Пелагонія

Пелаґонія або Пелагонія (мак. Пелагонија, грец. Πελαγονíα) — нині назва найбільшої котловини в історико-географічній області Македонія, яка нині поділена між двома європейськими державами: Північною Македонією та Грецією.

Супутниковий знімок Пелаґонії, жовтим показано державний кордон Північної Македонії та Греції

Історія

В античну добу Пелаґонія — назва регіону у складі Македонського царства, обмеженого на півночі Дарданією, Іллірією — на північному заході, Пеонією — на сході та Лінкестією — на півдні та південному заході. Область населяли племена фрако-іллірійців, пелогійців, пеонійців, а близько 1900 до н. е. — ахейці та еолійці. Більшість дослідників вважає Пелагонією колискою мікенських племен. Страбон згадує Пелаґонію, називаючи її Триполітією, маючи на увазі три прадавніх поліси Пелагонії. Крім того у вересні 1259 року відбулась між Нікейською імперією, Епірським деспотатом, Сицилією та Ахейським князівством.

Географія

Пелаґонія — це котловина, яка об'єднує три долини: Прилепське поле, Бітольське поле (у складі Північної Македонії), а також Леринське поле у складі Грецької республіки. В межах Пелаґонії нині розвиваються македонські міста Бітола та Прілеп, а також грецьке місто Флорина. Через Пелаґонію проходить державний кордон між двома респіблками Меджитлія—Нікі.

• Прилепське поле - північна частина Пелаґонії
• Місто Флорина Леринське поле - південна частина Пелаґонії
• Пелаґонія у складі Македонського царства
• Регіон Пелаґонія у складі Північної Македонії

Посилання

• The oldest rocks of Greece: first evidence for a Precambrian terrane within the Pelagonian Zone [ 27 вересня 2011 у Wayback Machine.]