (редакція 1971/1972);
  • 1967: Капричіо для скрипки і оркестру;
  • 1971: Партита для клавесина кончертанте, електричної гітари й басової гітари, арфи, контрабаса й оркестру (редакція 1991)
  • 1976–1977: Концерт для скрипки й оркестру (редакція 1988)
  • 1982: Концерт для віолончелі з оркестром № 2;
  • 1983: Концерт для альта (або віолончелі/кларнета) і оркестру;
  • 1992—1993: Концерт для флейти (або кларнета) і камерного оркестру;
  • 1992–1995: Концерт для скрипки з оркестром № 2 «Метамарфози»;
  • 2000: Музика для флейти, марімби та смичкових;
  • 2001: Concerto Grosso для трьох віолончелей з оркестром;
  • 2001–2002: Концерт для фортепіано з оркестром «Resurection»;
  • 2003: «Largo» для віолончелі з оркестром;
  • 2008: Концерт для валторни з оркестром.

Камерна музика

  • 1953: Sonata na skrzypce i fortepian;
  • 1956: 3 miniature per clarinetto e pianoforte;
  • 1959: Miniatura per violino e pianoforte;
  • 1960: Quartetto per archi No. 1 (I Kwartet smyczowy);
  • 1968: Capriccio per ;
  • 1968: Quartetto per archi No. 2 (II Kwartet smyczowy);
  • 1980: Capriccio für Tuba solo;
  • 1984: Cadenza per viola sola;
  • 1985–1986: Per ;
  • 1987: Prélude na klarnet solo in B;
  • 1988: Der unterbrochene Gedanke na kwartet smyczkowy;
  • 1990–1991: Trio smyczkowe;
  • 1993: Quartett na klarnet, skrzypce, altówkę i wiolonczelę;
  • 1994: Divertimento per violoncello solo;
  • 1999: Sonata per violino e pianoforte No. 2;
  • 2000: Sekstet na skrzypce, altówkę, wiolonczelę, klarnet, waltornię i fortepian;

Електронна музика

  • 1961: Psalmus na taśmę;
  • 1972:  — Muzyka na taśmę z okazji igrzysk XX olimpiady.

Для хору а капела

  • 1962: Stabat Mater z Pasji Łukaszowej na trzy chóry mieszane (SATB) a cappella;
  • 1965: Miserere z Pasji Łukaszowej na chór chłopięcy ad lib. i trzy chóry mieszane (ATB) a cappella;
  • 1965: In Pulverem Mortis z Pasji Łukaszowej na trzy chóry mieszane (SATB) a cappella;
  • 1972: Ecloga VIII (Vergili «Bucolica») na 6 głosów (AATBBB) a cappella;
  • 1981: Agnus Dei z Polskiego Requiem na chór mieszany (SSAATTBB) a cappella;
  • 1986: Ize cheruvimi — na chór mieszany a capella (SSAATTBB) a cappella do tekstu staro-cerkiewno-słowiańskiego;
  • 1987: Veni creator (Hrabanus Maurus) na chór mieszany (SSAATTBB) a cappella;
  • 1992: Benedicamus Domino (Organum i Psalm 117) na pięciogłosowy chór męski (TTTBB) a cappella;
  • 1993: Benedictus na chór mieszany (SATB) a cappella;

Для вокалістів із супроводом

  • 1959: Strofy na sopran, recytatora i 10 instrumentów do tekstów , , i in.ja, ty i my

Для хору з оркестром

  • 1958: Psalmy Dawida na chór mieszany (SATB) i instrumenty strunowe — (Psalm XXVIII, Psalm XXX, Psalm XLIII und Psalm CXLIII);
  • 1959–1961: Wymiary czasu i ciszy na czterdziestogłosowy chór mieszany, perkusję i smyczki;
  • 1964: Cantata in honorem Almae Matris Universitatis Iagellonicae sescentos abhinc annos fundatae na dwa chóry mieszane i orkiestrę;
  • 1970–1973: Canticum Canticorum Salomonis na szesnastogłosowy chór mieszany, orkiestrę kameralną i parę taneczną (ad lib.);
  • 1997: 'Slawa swjatamu dlinnju knazju moskowskamu (Hymn do św. Daniela) na chór mieszany i orkiestrę;
  • 1997: Hymn do św. Adalberta na chór mieszany i orkiestrę.

Для хору, голосів та камерних ансамблів

  • 1965–1966: Passio Et Mors Domini Nostri Jesu Christi Secundum Lucam na sopran, bariton, bas, recytatora, chór chłopięcy, trzy chóry (SATB) und Orchester;
  • 1967: Dies Irae — Oratorium ob memoriam in perniciei castris in Oświęcim necatorum inexstinguibilem reddendam na sopran, tenor, bas, chórmieszany (SATB) i orkiestrę: I. Lamentatio, II. Apocalypsis III. Apotheosis (Oratorium);
  • 1970: Kosmogonia na solistów (sopran, tenor, bas), chór mieszany i orkiestrę;
  • 1969–1970: Utrenja I (Jutrznia — złożenie do grobu) na solistów (sopran, alt, tenor, bas, basso profondo), dwa chóry mieszane i orkiestrę;
  • 1970–1971: Utrenja II (Zmartwychwstanie) na solistów (sopran, alt, tenor, bas, basso profondo), dwa chóry mieszane i orkiestrę;
  • 1973–1974: Magnificat na bas solo, zespół wokalny, dwa chóry mieszane, głosy chłopięce i orkiestrę: I. Magnificat, II. Fuga, III. Et misericordia eius…, IV. fecit potentiam, V. passacaglia, IV. sicut locutus est, VII. gloria;
  • 1979–1980: Te Deum na cztery głosy solowe (sopran, mezzosopran, tenor, bas), dwa chóry mieszane i orkiestrę;
  • 1980–1984: Polskie Requiem na czterech solistów (SATB), chór mieszany i orkiestrę;
  • 1995: Agnus Dei na cztery głosy solowe, chór mieszany i orkiestrę;
  • 1996: Siedem bram Jerozolimy na pięć głosów solowych (SSATB), recytatora, trzy chóry mieszane i orkiestrę. Częci utworu:
    • I. Magnus Dominus et laudabilis nimis,
    • II. Si oblitus fuero tui, Jerusalem,
    • III. De profundis,
    • IV. Si oblitus fuero tui, Jerusalem,
    • V. Lauda, Jerusalem, Dominum (Psalm 147),
    • VI. Ezechiel 37, 1-10,
    • VII. Haec dicit Dominus: Ecce ego do coram vobis viam vitae, et viam mortis;
    • (zdjęcie fragmentu partytury [ 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.]);
  • 1997–1998: na pięć głosów solowych (sopran, mezzosopran, alt, tenor, bass) chór dziecięcy, chór mieszany i orkiestrę.

Див. також

Примітки

  1. http://www.radiokrakow.pl/kultura/nie-zyje-krzysztof-penderecki/
  2. Komponisten-Porträts: Bilder und Daten — 1 — Reclam-Verlag, 2003. — 400 с. —
    d:Track:Q115179161d:Track:Q558781
  3. Mistrz. Wprost (пол.). 18 листопада 2018. Процитовано 29 листопада 2022.
  4. . Culture.pl (англ.). Архів оригіналу за 22 травня 2020. Процитовано 30 березня 2020.
  5. . ninateka.pl. Архів оригіналу за 18 липня 2019. Процитовано 30 березня 2020.
  6. . Wprost (пол.). 18 листопада 2018. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 30 березня 2020.
  7. Чим унікальна краківська музична академія та хто такий Криштоф Пендерецький - krakow1.one (укр.). 28 листопада 2022. Процитовано 30 листопада 2022.
  8. . Архів оригіналу за 11 грудня 2015. Процитовано 8 листопада 2015.
  9. Присвоєння Doctor Honoris Causa К. Пендерецькому
  10. [[https://web.archive.org/web/20090204165039/http://www.dziennik.pl/kultura/article20238/Utwor_Pendereckiego_otworzy_olimpiade_w_Pekinie.html Архівовано 4 лютого 2009 у Wayback Machine.] Dziennik.pl, 9 лютого 2007]
  11. Історія успіху краківського композитора Кшиштофа Пендерецького - krakowskiye.eu (укр.). 18 липня 2022. Процитовано 18 липня 2022.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kshi shtof Evgeniush Pendere ckij pol Krzysztof Eugeniusz Penderecki 23 listopada 1933 19331123 Dembicya 29 bereznya 2020 Krakiv polskij kompozitor dirigent pedagog Kshishtof Evgeniush Pendereckijpol Krzysztof Eugeniusz PendereckiZobrazhennyaKshishtof Pendereckij Gdansk 2008 rikOsnovna informaciyaPovne im yapol Krzysztof Eugeniusz PendereckiData narodzhennya23 listopada 1933 1933 11 23 Misce narodzhennyaDembicya PolshaData smerti29 bereznya 2020 2020 03 29 86 rokiv Misce smertiKrakiv Respublika Polsha 1 Roki aktivnosti1953 2020Gromadyanstvo PolshaProfesiyakompozitor dirigent pedagogOsvitaMuzichna akademiya v Krakovi 1958 2 i Yagellonskij universitetVchitelid i dInstrumentiskripka fortepianoZhanrklasichna muzikaZakladYelskij universitetLejblidNagorodid 2002 d 2008 premiya Gerdera 1977 d 1999 d 1968 Praemium Imperiale 2004 d 1992 d 1983 d 2013 d 1992 d d d 2002 d 1979 dAvtografkrzysztofpenderecki eu Fajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 23 listopada 1933 roku v malenkomu provincijnomu mistechku Dembicya Vin pohodiv z rodini z muzichnimi tradiciyami muzikoyu pravda ne profesijno zajmalisya jogo did Robert Berger direktor banku ta batko Tadeush Pendereckij yurist Vihovuvavsya v rodini z virmenskim nimeckim ta polskim korinnyam did po materinij liniyi Robert Berger buv nimeckim yevangelistom zgodom perejshov u katolicizm drugij did po liniyi batka Mihal Pendereckij buv pravoslavnim rodom z sela Tenetniki sho bilya Rogatina a jogo druzhina babusya majbutnogo kompozitora Stefaniya Shilkevich pol Stefania Szylkiewicz bula virmenkoyu rodom z mista Stanislaviv pol Stanislawow nini Ivano Frankivsk Ukrayina Navchavsya kompoziciyi v Krakivskij konservatoriyi u klasi A Malyavskogo yaku zakinchiv v 1958 roku U seredini 1970 h rokiv Pendereckij stav profesorom Yelskoyi shkoli muziki Vigrav chislenni muzichni konkursi u Polshi i za kordonom u tomu chisli otrimav pershu drugu i tretyu nagorodu na Drugomu konkursi molodih kompozitoriv 1959 Pershu nacionalnu nagorodu 1968 1983 priz Asociaciyi polskih kompozitoriv 1970 Nagorodu Gerdera 1977 nagorodu Oneggera 1978 priz konkursu im Sibeliusa 1983 premiyu Lorenco Magnifiko 1985 priz fundaciyi Karla Volfa 1987 nagorodu Gremmi za zapis Drugogo koncertu dlya violoncheli 1988 Muzichnu nagorodu Grejvmeyera 1992 Priz Mizhnarodnoyi muzichnoyi radi YuNESKO 1993 nastupnu nagorodu Gremmi za zapis Drugogo koncertu dlya violoncheli 1999 priz dlya najkrashogo kompozitora suchasnosti v Midem Klassik u Kannah 2000 tretyu nagorodu Gremmi za Credo nagorodu princa Asturiyi 2001 Kshishtof Pendereckij ye pochesnim doktorom bagatoh universitetiv u tomu chisli u Rochesteri Bordo Lojveni Vashingtoni Belgradi Madridi Poznani Varshavi Buenos Ajresi Glazgo Krakovi Lyucerni a takozh ukrayinskih konservatorij u Kiyevi 3 1999 roku ta Lvovi z 2015 roku Vin ye pochesnim chlenom Korolivskoyi muzichnoyi akademiyi u Londoni Nacionalnoyi akademiyi svyatoyi Ceciliyi u Rimi Korolivskoyi muzichnoyi akademiyi u Stokgolmi Akademiyi mistectv u Berlini Nacionalnoyi akademiyi mistectv u Buenos Ajresi Mizhnarodnoyi akademiyi filosofiyi ta mistectva u Berni Nacionalnoyi akademiyi nauk literaturi i mistectva u Bordo Korolivskoyi Irlandskoyi muzichnoyi akademiyi u Dublini Amerikanskoyi akademiyi mistectv ta literaturi Otrimav chislenni vidznaki v Polshi i za kordonom U 2004 roci Kshishtof Pendereckij buv nagorodzhenij Imperatorskoyu premiyeyu nagorodoyu Yaponskogo Imperatora yaku prijnyato vvazhati Nobelivskoyu premiyeyu u mistectvi U 2004 roci vin stav Pochesnim gromadyaninom Buenos Ajresa U 2005 roci nagorodzhenij Prezidentom Polshi ordenom Bilogo Orla TvorchistPendereckij na Mizhnarodnomu muzichnomu festivali Prazka osin 2008 Ranni tvori Pendereckogo vidznachayutsya sho pohodit vid najvidomishi tvori v comu stili Plach po zhertvah Hirosimi Polimorfiya De natura sonoris V seredini 1970 h rokiv Pendereckij vidhodit vid sonoristiki i oriyentuyetsya na zdobutki nimeckoyi simfonichnoyi muziki kincya XIX stolittya Symfonia wigilijna Kshishtof Pendereckij buv odin iz kompozitoriv yakim zamovlyali tvir na vidkrittya Litnih Olimpijskih igor 2008 v Pekini Cikavi faktiU rodini Pendereckogo jogo batko ta didus zajmalisya neprofesijnoyu muzikoyu Vidtak same gra batka na skripci nadihnula Kshishtofa navchitisya grati na comu muzichnomu instrumenti Spisok tvorivOperi 1968 1969 Diyavoli z Ludenu Diably z Loudun opera v troh diyah libreto kompozitora za knigoyu Oldosa Haksli Ludenski bisi The Devils of Loudun 1976 1978 Vtrachenij raj Raj utracony Sacra Raeppresentazione v dvoh diyah za tekstom Dzh Miltona 1984 1986 Chorna maska opera v odnij diyi libreto G Kupfera j K Pendereckogo za dramoyu Gergarta Gauptmanna 1990 1991 Ubu Rex opera buffa v dvoh diyah libreto Ye Yarockogo za dramoyu Alfreda Zharri Ubyu korol Tvori dlya orkestru 1959 1960 Anaklasis dlya 42 strunnih i udarnih 1961 1962 Fluorescencje dlya orkestru 1966 De natura sonoris 1 dlya orkestru 1971 Prelude dlya midnih duhovih udarnih ta kontrabasu 1971 De natura sonoris 2 dlya orkestru 1972 1973 Simfoniya 1 dlya orkestru 1974 Probudzhennya Yakova dlya orkestru 1979 Adagietto z Vtrachenogo rayu dlya orkestru 1979 1980 Simfoniya 2 Wigilijna dlya orkestru 1988 1995 Simfoniya 3 dlya orkestru 1989 Adagio Simfoniya 4 dlya velikogo orkestru 1991 1992 Simfoniya 5 dlya orkestru Dlya strunnogo orkestru 1959 Emanacje dlya dvoh strunnih orkestriv 1960 1961 Ofiarom Hiroszimy tren dlya 52 strunnih instrumentiv 1961 Polymorphia dlya 48 strunnih instrumentiv 1962 Kanon dlya strunnogo orkestru 1973 Intermezzo dlya 24 strunnih instrumentiv 1992 Sinfonietta per archi 1996 1997 Serenade dlya strunnogo orkestru Passacaglia 1996 Larghetto 1997 Dlya duhovogo orkestru 1967 Pittsburgh Ouverture dlya duhovogo orkestru 1994 Entrata dlya 4 valtorni 3 trubi 3 tromboni tubu i litavr 1998 Luzerner Fanfare dlya 8 trub i udarnih Dlya dzhazovogo kolektivu 1971 Actions na zespol jazzowy Dlya instrumentiv solo z orkestrom 1961 Fonogrammi dlya flejti ta kamernogo orkestru 1964 Sonata dlya violoncheli z orkestrom 1965 Kaprichio dlya goboya i 11 strunnih 1966 1967 Koncert dlya violoncheli z orkestrom redakciya 1971 1972 1967 Kaprichio dlya skripki i orkestru 1971 Partita dlya klavesina konchertante elektrichnoyi gitari j basovoyi gitari arfi kontrabasa j orkestru redakciya 1991 1976 1977 Koncert dlya skripki j orkestru redakciya 1988 1982 Koncert dlya violoncheli z orkestrom 2 1983 Koncert dlya alta abo violoncheli klarneta i orkestru 1992 1993 Koncert dlya flejti abo klarneta i kamernogo orkestru 1992 1995 Koncert dlya skripki z orkestrom 2 Metamarfozi 2000 Muzika dlya flejti marimbi ta smichkovih 2001 Concerto Grosso dlya troh violonchelej z orkestrom 2001 2002 Koncert dlya fortepiano z orkestrom Resurection 2003 Largo dlya violoncheli z orkestrom 2008 Koncert dlya valtorni z orkestrom Kamerna muzika 1953 Sonata na skrzypce i fortepian 1956 3 miniature per clarinetto e pianoforte 1959 Miniatura per violino e pianoforte 1960 Quartetto per archi No 1 I Kwartet smyczowy 1968 Capriccio per 1968 Quartetto per archi No 2 II Kwartet smyczowy 1980 Capriccio fur Tuba solo 1984 Cadenza per viola sola 1985 1986 Per 1987 Prelude na klarnet solo in B 1988 Der unterbrochene Gedanke na kwartet smyczkowy 1990 1991 Trio smyczkowe 1993 Quartett na klarnet skrzypce altowke i wiolonczele 1994 Divertimento per violoncello solo 1999 Sonata per violino e pianoforte No 2 2000 Sekstet na skrzypce altowke wiolonczele klarnet waltornie i fortepian Elektronna muzika 1961 Psalmus na tasme 1972 Muzyka na tasme z okazji igrzysk XX olimpiady Dlya horu a kapela 1962 Stabat Mater z Pasji Lukaszowej na trzy chory mieszane SATB a cappella 1965 Miserere z Pasji Lukaszowej na chor chlopiecy ad lib i trzy chory mieszane ATB a cappella 1965 In Pulverem Mortis z Pasji Lukaszowej na trzy chory mieszane SATB a cappella 1972 Ecloga VIII Vergili Bucolica na 6 glosow AATBBB a cappella 1981 Agnus Dei z Polskiego Requiem na chor mieszany SSAATTBB a cappella 1986 Ize cheruvimi na chor mieszany a capella SSAATTBB a cappella do tekstu staro cerkiewno slowianskiego 1987 Veni creator Hrabanus Maurus na chor mieszany SSAATTBB a cappella 1992 Benedicamus Domino Organum i Psalm 117 na piecioglosowy chor meski TTTBB a cappella 1993 Benedictus na chor mieszany SATB a cappella Dlya vokalistiv iz suprovodom 1959 Strofy na sopran recytatora i 10 instrumentow do tekstow i in ja ty i my Dlya horu z orkestrom 1958 Psalmy Dawida na chor mieszany SATB i instrumenty strunowe Psalm XXVIII Psalm XXX Psalm XLIII und Psalm CXLIII 1959 1961 Wymiary czasu i ciszy na czterdziestoglosowy chor mieszany perkusje i smyczki 1964 Cantata in honorem Almae Matris Universitatis Iagellonicae sescentos abhinc annos fundatae na dwa chory mieszane i orkiestre 1970 1973 Canticum Canticorum Salomonis na szesnastoglosowy chor mieszany orkiestre kameralna i pare taneczna ad lib 1997 Slawa swjatamu dlinnju knazju moskowskamu Hymn do sw Daniela na chor mieszany i orkiestre 1997 Hymn do sw Adalberta na chor mieszany i orkiestre Dlya horu golosiv ta kamernih ansambliv 1965 1966 Passio Et Mors Domini Nostri Jesu Christi Secundum Lucam na sopran bariton bas recytatora chor chlopiecy trzy chory SATB und Orchester 1967 Dies Irae Oratorium ob memoriam in perniciei castris in Oswiecim necatorum inexstinguibilem reddendam na sopran tenor bas chormieszany SATB i orkiestre I Lamentatio II Apocalypsis III Apotheosis Oratorium 1970 Kosmogonia na solistow sopran tenor bas chor mieszany i orkiestre 1969 1970 Utrenja I Jutrznia zlozenie do grobu na solistow sopran alt tenor bas basso profondo dwa chory mieszane i orkiestre 1970 1971 Utrenja II Zmartwychwstanie na solistow sopran alt tenor bas basso profondo dwa chory mieszane i orkiestre 1973 1974 Magnificat na bas solo zespol wokalny dwa chory mieszane glosy chlopiece i orkiestre I Magnificat II Fuga III Et misericordia eius IV fecit potentiam V passacaglia IV sicut locutus est VII gloria 1979 1980 Te Deum na cztery glosy solowe sopran mezzosopran tenor bas dwa chory mieszane i orkiestre 1980 1984 Polskie Requiem na czterech solistow SATB chor mieszany i orkiestre 1995 Agnus Dei na cztery glosy solowe chor mieszany i orkiestre 1996 Siedem bram Jerozolimy na piec glosow solowych SSATB recytatora trzy chory mieszane i orkiestre Czeci utworu I Magnus Dominus et laudabilis nimis II Si oblitus fuero tui Jerusalem III De profundis IV Si oblitus fuero tui Jerusalem V Lauda Jerusalem Dominum Psalm 147 VI Ezechiel 37 1 10 VII Haec dicit Dominus Ecce ego do coram vobis viam vitae et viam mortis zdjecie fragmentu partytury 16 zhovtnya 2007 u Wayback Machine 1997 1998 na piec glosow solowych sopran mezzosopran alt tenor bass chor dzieciecy chor mieszany i orkiestre Div takozh21059 Pendereckij asteroyid nazvanij na chest kompozitora Primitkihttp www radiokrakow pl kultura nie zyje krzysztof penderecki Komponisten Portrats Bilder und Daten 1 Reclam Verlag 2003 400 s ISBN 978 3 15 018268 0 d Track Q115179161d Track Q558781 Mistrz Wprost pol 18 listopada 2018 Procitovano 29 listopada 2022 Culture pl angl Arhiv originalu za 22 travnya 2020 Procitovano 30 bereznya 2020 ninateka pl Arhiv originalu za 18 lipnya 2019 Procitovano 30 bereznya 2020 Wprost pol 18 listopada 2018 Arhiv originalu za 29 bereznya 2020 Procitovano 30 bereznya 2020 Chim unikalna krakivska muzichna akademiya ta hto takij Krishtof Pendereckij krakow1 one ukr 28 listopada 2022 Procitovano 30 listopada 2022 Arhiv originalu za 11 grudnya 2015 Procitovano 8 listopada 2015 Prisvoyennya Doctor Honoris Causa K Pendereckomu https web archive org web 20090204165039 http www dziennik pl kultura article20238 Utwor Pendereckiego otworzy olimpiade w Pekinie html Arhivovano4 lyutogo 2009 u Wayback Machine Dziennik pl 9 lyutogo 2007 Istoriya uspihu krakivskogo kompozitora Kshishtofa Pendereckogo krakowskiye eu ukr 18 lipnya 2022 Procitovano 18 lipnya 2022 Posilannyahttp www krzysztofpenderecki eu 17 lyutogo 2014 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ