Отто Клемперер (нім. Otto Klemperer, нар. 14 травня 1885, Бреслау — пом. 6 липня 1973, Цюрих) — німецький диригент і композитор.
Отто Клемперер | |
---|---|
нім. Otto Klemperer | |
Народився | 14 травня 1885[2][4][…] Бреслау, Сілезія, Королівство Пруссія, Німецька імперія[6] |
Помер | 6 липня 1973[1][2][…] (88 років) Цюрих, Швейцарія[6] |
Поховання | d[7] |
Країна | Німеччина Ізраїль |
Діяльність | диригент, композитор |
Alma mater | Берлінський університет мистецтв, Консерваторія Гоха, Консерваторія Кліндворта-Шарвенка і Консерваторія Штерна |
Науковий ступінь | докторський ступінь[6] |
Вчителі | Арнольд Шенберґ |
Знання мов | німецька |
Роки активності | з 1906 |
Жанр | симфонія |
Родичі | Віктор Клемперер, d і d |
У шлюбі з | d |
Діти | d і d |
Нагороди | |
IMDb | ID 1195139 |
|
Біографія
Навчання та початок кар'єри в Європі
Отто Клемперер народився в сілезькому місті Бреслау (нині Вроцлав, Польща). Почав навчатися у франкфуртській як піаніст, потім слідом за своїм учителем перейшов до берлінської Консерваторії Штерна. У 1905 році він познайомився і потоваришував з Густавом Малером, за рекомендацією якого у 1907 році отримав місце керівника оркестру театру Праги.
У 1910 році, знову за допомогою Малера, Клемперер отримав місце диригента в опері Гамбурга. Наступним місцем його музичної кар'єри у 1912–1913 роках став міський театр Бармена. З 1914 по 1917 рік він був заступником директора міського театру в Старсбурзі і головним диригентом Страсбурзької філармонії. У 1917–1924 роках працював керівником оркестру, потім й генеральним директором Кельнської опери, надалі у 1924–1927 роках — в .
Впродовж 1927–1931 років Клемперер диригував в Берліні. Тут він здобув репутацію поборника нової музики, оскільки включав в свій репертуар твори Лоеша Яначека, Арнольда Шенберга, Ігора Стравінського, Пауля Гіндеміта.
Гастролі 1920–1930 років
У 1920–1936 роках Отто Клемперер гастролював у Барселоні, Римі, США. У 1920–1930 роках він неодноразово гастролював у СРСР і справив незабутнє враження на московську і ленінградську публіку; один з ленінградських критиків писав: «Коли зрозуміли, вірніше, інстинктом відчули, що таке Клемперер, на нього стали ходити так, що величезний зал філармонії не може вже більше вмістити всіх охочих послухати, а головне — подивитися на знаменитого диригента. Не бачити Клемперера — це означає позбавити себе великої дози враження. З моменту виходу на естраду Клемперер владно заволодіває увагою аудиторії. Вона з напруженою увагою стежить за його жестом. Людина, що стоїть за порожнім пультом (партитура — в голові), поступово виростає і заповнює собою весь зал. Все зливається в одному акті творчості, в якому, здається, беруть участь всі присутні. Клемперер вбирає в себе вольові заряди окремих індивідуумів, щоб розрядити накопичену психологічну енергію в потужному, захоплюючому творчому пориві, що не знає перешкод … Ось в цьому нестримному залученні до свого мистецтва всіх слухачів, які втрачають грань між собою і диригентом і піднімаються до творчого усвідомлення найбільших музичних композицій, полягає секрет того колосального успіху, яким цілком заслужено користується у нас Клемперер». З 1924 по 1936 рік Клемперер не гастролював у СРСР на знак протесту проти арешту його близьких друзів.
Еміграція та робота в США
В 1933 році, як тільки нацисти прийшли до влади, Клемпереру як єврею довелося залишити Німеччину і переїхати в США. В цей час Клемперер звернувся до католицизму, але пізніше, у 1967 році, він повернувся до юдаїзму, після чого отримав громадянство Ізраїлю.
В США в 1933—39 роках був диригентом Лос-Анджелеського філармонічного оркестру, також реорганізував у 1937 році симфонічний оркестр Пітсбурга і диригував оркестрами Нью-Йорка та Філадельфії. В цей час він почав концентруватися більше на класичних творах німецького репертуару, і пізніше саме вони принесли йому найбільшу популярність, особливо виконання творів Бетховена, Брамса і Малера. У 1940-х роках він диригував у США напівпрофесійними і аматорськими оркестрами.
Повернення до Європи
Після Другої світової війни Клемперер повернувся до Європи. В 1947–1950 роках він працював в Будапештській опері і гастролював з різними європейськими оркестрами. Проте важка хвороба (невдале видалення пухлини мозку) перервала цю роботу. В середині 1950-х років Клемперер повернувся до гастрольної діяльності і працював головним чином з лондонським оркестром «Філармонія», створеним відомим продюсером при студії EMI. З 1959 року до кінця життя Клемперер був головним диригентом цього оркестру, зробив з ним ряд видатних записів.
На початку 1950-х років Клемперер захоплено прийняв створення Держави Ізраїль. Проте його побажання виступити з Ізраїльським філармонічним оркестром було відхилене, оскільки ще в 1919 році він перейшов до християнської віри.
Клемперер-композитор
Клемперер менш відомий як композитор. Він написав ряд творів серед яких шість симфоній, Меса, вісім струнних квартетів, багато пісень і опера «Das Ziel». Свої власні він виконував рідко. В цілому його твори були забуті після його смерті, хоча були зроблені їх комерційні записи.
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118563181 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Loacker N., Hänsli C. Where Zurich Comes to Rest - The Cemeteries of the City of Zurich — Zürich: Orell Füssli, 1998. — S. 288. —
- Біографія Отто Клемперера на сайті, йому присвяченому [ 26 вересня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Біографія на сайті allmusic.com (англ.)
- Л. Григорьев, Я. Платек. Отто Клемперер
- Отто Клемперер // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Walton, Chris (2005). CD Reviews: Klemperer, Symphony No. 1 et al. Tempo. 59 (232): 56—58. Процитовано 27 вересня 2008.
Література
- Der Grosse Brockhaus. In 12 Bde. Wiesbaden, 1955: Bd. 6., S. 425.
- Dtv-Lexikon, in 20 Bde, 1968: Bd. 10, S. 176.
Посилання
- (англ.)
- Отто Клемперер // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Отто Клемперер на сайті allmusic.com (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Klemperer Otto Klemperer nim Otto Klemperer nar 14 travnya 1885 Breslau pom 6 lipnya 1973 Cyurih nimeckij dirigent i kompozitor Otto Klemperernim Otto KlempererNarodivsya14 travnya 1885 1885 05 14 2 4 Breslau Sileziya Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya 6 Pomer6 lipnya 1973 1973 07 06 1 2 88 rokiv Cyurih Shvejcariya 6 Pohovannyad 7 Krayina Nimechchina IzrayilDiyalnistdirigent kompozitorAlma materBerlinskij universitet mistectv Konservatoriya Goha Konservatoriya Klindvorta Sharvenka i Konservatoriya ShternaNaukovij stupindoktorskij stupin 6 VchiteliArnold ShenbergZnannya movnimeckaRoki aktivnostiz 1906ZhanrsimfoniyaRodichiViktor Klemperer d i dU shlyubi zdDitid i dNagorodimedal Gete za mistectvo i nauku 1933 1932 IMDbID 1195139 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNavchannya ta pochatok kar yeri v Yevropi Otto Klemperer narodivsya v silezkomu misti Breslau nini Vroclav Polsha Pochav navchatisya u frankfurtskij yak pianist potim slidom za svoyim uchitelem perejshov do berlinskoyi Konservatoriyi Shterna U 1905 roci vin poznajomivsya i potovarishuvav z Gustavom Malerom za rekomendaciyeyu yakogo u 1907 roci otrimav misce kerivnika orkestru teatru Pragi U 1910 roci znovu za dopomogoyu Malera Klemperer otrimav misce dirigenta v operi Gamburga Nastupnim miscem jogo muzichnoyi kar yeri u 1912 1913 rokah stav miskij teatr Barmena Z 1914 po 1917 rik vin buv zastupnikom direktora miskogo teatru v Starsburzi i golovnim dirigentom Strasburzkoyi filarmoniyi U 1917 1924 rokah pracyuvav kerivnikom orkestru potim j generalnim direktorom Kelnskoyi operi nadali u 1924 1927 rokah v Vprodovzh 1927 1931 rokiv Klemperer diriguvav v Berlini Tut vin zdobuv reputaciyu pobornika novoyi muziki oskilki vklyuchav v svij repertuar tvori Loesha Yanacheka Arnolda Shenberga Igora Stravinskogo Paulya Gindemita Gastroli 1920 1930 rokiv U 1920 1936 rokah Otto Klemperer gastrolyuvav u Barseloni Rimi SShA U 1920 1930 rokah vin neodnorazovo gastrolyuvav u SRSR i spraviv nezabutnye vrazhennya na moskovsku i leningradsku publiku odin z leningradskih kritikiv pisav Koli zrozumili virnishe instinktom vidchuli sho take Klemperer na nogo stali hoditi tak sho velicheznij zal filarmoniyi ne mozhe vzhe bilshe vmistiti vsih ohochih posluhati a golovne podivitisya na znamenitogo dirigenta Ne bachiti Klemperera ce oznachaye pozbaviti sebe velikoyi dozi vrazhennya Z momentu vihodu na estradu Klemperer vladno zavolodivaye uvagoyu auditoriyi Vona z napruzhenoyu uvagoyu stezhit za jogo zhestom Lyudina sho stoyit za porozhnim pultom partitura v golovi postupovo virostaye i zapovnyuye soboyu ves zal Vse zlivayetsya v odnomu akti tvorchosti v yakomu zdayetsya berut uchast vsi prisutni Klemperer vbiraye v sebe volovi zaryadi okremih individuumiv shob rozryaditi nakopichenu psihologichnu energiyu v potuzhnomu zahoplyuyuchomu tvorchomu porivi sho ne znaye pereshkod Os v comu nestrimnomu zaluchenni do svogo mistectva vsih sluhachiv yaki vtrachayut gran mizh soboyu i dirigentom i pidnimayutsya do tvorchogo usvidomlennya najbilshih muzichnih kompozicij polyagaye sekret togo kolosalnogo uspihu yakim cilkom zasluzheno koristuyetsya u nas Klemperer Z 1924 po 1936 rik Klemperer ne gastrolyuvav u SRSR na znak protestu proti areshtu jogo blizkih druziv Emigraciya ta robota v SShA V 1933 roci yak tilki nacisti prijshli do vladi Klempereru yak yevreyu dovelosya zalishiti Nimechchinu i pereyihati v SShA V cej chas Klemperer zvernuvsya do katolicizmu ale piznishe u 1967 roci vin povernuvsya do yudayizmu pislya chogo otrimav gromadyanstvo Izrayilyu V SShA v 1933 39 rokah buv dirigentom Los Andzheleskogo filarmonichnogo orkestru takozh reorganizuvav u 1937 roci simfonichnij orkestr Pitsburga i diriguvav orkestrami Nyu Jorka ta Filadelfiyi V cej chas vin pochav koncentruvatisya bilshe na klasichnih tvorah nimeckogo repertuaru i piznishe same voni prinesli jomu najbilshu populyarnist osoblivo vikonannya tvoriv Bethovena Bramsa i Malera U 1940 h rokah vin diriguvav u SShA napivprofesijnimi i amatorskimi orkestrami Povernennya do Yevropi Mogila Klemperera na yevrejskomu kladovishi Oberer Frizenberg u Cyurihu Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Klemperer povernuvsya do Yevropi V 1947 1950 rokah vin pracyuvav v Budapeshtskij operi i gastrolyuvav z riznimi yevropejskimi orkestrami Prote vazhka hvoroba nevdale vidalennya puhlini mozku perervala cyu robotu V seredini 1950 h rokiv Klemperer povernuvsya do gastrolnoyi diyalnosti i pracyuvav golovnim chinom z londonskim orkestrom Filarmoniya stvorenim vidomim prodyuserom pri studiyi EMI Z 1959 roku do kincya zhittya Klemperer buv golovnim dirigentom cogo orkestru zrobiv z nim ryad vidatnih zapisiv Na pochatku 1950 h rokiv Klemperer zahopleno prijnyav stvorennya Derzhavi Izrayil Prote jogo pobazhannya vistupiti z Izrayilskim filarmonichnim orkestrom bulo vidhilene oskilki she v 1919 roci vin perejshov do hristiyanskoyi viri Klemperer kompozitorKlemperer mensh vidomij yak kompozitor Vin napisav ryad tvoriv sered yakih shist simfonij Mesa visim strunnih kvartetiv bagato pisen i opera Das Ziel Svoyi vlasni vin vikonuvav ridko V cilomu jogo tvori buli zabuti pislya jogo smerti hocha buli zrobleni yih komercijni zapisi PrimitkiPerson Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118563181 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Loacker N Hansli C Where Zurich Comes to Rest The Cemeteries of the City of Zurich Zurich Orell Fussli 1998 S 288 ISBN 3 280 02809 4 d Track Q72d Track Q85097517d Track Q1511140d Track Q88074d Track Q119846940 Biografiya Otto Klemperera na sajti jomu prisvyachenomu 26 veresnya 2011 u Wayback Machine angl Biografiya na sajti allmusic com angl L Grigorev Ya Platek Otto Klemperer Otto Klemperer Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Walton Chris 2005 CD Reviews Klemperer Symphony No 1 et al Tempo 59 232 56 58 Procitovano 27 veresnya 2008 LiteraturaDer Grosse Brockhaus In 12 Bde Wiesbaden 1955 Bd 6 S 425 Dtv Lexikon in 20 Bde 1968 Bd 10 S 176 Posilannya angl Otto Klemperer Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Otto Klemperer na sajti allmusic com angl